Пры′тча про ныплы′дну смоковны′цю
Пры′тча про ныплы′дну смоковны′цю
6. І росказáв такýю пры′тчу: «В одногó чоловíка в ёгó садкý выногрáдным булá смоковны′ця, якýю вин сам посады′в. І прышóв вин шукáты плóду на юй, і ны найшóв.
7. І сказáв ля выногрáдаря: «От я трэ′тій рик прыхóджу, шоб пубáчыты плыд на гэ′туй смоковны′ці, і ны бáчу ёгó. Зрубáй йійí: нáшо шоб вонá зэ′мню займáла».
8. На гэ′тэ той сказáв ёмý: «Господáрэ! Покы′нь йійí шэ на гэ′той рик – я обкопáю йійí і обложý гнóем.
9. Мóжэ вонá дасьць плыд. А як не, то на той рик зрубáйіш йійí».
Даéцьця здорóвйе згóрблянуй молоды′ці
10. І гучы′в Вин в одномý хрáмы в субóту.
11. Там булá молоды′ця, шо восімнáццэть літ мáла дýха нэ′мочы: вонá булá згóрбляна і ны моглá вы′правытысь.
12. Ісýс, пубáчывшы йійí, поклы′кав і сказáв юй: «Молоды′цё! Ты звольня′йісься од свэ′йі нэ′мочы».
13. І поклáв на йійí рýкы. І вонá одрáзу вы′правылась і стáла прославля′ты Бóга.
14. А стáршый в хрáмы, зазлы′вшысь, шо Ісýс вы′лічыв в субóту, сказáв лю′дюм: «Е шысьць дён, в якы′йі мóжна робы′ты; в ты′йі дні й прыхóдьтэ сцыля′тысь, алэ′ ны в субóту».
15. Госпóдь сказáв ёмý на гэ′тэ: «Облýда! Чы ж ны кáжон з вас одвя′зуе в субóту свогó волá чы ослá од я′сёл, шоб напойíты?
16. А гэ′ту Авраáмову дочкý, якýю вжэ восімнáццэть літ, як звязáв лыхы′й, то в субóту ны мóжна роспýтаты?»
17. І як Вин гэ′тэ говоры′в, то всі, хто був прóтів Ёгó, засорóмылысь. А всі лю′дэ раднíлы з дóбрых Ёгó діл.
|
