Розрахунок режимів різання при свердлінні

 

До елементів режиму різання під час свердління належать: глибина різання, подача та швидкість різання.

Глибина різання t (рис.3.2) під час свердління дорівнює половині діаметра D (мм) обробленого отвору:

 

,[мм] (3.14)

При розсвердлюванні:

 

, [мм] (3.15)

 

де D – діаметр отвору після свердління, мм; d – діаметр отвору до свердління, мм.

Рисинок 3.2. Елементи режиму різання під час свердління й площа зрізуваного шару: 1 - заготовка; 2 - свердло; D - діаметр свердла;

t - глибина різання; S_Z - подача на одне ріжуче ребро; a і b - товщина та ширина зрізуваного шару; D_Г - головний рух різання; S - рух подачі

 

Подачею S (мм/об) називають значення переміщення свердла вздовж осі в мм за один його оберт. Оскільки свердло має дві головних ріжучих кромки, то на кожну з них припадає половина вибраної подачі (мм/об):

 

. [мм/зуб] (3.16)

 

Максимально допустимі подачі при свердлінні, зенкеруванні і розвертанні без врахування обмежуючих факторів приведені в [22]. (При розсвердлюванні обрану подачу для свердління збільшують у 2 рази).

Швидкістю різання v (м/хв) під час свердління називають лінійну швидкість найвіддаленішої від осі свердла точки головної ріжучої кромки.

Швидкість різання при свердлінні:

 

,[м/хв] (3.17)

де D – діаметр свердла.

Швидкість різання при розсвердлюванні:

 

, [м/хв] (3.18)

 

Значення коефіцієнтів С_v та показників степеня m, x, у, а також стійкості T представлені в [22];

K_v - узагальнений поправочний коефіцієнт, що враховує зміни умов обробки по відношенню до табличних, розраховується:

 

, (3.19)

 

де K_mv - коефіцієнт, що враховує якість оброблюваного матеріалу [22];

K_uv - коефіцієнт, що враховує матеріал інструменту [22];

K_lv - коефіцієнти, який враховує глибину просвердлюваного отвору [22].

Після знаходження швидкості різання розраховують частоту обертання шпинделя:

 

. [об/хв] (3.20)

де V - швидкість різання, м/хв;

D – діаметр оброблюваної поверхні (для поперечного точіння, прорізування і відрізування - найбільший діаметр), мм.

Фактичне число обертів шпинделя визначають, як найближче з наявних по паспорту верстата – n_пр.

Враховуючи, прийняте число обертів шпинделя визначають фактичну швидкість різання:

 

. [м/хв] (3.21)

 

Крутний момент та осьову силу різання, при свердлінні розраховують за наступними формулами:

 

, [Н∙м] (3.22)

, [Н] (3.23)

 

- при розсвердлюванні:

 

, [Н∙м] (3.24)

, [Н] (3.25)

 

Значення С_р та С_м представлені в довіднику [22].

Коефіцієнт K_Р залежить тільки від матеріалу оброблюваної заготовки і визначається K_Р = K_Мр­, визначається згідно [22].

Крутний момент при зенкеруванні та розверстуванні,

 

, [Н∙м] (3.26)

 

 

Потужність різання.

 

. [кBт] (3.27)

 

Вибраний режим різання повинен задовольняти умові (3.10) – N_eф ≤ N_дв ∙η ∙ К_п.

 

Зміст звіту

1. Тема, мета, короті теоретичні відомості та порядок виконання роботи.

2. Відомості про верстат(маркування, геометричні).

3. Схематичне зображення інструменту.

4. Схематичне зображення геометричних параметрів інструменту.

5. Відомості про допоміжний інструмент.

6. Ескізи обробки поверхонь деталі на токарному верстаті та режими різання.

7. Висновки по роботі.

 

Питання для самоконтролю

1. Які показники відносять до елементів режиму різання?

2.Що таке подача при свердлінні?

3. Що таке швидкість різання?

4.Як визначається глибина різання при розсвердлюванні?

5.Які види подачі існують?

6. Якми методом можна оброблювати деталі, що мають форму тіла обертання?

7. Якми методом отримують плоскі поверхні деталі?

8. На яких верстатах, можна обробити отвори у деталі?

9.Назвіть методи обробки поверхонь, що забезпечують високу якість поверхні.

Література

1. Медвідь М.В., Шабайкевич В.А. Теоретичні основи технології машинобудування - Львів: Видавниче об'єднання «Вища школа». 1976, –299 с.

2. Руденко П. С. Проектування технологічних процесів у машинобудуванні. Навч. Посібник. Вища школа 1993, - 414 с

3. Сторож Б.Д. та ін. Технологічні основи машинобудування: Навчальний посібник. – Івано-Франківськ; Хмельницький: ТУП, 2003– 153 с.

4. Техніка і технологія машинобудування: Навчальний посібник / К.С. Соколан, Ю.В. Савицький, В.Д. Каразей, Л.В. Присяжний.– Хмельницький: ХДУ, 2004. – 117с.

2. Балакшин Б.С. Основи технологии машиностроения, - М.: Машиностроние, 1969 р., 559 с.

 

Лаборатона робота №4