Наслідки зовнішньої торгівлі.

Різні вчені оцінюють наслідки наслідки зовнішньої торгівлі досить неоднозначно, проте в цілому вважається, що переважна більшість наслідків зовнішньої торгівлі є позитивними, при чому навіть не залежить розвинена спеціалізація. Дане твердження зручно відображати кривою «виробничих можливостей» рис1.

Проаналізуємо детальніше яку вигоду від зовні. торгівлі отримують країни-експортери і країни-імпортери.

В країні-експортера йде надлишок споживача до зовнішньої торгівлі: А+В+С+Д- надлишок споживача після зовнішньої торгівлі; А+В+С – витрати споживача від зовні. торгівлі; Е – надлишок виробника; А – витрати виробника від зовнішньої торгівлі; В+С- надлишок споживача на світовому ринку

В країні-імопртерів: G+K+H – надлишок споживача до зовнішньої торгівлі; K – надлишок споживача після зовнішньої торгівлі; Е+Н+У – виграші виробника від зовнішньої торгівлі

Співставивши виграші країни-експортера і імпортера можна побачити їх співвідношення для оцінки перспектив кожної. У розвитку зовні. торгівлі – індекс умовної торгівлі - ІТ ; , де – Рі- індекс зміни експортних цін і-ого блага в звітному році; хі – частка іншого в загальному обсязі експорту; Рg - індекс зміни імпорту ціни загального блага в звітному році; zg - частка зовнішнього блага в загальному обсязі імпорту.

Отже, можна зробити висновок що основним наслідком зовнішньої торгівлі є зниження ціни країни-імпортера, підвищення ціни країни-експортера. Можна зробити логічний висновок про аналогічні зміни в доходах. Згідно з теоремою Столфера- Самуельсона від зовнішньої торгівлі найбільше виграють власники тих ресурсів, які інтенсивно використовуються для виробництва експорту, від зовнішньої торгівлі найбільше виграють власники тих ресурсів які використовуються переважно для виробництва благ, що перебувають у сильний залежності з імпортом.

Але дана теорема справджується при наявності цілого ряду умов, зокрема, незмінна кількість ресурсів, вільна міжнародна торгівлі благами тощо.

Одним із наслідків теореми Самуельсона для випадку змінної кількості ресурсів є теорема Рибчинського «американський вчений», згідно з якою при зростанні пропозиції певного ресурсу найбільше зростають тих власників ресурсів, які в значній мірі використовуються в тих же галузях, що і даний ресурс. Доходи власників інших ресурсів при цьому можуть падати. Перші практичні підтвердження теореми Рибчинського отримали назву «Голландська хвороба».

27. СТРУКТУРА І ВЗАЄМОЗВ′ЯКОК МІЖ РАХУНКАМИ ПЛАТІЖНОГО БАЛАНСУ.

Платіжний баланс – систематизований запис між резидентами і нерезидентами даної країни протягом певного періоду. Платіжний баланс складається за стандартною схемою, яка містить основні рахунки, що визначають позицію резидентів країни стосовно нерезидентів.

Рух товарів, послуг, матеріальних або не фінансових активів називають реальними потоками, а рух вимог та зобов’язань, що виникають у зв’язку з рухом реальних цінностей – фінансовими потоками. Вартісні обсяги реальних потоків відображаються на рахунку поточних операцій. Обсяги фінансових потоків – на рахунку операцій з капіталом та фінансами. Платіжний баланс складається або в національній, або в іноземній валюті міжнародних розрахунків. В рахунках платіжного балансу повинні відображатися 2 потоки. Кожна операція фіксується в рахунках подвійним записом.

Операції що належать до кредиту або дебету за такими критеріями:

Кредит – відтік за межі країни цінностей, які мають бути компенсовані надходженням цінностей(платежів) до країни.

Дебет – надходження цінностей у країну від нерезидентів, яке має буди компенсоване відтоком цінностей за межі країни.

Сальдо – різниця між кредитом і дебетом.

Крім зустрічних потоків існують також і односторонні потоки (списання боргів, безоплатна передача товару). Обсяги зустрічних потоків по кредиту і дебету мають збігатися, а сальдо повинно бути рівним нулю. Дані про експортні і імпортні поставки надає митна статистика, а дані про надходження іноземної валюти на рахунки резидентів та здійсненні ними платежі – банківська статистика.

Рахунок поточних операцій

Рахунок поточних операцій  узагальнює статистичні дані про рух товарів, послуг, доходів та поточних трансфертів. Баланс поточних операцій (сальдо рахунку) є підсумком торговельного балансу, балансу послуг, чистих доходів та чистих поточних трансфертів.

Торговельний баланс є різним між вартістю експортованих та імпортованих товарів. Торговельний баланс активний, якщо експорт товарів перевищує імпорт, і пасивний, якщо імпорт перевищує експорт. Пасивний торговельний баланс називається також дефіцитним.

Баланс товарі та послуг є загальною характеристикою платіжного балансу за найважливішими для країни поточними операціями – зовнішньою торгівлею товарами й послугами. Доходи на капітал розділяються на одержані та реінвестовані.

Поточні трансферти – це односторонні перекази, які збільшують можливий використовуваний доход, обсяг споживання товарів та послуг отримувача, але зменшують відповідні можливості донора..