Україна в роки перебудови: надії та розчарування. Розвиток демократії. Відродження українського національного руху

 Розглядаючи питання, необхідно передусім охарактеризувати причини, які спонукали керівництво КПРС проголосити курс на перебудову.

Важливо зазначити, що постала очевидна потреба докорінних реформ усіх сфер життя суспільства, назвати   цілі, що їх ставили М.Горбачов та його послідовники у процесі проголошення   політики перебудови й гласності.

Приступаючи до реформ, партійне керівництво вважало достатнім лиш виправити окремі негативні риси радянської системи. Офіційна концепція перебудови, яка в загальних рисах була сформована до 1988 р., проголошувала курс на розв’язання двох взаємопов’язаних завдань: радикальної економічної реформи; демократизації суспільного життя, розширення гласності. Кінцевою метою проголошувалася побудова “гуманного, демократичного соціалізму”.

Відтак доцільно простежити етапи формування концепції політичної реформи, зауважуючи важливий момент: вирішення найважливіших завдань перебудови - розширення прав республік, запровадження ринкових реформ і впровадження політичного плюралізму - передбачалось здійснити зі збереженням керівництва з центру, плановим принципом управлінням економікою та збереженням керівної ролі КПРС.

Вагомою складовою горбачовської перебудови була політика гласності. Студент має уяснити її суть. Чим можна пояснити, що гласність була дозованою?

Відповідальним моментом у висвітленні проблеми - аналіз програми прискорення соціально-економічного розвитку країни. Необхідно назвати головні положення цієї програми, головні причини її провалу.

Далі студент повинен розглянути причини продовольчої кризи в країні, іі ознаки, розповісти про прийняття “Продовольчої програми” та результати  її реалізації. 

Варто також показати позитивні й негативні наслідки антиалкогольної кампанії.

Питання про екологічну катастрофу на ЧАЕС 26 квітня 1986 р. необхідно заслухати як фіксований виступ.

Доцільно проаналізувати прийняття законів “Про індивідуальну трудову діяльність” (1986 р.) і “Про кооперацію” (1988 р.), які започаткували стрімке формування підприємницького прошарку населення та приватного бізнесу.

Далі бажано коротко розповісти, що економічні реформи 1985–1989 рр. не вплинули на застійні явища в економіці, економічна криза наростала. У відповіді варто назвати найпритаманніші ознаки економічної кризи. В країні відродились страйки, особливої вагомості набули шахтарські страйки 1989 р.

У висновку питання треба наголосити на тому, що економічна реформа в умовах командної економіки не могла принести позитивних результатів. Така економіка реформуванню не підлягала.

Студент має розказати про розвиток демократії та відродження національного руху в Україні, перші “неформальні” організації, мітинги, страйки. Виступи інтелігенції започатоквані утворенням восени 1987р. у Києві Українського культурологічного клубу, Львові - культурологічного Товариства Лева.

Рекомендуємо коротко розповісти про розвиток подій у Львові.

Потім варто звернути увагу на те, що зростанню суспіль­но-політичної активності сприяли вибори народних депутатів СРСР  1989 р., а також Верховної Ради УРСР і місцевих Рад  1990 р. На виборах до українського парламенту кандидати від опозиційного Демократичного блоку отримали близько чверті місць. Вибори до місцевих рад принесли переконливу перемогу Демблокові у Львівській, Івано-Франківській і Тернопільській областях, де ко­муністи змушені були перейти в опозицію.

Розкажіть про утворення Народного руху України (НРУ) і нових політичних партій. Проаналізуйте позиції цих організацій стосовно ук­раїнської державності, простежте їх політичну еволюцію. Якщо в проекті своєї програми, опублікованому в “Літературній Україні” 16 лютого 1989 р. НРУ визнавав керівну роль КПРС і виступав за перебудову СРСР на осно­ві нового Союзного договору, то на його Других зборах (1990 р.) мета була сформульована чітко і зрозуміло - вихід із СРСР, утворення цілковито незалежної держави. Як уже траплялося в українській історії,  український національний рух еволюціонізувався від федера­лізму до самостійництва.

Студент повинен розповісти про формування екологічних організацій, Партії зелених України, виникнення низки молодіжних організацій, зокрема студентського братства.

Необхідно уяснити роль НРУ в розгортанні організаційної та пропагандистської роботи. Відтак потрібно розповісти про “живий ланцюг”, що простягся від Львова до Києва 21 січня 1990 р. у день річниці Акту злуки ЗУНР і УНР.

Утворення опозиційних партій та рухів, альтернативні вибори до рад засвідчили, що тоталітарна імперська система зазнала краху. Україна повільно, але впевнено просувалася до демократії й неза­лежної державності.

 

3. Прийняття Верховною Радою УРСР “ Декларації про державний суверенітет України ”. Проголошення незалежності

Розгляд третього питання варто розпочати аналізом обставин прийняття  Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 р. Чим пояснити факт прийняття цього історично важливого документа Верховною Радою УРСР, де більшість належала комуністам? Студентам необхідно проаналізувати текст Декларації про державний суверенітет України, назвати основні положення цього документу і на основі цього відповісти на запитання: в чому виявилась історична обмеженість Декларації, та її значення  для українського державотворення?

Продовженням відповіді має стати розкриття суті другого, не менш важливого документа на шляху до незалежності України – Закону “Про економічну самостійність” від 2 серпня 1990 р. Студент повинен звернути увагу на проблему реалізації цих документів.

Необхідно розглянути економічну ситуацію в країні, акцентуючи на факті переростання в 1990 р. стагнації економіки в тяжку кризу. Важливо підтвердити цю думку конкретними даними, охарактеризувати стан соціальної сфери, економіки й екології. Матеріал стосовно катастрофічного стану екології варто підготувати у вигляді фіксованого виступу.  

Коротко опишіть політичні  події від липня 1990 до серпня 1991 р.

Цей період характеризувався гострою боротьбою, між силами, котрі прагнули до незалежності, й прихильниками збереження СРСР. Важливо зауважити роль студентської молоді в тогочасних подіях, особ­ливо  політичне голодування студентів 2–17 жовтня в Києві, наслідком чого стала відставка уряду В. Масола. В чому виявився контрнаступ консервативних сил наприкінці 1990р. –  початку 1991 р.?

Варто згадати  референдум 17 березня 1991 р., який був од­нією з останніх спроб зберегти Союз РСР. Які  результати ре­ферендуму в Україні? Що вони засвідчили?

Розкажіть про боротьбу навколо укладання нового Союзного дого­вору.

Переломним моментом стала спроба державного перевороту в Москві 19–21 серпня 1991 р. Чим, на Вашу думку, вона зумовлена? Які сили стояли за путчистами? Варто коротко розповісти про дії української влади в цей період. Студент має висловити свої міркування з приводу вичікувальної позиції Верховної Ради УРСР і її голови. Оцініть їхню громадянську позицію. Як невдалий путч вплинув на події в Україні?

Необхідно розкрити зміст Акта проголошення неза­лежності України 24 серпня 1991 р. Висловіть  міркування про те, що спонукало Верховну Раду майже одностайно проголосувати за цей документ.

Завершити виклад першого питання доцільно Всеукраїнським референ­думом 1 грудня 1991 р., який підтвердив проголошення незалежності, та президентськими виборами, де переміг Л.Кравчук. Які чинники зумовлювали необхідність референдуму 1 грудня 1991 р.? Варто проаналізувати, що спільне, а що відмінне у референдумах від 17 березня і 1 грудня 1991 р., назвати чинники, котрі вплинули на них.

 

    З'ясуйте поняття: перебудова;, гласність; криза; дефіцит;, застій;, собівартість; продуктивність праці;, госпрозрахунок; плюралізм; “суверен-комунізм ”; серпневий путч 1991 р; парламентсько-президентська рес­ публіка.

Проблемні запитання:

1. Погіршання економічного становища України в 1989-1990 рр. – закономірність чи випадковість?

2. Поясніть значення терміна “гласність”. Чи має він місце в нашому суспільстві на сучасному етапі?

3.Чому, на Ваш погляд, перебудова не змінила на краще економічне становище в країні?

   4. Чи було проголошення незалежності Українив 1991 р. істо­ричною закономірністю, чи наслідком збігу обставин?

  Домашнє завдання до теми (семінару) 15 –  п. 2,3, 5,8 названої методрозробки (див. примітку).

 

С е м і н а р  16