Системи продаж лікарських засобів

У збутовій діяльності оптового підприємства можуть використову­ватися чотири основні логістичні системи продажу:

попередній продаж, який являє собою технологію, що грунтується на попередньому відвідуванні можливого замовника торговим представником фірми та оформленні узгодженого замовлення з наступною поставкою то­вару в погоджений час;

телемаркетинг - систематичне й безперервне підтримання зв'язку з існуючими й можливими замовниками за допомогою телефону та інте­грованої комп'ютерної програми, підключеної до бази даних. Найпрості­ша його реалізація полягає у прийманні за телефоном від аптек замов-

 

 

лень на товар, інформацію про який вони отримували з цінників оптових фірм. Фармацевтичний фахівець вводить замовлення в комп'ютер і може зразу ж інформувати замовника про його виконання (можливість повно­го задоволення, термін доставки тощо);

прямий маршрутний продаж (венселінг) - це поставка фірмовим транспортом за розробленими маршрутами лікарських засобів, що ко­ристуються стабільним попитом, і формування замовлень та оформ­лення документів безпосередньо в аптеках. Потребує значних інвесту­вань (спеціально підготовлений персонал, транспорт, комп'ютерна техніка (краще спеціалізовані портативні термінали), відповідне програмне за­безпечення тощо);

електронний бізнес (Е-Ьикіпекз) ґрунтується на використанні Ішетеї-технологій для товарообмінних операцій. При цьому електрон­ний бізнес реалізує не тільки операції купівлі-продажу, але й супровод­ження процесів стимулювання попиту, автоматизацію адміністративних функцій, зв'язаних із продажем і обробкою замовлення, а також з удос­коналенням обміну інформації між партнерами. Більшість вітчизняних оптових фармацевтичних фірм ефективно використовують найпростіші Ішегпеї-технології, зокрема, засоби електронної пошти, для оповіщення й пересилання інформації зацікавленим сторонам. Також задіюється зв'я­зок через \УеЬ-вузли (можливість читання, пересилання інформації, за­повнення електронних замовлень тощо).

Завдання та функції аптечних складів (баз)

Аптечний склад (база) - заклад охорони здоров'я, основне зав­дання якого полягає в забезпеченні лікарськими засобами інших суб'єктів оптової або роздрібної торгівлі, закладів охорони здоров'я та виробників лікарських засобів шляхом здійснення ним оптової реалізації (торгівлі).

У відповідності до основного завдання на аптечний склад (базу) по­кладаються такі основні функції:

- визначення поточної потреби в лікарських засобах і виробах ме­дичного призначення;

- своєчасне замовлення необхідного товару;

- отримання товару від постачальників (розвантаження і приймання);

- вхідний контроль якості лікарських засобів;

- внутрішньоскладське транспортування;

- розміщення і належне зберігання;

- контроль за товарними запасами;

- комплектування замовлень покупців;

- транспортування замовлень;

- збір і доставка порожніх товароносіїв;

- контроль за виконанням замовлень;

- заміна замовленого товару;

- раціональна організація приймання і розміщення поверненого това­ру внаслідок неправильного адресування або відкликання неякісних і фальсифікованих ліків.

Організаційні вимоги до діяльності аптечних

складів (баз)

Суб'єкт господарювання, який провадить діяльність з оптової тор­гівлі лікарськими засобами, повинен:

- мати приміщення, устаткування та обладнання для забезпечення належного зберігання лікарських засобів, у т. ч. під час транспортуван­ня і торгівлі ними;

- забезпечувати дотримання визначених МОЗ України загальних та специфічних умов зберігання лікарських засобів відповідно до їх скла­ду, фізико-хімічних властивостей, впливу довкілля та інших факторів;

- забезпечити обов 'язковий мінімальний асортимент лікарських за­собів, що визначається МОЗ України;

- мати план термінових дій для відкликання у разі потреби лікарсь­ких засобів з продажу;

- забезпечити належну схоронність лікарських засобів;

- зберігати протягом не менше трьох років документи, що засвід­чують факт купівлі або продажу із зазначенням дати, назви, кількості та серії отриманого та поставленого лікарського засобу, інформації про покупця (постачальника) та реквізитів його ліцензії;

- визначити уповноважену особу;

 

- забезпечувати справність усіх засобів вимірювання шляхом про­ведення їх калібрування та регулярної метрологічної повірки;

- мати паспорт аптечного складу (бази).

Паспорт являє документ, складений суб'єктом господарювання при створенні або реконструкції аптечного складу (бази) і погоджений з те­риторіальними органами державної санітарно-епідеміологічної служби, державного контролю якості лікарських засобів і місцевими органами виконавчої влади, який засвідчує відповідність наявних приміщень та устаткування аптечного закладу встановленим вимогам і можливість використання для оптової торгівлі лікарськими засобами.

Аптечні склади (бази) можуть розміщуватися в окремих будівлях або займати ізольоване відокремлене приміщення з окремим входом у капітальних спорудах (нежитлових будинках), які повинні відповідати вимогам будівельних, протипожежних і санітарно-протиепідемічних норм.

Аптечні склади бази повинні мати у своєму складі:

- виробничі приміщення: площі (зони) для приймання і зберігання різних груп лікарських засобів та їх відпуску, допоміжних матеріалів і тари загальною площею не менш як 250 кв. метрів. Стан виробничих приміщень, їх розміри та площа повинні забезпечувати послідовність технологічного процесу (приймання, контроль якості, зберігання, відпуск лікарських засобів);

- службово-побутові приміщення для персоналу (кімната персона­лу, вбиральня), окреме приміщення або шафу для зберігання господарсь­кого та іншого інвентарю;

- відповідно обладнані окремі площі (зони) або приміщення для збе­рігання лікарських засобів, з якими здійснюються торговельні операції і які потребують особливих умов зберігання (наркотичні, психотропні, отруйні, сильнодіючі, імунобіологічні, термолабільні, вогненебезпечні, легкозаймисті, вибухонебезпечні препарати, лікарська рослинна та інша сировина).

Складські приміщення повинні бути обладнані для забезпечення відпо­відного зберігання лікарських засобів (шафи, стелажі, холодильники, сей­фи тощо) та здійснення контролю за температурою і вологістю повітря, а також для підтримання його чистоти (припливно-витяжна вентиляція).

 

На фасаді будівлі, де розміщується аптечний заклад, повинна бути вивіска з позначкою "Аптечний склад" чи "Аптечна база", що не вва-' жається рекламою. Крім цього, перпендикулярно до стіни будівлі кріпиться зовнішній сигнальний покажчик. Він являє собою рівносто-ронній хрест зеленого кольору, у центрі якого розміщено зображення чаші зі змією, яка її обвиває, білого кольору. Габаритні розміри зовніш­нього сигнального покажчика повинні бути не менше 400 мм і він пови­нен освітлюватися у темний період доби.

На аптечних складах у місцях зберігання лікарських засобів прикріпляється стелажна картка, в якій зазначається його найменування, серія, термін придатності, кількість. Рекомендується картку віддрукувати на цупкому папері і заводити на кожну серію, що надходить, для контролю за своєчасною її реалізацією. Крім цього, у відділі повинна бути картотека за термінами придатності. Дозволяється ведення стелажних карток та картотек за термінами придатності в електронному вигляді.

Лікарські засоби у виробничих складських приміщеннях повинні збе­рігатися на стелажах, піддонах, підтоварниках, у шафах, у холодильно­му та іншому спеціальному обладнанні для забезпечення умов збері­гання лікарських засобів відповідно до діючих вимог.

Установлення стелажів здійснюється таким чином, щоб вони розмі­щувалися на відстані 0,6-0,7 м від зовнішніх стін, не менше ніж 0,5 м від стелі та не менше ніж 0,25 м від підлоги. Стелажі щодо вікон повинні бути розташовані так, щоб проходи були освітлені, а відстань між стелажами становила не менше 0,75 м для забезпечення вільного доступу до товару.

Для підтримання чистоти повітря приміщення для зберігання повинні бути обладнані припливно-витяжною вентиляцією з механічним спонуканням.

У кожному окремому приміщенні для зберігання лікарських засобів повинна підтримуватися певна температура і відносна вологість повітря (в межах 45-65 %), перевірка яких здійснюється два рази на день (на початку і в кінці робочого дня). Для цього складські приміщення повинні бути забез­печені термометрами і гігрометрами, які кріпляться на внутрішніх стінах сховища віддалено від нагрівальних приладів на висоті 1,5-1,7 м від підлоги і не менше 3 м від дверей. У кожному приміщенні (кімнаті) має бути заве­дений журнал (карта) обліку температури та відносної вологості.

 

Складські приміщення для зберігання вогненебезпечних та вибухо­небезпечних речовин повинні бути ізольовані, захищені від дії прямих сонячних променів, атмосферних опадів та ґрунтових вод.

При відсутності окремих сховищ для легкозаймистих речовин до­пускається зберігання їх у загальних вогнетривких будівлях, а також у будівлях, поділених на секції при обов'язковій ізоляції приміщень, виділених для зберігання речовин, від сусідніх приміщень вогнетрив­кими стінами, які відповідають вимогам пожежної безпеки та узгод­жені з органами Державного пожежного нагляду. Такі приміщення повинні мати вентиляцію.

За наявності на аптечній базі (складі) імунобіологічних препаратів загальний об'єм холодильного обладнання повинен забезпечувати відпо­відно до діючих вимог зберігання всієї кількості зазначених ліків, що містяться на базі (складі).

Матеріали для покриття стін, стелі, підлоги виробничих приміщень аптечної бази (складу) повинні допускати вологе прибирання з викорис­танням дезінфекційних засобів.

Поверхня виробничого устаткування, як ззовні, так і всередині, по­винна бути гладкою, виготовленою із матеріалів, стійких до дії лікарсь­ких засобів, витримувати обробку дезінфекційними розчинами.

Устаткування виробничих приміщень повинно розташовуватися та­ким чином, щоб не залишалося місць, недоступних для прибирання.

Санітарний стан приміщень та устаткування аптечної бази (складу) повинен відповідати вимогам наказу МОЗ України № 275 від 15 травня 2006 р. Підлога миється не рідше одного разу за зміну, стіни і двері - не рідше одного разу на тиждень із застосуванням дезінфекційних засобів, стеля - один раз на місяць очищається від пилюки вологим способом. Устаткування приміщень підлягає зовнішньому прибиранню кожного дня. Раковини для миття рук та санітарні вузли чистяться і дезінфікуються також кожного дня. Декоративне оформлення невиробничих приміщень очищають від пилу і миють не рідше одного разу на тиждень, а пристосування для очищення взуття від бруду - не рідше одного разу на день.

Для прибирання різних приміщень (виробничі приміщення, санітарний вузол) повинен бути виділений інвентар (відра, тази, щітки, ганчір'я тощо), який маркірується і використовується тільки за призначенням. Зберігання

його здійснюється у спеціально визначеному місці (кімната, шафа) окремо за призначенням.

Функції основних відділів (секторів) аптечних складів (баз)

Як видно з даних схеми 1.3 (див. с. ЗО), до основних відділів (сек­торів) аптечних складів (баз) належать: приймальний та оперативні відділи і відділ експедиції.

Приймальний відділ (сектор) - структурний підрозділ аптечного складу, який здійснює приймання товару від постачальників, оператив­ний контроль за його надходженням, розшук своєчасно не отриманих вантажів, документальне оформлення і передачу прийнятого товару в оперативні (товарні) відділи складу.

У відповідності з Особливими умовами поставки медичної продукції, якщо інше не зазначено в угоді, лікарські засоби аптечному складу (базі) повинні відпускатися з залишковим терміном придатності не менше 80 %, а бактерійні препарати - не менше 60 %.

Приймання товару за кількістю, якістю і вартістю здійснює приймаль­на комісія, головою комісії якої призначається завідувач приймального відділу або його заступник (він же - уповноважена особа з вхідного конт­ролю якості ліків), а членами комісії - завідуючі відповідними оперативни­ми відділами. При малих обсягах товарообігу цю роботу здійснює упов­новажена особа, тобто фахівець з вищою або, як виняток для сільської місцевості, середньою фармацевтичною освітою, на якого згідно з нака­зом керівника оптової фармацевтичної фірми покладено здійснення вхідного контролю якості ліків. Його прізвище, контактний телефон та форму зв'яз­ку (телефон, факс, електронна пошта) слід повідомляти територіальній інспекції. До компетенції уповноваженої особи належить підготовка та офор­млення висновку щодо результатів вхідного контролю якості серій лікарсь­ких засобів з відміткою про передачу їх до реалізації.

Оперативні (товарні) відділи або виробничі приміщення складу при­значені для розміщення і зберігання отриманих від приймального відділу (сектору) лікарських засобів і виробів медичного призначення у відпо­відності з чинними принципами (докладніше викладено в підтемі 3.3).

 

Кількість оперативних відділів визначається згідно з обсягами та асор­тиментом лікарських засобів, що зберігаються. Серед оперативних відділів (приміщень зберігання) повинні бути відділи: отруйних, нарко­тичних, психотропних лікарських засобів і прекурсорів, зберігання спир­ту етилового, різних груп лікарських засобів з урахуванням їх фізико-хімічних властивостей та дії на них різноманітних факторів зовнішнього середовища. Крім цього, на складі повинен бути відділ, виробниче при­міщення або зона зберігання тари та товароносіїв.

Структурним підрозділом аптечного складу, який здійснює пакуван­ня товарів, що надійшли з оперативних відділів, розподіл їх за покупця­ми, оформлення транспортних документів, а також передачу товару ап­текам у разі самовивозу, є відділ (сектор) експедиції.