Загальна характеристика середовища буття

Штучне середовище буття – одне з необхідних умов життєдіяльності. Це середовище людина створила в процесі своєї трудової діяльності. Воно включає виробниче й побутове середовище.

Виробниче середовище – це середовище, в якому людина здійснює свою трудову діяльність. Воно містить комплекс підприємств, організацій, установ, засобів транспорту, комунікацій, ін. Виробниче середовище характеризується певними параметрами, що специфічні для кожного виробництва.

Параметрами виробничого середовища є: рівень шуму, вібрації, радіації, теплового випромінювання, електромагнітного випромінювання, ступінь загазованості, запиленості та ін. Перелічені параметри людина визначає сама, проектуючи й створюючи ті чи інші об’єкти. Зміна параметрів повинна створити безпечне й комфортне, середовище для здійснення трудової діяльності.

Життєдіяльність безпосередньо пов’язана з виконанням певного виду роботи та продуктивністю праці, яка визначається, перш за все, людським фактором, засобами виробництва, технічними та організаційними умовами праці, впливом навколишнього середовища.

Порушення уваги, послідовності виконання технологічних операцій, вимог технічної документації, низький рівень професійної підготовки можуть привести до виникнення аварійних ситуацій. Наслідки аварій у багатьох випадках залежать від характеру виробництва.

Побутове середовище — це середовище проживання людини, що містить сукупність житлових будівель, споруд спортивного і культурного призначення, а також комунально-побутових організацій і установ.

Параметри цього середовища: розмір житлової площі на людину, ступінь електрифікації, газифікації житла, наявність централізованого опалення, наявність холодної та гарячої води, рівень розвитку громадського транспорту, ін.

У звичайних умовах проживання параметри побутового середовища підтримуються самими людьми, які проживають в регіоні. Але під впливом тих чи інших факторів, перш за все природного чи військового характеру, параметри можуть вийти за межі встановлених норм і тоді може виникнути загроза не тільки здоров’ю, а й житло людей. При цьому наслідки надзвичайних ситуацій у побутовому середовищі повністю залежать від факторів, що привели до виникнення надзвичайної ситуації. Особливо трагічні наслідки при радіаційному зараженні, землетрусах, повенях, ураганах, військових конфліктів.

Небезпеки побутового середовища

101 пожежна служба, 102 міліція, 103 швидка допомога, 104 аварійна служба газу

Побутові газові прилади

При неправильній експлуатації побутових газових приладів основним травмуючим чинником є вибухи та чадний газ.

Постійне вдихання продуктів неповного згоряння газу чине несприятливу дію на здоров’я людей. Особливо чутливі до них діти, хворі та люди похилого віку. Тому, не слід дозволяти гратися дітям чи бути на кухні хворим та літнім людям, коли включений газ. Щоб уникнути несприятливої дії газу на організм людини, не слід допускати максимального відкриття газових кранів.

На несправний стан плити може вказувати колір полум’я:

Ø полум’я жовтого кольору – слід викликати спеціаліста для перевірки роботи горілок та справності плити;

Ø полум’я має кіптяву, жовтий чи фіолетовий відтінок та довгі язички – це свідчить про забруднення вихідних каналів горілки або неправильне регулювання повітря.

Ø полум’я горить не у всіх вогневих отворах – це свідчить про забруднення отворів.

При появі запаху газу у квартирі необхідно закрити всі газові крани та визвати аварійну службу газу. До прибуття аварійної служби не можна користуватися сірниками або включати електричні контакти. Це може призвести до іскроутворення з подальшим вибухом. Слід відкрити вікна та двері і добре провітрити приміщення. При використанні газових приладів необхідно пройти інструктаж та чітко запам’ятати вимоги інструкції, згідно якої забороняється:

Ø самовільно виконувати ремонт плити, вводити будь-які зміни й перестановки або переводити плити на інший вид газу;

Ø лишати плиту із запаленими горілками без нагляду, чи дозволяти користуватися ними дітям або особам, які не пройшли інструктаж;

Ø відкривати крани на газопроводі, не перевіривши чи закриті всі крани на розподільчому щитку плити;

Ø відкривати крани плити, не маючи в руці запаленого сірника;

Ø дути на полум’я, щоб припинити горіння газу – для гасіння полум’я досить закрити крани на розподільчому щитку;

Ø ставити посуд безпосередньо на горілки (без конфорочної решітки);

Ø розливати рідину на скло дверей духової шафи під час її роботи;

Ø стукати по кранах і горілках, а також повертати ручки кранів за допомогою інструментів (кліщів, щипців, ключів тощо).

Для підтримки плити у чистоті необхідно періодично прочищати її від бруду. Емальовані поверхні промивають теплою водою та витирають насухо. Після користування газом необхідно закрити кран перед горілкою та кран на газопроводі. Під час користування газовою плитою треба відкрити квартирку чи вікно, а двері в кухню прикрити, після виключення газу кухню провітрюють протягом 10-20 хв.

Електробезпека

У сучасних квартирах знаходить застосування велика кількість машин, приладів та апаратів (пральні машини, пилососи, праски), які приводяться в дію електричним струмом, напруга електричної мережі становить 380/220 В. Цю мережу часто називають «низьковольтною» і помилко-во вважають безпечною. Струм у побутовій електромережі складає 5-10 А, що значно перевищує смертельну силу струму (100 мА). Практика показує, що саме у таких мережах трапляється найбільша кількість нещасних випадків. При проходженні через тіло людини електричний струм може викликати опіки, втрату свідомості, конвульсії, припинення дихання та навіть смерть.

Умови безпечного застосування електричного струму (ЕлС) у побуті

1. Використання ЕлС у сухих приміщеннях із дерев’яними підлогами практично виключає випадки ураження.

2. Захист від короткого замикання у квартирній мережі здійснюється пробковими запобіжниками, які повинні бути завжди в справному стані. Заміна заводських запобіжників, навіть тимчасовими «жучками», може стати причиною нещасних випадків.

3. Основною умовою безпечного застосування ЕлС в умовах побуту є справний стан ізоляції електромережі, електроприладів та апаратів, щитків тощо.

4. Перед початком роботи з електроприладами обов’язково прочитати інструкцію з експлуатації.

При виявленні несправності ізоляції шнура його слід відключити від електромережі, а оголене місце акуратно та щільно обмотати в 2-3 шари ізоляційною стрічкою. Всі інші ушкодження ізоляції усуваються своєчасним ремонтом силами спеціалістів.

Забороняється:

Ø підвішувати електропроводи на гвіздках, металевих предметах, перекручувати їх чи закладати проводи та шнури за газові та водопровідні труби, за батареї опалення, а також зафарбовувати чи білити їх;

Ø забивати гвіздки чи костилі у стіну без попереднього огляду на відсутність в даному місці електропроводки;

Ø користуватися електроплитами з відкритою спіраллю, саморобними електроплитами, електронагрівачами, при заповненні водою електронагрівальних приладів (чайників, самоварів) вже підключених до мережі;

Ø порушувати порядок включення електроприладів в електромережу. Спочатку підключають шнур до приладу, а потім до мережі. Відключення проводиться у зворотному порядку;

Ø використовувати саморобні або несправні електроприлади чи апарати з оголеними кінцями замість штепсельних вилок;

Ø використання електричної енергії у вологих приміщеннях, у приміщеннях з земляними, цегляними чи бетонними підлогами (підвали, ванні кімнати, вбиральні), які є добрими провідниками струму;

Ø одночасне доторкання до батарей опалювання, водопровідних труб чи інших заземлених металевих конструкцій і користування світильниками, приладами, переносними електричними інструментами;

Ø чистку апаратури та електроламп мокрими чи вологими ганчірками, при включеному вмикачі під напругою;

Ø пошкоджені електроприладі та апарати ремонтувати чи замінювати під напругою;

Ø некваліфікованих осіб допускати до ремонту як внутрішньої так і зовнішньої електропроводки (для освітлення подвір’я, підсобних приміщень), а також до самовільного підключення вводу в будинок або повітряної лінії, яка проходить поблизу будинку.

Побутова хімія

Хімічна індустрія світу впровадила у виробництво величезну кількість засобів для прання білизни, миття посуду, дезінфекції, догляду за меблями, підлогами та ін., без яких немислиме життя сучасної людини.

Абсолютно не шкідливих хімічних побутових засобів не існує. Відомий лікар епохи відродження Парацельс говорив: «Все є отрутою, і все є ліки». Враховуючи це, засоби побутової хімії необхідно використовувати в міру та з розумом, керуючись правилами та інструкціями, які до них додаються.

За ступенем небезпеки для людини препарати побутової хімії умовно можна розподілити на групи:

ü безпечні – це мінеральні добрива, синтетичні миючі, підсинюючи та підкрохмалюючи засоби, ін. На упаковках цих засобів відсутні будь-які попереджувальні написи;

ü відносно безпечні – відбілюючи, дезінфікуючі. На упаковках цих препаратів є попереджувальні написи, наприклад, «Бережи очі від попадання».

ü отруйні – це засоби по боротьбі з побутовими комахами та гризунами, деякі плямовивідні засоби та деякі засоби догляду за машинами. На упаковці напис: «Отрута», «Отруйне».

ü вогненебезпечні – до них відносяться препарати в аерозольній упаковці, різні розчинники, рідкі засоби захисту рослин та рідкі засоби боротьби з побутовими комахами, деякі види поліруючих засобів та засобів догляду за машинами. На упаковці напис: «Вогненебезпечно», «Не розпилювати біля відкритого вогню».

Для запобігання нещасних випадків всі засоби побутової хімії повинні мати заводську етикетку, зберігатися віддалено від харчових продуктів та в місцях, недоступних для дітей.

 

 

Психологія безпеки тема ____7____

Психологія безпеки – це галузь психологічної науки, яка вивчає психологічні причини нещасних випадків, що виникають у процесі діяльності і розробляє шляхи використання психології для підвищення безпеки. Вона має тісний зв’язок з іншими галузями психологічної науки: психологія праці, інженерна психологія, військова психологія, авіаційна й космічна психологія, спортивна психологія, медична психологія, судова психологія.

Об’єктом дослідження психології безпеки є різні види предметної діяльності людини, що пов’язані з небезпекою.

Предметом дослідження є психологічні фактори, що впливають на процес і результати діяльності. До них відносяться психічні процеси, породженні діяльністю, психічний стан людини, що впливає на її діяльність, та властивості особистості, що відображаються на її діяльності.

Завдання психології безпеки полягає в тому, щоб використати психологічні знання для забезпечення безпеки людини в процесі діяльності.

У структурі психічної діяльності людини розрізняють компоненти:

І Психічні властивості або якості особи – це її суттєві особливості. До основних психологічних властивостей людини, які забезпечують її психологічну надійність з точки зору БЖД, належать пам’ять, емоції, увага, мислення, воля, темперамент, почуття обережності.

ІІ Психічні процеси складають основу психічної діяльності людини. Розрізняють пізнавальні, емоційні, вольові психічні процеси.

ІІІ Психічні стани відрізняються різноманітністю і тимчасовим характером у конкретний момент (період) і позитивно чи негативно позначаються на ході всіх психічних процесів