Загальна характеристика типу Плоскі черви

Плоскі черви -паразитів тварин і людини. Утім серед них є й вільноживучі види, поширені в морях і прісних водоймах, зрідка на суходолі - у вологих тропічних лісах. У світі відомо приблизно 14 тис. видів плоских червів. Довжина тіла від 1 мм до 30 м.

Будова плоских червів. Тіло цих тварин сплющене, має форму листка або стрічки. Звідси й походить назва типу - Плоскі черви. Їм притаманна двобічна симетрія-через поздовжню вісь тіла плоских червів можна провести лише одну площину симетрії, яка поділяє тварину на дві подібні половини: праву та ліву. Такий тип симетрії притаманний тваринам, здатним активно рухатись.

У плоских червів формуються різноманітні системи органів: опорно-рухова, травна, видільна, нервова, статева.

Покриви плоских червів становлять собою шкірно-м’язовий мішок. Тіло вільноживучих видів вкрите війчастим епітелієм: його клітини мають війки,за допомогою яких дрібні представники можуть плавати. Великі види повзають за рахунок скорочення м’язів шкірно-м’язового мішка. Паразитичні види війок не мають. Їхні покриви ущільнюються, захищаючи тварин від впливу хазяїв.

Плоскі черви не мають порожнини тіла. Проміжки між внутрішніми органами заповнені пухкою сполучною тканиною. Через неї поживні речовини переміщуються від кишечнику до інших органів, а продукти обміну речовин - від органів до видільної системи. Ця тканина також виконує запасаючу та опорну функції, підтримуючи форму тіла тварини.

Серед плоских червів є хижаки і види, що споживають водорості, але переважають паразити людини і тварин, які живляться за рахунок організму хазяїна.

Травна система складається з ротового отвору та двох відділів кишечнику: переднього та середнього.Отже, вона замкненого типу. Ротовий отвір плоских червів слугує не лише для поглинання їжі, а й для виведення неперетравлених решток. Їжа перетравлюється в кишечнику. У деяких паразитичних видів травної системи взагалі немає. Поживні речовини вони всмоктують через покриви.

Видільна система плоских червів - тоненькі канальці, які відкриваються назовні видільними отворами.

Органів дихання плоскі черви не мають. Газообмін відбувається через покриви.

Нервова система складається з мозкового ганглія та нервових стовбурів.Це-центральна нервова система.Їх периферична нервова система утворена нервами,які йдуть до всіх органів і тканин.

Органи чуттів краще розвинені у вільноживучих видів, ніж у паразитичних. Наприклад, у деяких видів є очі, органи дотику та хімічного чуття; трапляються у війчастих червів і органи рівноваги.

Розмноження і розвиток плоских червів. Переважна більшість плоских червів - гермафродити. Тобто кожна особина має як жіночі (яєчники), так і чоловічі (сім’яники) статеві залози. Плоским червам притаманне внутрішнє запліднення. Окремі види здатні й до вегетативного розмноження.

Прямий розвиток властивий лише деяким вільноживучим видам. У паразитичних видів часто спостерігають зміну хазяїв - остаточного та одного чи двох проміжних.

 

Круглі черви;цикл розвитку аскариди людської

34.1.Кру́глі че́рви або немато́ди — тип двобічно-симетричних червоподібних тварин, який налічує близько 300 тис. видів. Вони живуть у різних середовищах: морських і прісних водах, ґрунті, органічних речовинах, які гниють або бродять. Багато круглих червів пристосувалось до паразитування, деякі є паразитами людини.

Для тварин, які відносяться до цього типу властиві:тришаровість;наявність первинної порожнини тіла і епітеліально-мускульного мішка;двобічна симетрія;видовжене несегментоване тіло, яке на поперечному розрізі круглясте;наявність систем органів — м'язової, травної, нервової і статевої;роздільностатевість;наявність анального отвору.

Епітеліально-м'язовий мішок

Він утворений кутикулою, гіподермою і мускулатурою. Кутикула виконує функцію зовнішнього скелета (опори для м'язів) і захисту від механічних і хімічних факторів. У гіподермі активно відбуваються обмінні процеси й інтенсивний біосинтез. Вона є також бар'єром, який затримує шкідливі речовини. Під гіподермою розташована мускулатура, яка складається з окремих клітин, зібраних у 4 ряди поздовжніх м'язів,виконує функцію пересування.

Всередині шкірно-м'язового мішка розташована первинна порожнина тіла, яка заповнена рідиною. У ній розташовуються внутрішні органи нематод. До складу органів входить невелика і, як правило, постійна кількість клітин.

Травна система

Починається ротовим отвором, який розташований на передньому кінці тіла і оточений трьома «губами». Травна система-це пряма трубка, яка ділиться на три відділи—передній, середній і задній. Закінчується кишка анальним отвором, який розташований на задньому кінці тіла.У деяких видів анальний отвір відсутній.

Кровоносна та дихальна системи

Кровоносна і дихальна системи відсутні, що вказує на примітивність розвитку нематод. Дихання здійснюється через покриви.

Видільна система своєрідна. Вона представлена 1—2 одноклітинними шкірними залозами.Функція виділення властива і особливим фагоцитарним клітинам, які розташовані вздовж видільних каналів. У клітинах нагромаджуються нерозчинні продукти дисиміляції, а також чужі тіла, які потрапляють у порожнину тіла.

Нервова система

Складається з навкологлоткового кільця, від якого відходять нервові стовбури. Органи відчуттів розвинені слабо. Органи чуття розвинені слабко.Наявні лише дотикові сосочки,щетинки,органи хімічного чуття,світлочутливі вічка.

Статева система

Нематоди роздільностатеві, притаманний статевий диморфізм. У самки статеві органи звичайно парні, а у самця — непарні. Чоловічий статевий апарат складається із сім'яника і сім'япроводу, що відкривається у задню кишку. Жіночий статевий апарат починається правим і лівим яєчниками, потім ідуть правий і лівий яйцеводи, права і ліва матки. Розмноження тільки статеве.

Запліднені яйця починають розвиватися в матці, але остаточне формування личинки у більшості видів відбувається тільки у зовнішньому середовищі при наявності повітря. У деяких нематод спостерігається живородіння.

Для життєвого циклу більшості видів паразитичних круглих червів властива відсутність зміни хазяїнів.

Розвиток аскарид

Аскариди дуже плодовиті. Самка цього хробака щоденно відкладає в кишечник людини приблизно дві з половиною тисячі яєць мікроскопічних розмірів.

З кишечнику людини яйця аскариди разом з випорожненнями потрапляють назовні. Яйця мають дуже щільну оболонку. Тому вони легко переносять висихання та інші несприятливі дії. Яйця разом з пилом розносяться вітром і легко можуть потрапити на харчові продукти і на руки людини. Найчастіше переносять яйця аскариди на своєму тілі і лапках кімнатні мухи. Коли людина бере їжу немитими руками, в її рот разом з їжею можуть потрапити яйця аскарид.

Потрапивши через рот у кишечник, яйця аскарид звільняються від оболонки. З них вилуплюються личинки. Через стінку кишки вони проникають у кровоносну систему людини. З кров'ю личинки потрапляють у праву половину серця, а звідти через легеневу артерію - в легені. Тут вони живуть деякий час, після чого через дихальні шляхи проникають у горло й рот. Змішуючись із слиною або їжею, личинки проковтуються і знову потрапляють в шлунок і кишечник, де остаточно оселяються. Під час такого пересування по тілу людини, личинки линяють і ростуть, будова аскариди змінюється, в результаті, в кишечнику людини вони розвиваються в дорослих черв'яків.

 

35.Особливості типу Кільчасті черви(на прикладі дощового черв'яка)

Існує близько 8 тис. видів кільчастих червів.Усі типи поділяють на 3 класи: Багатощетинкові, Малощетинкові, П’явки.

Особливості будови: поява вторинної порожнини тіла; наявна кровоносна система; розчленовування тіла на сегменти.

Сегментація тіла — основна ознака кільчастих червів. Метамерія виникає при подовженні тіла. Число сегментів різне — від 5—6 до 500—600.

У кільчастих червів формуються виростки тіла, які виконують функцію пересування.

У багатьох представників типу (дощового черв’яка) дихальна система відсутня. Проте деякі багатощетинкові мають зябра.