Дощовий черв’як — характерний представник класу Малощетинкові.



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Дощовий черв’як — характерний представник класу Малощетинкові.



У тілі дощового черв’яка виділяють голову і тулуб, який поділений на окремі кільця — сегменти. Кожен сегмент (крім першого) несе чотири органи руху.

Нервова система.На черевному боці є 2 нервових стовбури.Також наявний черевний нервовий ланцюжок.З органів чуття є дотикові клітини;світлочутливі;клітини,які вловлюють запахи;органи рівноваги.

Травний канал проходить уздовж усього тіла від ротового отвору до анального. Він підрозділяється на відділи: рот, глотку, стравохід, шлунок, середню і задню кишку.

Кровоносна система замкненого типу. Кров тече по спинній і черевній судинах. Серця немає; його роль виконує спинна судина, стінки якої здатні до ритмічних скорочень.

Дихання здійснюється всією поверхнею тіла. Кисень поступає в капіляри шкіри і доставляється до органів.

Видільна система наявна в кожному сегменті.

Статева система.Кільчасті черви — гермафродити. Чоловіча статева система представлена сім’яниками і сім’явивідними протоками,жіноча — яєчниками і яйцепроводами . Запліднення перехресне. У певному сегменті виділяється слизовий кокон. Він містить яйцеклітини, які під час проходження кокона крізь сегменти з сім’яприймачами запліднюються сперматозоїдами. У дощового черв’яка розвиток прямий.

Багатощетинкові здатні до нестатевого розмноження. Тіло черв’яка розпадається на декілька фрагментів, у кожного з яких розвиваються ті частини тіла, яких бракує. Це свідчить про високу здатність до регенерації.

Величезна кількість видів мешкає в морях і океанах,деякі пристосувалися до існування в солонуватих водоймищах. Малощетинкові нерідко зустрічаються в прісних водах, проте більша частина видів заселила ґрунт.



Загальна характеристика типу Членистоногі

Нині відомо приблизно 2 млн видів членистоногих Розміри членистоногих коливаються від часток міліметра (деякі ракоподібні, кліщі та комахи) до десятків сантиметрів і навіть більше (наприклад, довжина тіла омара може сягати до 70 см).

Середовища мешкання.

Це різноманітні ділянки суходолу, усі типи водойм, ґрунт, організми інших істот. Вони повзають по землі чи рослинах, літають, плавають або прокладають ходи у ґрунті. Членистоногі - це єдина група безхребетних тварин, представники якої набули здатності до активного польоту.

Особливості будови. Усі представники типу Членистоногі мають сегментоване тіло. Є 3 відділи тіла: голова, груди та черевце.

До сегментів тіла прикріплюються пари кінцівок,які складаються з члеників. Це й зумовило назву типу - Членистоногі.

На голові розташовано більшість органів чуттів і ротовий отвір, оточений ротовими кінцівками. До грудей прикріплені кінцівки, що забезпечують рух (ходильні чи плавальні ноги), а в більшості комах - також і крила. На черевці кінцівки часто відсутні або видозмінені (наприклад, на павутинні бородавки у павуків).

Покриви тіла. Тіло членистоногих укрите міцним зовнішнім скелетом,який утворений з кутикули. Міцності кутикулі надає хітин.

Кутикула не розтягується, тому ріст цих тварин супроводжується періодичним линянням.

Порожнина тіла. У членистоногих порожнина тіла змішана. Проміжки між внутрішніми органами членистоногих заповнені пухкою сполучною тканиною,яка виконує різноманітні функції: запасає поживні речовини, утворює клітини крові, здійснює захисну функцію тощо.

Мускулатура. Членистоногі не мають шкірно-м’язового мішка. Їхня мускулатура складається з окремих м’язів,які здатні до швидкого скорочення. Серед членистоногих є хижаки, рослиноїдні, сапротрофи, паразити, кровосисні види тощо. Частина кінцівок на голові перетворилася на ротовий апарат, який оточує ротовий отвір. Він дає змогу захоплювати, подрібнювати тверду або висмоктувати рідку їжу тощо.

Травна система - це наскрізний кишечник і травні залози: слинні, печінка. Ці залози виробляють травні соки, які допомагають ефективно перетравлювати їжу.

Видільна система забезпечує виведення з організму кінцевих продуктів обміну речовин. У різних груп членистоногих органи виділення мають здебільшого трубчасту форму.

Кровоносна система членистоногих незамкнена: кровоносні судини відкриваються у порожнину тіла. Кров виконує різноманітні функції: транспортну, захисну. Рух крові по системі кровоносних судин забезпечує серце.Кров може бути безбарвною,червоною чи блакитною.

Будова органів дихання залежить здебільшого від середовища життя членистоногих. Мешканці водойм дихають за допомогою зябер.На суходолі дихати атмосферним повітрям допомагають трахеї чи легеневі мішки.

Нервова система. Наявний головний мозок . У членистоногих добре утворюються умовні рефлекси. Головний мозок сполучається з черевним нервовим ланцюжком.

Органи чуттів різноманітні. Це насамперед органи хімічного чуття і зору. Очі у членистоногих бувають простими і складними.

Процеси життєдіяльності у членистоногих регулюють не тільки нервова система, а й гормони й нейрогормони.

Статева система. Членистоногі - переважно роздільностатеві тварини з внутрішнім чи зовнішнім заплідненням, їхній розвиток може бути як прямим, так і непрямим.

 

 

37. Загальна характеристика класу Земноводні (на прикладі ставкової жаби).

Клас Земноводні – численна група найпримітивніших четвероногих тварин, личинки яких розвиваються у водному середовищі, а дорослі можуть жити як у воді, так і на суші.

Характерні особливості зовнішньої і внутрішньої будови земноводних найчастіше вивчають на жабі ставковій.

Жаба. Тіло сплющене; морда загострена; короткий широкий тулуб непомітно переходить у велику плоску голову; передні і задні кінцівки пристосовані до пересування на суходолі: задніми жаба відштовхується, а передні підтримують тіло під час приземлення, крім того, між пальцями задніх кінцівок є плавальні перетинки.

Скелет – три відділи: скелет голови, осьовий скелет, скелет кінцівок.

М’язова система – диференційовані м’язи тіла і розвинені м’язи кінцівок.

Травна система: рот (на верхній щелепі дрібні зуби), ротова порожнина з мускулистим язиком (ним жаба ловить здобич); стравохід; шлунок; кишечник; тонкий кишечник; коротка товста кишка; пряма кишка; клоака.

Видільна система: нирки, сечоводи, клоака, дволопатевий сечовий міхур, шкіра, легені.

Органи дихання – легені, шкіра. На голові знаходяться зовнішні і внутрішні ніздрі, вони мають клапани, які забезпечують рух повітря в одному напрямі. Видихає повітря жаба з легень через рот. Двоїстість органів дихання дає земноводним можливість тривалий час перебувати у воді.

Кровоносна система. Серце трикамерне. Два кола кровообігу і обидва починаються від шлуночка: велике забезпечує рух крові по всьому тілу; мале забезпечує рух крові, насиченої вуглекислим газом, до легень і шкіри. Однак, оскільки в органи тіла потрапляє змішана кров, інтенсивність обміну речовин не висока.

Нервова система характеризується прогресивним розвитком і складається з головного і спинного мозку, а від них відходять нерви, які складають перефиричну нервову систему. Найтовщі нервові тяжі відходять до кінцівок.

Органи чуттів: органи зору, органи слуху, органи нюху, орган бічної лінії.

Розмноження відбувається у прісних водоймах навесні. Запліднення зовнішнє. У трубах яйцеводів самки ікринки вкриваються прозорою товстою слизовою оболонкою; у воді прикріплюються до рослин.

Розвиток з метаморфозом: із запліднених ікринок через два тижні виходять личинки (пуголовки) – справжні водні тварини подібні до риб за формою тіла, мають плавці, зовнішні зябра, бічну лінію; одне коло кровообігу. Серце двокамерне. В процесі розвитку з личинкою відбуваються такі перетворення: з’являються задні, а потім передні кінцівки наземного типу; зяброве дихання змінюється на легеневе; формуються два коло кровообігу, трикамерне серце; редукує хвіст; зябра із зовнішніх перетворюються на внутрішні і згодом зникають; зникає бічна лінія.

 

 

38. Загальна характеристика класу Птахи.

 

Птахи – двоногі вищі яйцекладні тварини, передні кінцівки яких перетворилися на крила, тіло вкрите пір’ям, температура тіла стала й висока.

Тіло поділяється на відділи: голову, тулуб і кінцівки.

Пристосування до польоту: тулуб компактний; скелет надзвичайно полегшений; площа розпрямлених крил і хвоста значно перевищує площу тулуба.

Багато рис будови птахів подібні до будови плазунів, від яких вони походять і відокремились у самостійну гілку. У птахів, як і в плазунів, шкіра суха. Вкрита роговими утвореннями, відсутні залози, а на цівці і пальцях нижніх кінцівок – роговими лусками. Відбувається періодичне линяння піррового покриву. Ребра мають гачкоподібні відростки. Наявна клоака. Подібні будова сечостатевої системи і характер ембріонального розвитку. Розмножуються за допомогою відкладання яєць.

Скелет характеризується легкістю та міцність кісток (кістки мають великі повітряні порожнини; череп з великими очноямковими западинами; щелепи позбавлені зубів), а також міцність їх з’єднань і поділяється на хребет, череп, скелети вільних кінцівок і скелети поясів кінцівок.

Дихання:

а) не в польоті – здійснюється завдяки опусканню і підійманню грудної кістки, об’єм якої збільшується під час опускання грудини і зменшується під час її підіймання.

б) під час польоту – подвійне дихання (газообмін відбувається не лише під час вдиху, а й під час видиху) – грудна клітка нерухома і акт дихання здійснюється завдяки рухам крил.

Органи травлення: ротовий отвір, ротова порожнина, стравохід довгий, шлунок, дванадцятипала кишка, товстий кишечник, товста кишка, клоака.

Кровоносна система замкнена та складається з: та два шлуночка

- чотирикамерного серця, яке має два передсердя

- кровоносних судин.

Птахи – теплокровні тварини, температура їхнього тіла не залежить від температури навколишнього середовища.

Видільна система представлена парними нирками і сечоводами, що відкриваються у клоаку.

Нервова система поділяється на: а)центральну – головний і спинний мозок; б) периферичну – нерви, що відходять від ЦНС.

Органи розмноження:

-у самців статеві органи парні: сім’яники, сім’япроводи, клоака; парувального органу

немає – його функцію виконує клоака;

-у самок – тільки лівий яєчник і лівий яйцепровід, що відкривається в клоаку.

Розмноження статеве. Запліднення внутрішнє. Після запліднення самиця відкладає яйця в гніздо і насиджує їх.

Розвиток: завдяки високій температурі тіла птахів під час насиджування кладки відбувається розвиток зародків в яйцях; через певний період пташенята розбивають шкарлупу за допомогою яйцевого зуба та вилуплюються з яєць; потім дорослі птахи вигодовують пташенят.

 

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-19; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.233.242.204 (0.012 с.)