Етапи історичного розвитку українського народу і тематична класифікація історичних пісень

1. Українська державність в часи Київської Русі У 12 столітті після розпаду Київської Русі з великих князівств, які в цей час існували на території України, виділялося Галицьке-Волинське, створене в 1199 p. Проіснувало воно до 1340 p.

2. Визвольна війна Хмельницького і продовження формування державності Створення української національної держави вперше одержало правове оформлення та закріплення у Зборівському (серпень 1649 p.), а потім і у Білоцерківському (вересень 1651 p.) договорах, які Б.Хмельницький уклав із Річчю Посполитою.Іноземні держави визнали вільну Україну за рівноправного суб'єкта міжнародних відносин і охоче вступали з нею у договірні відносини.

3. Українська державність в період 1917 - 1920 pp. Боротьба за державність України наприкінці 1917—1920 pp. відбувалася в умовах запеклої громадянської війни та іноземної інтервендії. У цій боротьбі можна виділити кілька етапів.. В листопаді 1917 p. було проголошено Українську Народну Республіку (УНР). Другий етап — це правління з кінця квітня 1918 p. гетьманщини в умовах окупації України австрійськими та німецькими військами. Особливою проблемою в національному державному відродженні було утворення в західних регіонах України в жовтні 1918 p. Західної Української Народної Республіки (ЗУНР). І нарешті, майже паралельно з утворенням ЗУНР на більшій частині України, починаючи з листопада 1918 p., проходило відновлення УНР на чолі з Директорією і об'єднання її з ЗУНР.

4. Радянська державність Не можна з історії української державності викидати і період радянський. З чого ж він розпочався і як протікав? Борючись проти Центральної Ради, більшовицькі організації докладали чимало зусиль для скликання Всеукраїнського з'їзду Рад, який би проголосив більшовицьку владу в Україні, створив Українську радянську державу і затвердив в ній диктатуру пролетаріату. Ідею проведення Всеукраїнського з'їзду Рал висунула більшовицька фракція виконавчого комітету Київської Ради робітничих депутатів З листопада 1917 p., її підтримали більшовики Харкова, Катеринослава, Одеси, Єлисаветграда та інших міст Ця діяльність знайшла підтримку тієї частини трудящих, які ще вірили в більшовицькі лозунги. З'їзд мав стати важливим етапом на шляху встановлення радянської влади в Україні.

5. Незалежність України сьогодні На рубежі 80—90-х років XX ст. в Україні сталися епохальні історичні події. В умовах глибокої соціально-економічної і політичної кризи в республіці розпочався і одержав подальший розвиток процес руйнування тоталітарної більшовицької системи і демократизації соціально-економічного та державно-правового ладу. Цей процес виявився перш за все в утвердженні гласності і політи­чного плюралізму, ліквідації ідеологічного і політичного панування компартії в країні. Вперше за 70 років були проведені дійсно демократичні, а не фіктивні вибори в органи державної влади. Активно втілювалася в життя реальна боротьба з величезним бюрократичним управлінським апаратом в центрі і на місцях. Розпочався процес згортання командно-адміністративної системи, ліквідації партійно-радянської номенклатури. Намітився перехід до ринкових економічних відносин.

Конкретним, реальним змістом наповнювався суверенітет України, що у кінцевому рахунку призвело до проголошення у серпні 1991 p. незалежності України.

Історичні пісні - це фольклорні твори, присвячені певній історичній події, чи відомій історичній постаті. У цих піснях висловлюється ставлення народу до історичних подій чи героїв.У "Пісні про Байду" зображена героїко-романтична постать козацького ватажка Байди. Байда - Князь Дмитро Вишневецький – хоробрий чоловік, який тримав у постійному страху султанів Туреччини. Байду підступно захопили в Молдові та передали в Царгород. У пісні оспівана його несподівана, люта і героїчна смерть в Царгороді."Ой Морозе Морозенку, ти славний козаче..." - змальовано героїчну смерть в бою молодого козака, улюбленця народу із славного козацького роду Морозів.“За Сибіром сонце сходить” - на думку вчених найвірогідніше складена про Устима Кармелюка. Це легендарний ватажок повсталого селянства, кріпак, який підняв боротьбу на початку 19 століття. Він 4 рази тікав із сибірської каторги. Він підняв на повстання близько 20 000 селян. Пісня має романсовий характер. В ній створено глибоко ліричний образ народного ватажка. Це людина із складним внутрішнім світом, яка глибоко усвідомлює свій громадський обов'язок. Журливий характер пісні навіяний особистою трагічною долею Кармелюка. У пісні його наділено зовнішньою і внутрішньою красою, добрим серцем.Історичні пісні відтворюють найголовнішу рису народних героїв - готовність іти на самопожертву заради громадянського добра.

Тематика украïнських iсторичних пiсень рiзноманiтна: турецька неволя, лицарська смерть козака, визволення з неволi та щасливе повернення до рiдного краю, визвольна вiйна пiд проводом Богдана Хмельницького. Особливо багато iсторичних народних пiсень присвячено подiям визвольноï вiйни украïнського народу 1648Ї1654 рокiв. Кобзарi по всiй Украïнi оспiвува­ли Богдана Хмельницького, його сподвижникiв Iвана Богуна, полковника Мо­розенка та iнших народних героïв. Ось назви лише деяких пiсень, що належать до циклу про визвольну вiйну: "Чи не той то Хмiль", "Iван Богун", "Ой Морозе, Морозенку", "Не дивуйтеся, добрiï люди" та iншi.

Боротьба украïнського народу проти польськоï шляхти досягла особливого розпалу наприкiнцiXVI Ї у першiй половинiXVII столiття. Польська шлях­та вогнем i мечем прагнула поневолити волелюбний украïнський народ. Уяву про невимовно тяжке становище Украïни напередоднi визвольноï вiйни 1648Ї1654 рокiв дає народна пiсня "Розлилися крутi бережечки":

Гей, у лузi червона калина, Гей, гей, похилилася; Чогось наша славна Украïна, Гей, гей, засмутилася.

Образ похиленоï калини в пiснi переростає в символ Украïни. Але за­вершується пiсня бадьорим настроєм, надiєю на визволення матерi-Вiтчизни з неволi.

А ми тую червону калину, Гей, гей, та пiднiмемо. А ми ж свою славну Украïну, Гей, гей, та розвеселимо.

В iсторичнiй пiснi "Чи не той то хмiль" оспiвується перша перемога Хмель­ницького над польсько-шляхетським вiйськом 1648 року в урочищi Жовтi Води. Богдан Хмельницький не тiльки мужнiй воïн, палкий патрiот Батькiвщини, але й мудрий i далекоглядний полiтик. У скрутнi часи на допомогу повсталому укра­ïнському народовi гетьман запросив хоч i ненадiйного, але вкрай необхiдного тодi союзника - кримську орду.

А я ляхiв не боюся I гадки не маю За собою великую Потугу я знаю. Iще й орду татарськую За собою веду, А все тото, вражi ляхи, На вашу бiду.

Одним iз найближчих сподвижникiв Богдана Хмельницького був Максим Кривонiс, який зi своïм Черкаським полком здобув низку блискучих перемог над шляхтою на Подiллi. Цьому героєвi присвячено пiсню "Не дивуйтеся, добрiï люди". Богатирська сила Кривоноса, який у пiснi називається Перебийносом, розкривається у широких батальних картинах.

А Перебийнiс водить чимало Сiмсот козакiв з собою, Рубає мечем голови з плечей, А решту топить водою.

Цей бравий козак "ляцькую славу загнав пiд лаву", поклав кiнець пануванню шляхти, що попивала "на тiй Украïнi меди та вина ситнiï". Патрiотизм i мужнiсть Брацлавського полковника Данила Нечая, його битву та героïчну смерть пiд мiстечком Красним оспiвує вiдома пiсня "Ой, з-за гори високоï".

Ой, не встиг козак Нечай На коника спасти, Взяв ляхами, як снопами, По два ряди класти.Ой, кинувся козак Нечай Вiд дому до дому Та вложив же ляхiв тисячЗ коней, як солому.

Бiдний козак - один iз найулюбленiших персонажiв iсторичних пiсень. Саме вiн був у народних очах уособленням найкращого, що було в козацтвi: хороброс­тi, чесностi, вiдданостi Батькiвщинi.I за неï, неньку-Украïну, вiддав своє життя й герой пiснi "Ой Морозе, Моро­зенку", якого по-звiрячому вбили татари.

...вони його не стрiляли, i на частi не рубали, тiльки з його, молодого, живцем серце виривали.Поставили Морозенкана Савур-могилу. Дивись тепер, Морозенку, Та на свою Украïну.

10. Характеристика «Пісні про Байду». Стаття Франка «Пісня про…»

Ба́йда — герой однієї з найпоширеніших українських народних пісень «В Цареграді на риночку» («Пісня про Байду»), узагальнений образ патріота рідної землі, борця проти турецько-татарського гніту. В українських народних переказах образ Б. інколи пов'язують з історичною особою 16 ст. Д.Вишневецького, прозваного теж Байдою. Відомі різні варіанти народ. пісні про Б. (записано понад 40).

У пісні висловлюється ідея благородства і високого почуття патріотизму, моральної вищості людини над смертю. Загибель Байди виступає символом безсилля поганського світу.

Дослідники зазначають, що прототипом образу Байди, можливо, є князь Дмитро Вишневецький, засновник першої Запорозької Січі на дніпровських островах Токмаківка і Хортиця (середина ХVІ ст.), староста Черкас і Києва. У 1563 році Д.Вишневецький брав участь у міжусобній боротьбі молдавських бояр, зрада яких і стала причиною його полону і мученицької смерті в Цариграді, колишній столиі Туреччини.

 

У тексті наявне логічне поєднання картин з прямим і переносним значенням: Байда, гинучи фізично від тортур, розправився однією стрілою з усією родиною царя.

Серед художніх особливостей історичної пісні слід відзначити гіперболізацію ("убито однією стрілою царську родину"), пестливі слова як оцінні характеристики персонажів.

Засобами історичних пісень маємо відроджувати історичну пам'ять, формувати національну свідомість, плекати ідеал українця.

В Цариграді на риночку Поява Байди в

Та п'є Байда мед-горілочку; Цариграді на ринку

Ой, п'є Байда та не день, не два,

Не одну нічку та й не годиночку;

Ой п'є байда та й кивається, Звернення до джури

Та на свого цюру поглядається:

"Ой, цюро ж мій молодесенький,

Та чи будеш мені вірнесенький?"

Цар турецький у ньому присилає, Пропозиція султана

Байду к собі підмовляє:

„О, ти, Байдо, та славнесенький,

Будь мені лицар та вірнесенький,

Візьми в мене царівночку,

Будеш паном на всю Вкраїночку!"

„Твоя, царю, віра проклятая, Відповідь Байди

Твоя царівночка поганая!"

Ой крикнув цар на свої гайдуки:

„Візьміть Байду добре в руки, Наказ султана про

Візьміть Байду, страту

і зв'яжіте,

На гак ребром зачепіте!"

Ой, висить Байда та й не день, не два,

Не одну нічку та не годиночку;

Ой, висить Байда та й гадає, Прохання Байди

Та на свого цюру споглядає,

Та на свого цюру молодого

І на свого коня вороного:

„Ой, цюро ж мій молодесенький,

Подай мені лучок та тугесенький.

Подай мені тугий лучок

І стрілочок цілий пучок!

Ой, бачу я три голубочки -

Хочу я убити для його дочки.

Де я мірю - там я вцілю,

Де я важу - там я вражу!"

Ой, як стрілив - царя вцілив, Помста султану

А царицю в потилицю,

Його доньку в головоньку.