Ручний повітряно-пінний вогнегасник ОВП-10

Ручний повітряно-пінний вогнегасник ОВП-10 (рис. 5.1) складається з корпуса, стального балона високого тиску з вуглекислотою, поліетиленової сильфонної трубки, кришки із запірно-пусковим пристроєм і пінного насадка.

На горловину балона з вуглекислим газом накручують ніпель, який має дозуючий пристрій для випуску газу в порожнину вогнегасника. Ніпель закриває балон, затискаючи бронзову мембрану.

Пінний насадок, який складається з розпилювача, розтруба і касети з двома латунними сітками, за допомогою викидної трубки приєднують до кришки. Викидна трубка може повертатися навколо своєї осі.

Зарядом вогнегасника ОВП-10 являється 4–6 % -ий водний розчин піноутворювача, який виштовхується з корпусу вогнегасника вуглекислим газом в пінний насадок, де і утворюється піна.

 

Рис. 5.1 – Схема вогнегасника ОВП-10: 1 – сталевий корпус; 2 – рукоятка для переносу; 3 – балончик для виштовхуючого газу; 4 – повітряно-пінний насадок з розпилювачем; 5 – пусковий механізм; 6 – кришка корпусу вогнегасника; 7 – сифонна трубка-насадок

 

Для приведення в дію вогнегасника ОВП-10 необхідно: направити розтруб на вогнище, натиснути пусковий важіль; при цьому опускається шток, на кінці якого є голка, яка проколює бронзову мембрану балона з вуглекислим газом.

Технічна характеристика вогнегасника ОВП-10 наведена в таблиці 5.1.

 

Таблиця 5.1 – Технічна характеристика вогнегасника ОВП-10

Корисна місткість корпуса, л	9,0
Місткість балона з вуглекислим газом, мл
Відстань дії струменя, м	4,5
Тривалість дії, с
Кратність піни, не менше
Маса зарядженого вогнегасника, кг

 

Вогнегасники вуглекислотні (газові)

Вуглекислотні вогнегасники (рис. 5.2) призначені для гасіння палаючих електропристроїв, які знаходяться під струмом, а також особливо цінних матеріалів (в музеях, архівах, бібліотеках тощо); це міцні металічні судини, які мають спеціальний запірний вентиль і розтруб-снігоутворювач. До запірного вентиля припаяна сильфонна трубка, яка не доходить до дна на 3–4 мм і забезпечує практично повний вихід вуглекислоти з балону.

Запірний вентиль має запобіжну мембрану, розраховану на вибух при температурі +50 ºС. За допомогою поворотного механізму запірний вентиль з’єднаний з розтрубом-снігоутворювачем.

Рис. 5.2 – Схема вогнегасника ОУ-2: 1 – сталевий балон; 2 – запірний вентиль; 3 – розтруб-снігоутворювач

 

Для зарядки вуглекислотних вогнегасників використовують рідку технічну вуглекислоту, яка містить двоокис вуглецю не більше 98 % об’єму.

При виникненні пожежі вогнегасники підносять як можна ближче до місця горіння. Направивши розтруб на палаючий предмет, відкривають запірний вентиль обертанням маховичка за годинниковою стрілкою до відмови. Дія вуглекислотних вогнегасників проходить нерівномірно у часі: в перший момент викидається основна кількість вуглекислоти у вигляді снігу, після чого інтенсивність її виходу падає. Це пояснюється тим, що вуглекислота викидається з балона під власним тиском, який швидко падає в міру зменшення її кількості.

Недоліки вуглекислотних вогнегасників:

– відсутність змочуваної здатності, тому тління продовжується;

– часто замерзає вуглекислота в вентилі вогнегасника;

– характеризується малою ефективністю при температурі нижче 5 ºС;

– дія вогнегасників обмежується температурою нижче 25 ºС.

Вуглекислотні вогнегасники: ОУ-2; ОУ-5; ОУ-8; ОУ-25.

Технічна характеристика вуглекислотних вогнегасників наведена в таблиці 5.2.

Таблиця 5.2 – Технічна характеристика вуглекислотних вогнегасників

 

	ОУ-2	ОУ-5	ОУ-8	ОУ-25
Місткість балона, л
Маса заряду, кг	1,4	3,45	5,5	17,5
Маса вогнегасника з зарядом, кг	6,4	13,95	20,5	73,0
Час дії, с	25–30	40–50	50–60
Довжина струменя, м	1,5	2,0	3,5	2,5

 

Порошкові вогнегасники

Порошкові вогнегасники призначені для гасіння загорань легкозаймистих і горючих рідин, а також електроустановок, які знаходяться під напругою. Вогнегасним зарядом у вогнегасниках є порошок ПСБ-3, який складається з бікарбонату натрію (NaHCO₃) і домішок, попереджуючих комкування. Домішками можуть бути кремнезем, тальк, інфузорна земля тощо. Застосовують порошкові вогнегасники при температурі від –50 ºС до +50 ºС. Порошкові вогнегасники: ОП-1; ОП-2; ОП-5; ОП-10.

Порошковий вогнегасник ОП-1 (рис. 5.3) складається з корпусу, сітки, встановленої у верхній частині вогнегасника, і кришки. Вогнегасник має вогнегасний заряд, який викидається на палаючу поверхню в результаті багаторазового повторного стряхування. Для приведення в дію вогнегасника ОП-1 необхідно: відкрити кришку, взяти вогнегасник за нижню частину корпусу, перевернути вверх дном, енергійно стряхуючи, направити порошок на вогонь.

Порошковий вогнегасник ОП-10 (рис. 5.4) складається з корпуса стального балона високого тиску з вуглекислим газом, повітряної трубки, кришки із запірно-пусковим пристроєм і викидного насадка. На горловину балона з вуглекислим газом накручують ніпель, який має дозуючий пристрій для випуску газу в порожнину вогнегасника та одночасно через повітряну трубку – в аерозольну камеру. Ніпель запирає балон бронзовою мембраною.

 

Рис. 5.3 – Схема вогнегасника ОП-1: 1 – корпус; 2 – порошок; 3 – кришка

Рис. 5.4 – Схема вогнегасника ОП-10: 1 – корпус; 2 – порошок; 3 – викидний насадок; 4, 7 – мембрани; 5 – пусковий важіль; 6 – шток; 8 – балон високого тиску; 9 – повітряна трубка

Для приведення в дію вогнегасника ОП-10 необхідно спрямувати викидний насадок на вогнище пожежі і натиснути рукою пусковий важіль. При цьому голка штока проколює мембрану балону і газ через калібрувальний отвір по повітряній трубці потрапляє до порожнини вогнегасника, а частина газу – в аерозольну камеру. Порошок по трубці викидається з корпусу. Технічна характеристика порошкових вогнегасників наведена в таблиці 5.3.

 

Таблиця 5.3 – Технічна характеристика порошкових вогнегасників

	ОП-1	ОП-2	ОП-5	ОП-10
Місткість корпуса, л	1,2	2,0	5,0	10,0
Заряд	ПСБ-3	ПСБ-3	ПСБ-3	ПСБ-3
Маса вогнегасника, кг: без заряду з зарядом	0,17 1,6	3,7 4,5	5,5 10,5	5,0 15,0
Тривалість дії, с	10,0	10,0	15,0	25,0
Відстань дії струменя порошку, м	–	2,7	5,0	6,8
Місткість балона високого тиску, мл	–	65,0	175,0	300,0
Максимальний робочий тиск в корпусі вогнегасника, МПа	–	0,8	1,2	0,1–0,2