Визначення параметрів природного освітлення

Світловий потік, який падає на прозоре тіло, поділяється на три частини: світловий потік пропущений, відбитий та поглинутий:

(10.2)

Для якісної оцінки кожної частини світлового потоку використовуються коефіцієнти світлопропускання, відбивання та поглинання:

(10.3)

(10.4)

(10.5)

(10.6)

Для непрозорих тіл .

Освітленість точок у приміщенні залежить від:

а) величини та розташування прорізів у зовнішніх стінах приміщення. Ця величина характеризується коефіцієнтом скління:

(10.7)

де S_скл – площа скління, м²;

S_{підлоги} – площа підлоги, м²;

б) коефіцієнту світлопропускання світлових прорізів приміщення:

(10.8)

де F_проп – пропущений світловий потік;

F_пад – падаючий світловий потік;

Е_проп, Е_пад – освітленість відповідно від пропущеного та падаючого світла;

в) коефіцієнту відбивання світла внутрішніми поверхнями (стінами і стелею):

(10.9)

де F_відб, F_пад – відбитий і падаючий світловий потік;

Е_відб, Е_пад – освітленість відповідно від відбитого і падаючого світла.

Визначення параметрів штучного освітлення

Розрахувати освітленість від штучного загального освітлення (табл. 10.2), у якому виконують зорові роботи ІІ г розряду зорової роботи на робочому місці, що знаходиться на відстані 3 м від вікна.

Отримане значення фактичної освітленості порівняти із нормативним значенням для ІІ г розряду зорових робіт (300 лк).

Таблиця 10.2 – Вихідні дані для розрахунку – фактичне значення освітленості, лк

 

№ п/п	Езовн	Епр у приміщенні на відстані l, м	Есуміщ
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
9.
10.
11.
12.
13.
14.
15.
16.
17.
18.
19.
20.
21.
22.
23.
24.
25.
26.
27.
28.
29.
30.
31.
32.
33.
34.
35.
36.

Зміст звіту

1. Стисле описання змісту роботи та улаштування люксметру Ю-116.

2. Рисунок люксметру Ю-116.

3. Порядок проведення вимірів.

4. Виміри природної освітленості у різних точках виробничого приміщення при боковому освітленні на відстані 1, 2, 3, 4, 5 м і побудування кривої залежності освітлення від відстані.

5. Коефіцієнти скління, світлопропускання та відбивання.

6. Розрахунок коефіцієнту природної освітленості для найбільш віддаленої точки приміщення з вказівкою розряду праці, відповідного отриманому значенню КПО.

7. Виміри штучного освітлення на робочому місці, порівняння з нормами та висновок щодо відповідності нормативним вимогам.

Лабораторна робота 11

РОЗСЛІДУВАННЯ ТА АНАЛІЗ НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ

Мета роботи: вивчити порядок розслідування та методи аналізу нещасних випадків.

Теоретична частина

Нещасний випадок – непередбачений збіг обставин і умов, за яких заподіяна шкода здоров’ю або настала смерть людини.

Залежно від кількості постраждалих, нещасні випадки поділяють на одиничні та групові (два або більше постраждалих).

Нещасні випадки поділяють на пов’язані із виробництвом (за них несе відповідальність роботодавець) та не пов’язані із виробництвом.

Не пов’язаними із виробництвом вважаються нещасні випадки, що сталися з працівниками:

– за місцем постійного проживання на території польових і вахтових селищ;

– під час використання ними в особистих цілях транспортних засобів, машин, механізмів, устаткування, інструментів, що належать або використовуються підприємством (крім випадків, що сталися внаслідок їх несправності);

– унаслідок отруєння алкоголем, наркотичними засобами, токсичними чи отруйними речовинами, а також унаслідок їх дії (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо), за наявності відповідного медичного висновку, якщо це не пов'язане із застосуванням таких речовин у виробничих процесах чи порушенням вимог безпеки щодо їх зберігання і транспортування або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного, токсичного чи наркотичного сп'яніння, до нещасного випадку був відсторонений від роботи відповідно до вимог правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства або колективного договору;

– у разі підтвердженого відповідним медичним висновком алкогольного, токсичного чи наркотичного сп'яніння, не зумовленого виробничим процесом, яке стало основною причиною нещасного випадку за відсутності технічних та організаційних причин його настання;

– під час прямування на роботу чи з роботи пішки, на громадському, власному або іншому транспортному засобі, що не належить підприємству і не використовувався в інтересах підприємства;

– під час скоєння ними злочину, що встановлено обвинувальним вироком суду;

– у разі смерті або самогубства.

Визнаються пов'язаними з виробництвом нещасні випадки, що сталися з працівниками під час виконання трудових обов'язків, у тому числі у відрядженні, а також ті, що сталися у період:

– перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці, пов'язаному з виконанням роботи, починаючи з моменту прибуття працівника на підприємство до його відбуття, який повинен фіксуватися відповідно до вимог правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства, у тому числі протягом робочого та надурочного часу, або виконання завдань роботодавця в неробочий час, під час відпустки, у вихідні, святкові та неробочі дні;

– підготовки до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь виробництва, засобів захисту, одягу, а також виконання заходів особистої гігієни, пересування по території підприємства перед початком роботи і після її закінчення;

– проїзду на роботу чи з роботи на транспортному засобі, що належить підприємству, або на іншому транспортному засобі, наданому роботодавцем;

– використання власного транспортного засобу в інтересах підприємства з дозволу або за дорученням роботодавця в установленому роботодавцем порядку;

– виконання дій в інтересах підприємства, на якому працює потерпілий, тобто дій, які не належать до трудових обов'язків працівника (подання необхідної допомоги іншому працівникові, дій щодо запобігання аваріям або рятування людей та майна підприємства, інших дій за розпорядженням або дорученням роботодавця);

– ліквідації аварії, наслідків надзвичайної ситуації техногенного і природного характеру на виробничих об'єктах і транспортних засобах, що використовуються підприємством;

– подання необхідної допомоги або рятування людей, виконання дій, пов'язаних із запобіганням нещасним випадкам з іншими особами у процесі виконання трудових обов'язків;

– надання підприємством шефської допомоги;

– перебування у транспортному засобі або на його стоянці, на території вахтового селища, у тому числі під час змінного відпочинку, якщо настання нещасного випадку пов'язане з виконанням потерпілим трудових обов'язків або з впливом на нього небезпечних чи шкідливих виробничих факторів або середовища;

– прямування працівника до об'єкта (між об'єктами) обслуговування за затвердженими маршрутами або до будь-якого об'єкта за дорученням роботодавця;

– прямування до/чи з місця відрядження згідно з установленим завданням.

Визнаються пов'язаними з виробництвом також випадки, пов'язані із завданням тілесних ушкоджень іншою особою, або вбивство працівника під час виконання чи у зв'язку з виконанням ним трудових (посадових) обов'язків чи дій в інтересах підприємства

Наслідками нещасних випадків можуть бути наступні негативні зміни (порушення).

Професійна хвороба – патологічний стан людини, обумовлений надмірним напруженням організму або дією шкідливого виробничого чинника під час трудової діяльності.

Травма – порушення анатомічної цілісності організму людини або його функцій внаслідок дії чинників зовнішнього середовища.

Травми поділяються по тяжкості на такі:

– легкі;

– тяжкі;

– зі смертельним наслідком.

Ступінь тяжкості травми уповноважені визначати органи Міністерства охорони здоров’я.

Статистичні дані про виробничий травматизм свідчать про його надзвичайно тяжкі соціальні наслідки: у мирний час втрачають працездатність, здоров’я та навіть життя тисячі людей найбільш активного працездатного віку, надія батьків, вихователі та годувальники неповнолітніх дітей. Економічні витрати на соціальну підтримку постраждалих, пільги та компенсації тягарем лягають на наше суспільство.

Успішна профілактика виробничого травматизму та професійних хвороб можлива лише за умови ретельного вивчення причин їх виникнення та опрацювання дійових заходів щодо їх попередження та усунення. Для цього і призначений такий комплекс заходів, як розслідування та аналіз нещасних випадків.