Суть, види та економічна роль фіскальної політики.

Податки, державні закупки, трансферти і позички використовуються державою для підтримки ділової активності та розподілу фінансових ресурсів таким чином, щоб забезпечити економічне зростання і соціальну справедливість. Але основна макроекономічна функція держави полягає в стабілізації економіки. Фіскальна політик, що охоплює збільшення державних видатків та зменшення податків з метою розширення сукупного попиту в економіці в період циклічного спаду, називається стимулюючою бюджетного-податковою політикою. Стабілізація економіки в умовах інфляційного надлишкового сукупного попиту, який виникає внаслідок циклічного підйому, забезпечується за допомогою обмежувальної фіскальної політики. Застосування різних інструментів фіскальної політики має різний макроекономічний вплив на сукупний попит.

Фіскальна політика може бути дискреційною і не дискреційною. Дискреційна фіскальна політика – система заходів, яка передбачає цілеспрямовані зміни в сфері державних витрат, податків і сальдо державного бюджету. Дискреційна фіскальна політика політика використ. державою для активної протидії циклічним коливанням. Для стимулювання сукупного попиту в період економічного спаду уряд цілеспрямовано створює дефіцит державного бюджету, збільшуючи державні видатки або знижуючи податки. Відповідно, в період підйому створюється бюджетний надлишок.

 При не дискреційній (автоматичній)фіскальній політиці бюджетний дефіцит та бюджетний надлишок виникають автоматично, внаслідок дії автоматичних стабілізаторів економіки. Автоматичний («вбудований») стабілізатор – механізм, дозволяє зменшити циклічні коливання в економіці без проведення спеціальної економічної політики. Такими стабілізаторами є прогресивна податкова система і трансфертні платежі, насамперед система страхування по безробіттю. Зміна вказаних величин внаслідок циклічних коливань сукупного доходу призводить до збільшення чистих податкових надходжень у періоди зростання ВВП і до їхнього зменшення у фазі економічного спаду. Розглянемо механізм дії автоматичних стабілізаторів економіки. (Рис.2) – у фазі циклічного підйому доход зростає,  і тому податкові відрахування автоматично зростають, податковий мультиплікатор зменшується, а трансфертні платежі з бюджету автоматично знижуються. Це зменшує особисті доходи, скорочує видатки на споживання і сукупний попит в цілому. У підсумку бюджетний надлишок зростає, а надмірне розширення економіки і інфляція стримуються; у фазі циклічного спаду сукупний доход, навпаки знижується: . Через це податкові надходження автоматично скорочуються, податковий мультиплікатор збільшується, а трансферти в приватному секторі зростають. Наслідком цього є збільшення бюджетного дефіциту, але одночасного зростають сукупний попит і обсяг виробництва.