Сировина для хутряного та овчино-шубного виробництва

Сировина для хутряного та овчино-шубного виробництва

Хутряна сировина поділяється на дві групи:

1. Зимові види -шкури звірів, що не впадають у сплячку. До них відносять і хижаків, яких добувають цілий рік.

2. Весняні види - шкури звірів, що впадають у сплячку. До них відносять і шкури гризунів - шкідників сільського господарства. Особлива група хутряної сировини - овчини хутряні шубні, які заготовляють переважно восени або на початку зими.

Зимові види хутряної сировини

Найбільше промислове значення мають такі види:

Білки, Видри Горностай Зайці Куниці Лисиці. Кролі Норки (Буває двох видів: європейська та американська. Шкурки норки поділяють на шкурки вільної та вольєрної норки. Шкурки вільної норки мають рівний, густий волосяний покрив з частим блискучим остевим волосом і щільним шовковистим пухом).

Весняні види хутряної сировини

До весняних видів хутряної сировини відносять шкурки хутряних звірів , які впадають у сплячку. Взимку волосяний покрив у них найкращий, але їх заготівля ускладнена. Тому добувають їх весною або восени (бурундуки, нутрії, ондатри, байбаки тощо). До такої сировини відносять шкурки гризунів та шкідників сільського господарства, яких добувають протягом року.

    Сировина для овчино-шубного виробництва відзначається дуже широким асортиментом у зв’язку з великою кількістю порід овець. Всі види такої сировини поділяють на дві групи:

1. каракулево-смушкова-мерлушкова;

2. овчина хутряна.

Найважливіші види шкіри та вимоги до них

Шкіра – дерма шкури тварини, яка зберегла волокнисту структуру, але фізичні, фізико-механічні та хімічні властивості структурних елементів якої змінені в залежності від призначення. В основі класифікації шкіри лежить її призначення. Вимоги до матеріалів для виробів з шкіри складаються з споживних та виробничих(технологічних). Споживні властивості шкіри формуються впровадженням нових матеріалів і технологій, що вимагає глибокого знання їх властивостей.

     

Шкіра поділяється на класи:

1 - шкіра для взуття;

2 - шкіра шорно-седельна;

3 - шкіра технічна;

4 - шкіра галантерейна та для одягу.

 

Шкіра першого класу поділяється на групи:

       - шкіра для низу взуття (підошвенна);

          - шкіра для верху взуття.

В свою чергу за методом кріплення шкіру поділяють на типи:

   - підошвенна: гвинто-шпилечна та нитково-клейова;

   - для верху взуття: гвинто-шпилечна (5 видів) та нитково-клейова (22 види).

Шкіра другого класу поділяється на групи:

- шкіра для упряжі (3 типи);

- шкіра для спорядження (4 типи).

 

Шкіра третього класу поділяється на групи:

- шкіра для приводних пасів;

- шкіра різного технічного призначення (замша технічна, лайка ворсова протезна, для обклеювання апаратів тощо).

 

Шкіра четвертого класу поділяється на групи:

- шкіра для одягу;

- шкіра галантерейна (для рукавичок, для галантерейних і дорожніх речей тощо).

 

Шкіра технічна поділяється на види:

для деталей машин – виробляється тільки зі шкір великої рогатої худоби і повинна бути високоміцною, сильножированою, з гладкою лицьовою поверхнею, ворсистою у розрізі. Може бути кольоровою. Для обклеювання апаратури використовують спилок овчини.

для приводних пасів – виробляється зі шкір великої рогатої худоби (чепраків) і повинна бути високоміцною, щільною, з високою пружністю та рівномірною по товщині.

 

Шкіра для одягу повинна бути м’якою, добре продубленою, нормально прожированою, з гладкою лицьовою поверхнею, з чистою бахтармою, з хорошою тягучістю. Вона виробляється хромовим або комбінованим дубленням з овечих шкур(шеврет для одягу). По товщині буває тонкою(0,6...0,9мм) та середньою(0,9...1,2мм). Фарбування повинно бути рівномірним по площі, без плям, стійким до сухого і вологого тертя.

      

Шкіра для галантерейних виробів повинна бути стійкою до вологи, тертя і світла, еластичною, приємною на дотик, з гладкою бахтармою. Вона призначена для виготовлення галантерейних і дорожніх виробів та рукавичок. Її виробляють з опойка, виростка, овчини, козлика тощо рослинним, хромовим або комбінованим дубленням. Крім того використовують:

лайку - шкіра з шкур кіз, овечок і собак видублена алюмінієвими квасцями з використанням борошна, солі та жовтків;

замшу – шкіра з шкур оленя, лося, опойка, кіз та овечок видублена жирами.