Завдання педагогічної практики «пробні уроки та заняття»

Обов’язки студентів під час проходження практики

1. Оформити щоденник із практики, в якому має бути аналіз уроків математики та позакласних заходів (за розкладом), проведених студентами підгрупи.

2. Підготувати та провести три уроки математики, які оцінюються вчителем школи та методистом із предмету. При проведенні уроку математики мають бути використані різні підходи до навчання математики молодших школярів.

3. Підготувати та провести позакласний захід із математики (за розкладом).

4. Виготовити демонстраційну наочність до уроків математики.

5. Проаналізувати один урок учителя початкових класів за схемою аналізу уроку.

6. При виконанні завдання педагогічної практики з методики викладання математики за №1 та №5 необхідно керуватися схемою аналізу уроку.

 

Зразок схеми аналізу уроку математики в початкових класах

1. Місце проведення уроку (школа, клас, прізвище й ініціали вчителя, студента-практиканта).

2. Час проведення (педагогічна практика, лабораторне заняття, дата проведення).

3. Тема уроку та мета уроку.

4. Організація початку уроку включає готовність учителя (наявність конспекту уроку, підбір навчальних посібників, сигнальних карток, таблиць тощо) та готовність учнів (наявність на парті підручників, зошитів, креслярських інструментів, лічильного матеріалу, ручки, олівця), готовність приміщення до уроку.

5. Організаційно-дидактична структура уроку:

- оголошення теми та мети уроку, що супроводжується формуванням позитивної мотивації в молодших школярів з математики;

- як поставлена мета (освітня, виховна, розвивальна, практична);

- доцільність вибору типу уроку; відповідність структури уроку змісту навчального матеріалу конкретного уроку та його меті; послідовність, взаємозв’язок окремих складових уроку;

- застосування активних методів навчання та прийомів, що розвивають творчі здібності молодших школярів при розв’язувані складених задач;

- врахування вчителем індивідуального темпу роботи кожного учня при розв’язуванні складених задач;

- способи перевірки виконання домашнього завдання (задачі);

- організація повторення раніше вивченого навчального матеріалу;

- проведення закріплення вивченого нового матеріалу на уроці;

- використання наочності, дотримання вимог до засобів наочності (оформлення,науковість, доступність змісту) та методики їх застосування.

6. Оцінка змісту математичної діяльності молодших школярів:

- науковість викладу знань із математики та їх відповідність означенням у математиці;

- відповідність змісту навчання математики програмі з математики, Державному стандарту початкової загальної освіти;

- врахування та дотримання міри співвідношення викладу теоретичного матеріалу з практичною його реалізацією;

- послідовність, взаємозалежність у викладі навчального матеріалу (зв’язність окремих порцій навчальної інформації, узгодженість між собою та логіка завершеності зв’язку);

- якість засобів наочності при розв’язуванні складених задач;

- знання фактичного матеріалу (нумерації багатоцифрових чисел; обчислювальних прийомів; змісту арифметичних дій; структурних схем і записів; усних і письмових обчислень багатоцифрових чисел; структури простих і складених задач; числових рівностей і нерівностей, виразів із змінною, рівнянь; геометричного матеріалу; частин і дробів) і методики вивчення та порівняння чисел, десяткового складу чисел; автоматизації та раціоналізації прийомів обчислень, складання та заучування таблиць додавання та множення; ознайомлення з алгоритмами письмового виконання арифметичних дій; розв’язування простих і складених задач різних типів; розв’язування рівнянь; побудови геометричних фігур і вимірювання основних величин; порівняння дробів); усунення або попередження вчителем труднощів, які можуть виникнути в учнів при розв’язуванні складених задач;

- залучення молодших школярів до виконання нестандартних завдань, завдань із логічним навантаженням, завдань творчого характеру.

7. Процесуально-діяльнісна характеристика проведення уроку:

- техніка проведення уроку (темп, ритм; емоційність, тактовність; контакт із аудиторією; доцільність вибору та поєднання методів навчання; культура математичної мови; обчислювальна культура; виховна спрямованість уроку, дисципліна на уроці);

- наявність стимулів до виконання обчислювальних завдань і формування мотивації до навчання обчисленням;

- реалізація вимог чинної програми до формування операційних компонентів обчислювальної діяльності: якість навчання прийомам обчислення; дотримання послідовності переходу від розгорнутих пояснень до згорнутих операцій у «внутрішній мові»; свідоме оволодіння молодшими школярами способами досягнення результатів обчислень, збагачення обчислювальної практики, розширення класу завдань, до яких застосовуються обчислювальні навички; розвиток рефлексії на обчислювальних завданнях (застосування різних прийомів до одного випадку обчислень, вміння учнів розмірковувати у складних випадках обчислень; самостійність учнів при знаходженні значень числового виразу на кілька дій тощо);

- виклад нового матеріалу та відповідність його меті, організаційним формам роботи, потенційним можливостям учіння молодших школярів;

- засоби управління (самоуправління, співуправління) навчально-пізнавальною діяльністю учнів; керування роботою учнів біля дошки, груповими, парними видами роботи тощо;

- впровадження новітніх технологій навчання (інноваційних, інформаційних, ігрових, проектування, моделювання) на уроці;

- використання досягнень педагогічної науки та передового педагогічного досвіду з питань удосконалення методики вивчення арифметичних дій;

- проведення поточного, тематичного контролю та оцінювання знань учнів протягом уроку;

- чіткість і лаконічність, ясність і зрозумілість запитань, які вчитель ставить перед учнями, їх змістовність, спрямованість на засвоєння операційних компонентів обчислювальної діяльності;

- врахування психофізіологічних можливостей дітей на рівні вікової норми при формуванні досвіду раціоналізації обчислювальної діяльності молодших школярів.

8. Загальна оцінка роботи вчителя:

- досягнення вчителем мети уроку (дидактичної, виховної, розвивальної, практичної); виконання плану роботи (повністю, частково, не виконано);

- оцінка якості використання методів навчання (активні, пасивні; репродуктивні, продуктивні) при проведенні уроку з конкретним контингентом дітей;

- підготовка вчителем учнів до певного етапу уроку (вивчення нового, закріплення вивченого, повторення та застосування знань, умінь і навичок у нових навчальних ситуаціях);

- виховання інтересу до математики та формування в молодших школярів стійких пізнавальних потреб, внутрішньої мотивації до навчання;

- проведення заходів із удосконалення методичної роботи з розв’язування складених задач;

- недоліки та методичні помилки, допущені вчителем (студентом-практикантом) під час проведення уроку;

- побажання щодо підвищення ефективності педагогічної діяльності.

Обговорення уроку

Перед початком пробного уроку методист визначає конкретні завдання для кожного з членів підгрупи, які ведуть спостереження:

- доцільність методів і прийомів, які використані для реалізації навчальних завдань;

- шляхи реалізації виховної мети уроку;

- ефективність і доцільність використання унаочнення;

- здійснення індивідуального, диференційованого підходу до учнів і т.д.

Обговорення пробного уроку доцільно розпочати з самоаналізу, під час якого студент аналізує результативність своєї роботи на уроці, дає самооцінку досягнення поставленої мети.

 

Як вести спостереження (Зразок)

Урок математики в 2-А класі

Практикант: Мельник О.А.

Тема: Розпізнавання часу за годинником. Обчислення значення виразів і розв’язування складених задач.

Мета: Закріпити вміння учнів розпізнавати час за годинником. Удосконалювати навички та вміння учнів розв’язувати задачі на зведення до одиниці та на збільшення (зменшення) в кілька разів. Розвивати логічне мислення учнів, математичну мову. Виховувати культуру математичних записів, інтерес до знань, до навчання.

Тип уроку: комбінований.

 

Хід уроку	Зауваження
І. Організація учнів до уроку. 1. Привітання. 2. Перевірка готовності до уроку. а) Девіз уроку: «Математика –наука точності, швидкості, краси».	+ урок розпочато вчасно; + клас підготовлений до уроку; + звертає увагу на необхідність точно й чітко відповідати, красиво й охайно писати.
ІІ. Перевірка домашнього завдання. 1. Учень читає розв’язок прикладів № 362. 2. На дошці розв’язок задачі № 364. 3. Підсумок перевірки домашнього завдання.	+ додаткові питання на визначення часу; + використовується наочність: модель годинника; - оцінки не мотивуються;   + оцінки виставлені об’єктивно.
ІІІ. Актуалізація опорних знань. 1. Каліграфічна хвилинка. 2. Усний рахунок. 3. Повторення таблиці множення за допомогою електронного табло. 4. Повторення таблиці ділення на 6. 5. Усне розв’язування задач. 6. Повторення: порядок дій у виразі без дужок.	+ показує зразок написання цифр; - не звертає увагу на поставу учнів;   + використовується наочність; - відсутній зворотній зв'язок «кожен учень – учитель»; бажано використовувати сигнальні картки, віяло, світлофор.
IV. Оголошення теми й мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.	- можна використати проблемне навчання; - створити пошукову ситуацію;
V. Вивчення нового матеріалу. 1. Визначення часу за годинником. 2. Визначення часу за таблицею. 3. Розв’язування задачі № 367. 4. Фізкультхвилинка. 5. Розв’язування складеної задачі № 369: а) короткий запис умови задачі; б) аналіз задачі; в) складання плану розв’язування задачі; г) запис розв’язку, відповідь.	- допускає неточність у поясненні;   + використовує наочність;   + здійснює індивідуальний підхід;   + чітко показує зразок виконання;   + забезпечує особистісно орієнтоване навчання;   + методично правильно проведено аналіз задачі.
VI. Закріплення вивченого матеріалу. 1. Розв’язування вправи № 371. 2. Самостійна робота (І, ІІ вар.), № 372, 373. 3. Перевірка самостійної роботи (взаємоперевірка, робота в парі).	- слідкувати за дисципліною. - інструктаж проводити чітко. + використання інтерактивних технологій. + пояснює спосіб виконання.
VIІ. Домашнє завдання.	+ записано на дошці. - бажано дати диференційоване завдання.
VIІІ. Підсумок уроку. 1. Постановка ряду фронтальних запитань на узагальнення вивченого. 2. Визначення часу за годинником. 3. Підведення чіткого підсумку по темі уроку.	+ вдало розраховано час.   + чітко формулює запитання.

Висновки: Урок підготовлений, проведений методично правильно. Вміло та правильно поставлені вимоги до діяльності учнів на початку уроку. При перевірці домашнього завдання практикантка зосередила увагу на формуванні основних умінь і навичок учнів. Допомогла усунути труднощі, які виникли під час виконання завдань, об’єктивно оцінила рівень навчальних досягнень. На етапі вивчення нового матеріалу забезпечила науковість, доступність, послідовність викладу. Під час закріплення працювала над формуванням основних навчальних умінь і навичок. Правильний добір вправ і завдань практиканткою дав змогу реалізувати дидактичну мету уроку, систематизувати й узагальнити навчальний матеріал. Застосування інтерактивних технологій, наочності сприяло підвищенню активності учнів, свідомому засвоєнню знань.

Пропозиції:

1) Слідкувати за тим, щоб наочність відповідала гігієнічним вимогам.

2) Контролювати поставу дітей під час письма. Тримати в полі зору весь клас.

3) Використовувати проблемне навчання, створювати пошукові ситуації.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ