Предмет, завдання, історіографія та джерельна база дисципліни

Семінар – консультація

Методика самостійної роботи при вивченні курсу

“Історія України: проблеми державності”

 

                                              План

Предмет, завдання, історіографія та джерельна база дисципліни

Семінар – важлива форма в системі навчального процесу

Зв’язок викладання історії України з профілем ВНЗ. Екологічна

компонента

4. Оцінювання знань і визначення рейтингу за кредитно-модульної
системи

Література

Білокінь С. Чи маємо ми історичну науку? // Літ. Україна. – 1991. – 10 січ.

Брайчевський М. Конспект історії України // Старожитності. – 1991. –  № 2–5.

Грушевський М. Звичайна схема “руської” історії й справа раціонального укладу історії східного слов’янства // Пам’ятки України. – 1991. – № 3.

Грушевський М. Хто такі українці і чого вони хочуть. – К., 1991.

Крушинський В.Ю., Левенець Ю.А. Історія України: події, факти, дати. – К., 1993.

Кульчицький В.С., Настюк М.І., Тищик Б.Й. З історії української державності. – Л., 1992.

 

 

Методичні поради

Предмет, завдання, історіографія та джерельна база дисципліни

Перше семінарське заняття за формою має методичний характер і потребує ознайомлення з формами та методами вивчення цієї дисципліни, її історіографії та джерел.

Під час розгляду першого питання теми з’ясуйте предмет навчального курсу, мету і завдання дисципліни “Історія України: проблеми державності”, розгляньте й охарактеризуйте навчальну літературу та джерела, яку  вивчатимете у процесі підготовки до семінарських занять.

Зазначимо, що після здобуття Україною незалежності 24 серпня 1991 р. у стислі терміни масовими тиражами були перевидані всеосяжні, узагальнювальні праці українських істориків минулого – М. Аркаса, М.Грушевського, М. Костомарова, М. Куліша, Д.Дорошенка, О. Єфименко, І.Крип’якевича, вчених діаспори – А.Жуковського, Н. Полонської-Василенко, О.Субтельного.

За 1991–2010 рр. з’явилася плеяда вітчизняних істориків, котрі з позиції історизму й об’єктивізму підготували низку навчальних посібників, монографій і статей. З-поміж них – О.Бойко, В.Білоцерківський, В.Борисенко, В.Верстюк, О Гуржій, І.Курас, Г.Касьянов, С.Кульчицький, М.Кугутяк, В.Литвин, П.Панченко, О.Реєнт, В.Солдатенко, Ю.Шаповал, В.Шевчук, Л.Шкляр, М. Тараненко, В.Ткаченко та ін.

За роки незалежності України створилася ґрунтовна школа львівських істориків: Я.Грицак, С.Гелей, В.Голубко, Я.Дашкевич, Л.Зашкільняк, О.Зайцев, Ю.Зайцев, Я.Ісаєвич, С.Качараба, К.Кондратюк, В.Кондратюк, М.Кріль, М.Крикун, М.Литвин, С.Макарчук, Я.Малик, В.Плисюк, О.Сухий, Ю.Сливка, В.Трофимович та ін.

Глибше засвоїти курс історії України Вам допоможе 15-томне видання “Україна крізь віки” (К. 1998, 1999), підготовлене авторським колективом НАН України, та Український історичний журнал.

Розширений список літератури подано до всіх тем семінарських занять.

Зв’язок викладання історії України з профілем ВНЗ.

Екологічна компонента

 

    Заслуговує на увагу питання розкриття зв’язку викладання історії України з профілем ВНЗ, факультету, що має велике виховне значення. На семінарі необхідно систематично розглядати проблеми екологізації гуманітарної освіти.  Враховуючи лісотехнічний профіль єдиного, унікального університету в Україні, потрібно формувати екологічну свідомість, культуру та новий екологічний світогляд. Матеріал з екологічних знань Ви можете знайти в книзі “Екологізація гуманітарної освіти” (Л., 2004. – С.40–89. Автори розділу – В.Кондратюк, Н.Гапонюк).

 

Оцінювання знань і визначення рейтингу

Державність доби античності та раннього середньовіччя (2 год)

План

1. Розклад родового суспільства. Зародження державності у кіммерійці,
скіфів, сарматів, готів

2. Колонізація греками Північного Причорномор’я та заснування античних
міст-держав

Державні утворення східних слов ’ ян. Анти

Л ітература

Археологія та стародавня історія України: Курс лекцій. – Чмихов М.О. – К., 1992.

Баран В.Д. Давні слов’яни / Україна крізь віки:  У... т. – К.,  1998. – Т.3.    
   Баран В.Д,, Козак Д.Н,. Терпиловський Г.В. Походження слов’ян. – К., 1991.

Бунятян К.П., Мурзін В.Ю., Симоненко О.В. На світанку історії // Україна крізь віки. – Т. 1.

Василенко Г.К. Велика Скіфія. – К., 1991.

  Винокур О., Трубчанінов С. Давня і середньовічна історія України. – К., 1996.

  Грушевський М.С. Історія України–Руси: У 3 т – К., 1984. – Т.1; 1992. –Т.2; 1993. – Т.З.

Давня історія України: У 2 кн. / П. Толочко та ін. – К., 1994; 1995.

Залізняк Л.Л. Нариси стародавньої історії України. – К., 1994.  
   Крижицький С.Д., Зубар В.М., Русяєва А.С. Античні держави Північного Причорномор’я // Україна крізь віки. – Т.2.                                   

Павленко Ю.В. Передісторія давніх русів у світовому контексті. – К., 1994.

    Петров В.П. Походження українського народу. – К., 1992.

Толочко П.П. Кочевые народы степей и Киевская Русь. – К., 1999.

 

 

                                           Методичні поради

С е м і н а р 2

Київська Русь (2 год)

План

 

Література

Бережинський В.Г. Війни Київської Русі з печенігами // Укр. іст журн. – 1996. – № 6.

Грушевський М.С. Історія України-Руси: У 3 т. – К., 1984. – Т.1.; 1992. – Т.2;  1993. – Т.З.

Грушевський М.С. Нариси історії Київської землі. –   К,. 1991.

Давня історія України: У 2 кн. – К., 1995. – Кн. 2.

Котляр М.Ф. Давньоруська державність: до і після Любеча // Укр. іст. журн. – 1997. –  № 4.                                                         

Котляр М.Ф. Історія України в особах. Давньоруська держава. – К., 1996.

Моця О., Ричка В. Київська Русь: від язичництва до християнства. – К.,1996.

Пріцак О. Походження Русі:  У … т. –  К., 1997. – Т.1.

Ричка В.М. Київська Русь: проблеми, пошуки, інтерпретації //Укр. іст. журн. – 2001. – № 2.

Толочко А.П. Князь в Древней Руси: власть, собственность, идеология. – К., 1992.

  Толочко А.П., Топочко П.П. Київська Русь // Україна крізь віки. – У... т.  –  К., 1998. – Т.4.                                                           

ТолочкоП.П. Дворцовые  интриги на Руси. — К., 2001.

 

 

Методичні рекомендації

План

Методичні поради

Правління Данила Галицького

 

Розглядаючи друге питання, потрібно наголосити, що сусідні з територіями Русі Галицьке та Волинське князівства були розвинуті й мали свої особливості порівняно з іншими князівствами. Розкрийте ці особливості. Зверніть увагу: Галицьке князівство було засноване в другій половині ХІ ст. Ростиславом Володимировичем (1152–1187) – боротьба проти боярської опозиції, розширення території, будівництво міст, спорудження Успенського собору (1153–1177), боротьба проти половців, укладення договору з Угорщиною, дружні відносини з Візантією та Римською імперією.

Волинське князівство до середини ХІІ ст. було вотчиною київських князів. У 1135 р. набуло самостійності за правління Мстислава Ізяславича. З 1170 р. – князювання Романа Мстиславовича.

 Охарактеризуйте правління: 1) Романа Мстиславовича (1199–1205)           а) об’єднання Галицького та Волинського князівств в єдину Галицько-Волинську державу; боротьба з галицьким боярством; успішна боротьба з половцями; міжнародна діяльність; б) смерть Романа Мстиславовича (1205) і закінчення першого етапу розвитку Галицько-Волинської держави; 2) тимчасовий розпад єдиної держави (1205–1238); 3) об’єднання та піднесення, активна боротьба зі золотоординським ігом (1238–1264); 4) стабільність та піднесення (1264–1323); 5) поступовий занепад (1323–1340). Коротко охарактеризуйте особливості внутрішньої політики кожного періоду. Особливу увагу зверніть на правління Данила Галицького (1238–1264). Перемога у Ярославській битві (1245 р.); оволодіння Києвом (1240); заснування Холма (1237) і Львова (1256); знищення опозиції. Зовнішня діяльність – мирний договір з Угорщиною, налагодження стосунків із Золотою Ордою і намагання створити антимонгольську коаліцію держав. Коронація 1253 р. у м. Дорогочині. Зауважимо, що за Данила Романовича Галицько-Волинська держава досягла найбільшого розвитку, займала більшу частину української етнографічної території свого часу.

Зі смертю Данила Галицького його нащадки (брат Данила Василько, Данилові сини Мстислав, Варно і Лев, Васильків син Володимир) продовжували політику братів, розширювали і зміцнювали Галицько-Волинську державу.

Розкрийте період правління Лева Даниловича (1264–1301) та правління Юрія І (1301–1308). Розповідь завершіть характеристикою діяльності синів Юрія Андрія і Лева ІІ (1308–1323). Після них припинилася династія Романовичів, а останнього князя Юрія ІІ Болеслава 1340 р. Галицько-Волинська держава у 1310 р. знову фактично розпалася: вона опинилася в складі Великого князівства Литовського (за Люборта), а в 1349 р. польський король захопив великі міста Галичини і приєднав до Польщі. Розкрийте значення Галицько-Волинської держави, яка понад століття продовжила існування державної організації і стала повноправним політичним центром України.

На завершення розгляду цієї теми варто заслухати (як повторення зі шкільного курсу) у фіксованому виступі питання монголо-татарської навали на українські землі й наслідки золотоординського панування.

 

                    3. Державно-політичний лад Галицько-Волинської держави

Висвітлюючи питання, необхідно розповісти про державний устрій Галицько-Волинської держави, який був зовні схожий на устрій Київської Русі. Однак тут функціонування, повноваження та роль князя, Боярської ради, віча була дещо інша.

Проаналізуйте роль і місце князя (короля) в управлінні державою, його функції, існування дуумвірату (одночасного правління двох князів), роль Боярської ради як дорадчого органу Центральної ради при князеві. Охарактеризуйте існування віча як прямого воле- і правовиявлення населення.        
   Цікаво з’ясувати і двірсько-вотчинну систему управління. Центральну виконавчу владу очолював двірський (дворецький). На князівському дворі були особливі урядовці (печатник, стольник, ключник), а нижчі функції виконували биричі (збирали податки, данину), мостники (плату за проїзд через мости), митники та ін.).

Розкажіть про механізм місцевого управління (воєвода, волоститель, тисяцький або посадник), судова владу. Як висновок: за формою правління Галицько-Волинська держава була феодальною монархією з сильною олігархічною верхівкою – боярства.

 

З’ясуйте поняття: феодальна роздробленість; сеньйорат; ярлик; федерація князівств.

Проблемні запитання:

1. Чому після занепаду Києва саме Галицько-Волинське князівство стало основою української державності?

2. Назвіть особливості суспільно-політичного й економічного розвитку Галицько-Волинської держави.

Домашнє завдання до теми (семінару) 3 –  п. 3, 4 названої методрозробки (див. примітку).

 

С е м і н а р 4

План

1. Експансія Литви на українських землях і політика литовських   
правителів в Україні

Список літератури

Білоцерківський В.Я. Історія України / В.Я.Білоцерківський – К., 2007.

    Войтович Л. Князівські династії Східної Європи (кн. ІХ – поч. ХІV ст.). Склад, суспільна і політична роль: історико-генеалогічне дослідження.

/ Л.Войтович. –Л.,2000.

    Історія України в особах. Литовсько-польська доба. – К., 1997.

    Історія України / За ред. Г.Темка, Л.Тупчієнка. – К., 2001.       

    Крикун М. Адміністративно-територіальний устрій Правобережної України в ХV-ХVІІІ ст.: кордони воєводств у світлі джерел / М.Крикун  – К., 1992.    

Світлична В. Історія України / В. Світлична - К., 2005.

    Шевчук В.П. Історія української державності: курс лекцій./В.П. Шевчук,В.П. Тараненко М.Г. Історія – К., 1999.

    Яковенко Н. З добутки і втрати Люблінської унії / Н.З.Яковенко // Київська старовина. – 1993. – № 3.

    Яковенко Н. Українська шляхта з кін. ХІV до ХVІІ ст. (Волинь і Центральна Україна). – К., 1993.

 

Методичні поради

                1. Експансія Литви на українських землях і політика

С е м і н а р 5

П лан

Адміністративний устрій

У процесі розгляду цього питання доцільно насамперед з’ясувати час і місце заснування Запорозької Січі, походження її назви, роль ДмитраВишневецького. 

Серед причин заснування Запорозької Січі як організованого військово-політичного утвору історики найчастіше називають: 1) необхідність протистояння колонізації на освоєних козаками землях; 2) постійну турецько-татарську небезпеку.

В історичній науці поняття “Запорозька Січ” вживають у двох значеннях: широкому – всі землі, які перебували в управлінні й володінні козаків; вузькому – центр поселення, де перебувало адміністративне управління. Козацькі володіння ще називали Вольності Війська Запорозького, а центральне поселення – Кіш. Під впливом різних обставин Запорозька Січ (Кіш) переносилася на інше місце, що визначило й паралельні назви. Розкажіть, де були розташовані всі 8 Січей (Кушів), і в які роки вони існували.

Варто наголосити: специфічні історичні умови й обставини самого життя запорожців помітно вплинули на процес самоорганізації козацтва, зумовивши неповторний, оригінальний імідж козацької державності. За характером Запорозька Січ (на думку більшості сучасних дослідників) була військово-демократичною республікою, мала всі ознаки державності. Доречно охарактеризувати військово-адміністративний устрій, зокрема склад і функції Січової ради, гетьмана або кошового отамана, козацької старшини, воєнного судді, писаря, осавула, обозного. Охарактеризуйте процес виборів на відповідні посади. З’ясуйте місце реєстрового козацтва. Проаналізуйте походи запорожців проти турків, значення Хотинської війни і розвінчання міфу про непереможність турецької армії.

Підсумовуючи викладене, зверніть увагу на особливості козацької форми державності часів Запорозької Січі, поміркуйте над правомірністю її характеристики М.Костомаровим як “християнської козацької республіки”.

•^

  

С е м і н а р 7

КОЗАЦЬКА ДЕРЖАВА В РОКИ ХМЕЛЬНИЧЧИНИ (2 год)

План

Список літератури

Апанович О. Гетьмани України і кошові отамани Запорізької Січі

 / О.Апанович – К.,1993.

    Білоцерківський В. Історія України / В. Білоцерківський  – К., 2007.

    Голобуцький В. Запорізьке козацтво / В. Голобуцький – К., 1994

    Гурбик А. Зовнішньополітичний курс гетьмана України Б.Хмельницького (1656-1657)  / А.Гурбик // Укр.іст. журн. – 2007. – № 6.

   Історія України / за ред. Г.Темка, Л.Тупчієнка. – К., 2001.         

   Мицик Ю. З дослідження історії Переяславської Ради / Ю.Мицик // Укр.іст. журн. –2004. – №1.

  ПетровськийВ.В. Історія України: неупереджений погляд. Факти. Міфи.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                               Коментарі / В.Петровський, Л.Радченко, В. Семененко   – Х., 2008.

   Світлична В. Історія України / В. Світлична – К., 2005.

   Смолій В. Українська національна революція ХУІІ ст. (1648-1676 рр.)

 / В.Смолій  , В.Степанков В // Україна крізь віки. – К.,1999. – Т. 7.

   Сушинський Б. Козацька Україна: Хмельниччина / Б.Сушинський   -Одеса, 2004.

  Федорук Я. Міжнародна дипломатія і політика України 1654–1657 рр.

/ Я. Федорук  – Л., 1996. 

  

 

                                         Методичні поради  

 

План

 

Методичні поради

Руїна

            Смерть Богдана Хмельницького стала поворотним моментом в історії Української національної революції. Україна опинилася у дуже складному

становищі. На протязі 20 років після смерті Б.Хмельницького українці виявилися нездатними об’єднатися для досягнення спільної мети і перемоги спільного ворога. Якраз ці роки увійшли в історію як до „Руїни”. Початком доби Руїни стало усунення восени 1657 р. Ю.Хмельницького від влади. І.Виговський та його прибічники фактично здійснили державний переворот.

   Характеризуючи державницьку діяльність І.Виговського, важливо акцентувати увагу на його спробі відстоювати самостійність України від зазіхань Москви. Найбільш важливою подією цього періоду було підписання Гадяцького трактату.

    Особливо зверніть увагу на те, що юридично договір зберігав незалежність України в конфедерації трьох самостійних держав. Варто показати ті точки зору на Гадяцький трактат і його наслідки, які мають місце в українській історіографії.

  Усунення від гетьманування І.Виговського і передача булави Ю.Хмельницькому дали можливість московському цареві укласти нову, вигідну для себе Переяславську угоду (1659 р.).

    У січні 1663 р. Ю. Хмельницький, розуміючи, що він не тільки не зміцнив єдність держави, а й став одним з ініціаторів її територіального розмежування, зрікається гетьманської булави та йде в монастир. Після того, як Правобережжя обрало гетьманом П.Тетерю, а Лівобережжя – І.Брюховецького, територіальний розкол України доповнився політичним, який призвів до підписання Андрусівського перемир’я (1667 р.). Сфери впливу на Україні розділилися між Росією та Польщею. Студенту слід з’ясувати умови цього перемир’я і його наслідки для України.

    На захист цілісності України, її державності виступив П.Дорошенко. Проаналізуйте його діяльність на посаді гетьмана, вказавши на успіхи та прорахунки його зовнішньої та внутрішньої політики. Варто звернути увагу на причини укладання ним угоди з турками.

 Промосковська орієнтація Д.Многогрішного та І.Самойловича виявилась у підписанні ними Глухівських (1669 р.) і Конотопських (1672 р.) статей. Викладіть їх основні моменти, зверніть увагу на нові положення, що обмежували владу гетьмана і українську автономію в цілому..

     Далі потрібно проаналізувати умови Бахчисарайського перемир’я (1681 р.) і “Вічного миру” (1686 р.), показати їх значення для долі України.

      Підсумовуючи дане питання, студенту доцільно охарактеризувати уроки та наслідки Руїни в історії українського державотворення.

 

 

С е м і н а р 9

План

1. Соціально-економічне і політичне становище українських земель в
XIX ст. Посилення національного гніту

2. Українське національне відродження на Наддніпрянщині в XIX -                     
на початку XX ст.

3. Переміщення центру національно-визвольного руху в Галичину.      
Політичні партії західноукраїнських земель в боротьбі за    
державність

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                   

                                         Література

Багацький В.В., Кормич Л.І. Історія України. – К., 2010.  

  Бойко О.Д. Історія України. –  К., 2007.  

   Грицак Я. Нарис історії України: формування модерної української нації ХІХ–ХХ ст. – К., 1996.

Дашкевич Я. Постаті. Нариси по діячів історії, політики, культури. – Л., 2007.

    Дорошенко Д. І. Нарис історії України.. – Л., 1996

Історія України / Кер. авт. кол. Ю.Зайцев. – Л., 2002.

Історія України. / За ред. В.М.Литвина. – К., 2006

Історія України: нове бачення / Під ред. В.А.Смолія. – Т.І.– К., 1995.

Литвин В. Історія України. Підручник. – К.: Наукова думка, 2009.

Литвин М., Науменко К. Історія галицького стрілецтва. – Л., 1990.

Петровський В.В, Радченко Л.О., Семененко В.І. Історія України:                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                          Неупереджений погляд: Факти. Міфи. Коментарі – Х., 2008.

Світлична В.В. Історія України.  Навчальний посібник. – Л.–К., 2005.         
Субтельний 0. Україна: Історія. – К., 1996.

Шевчук В.П., Тараненко М.Г. Історія української державності. Курс лекцій. – К., 1999.

Методичні поради  

С е м і н а р 10

Перше заняття

План

Директорія. Відродження УНР

                                         

Література

Винниченко В. Відродження нації: У 3 т. – К., 1990.

Грицак Я.Р. Нарис історії України: Формування модерної української нації
ХІХ–ХХ ст. – К., 1997.

Гамрецький Ю.М. Універсали – визначні віхи історії Центральної Ради // Укр. іст. журн.. – 1991. – № 8–9.

Грушевський М. Хто такі українці і чого вони хочуть? – К., 1991.

Дорошенко Д. Нарис історії України. – Л., 1991.

Копиленко Л. “Сто днів” Центральної Ради. – К., 1992.

Кондратюк В.О. Державність України (1917–1920). – Л., 1992.

Кондратюк В.О., Буравченкова С.Б. Українська революція: здобутки і втрати державотворчих змаганнях (1917–1920 рр.). – К., 1998.

Литвин В. Історія України: Підручник. – К., 2009.

Малик Я., Вол Б., Чуприна В. Історія української державності. – Л., 1995.

Мороз В. Україна в ХХ ст. – Т., 1992.

Начаєвський І. Історія Української держави двадцятого століття. – К., 1993.

Полонська-Василенко Н. Історія України. – У …т. – К., 1992. – Т. 2.

Романчук О. Ультиматум. – Л., 1991.

Субтельний О. Україна: історія. – К., 1991.

Шевчук В.П., Тараненко М.Г. Історія української державності: Курс лекцій. –  К., 1999.

 

Методичні поради

1. Передумови і початок Лютневої революції в Російській   
    імперії. Центральна Рада. Боротьба за автономію України.

Здобутки і прорахунки

  Внаслідок державного перевороту 29 квітня 1918 року та усунення Центральної Ради розпочався новий етап в історії української революції.

Приступаючи до вивчення другого питання, зверніть увагу на ситуацію, що склалася в Україні після укладення Брестського миру (1918), підписання мирної угоди між УНР і державами Четвертого союзу (окупація німецькими й австро-угорськими військами України; розпуск Центральної Ради).

Розкриваючи внутрішню політику П.Скоропадського доцільно буде проаналізувати “Грамоту до всього українського народу” та “Закони про тимчасовий державний устрій України”. Студенту варто зупинитися на з’ясуванні: української монархії 1918 р. та її проросійській тенденції; опозиції Скоропадському; Всеукраїнському земському союзі на чолі з С.Петлюрою.

Аналізуючи зовнішню політику української держави П. Скоропадського, слід наголосити, що її діапазон суттєво розширився: 11 зарубіжних місій було акредитовано в Україні, 10 українських дипломатичних представництв виряджено за кордон. Зрозуміло, що домінуючим напрямом дипломатичних зносин стали взаємини із Німеччиною та її союзниками, а другим, не менш важливим - розв’язання спірних територіальних питань із сусідами та іншими державними утвореннями, що постали на теренах колишньої Російської імперії. Намагався П.Скоропадський налагодити стосунки із країнами Антанти, а також іншими нейтральними державами.

З’ясовуючи здобутки і прорахунки Гетьманату зверніть увагу, що доба гетьманату, яка тривала 7,5 місяців, була боротьбою за існування української державності, дуже суперечливим періодом в історії національно-визвольного руху українського народу.

 

Директорія. Відродження УНР

У розгляді цього питання   бажано розібратися, що являла собою соціальна і політична база антигерманського руху (Тимчасовий уряд українських партій (ТУП); Національний Союз (В. Винниченко, С.Петлюра, Р.Швець, М.Шаповал, С.Єфремов, А.Ніковський). Доцільно зосередити увагу на утворенні й діяльності Директорії (В. Винниченко – голова; С.Петлюра. Р.Швець, А.Макаренко, П.Андрієвський – члени).                                                            

 14 грудня 1918 р. режим Скоропадського був повалений військами Директорії. 26 грудня 1918 р. Директорія оприлюднила Декларацію, в якій Гетьманська Українська держава перейменовувалася на Українську Народну Республіку. Важливо зрозуміти й усвідомити, що утворення УНР – знаменна подія в українській історії доби Визвольних змагань 1917-1920 рр., подія, яка піднесла національну свідомість народу, зміцнила соборність, прагнення державності, бажання мати “в своїй хаті свою правду й волю”. Створено уряд – Раду Народних Міністрів (18 осіб).

Аналізуючи організацію влади, внутрішньої політики Директорії УНР доцільно зупинитися на роботі Трудового Конгресу, який розпочав роботу 23 січня 1919 р. затвердженням акта злуки УНР і ЗУНР. Необхідно наголосити, що внутрішньополітична діяльність Директорії відбувалася на тлі загострення її відносин із російським Раднаркомом, який від імені українського радянського уряду розпочав війну з УНР.

 З’ясовуючи особливості зовнішньої політики, необхідно зазначити, що Директорія не зуміла адекватно оцінити тогочасну міжнародну ситуацію, чітко визначити свої зовнішньополітичні пріоритети в умовах конфлікту між радянською Росією та західними демократіями, які перемогли у Першій світовій війні. Двозначність і нерішучість зовнішньої політики Директорії лише ускладнили її зв’язки з обома центральними силами, не допомігши ані запобігти агресії радянської Росії, ані забезпечити підтримку країн Антанти та США.

 

                                                 Друге заняття

                                                         План

ЗУНР. Акт злуки УНР і ЗУНР

Методичні поради

ЗУНР. Акт злуки УНР і ЗУНР

Розглядаючи перше питання,зверніть увагу на специфіку національно-визвольного руху в Західній і Південно-Західній Україні, особливості державного відродження на західноукраїнських землях. У цей період тут мешкало 4,6 млн. українців, у т.ч. у Східній Галичині – 3850 тис., на Буковині – 305,1 тис., Закарпатті – 503,2 тис.

Восени 1918 р. розпалася Австро-Угорщина. 18 жовтня 1918 р. у м. Львові з представників Національно-демократичної, Радикальної, Соціал-демократичної та Селянсько-радикальної партії створено Національну Раду.   1 листопада українські військові підрозділи під проводом Д.Вітовського раптово оволоділи Львовом. Розпочалася польсько-українська війна. Урядом Галичини став Тимчасовий державний секретаріат на чолі з К.Левицьким.

13 листопада 1918 Національна Рада проголосила Східну Галичину Західно-Українською Народною Республікою (ЗУНР), запровадила президентське правління і обрала президентом ЗУНР Є.Петрушевича. Розкрийте зміст діяльності ЗУНР та її вплив на долю України.

Особливу увагу необхідно звернути на реалізацію соборницької ідеї, які а проголошувалися актом про возз’єднання УНР і ЗУНР 22 січня 1919 р. у м. Києві на Софіївській площі і були затверджені Трудовим Конгресом. Вони своєю проекцією визначили подальше спрямування буття українського народу.

Характеризуючи загалом несприятливе для ЗУНР міжнародне становище, варто розглянути основні завдання зовнішньої політики Президента і Державного Секретаріату: захист національної державності, збереження територіальної цілісності, утвердження на міжнародній арені суверенної держави, показати їх реалізацію, Наприкінці відповіді доречно визначити причини ухвали Ради послів країн Антанти від 14 березня 1923 р. про приєднання Східної Галичини до Польщі.

             

С е м і н а р 11

РАДЯНСЬКА УКРАЇНА У 1921–1939 РР. (2 год)

План

1. Становлення більшовизму в Україні і суспільно-політичне жит­ тя у   
20-х  рр. Входження УСРР до Радянського Союзу

2. Українізація: суть і наслідки. “Національні ухили ”  в КП(б)У.

3. Утвердження тоталітарного режиму в Україні Згортання українізації.
Політичні репресії в Ук­ раїні у 20-30-х рр.

Література

Багацький В.В., Кормич Л.І. Історія України.  – К.,2010.  

Бойко О.Д. Історія України. – К., 2007.  

Дашкевич Я. Постаті. Нариси по діячів історії, політики., культури. Друге, виправлене і доповнене. – Л., 2007.

Єфименко Г.Г. Більшовицький центр і радянська Україна: економічні аспекти національної політики Кремля у 1917–1925 рр. // Укр. іст. журн. – 2009. – № 2.

Історія України. Навчально-методичний посібник для семінарських занять./ За ред. В.М.Литвина. – К., 2006.

Історія України: нове бачення / Під ред. В.А.Смолія. – Т.І. – К., 1995.

Петровський В.В, Радченко Л.О., Семененко В.І. Історія України:                                                                                                                                                                                                         Неупереджений погляд: Факти. Міфи. Коментарі – Х., 2008.

Прилуцький В.І. Матеріально-побутові умови життя студентства радянської України 1920-х рр.// Укр. іст. журн. – 2008. – № 3.

Світлична В.В. Історія України. – К., 2005.

Субтельний 0. Україна: Історія. – К., 1996

Шевчук В.П., Тараненко М.Г. Історія української державності. Курс лекцій. – К., 1999.

 

 

                                              Методичні поради  

 

1. Становлення більшовизму в Україні і суспільно-політичне жит­ тя

С е м і н а р 12

План

Література

Бойко О.Д. Історія України. –  К., 2007.  

Вєдєнєєв Д.В., Лисенко О.Є. Організація українських націоналістів і зарубіжні спецслужби.(1920–1950-ті рр. // Укр. іст. журн. – 2009. – № 3.

Грицак Я. Нарис історії України: формування модерної української нації ХІХ–ХХ ст. – К., 1996.

Дашкевич Я. Постаті. Нариси по діячів історії, політики., культури. Друге, виправлене й доповнене видання. – Л., 2007.

Історія України / Кер. авт. кол. Ю.Зайцев. – Л., 2002.

Історія України. Навчально-методичний посібник для семінарських занять./ За ред. В.М.Литвина. – К., 2006.

Історія України: нове бачення / Під ред. В.А.Смолія. – Т.І.– К., 1995.

  Крикніцький О.П. Військова операція Червоної армії з анексії Північної.Буковини і Бессарабії (червень–липень 1940 р.) // Укр. іст. журн. – 2009. – №1.

Кульчицький С.В. Коли і як відбулося возз’єднання Західної України з УРСР// Укр. іст. журн. – 2009. – № 5.

Литвин В. Історія України. Підручник. – К.: Наукова думка, 2009.

Лисяк-Рудницький І.    Історичні есе. – Т. 2 – К., 1994. 

Петровський В.В, Радченко Л.О., Семененко В.І. Історія України:                                                                                                                                         Неупереджений погляд: Факти. Міфи. Коментарі – Х., 2008.

Світлична В.В. Історія України.  Навчальний посібник. Л.–К., 2005. Субтельний О. Україна: Історія. – К., 1996.

Шевчук В.П., Тараненко М.Г. Історія української державності – К., 1999.

 

Методичні поради

 

С е м і н а р 13

План

1. Початок війни. Українське питання напередодні та на початку

ІІ світової війни

Методичні поради

1. Початок війни. Українське питання напередодні та на початку

Наслідки  війни для України

У липні 1942 р. відбулася найвизначніша битва Другої світової війни -Сталінградська (на території Російської Федерації). Перемога Радянської армії в цій битві створила умови для вигнання загарбників з України. У грудні 1942 р. почалося визволення Донбасу й одночасно України. Від окупантів 6 листопада 1943 р. було звільнено Київ, а восени 1944 р. - вся територія України. Німеччина капітулювала 8 травня 1945 р., а 9 травня завершилася ліквідація останнього вогнища під Прагою. Друга світова війна закінчилася 2 вересня 1945р. капітуляцією Японії

Оцінюючи масштаби здобутків і втрат українського народу в Другій світовій війні, доцільно зауважувати ті реалії, конкретні історичні обставини в яких перебувала Україна. Її здобутки в період війни, беручи до уваги тодішню вкрай несприятливу міжнародну ситуацію, набули історичного масштабу, стали доленосні: 1) Україна розв’язала проблему соборності українських земель і здобула міжнародне визнання західних кордонів, котрі згодом підтвердила Гельсінська й інші міжнародні конференції; 2) на міжнародному рівні визнано суверенність України прийняттям до ООН.
    Поряд із здобутками Україна під час війни зазнала і значних втрат у політичній, економічній і культурній сферах, які так само варто охарактеризувати студенту.

З’ясуйте поняття: бандерівці; мельниківці; Пакт Молотова-Ріббентропа; колабораціонізм.

Проблемні за питання:

1.Чи можна вважати батальйони “Нахтігаль” і “Роланд” українськими підрозділами? Дайте власн оцінку цим угруповуванням.

   2.Чи суттєво вплинуло на діяльність УПА створення УГВР? Проаналізуйте її діяльність, висловіть свій погляд на цю проблему.

Домашнє завдання до теми (семінару) 13 – п. 1,2,4 названої методрозробки

(див. примітку).

 

 

                                                               С е м і н а р 14

Список літератури

Багацький В.В., Кормич Л.І. Історія України / В. Багацький, Л. Кормич – К., 2010.

Бажан О.Г. Наростання опору політиці русифікації в Українській РСР у другій половині 1950-х – 1960-х рр. / О.Бажан  // Укр. іст. журн. – 2008. – №5.   

Бойко О.Д. Історія України / О. Бойко  – К.,2007.

Вєдєнєєв Д.В. Організація українських націоналістів і зарубіжні спецслужби.(1920-1950-ті рр.) / Д.Вєдєнєєв,О. Лисенко //Укр. іст. журн. – 2009. – №3.

Грицак Я. Нарис історії України: формування модерної української нації ХІХ–ХХ ст. / Я.Грицак  – К., 1996.

Дашкевич Я. Постаті. Нариси по діячів історії, політики, культури.

  / Я.Дашкевич   – Л., 2007.

Історія України / кер. авт. кол. Ю.Зайцев. – Л., 2002.

Історія України: нове бачення: у 6 т. / за ред. В.А.Смолія.  – К., 1995- Т.2.

Історія України. / за ред. В.М.Литвина. – К., 2006.

Крупина В.О. Влада радянської України в оцінці громадян (П пол. 40-х – поч. 50-х рр.) / В.Крупина // Укр. іст. журн. – 2009. – № 1.

Литвин В. Історія України / В. Литвин  – К., 2009.

Лисяк-Рудницький І. Історичні есе: у 2 т. / І.Лисяк-Рудницький      -   К., 1994.- Т.1.