Національно-визвольна боротьба в Західній Україні

Переходячи до висвітлення національно-визвольної боротьби в Західній Україні, потрібно назвати провідні політичні партії і коротко охарактеризуйте їх програмні цілі, ідеологічні засади і методи боротьби. Всі політичні партії на західноукраїнських землях варто умовно згрупувати в чотири табори: національно-державницький, прокомуністичний, москвофільський і угодовський (пропольський, прочеський, прорумунський). Студенту дається можливість виявити спільні і відмінні риси цих партій, висловити свою т.зв. щодо причин переходу українського національно-визвольного руху на крайньорадикальні позиції.

  Слід пригадати які напрями існували в українському національно-визвольному русі на еміграції після поразки української революції 1917–1920 рр.

Розповісти про утворення в липні 1925 р. Українського національно-демократичного об’єднання (УНДО). Воно стало найбільшою та найвпливовішою українською партією. Охарактеризувати програма об'єднання і засобами боротьби.

Варто показати соціальну базу легальних українських партій. Не відмовляючись від кінцевої мети – незалежної Української держави – вони зосередили свою діяльність на захисті національних і соціальних прав українців від зазіхань польської реакції. Які форми боротьби підтримували легальні партії? Проаналізувати парламентська боротьба як одну із головних напрямів діяльності українських легальних партій. Це давало українцям в Польщі мати можливість легальної опозиції до режиму, і цим їхнє становище вигідно відрізнялося від становища українців у СРСР. Але ця опозиція мало що дала українському населенню. Незважаючи на протести українських послів у сеймі, політика національних утисків тривала.

   Які з політичних партій виступали за польсько-українську співпрацю в межах Польщі?

   20-ті роки в Західній Україні були часом зростання прорадянських симпатій. Причинами цього були неп та українізація в УСРР, а також розчарування українців у західних державах, які мовчазно підтримували польську політику щодо національних меншин.

    У розкритті матеріалу слід звернути увагу на поширення прорадянських комуністичних ідей, утворення КПЗУ, українського селянсько-робітничого соціалістичного об’єднання “Сельроб”. Показати, що надалі події в СРСР кінця 20-х – початку 30-х років – колективізація, початок масових репресій, голод 1933 р. – завдали відчутного удару по радянофільських настроях і популярності КПЗУ. Остаточно комуністичний рух у Польщі був розгромлений у 1938 р., коли Виконком Комінтерну розпустив КПП, а разом з нею і КПЗУ, під тим приводом, нібито керівництво в них захопила фашистська агентура.

Варто наголосити, що найпомітнішим чинником у політичному житті Західної України ставав націоналізм. Особливістю його розвитку в цей період було те, що він переживав безперервне піднесення. Чим можна пояснити цей феномен? Далі слід розповісти про об'єднання націоналістичних груп в Західній Україні та за її межами і про І конгрес українських націоналістів 1929 р. у Відні, який проголосив утворення Організації українських націоналістів (ОУН). Кого було обрано Головою Проводу українських націоналістів (ПУН)? На яких засадах ґрунтувалася ідеологія ОУН? В чому суть інтегрального українського націоналізму? Чим інтегральний націоналізм відрізнявся від ліберального націоналізму XIX ст.?

У чому принципова розбіжність між фашизмом і українським націоналізмом? Чим, на Вашу думку, пояснювалася співпраця ОУН з гітлерівцями з кінця 30-х рр.?

    Аналізуючи методи боротьби ОУН, варто зупинитись на тактиці “перманентної революції”, що передбачала постійні збройні акції проти окупантів, терористичні акти.

Варто проаналізувати всі форми боротьби, що використовувались партіями в той період. Студент має показати причини розколу в ОУН, охарактеризувати тактичні відмінності і спільність мети обох напрямів ОУН. Визначаючи терористичні акції оунівцівців як одну із форм тактичної боротьби, доцільно висловити своє відношення до тероризму.

Необхідно охарактеризувати і причини розпуску КПЗУ, зупинитись на долі її членів в майбутньому.

Проаналізуйте діяльність громадських організацій і товариств в 20–30-ті роки ХХ ст. на західноукраїнських землях.

Особливої уваги заслуговують діяльність українського підпільного університету у Львові, НТШ, “Просвіти”, кооперативний рух. Значного розвитку набув робітничий і селянський рух. Проаналізувати вклад в організацію українського супротиву УГКЦ і особисто митрополита Й.Сліпого.