Ісýс посылáе Свойíх апóстолув проповíдуваты
Глава 10
Ісýс посылáе Свойíх апóстолув проповíдуваты
1. Пóсля гэ′того вы′брав Госпóдь і шэ сéмдісят учынікы′в і послáв йіх по двох пы′рыд Собóю в кáжнэ мíсто й мíсьце, куды′ сам хотíв іты′.
2. І сказáв йім: «Збожí мнóго, а жынцíв мáло. То просíтэ Господаря′ пóля, шоб послáв роби′тныкув на жнывá Свойí.
3. Ідíтэ! Я посылáю Вас як ягня′т сы′рыд вовкы′в.
4. Ны бырíтэ ны мышкá, ны тóрбы, ны óбуйі, і ныкóго в дорóзы ны вытáйтэ.
5. Як ввы′йдытэ в якýю хáту, то зрáзу кажíтэ: «Спóкуй (мір) гэ′туй хáты!»
6. І як там бýдэ господарéм сын зупокóю (мíру), то зопочы′нэ на ёмý ваш зупокы′й; а як не, то до вас вэ′рныцьця.
7. В туй хáты і оставáйтэсь, йíжтэ і пíтэ тóе, шо в йіх е: бо роби′тнык вáртый плáты за свою′ прáцю. Ны пырыхóдьтэ с хáты в хáту.
8. І як пры′дытэ в якóе мíсто, і пры′ймуть вас, то йíжтэ, шо вам дадýть.
9. І вылíчуйтэ (сцыля′йтэ) там хвóрых і кажíтэ йім: «Наблы′зылось до вас Цáрыство Бóжэ».
10. А як пры′дытэ в якóе мíсто, і ны пры′ймуть вас, то, вы′йшовшы на гýлыцю, скажíтэ:
11. «І пыл, шо прыстáв до нас од вáшого мíста, обтря′сайімо вам, алэ′ вíдайтэ, шо вжэ хýтко бýдэ кóло вас Цáрыство Бóжэ».
12. Кажý вам, шо ля Садóма в той дэнь бýдэ лёкш, чым ля тогó мíста.
Гóрэ ныпокáяным містáм
13. Гóрэ тобí, Хоразы′н! Гóрэ тобí, Выфсайíда! Бо я′кбы в Ты′ры і в Сыдóны стáлыся б чýда такы′йі, якы′йі булы′ в вас, то вжэ давнó воны′ покáялыся б, сэ′дячы в волосяны′ці і пóпыловы.
14. Алэ′ на судí ля Ты′ра й Сыдóна бýдэ лёкш, чым вам.
15. І ты, Капырнáум, зня′вся до нэ′ба, а опусты′вся до пэ′кла.
16. Хто слýхае вас, той Мынэ′ слýхае, а хто чужя′йіцьця вас, той Мынэ′ чужя′йіцьця, а хто ганьбýе Мнóю, той ганьбýйіцьця Тым, Хто послáв Мынэ′».
|