Та заснування античних міст-держав

У другому питанні варто з’ясувати роль і місце в історії українського народу античних міст-держав, які виникли на Північному Причорномор’ї у VІ ст. до н.е. Найбільшими з них були: Ольвія (поблизу Миколаєва), Тіра (Білгород-Дністровський); Херсонес (Севастополь); Пантікапей (Керч); Керкінітида (Євпаторія).

    Опишіть устрій цих грецьких колоній. Поясніть поняття “поліс”. Зверніть  увагу на розбіжності політичного устрою міст-держав. Якщо в Ольвії домінували риси аристократичної республіки, то в Херсонесі спочатку переважав тип демократичної республіки. На відміну від демократичних та республіканських традицій полісної системи Боспорське царство (V ст. до н.е. – IV ст. н.е.) стало втіленням монархічної традиції династичного зразка. Наголосимо, що держави північного Причорномор’я були периферією греко-римської цивілізації, а не органічною часткою місцевого суспільства. Однак вони значно вплинули певний вплив на державотворчі процеси в сусідніх народів, зокрема праслов’ян.

 

Державні утворення східних слов ’ ян. Анти

Це питання найважливіше для з’ясування витоків української державності, оскільки в ньому йдеться про антів, котрі мали безпосереднє відношення до формування українського народу.

Проблеми про походження, прабатьківщину слов’ян, час заселення ними території сучасної України є дискусійними. Однак більшість дослідників погоджуються з тим, що анти, відомості про яких сягають ІV–VІІ ст., – це східна гілка слов’янства. М.Грушевський уважав антів прямими предками українців. Цієї думки дотримуються й окремі сучасні історики, хоча на думку інших, в етногенезі українців узяли участь не лише анти, а й частина західної гілки слов’ян, відомих у тогочасних джерелах під назвою склавинів.

З приводу характеру політичного об’єднання антів існують різні гіпотези. Одні вчені вважають його племінним союзом, інші – короткочасним об’єднанням для боротьби з ворогом. І.Крип’якевич, М.Брайчевський, наприклад, розглядають “державу антів” ІV–VІІ ст. “У всякому разі, – зазначала Н.Полонська-Василенко, – факт об’єднання антів дуже важливий як перша відома нам спроба предків українського народу створити державне об’єднання з організованим військом та участю населення у політичному житті”. Однак процес державотворення в антів був перерваний нападами аварів у другій половині VІ – на початку VІІ ст.

Наступним етапом формування східнослов’янської державності стали племінні княжіння VІІ–ІХ ст., про які згадують давньоруські літописи. Вивчаючи їх, доцільно торкнутися проблеми заснування Києва й спробувати виокремити історичне зерно в літописній легенді про Кия, Щека та Хорива.

Об’єднання антів і племінні княжіння VІІ–ІХ ст. підготували грунт для виникнення Київської (Руської) держави.

Завдання для самостійної роботи під час вивчення теми (семінару)1  (див.: п. 2 і 3 в методичці “Історія України: проблеми державності”).[1]

С е м і н а р 2

Київська Русь (2 год)

План

 

Утворення давньоруської держави Київська Русь та її становлення

за перших князів (V ІІІ–ІХ ст.)

Державний устрій Київської Русі

Становлення українського етносу

 

Література

Бережинський В.Г. Війни Київської Русі з печенігами // Укр. іст журн. – 1996. – № 6.

Грушевський М.С. Історія України-Руси: У 3 т. – К., 1984. – Т.1.; 1992. – Т.2;  1993. – Т.З.

Грушевський М.С. Нариси історії Київської землі. –   К,. 1991.

Давня історія України: У 2 кн. – К., 1995. – Кн. 2.

Котляр М.Ф. Давньоруська державність: до і після Любеча // Укр. іст. журн. – 1997. –  № 4.                                                         

Котляр М.Ф. Історія України в особах. Давньоруська держава. – К., 1996.

Моця О., Ричка В. Київська Русь: від язичництва до християнства. – К.,1996.

Пріцак О. Походження Русі:  У … т. –  К., 1997. – Т.1.

Ричка В.М. Київська Русь: проблеми, пошуки, інтерпретації //Укр. іст. журн. – 2001. – № 2.

Толочко А.П. Князь в Древней Руси: власть, собственность, идеология. – К., 1992.

  Толочко А.П., Топочко П.П. Київська Русь // Україна крізь віки. – У... т.  –  К., 1998. – Т.4.                                                           

ТолочкоП.П. Дворцовые  интриги на Руси. — К., 2001.

 

 

Методичні рекомендації