Тканини для взуття. Неткані матеріали. Взуття. Шкіряне взуття. Швейно – трикотажні товари. Білизна. Головні убори. . Панчішно - шкарпеткові вироби

Тканини для взуття

В залежності від виду пряжі розрізняють тканини бавовняні та змішані, вовняні та напіввовняні, шовкові та льняні різних видів переплетіння. Для отримання потрібної товщини їх випускають дубльованими або тришаровими.

Неткані матеріали

     Являють собою полотна, виготовлені з одного або декількох шарів текстильних матеріалів (волокон, ниток) скріплених одним або декількома способами (прошиванням, склеюванням, голкопробивним тощо).

Взуття

Взуття – виріб для оберігання ніг від зовнішніх впливів, який виконує утилітарні та естетичні функції.

Взуття, при виготовленні якого більшу частину операцій технологічного процесу виконують за допомогою машин, відносять до взуття механічного виробництва. Взуття, при виготовленні якого більшу частину операцій виконують вручну, відносять до взуття ручного виробництва.

В залежності від виду матеріалів та технології виготовлення взуття поділяють на групи: шкіряне, гумове і валяне.

Вид взуття –конструктивна ознака класифікації взуття, яка визначається ступенем закритості ноги деталями верху взуття (туфлі, напівчеревики, чоботи тощо).

Модель взуття –конкретний виріб, якому властиві індивідуальні ознаки конструкції, матеріалів та зовнішнього оформлення взуття. За ступенем складності моделі поділяються на категорії.

Методи кріплення взуття –спосіб прикріплення низу взуття до заготовки верху, що характеризуються наявністю деталей та їх розміщенням у шві.

Шкіряне взуття

Шкіряне, комбіноване, текстильне і фетрове взуття та взуття з верхом з штучної шкіри об’єднують під загальною назвою „шкіряне взуття”.

Таке взуття відзначається складністю та розмаїттям видів, фасонів та розмірів.

Цільове призначення взуття характеризує умови і сезон його експлуатації. За умовами експлуатації взуття поділяється на побутове(повсякденне і модельне), домашнє, дорожнє, взуття для людей похилого віку, спеціальне, виробниче(професіональне),спортивне, ортопедичнетощо.

За сезоном експлуатації взуття буває зимовим, осіннім – весняним, літнім та цілорічним.

За статевовіковим призначенням взуття, поділяють на групи: чоловіче, жіноче, хлопчаче, дівоче, для школярів і школярок, дошкільне, мало дитяче, для ясельного віку та пінетки.

За способом виробництва взуття поділяють на взуття механічного та ручного виробництва.

 

 

 

 

 

 

2.Швейно – трикотажні товари

Асортимент швейно – трикотажних товарів включає одяг, постільну і столову білизну, спортивне спорядження тощо. Їх класифікація враховує призначення, вихідну сировину і матеріали, конструкцію, характер оздоблення, спосіб виробництва тощо. Крім галузевих класифікацій існують торгові, які враховують особливості галузевих.

Одяг

Одяг –виріб або поєднання виробів (за винятком взуття), призначений для захисту тіла людини від зовнішніх впливів, а також виконує утилітарні та естетичні функції.

Асортимент одягу дуже різноманітний, широкий і характеризується об’ємно – просторовими формами на які впливають розвиток національного і народного костюмів, культури, мистецтва, мода та інші чинники. Одяг та його асортимент постійно змінюється під впливом потреб і смаків споживачів, прагнень до оновлення ,досягнень науково – технічного прогресу тощо.

Сучасний одяг багатофункціональний і відіграє велику роль у житті людини. Мірою функціональної досконалості одягу є його відповідність потребам споживача. Швейні вироби класифікують на класи, підкласи, групи, підгрупи, види тощо. Класи швейних товарів: побутові, спортивні, спеціальні, відомчі, національні.

Класифікація одягу

 

Вироби виготовлені з пряжі або ниток машинним або ручним в’язанням називають трикотажними.

                                      

                                   

Білизна

За призначенням вона буває верхньою, натільною, постільною, столовою, для новонароджених, для дітей ясельного та дошкільного віку, та корсетні вироби. Більшість товарів цієї групи виготовляють з трикотажу.

Асортимент верхньої білизни включає піжами, сорочки, спортивний одяг тощо для чоловіків, жінок і дітей.

                      Головні убори.

Асортимент головних уборів включає шляпи, шапки, берети, фуражки, шлеми, тюбетейки, капори, хустки тощо. Вони поділяються на повсякденні, нарядні, для відпочинку і туризму. За сезоном використання бувають зимовими, демісезонними, літніми і всесезонними. За статево-віковими ознаками поділяються на чоловічі, жіночі та дитячі.

 

       Властивості панчішно – шкарпеткових виробів залежать від вихідної сировини ( текстильних волокон), особливості переробки сировини у пряжу та технології виробництва.

Для виробництва панчішно-шкарпеткових виробів використовують пряжу і нитки з натуральних і хімічних волокон. Найчастіше використовують пряжу бавовняну, вовняну, напіввовняну, комбіновану, з штучних і синтетичних ниток.

Трикотажні вироби виготовляють на кругло панчішних автоматах, та на плоско панчішних ( коттон ) трикотажних машинах .

Асортимент панчішно-шкарпеткових товарів класифікують за такими

ознаками:

- за призначенням ( повсякденні, святкові ) ;

- статі та віку споживача ( чоловічі. Жіночі, підліткові, дитячі );

- за видом виробів ( панчохи жіночі, напівпанчохи, колготи ( рейтузи – панчохи), гольфи, голеностопи (підслідники), шкарпетки) ;

- за розміром ( дитячі, підліткові. жіночі);

- за видом сировини ( капронові, віскозні, вовняні, напіввовняні ) :

- за способом виробництва ( виготовляємі на коттонних машинах та на кругло панчішних автоматах ) ;

- за видом переплетіння ( гладь, ластик, пресові, плюшеві, з набивним малюнком, жакардові) ;

- за оздобленням ( гладко фарбовані, відбілені, строкато ткані, з набивним малюнком, меланжеві ).

  

  В залежності від якості сировини і в’язання, відхиленнях у вимірюваннях поділяють на 1 і 2 сорт. Сорт пари встановлюють по виробу нижчої якості.