Журбá по Йірусалы′мовы
Журбá по Йірусалы′мовы
41. А як булы′ вжэ блы′сько кóло мíста, то ды′влячысь на ёгó, заплáкав по ёмý.
42. І сказáв: «О шоб і ты хоч у гэ′той дэнь твий повíдав, шо трэ′ба ля твогó зупокóю! Алэ′ гэ′тэ прыхáванэ од твойíх гочэ′й.
43. Бо пры′дэ на тыбэ′ порá, колы′ твойí ворогы′ облóжять тыбэ′ вáлом, і окрýжять тыбэ′, і сты′снуть тыбэ′ з усíх бокы′в.
44. І зруйнýють тыбэ′, і позабывáють в тобí твойíх дытэ′й, і ны покы′нуть в тобí кáмыня на кáмынёвы за тóе, шо ны розгадáв поры′ твойíх одвíдкув».
Ісýс проганя′е с хрáма продавцíв
45. І ввыйшóвшы в храм, став выганя′ты з ёгó тых, хто там продавáв і купля′в.
46. І казáв йім: «Напы′сано: «Мий дом – гэ′то дом молíтвы» а вытэ′ зробы′лы ёгó логовы′лом розбóйнікув» (Ісаія, 56, 7. Іерэм. 7, 11).
Ісýс гýчыть в хрáмы
47. І кáжон дэнь гучы′в в хрáмы. А пэршосвяшчэ′ннікы, кнíжныкы і старэ′йшыны нарóда намагáлысь найты′ прычы′ну, шоб ёгó погубы′ты.
48. Алэ′ ны нахóдылы такóго, шоб шо зробы′ты з йім, бо всі лю′дэ горнýлысь до Ёгó, шоб слýхаты.
Глава 20
Про власть Ісýса
1. В оды′н с тых днів, як Вин гучы′в нарóд в хрáмы і проповíдував, пудступы′лысь до Ёгó пэршосвяшчэ′ннікы і кнíжныкы с старэ′йшынамы.
2. І спытáлы Ёгó: «Скажы′ нам, якэ′ю влáстю Ты гэ′тэ рóбыш, чы хто Тобí дав гэ′ту власть?»
3. Вин сказáв йім на гэ′тэ: «Спытáю й Я вас про однэ′, і скажíтэ Мынí:
4. Чы хрыстíнне Іоáнновэ схóдыло з нэ′ба чы од людэ′й?»
5. То воны′ россуждáлы пóмыз собóю: «Як скáжымо – «З нэ′ба», то Вин скáжэ: «Чомý ж вытэ′ ны повíрылы ёмý?»
6. А як скáжымо: «Од людэ′й», то лю′дэ нас позабывáють камíннем, бо воны′ твэ′рдо вíрять, шо Іоáнн – прорóк.
7. І сказáлы: «Ны знáйімо скыль».
8. То Ісýс йім сказáв тóжэ: «І Я ны скажý вам, якэ′ю влáстю роблю′ гэ′тэ».
|