Принципи належної фармацевтичної практики

Належна фармацевтична практика стосується роздрібної реалізації ліків, тобто роботи аптек та їх відокремлених структурних підрозділів. Ця концепція опрацьована Міжнародною фармацевтичною федерацією в 1992 р. і в оригіналі називається §оос1 рпагтасеиіісаі ргасіісе - ОРР.

Причиною розробки стала тенденція, яка склалася в індустріально­му суспільстві і яка розглядає аптечного фахівця в першу чергу як про­давця ліків. При цьому це не відповідає ні інтересам фармацевтичних фахівців, ні суспільства, оскільки, з однієї сторони, характеризується не­використанням фахових знань і навичок аптечних фахівців, а з іншої -стимулює у них лише комерційні інтереси (реалізовувати побільше ліків, особливо вартісних).

Під належною фармацевтичною практикою розуміють фахову підго­товку аптечних фахівців, в центрі якої - інтереси пацієнта і громадсь­кості. Вона являє собою сукупність правил і вимог до діяльності аптеч­них фахівців щодо зміцнення здоров'я і профілактики захворювань се­ред населення, відпуску хворим і використання ними рецептурних пре­паратів та самолікування, а також рекомендацій стосовно впливу на про­писування і застосування ліків.

Основними її завданнями є:

зі сторони фармацевтичного фахівця:

- відпуск хворим ліків та виробів медичного призначення належної якості;

- надання пацієнту необхідної інформації і порад (фармацевтична опіка);

- відстежування ефекту від застосування реалізованих ліків, наданої інформації і порад;

- орієнтація кожного елемента фармацевтичного обслуговування на конкретного пацієнта у найзрозумілішій і доступній формі;

зі сторони аптеки:

- фахова фармацевтична допомога хворим, незалежно від соціально-економічного статусу, етнічної належності, вікової категорії тощо;

- активне сприяння раціональному, економічному і фармакологічно обґрунтованому призначенню і правильному використанню ліків.

Забезпечення цих завдань можливе у випадку, коли:

- основною ідеологією фармацевтичної практики слугуватимуть фахові чинники, хоча значення економічних показників діяльності не відкидається;

- аптечний фахівець матиме можливість впливати на рішення про використання ліків;

- взаємостосунки з іншими фахівцями охорони здоров'я, зокрема з лікарями, будуть партнерськими, довірливими та конфіденційними з усіх аспектів фармакотерапії;

- взаємостосунки з іншими фармацевтичними фахівцями будуть ко­легіальні, позбавлені нездорової конкуренції і направлені на покращення фармацевтичних послуг;

- фармацевтичний фахівець володітиме необхідною медичною і фар­мацевтичною інформацією про кожного хворого (це спрощується наяв­ністю паспорта призначуваних хворому ліків);

- фармацевтичний фахівець володітиме незалежною, вичерпною і об'єктивною інформацією про лікарські засоби і схеми фармакотерапії;

- усі фармацевтичні фахівці будуть особисто відповідати за підтри­мання та оцінку власної компетентності протягом усього часу фахової діяльності;

- розподілятиметься відповідальність між завідувачем аптеки і пра­цівниками за якість фармацевтичної допомоги;

- освітні програми підготовки та перепідготовки фармацевтичних фахівців, віддзеркалюватимуть поточні та очікувані зміни у фармацев­тичній практиці;

- в державі будуть запроваджені національні стандарти належної фар­мацевтичної практики.

Як видно з даних схеми 2.4, належна фармацевтична практика містить чотири основних елементи, які повинні регулюватися національни­ми стандартами:

1. Діяльність, пов'язана зі зміцненням здоров'я, попередженням його по­гіршення та досягнення здорового способу життя. Настанови стосуються:

- можливості конфіденційної бесіди;

- консультації пацієнта стосовно загальних питань, пов'язаних зі Здоров'ям;

- залучення аптечних фахівців до спеціальних програм забезпечення адекватності і професіоналізму консультацій;

 

 

 

- забезпечення якості обладнання і діагностичних тестів, що засто­совуються.

2. Діяльність, пов'язана з відпуском і використанням ліків та виробів медичного призначення. Вона включає:

- прийом рецепта і підтвердження повноти його змісту;

- оцінка фармацевтичним фахівцем призначення лікаря (фармако­логічні і фармацевтичні чинники, відповідність конкретному хворому, соці­альні, правові та економічні аспекти);

- виконання рецепта (виготовлення та /або відпуск лікарського засобу);

- інформування і поради пацієнту стосовно застосування ліків та їх зберігання;

- відслідковування ефективності призначеного лікування;

- документування фахової діяльності.

3. Діяльність стосовно самолікування. Правила стосуються:

- кваліфікації аптечних фахівців;

- оцінки потреби пацієнтів у самолікуванні;

- ефективності і безпеки рекомендованих ліків;

- випадків обов'язкового направлення хворого до лікаря і проведен­ня подальшого спостереження за хворим.

4. Діяльність, пов'язана з впливом на призначення і застосування лікарських засобів. Тут розглядаються такі аспекти:

- правильність і повнота даних у рецепті;

- виготовлення в аптеці формулярів на лікарські засоби;

- співпраця з лікарями стосовно виписування індивідуальних рецептів;

- оцінка даних щодо використання ліків у медичній і фармацевтичній практиці;

- поширення аналітичної інформації щодо лікарських засобів серед аптечних фахівців і лікарів;

- освітні програми для аптечних фахівців;

-довідкові видання, доступні для аптечних фахівців;

- конфіденційність даних стосовно окремих хворих.

Контрольні питання

1. Завдання та функції аптек.

2. Класифікація аптек.

3. Організаційні вимоги до діяльностіаптек.

4. Приміщення аптек та їх обладнання.

5. Мінімальний склад приміщень аптекв залежності відхарактеру діяльності.

6. Номенклатура штатних посад аптеки.

7. Відділи аптек та їх функції.

8. Порядок відкриття і діяльностівідокремленихструктурних підрозділіваптеки.

 

9. Формула ширини розвитку аптечної мережі.

10. Мета, підстави та суб'єкти матеріальної відповідальності в аптеці.

11. Оформлення матеріальної відповідальності і порядок відшкодування збитків.

12. Загальні санітарні вимоги до приміщень аптеки.

13.Вимоги санітарного режиму до прибирання приміщень аптеки.

14. Вимоги санітарного режиму до особистої гігієни працівниківаптеки.

15. Суть і основні завдання належної фармацевтичної практики.

16. Умови забезпечення основних завдань належної фармацевтичної практики.

17. Основні елементи належної фармацевтичної практики.