Гіповітаміноз. Рахіт. Гіпокальціємічний синдром. Гіпервітаміноз.

 Рахіт – захворювання дітей раннього віку, в основі якого лежить недостатність вітамінів групи Д в організмі, порушення мінерального та інших видів обміну речовин, внаслідок чого мають місце розлади формування скелету і функцію внутрішніх органів.

Рахіт відомий з глибокої давнини, але вперше описаний в 17 ст. англійським анатомом і ортопедом Гліссоном. В подальшому доповнення нашими вченими Киселем та Хотовицьким.

Давно вже звернули увагу, що рахіт прогресує зимою і восени. Діти міста найчастіше хворіють, бо повітря забруднене пилом, який затримує ультрафіолетові промені. Частіше хворіють на штучному вигодовуванні, тому що недостатньо засвоюється мінеральні речовини. В основному хворіють діти від 3 місяців до 2-хроків.

Етіологія: недостатність вітаміну Д.

Сприяючі фактори:

ü недоношеність, багатоплідність;

ü захворювання матері, токсикоз вагітності;

ü погані побутові умови;

ü спадкова схильність;

ü несприятливі кімнатні умови (підвищена вологість, запиленість, мало сонячних днів);

ü порушення режиму дня.

Класифікація:

Клінічні форми: легка, середньо важка, важка;

По перебігу: гострий, підгострий, рецедивуючий;

По ступеню важкості: легка, середня, важка;

Клінічні варіанти:

ü кальційпенічний (більше характерне розм’якшення кісток);

ü фосфорпенічний (характерна остеоїдна гіперплазія);

ü без значних відхилень вмісту Са і Р в крові.

Медсестринський процес

І етап

Медсестринське обстеження:

Скарги на неспокій дитини, збудження, підвищену пітливість, особливо в ділянці голови, облисіння та сплющення потилиці.

Анамнестичні дані:

- недостатнє отримання дитиною УФО (зимовий період, хвороби через які вона мало буває на прогулянках);

- недостатнє отримання вітаміну Д (в грудному молоці вміст цього вітаміну забезпечує потребу дитини до 2-х місяців, у недоношених потреба у додатковому введенні вітаміну Д з’являється значно раніше);

- спадкова схильність до порушення фосфорно-кальцієвого обміну.

Об’єктиві дані: стан порушений, виражена збудливість, порушений сон вночі, плаксивість, симптом мокрої подушки через підвищену пітливість.

При огляді голови – плоска потилиця, розм’якшення країв великого тім’ячка, збільшення його розмірів, розм’якшення швів, асиметрію черепа. На грудній клітці визначають «Гарісонову борозду» в проекції прикріплення діафрагми. Спостерігається м’язова гіпотонія.

При огляді живота – симптоми жаб’ячого живота. З боку внутрішніх органів відхилень від норми не виявляють.

Додаткові методи дослідження:

ü аналіз крові клінічний (анемія);

ü зниження вмісту Са і Р в крові;

ü проба Сулковича (виведення Са з сечею) – визначення ступеню виділення Са з сечею.

ІІ етап

Медсестринська діагностика:  

ü порушене харчування;

ü порушена формула сну;

ü неспокій дитини;

ü порушення росту і розвитку.

ІІІ етап

Планування медсестринських втручань:

??????

IV етап

Реалізація плану медлсестринських втручань:

ü дотримання режиму дня та санітарно-гігієнічного режиму;

ü раціональне харчування. Включити до раціону кисломолочні продукти для нормалізації флори кишечника;

ü природнє вигодовування, при неможливості АМС;

ü лікувальні ванни через 2 тижні медикаментозного лікування:

     - сольові (малорухомі діти);

     - хвойні (збуджені діти);

     - трав’яні (з ексудативно-катаральним діатезом);

ü загальний масаж, гімнастика;

ü виконання призначень лікаря:

- препарати вітаміну Д₃        

Легка ст. – 2000 МО 

Середня - 4000 МО  на протязі 30-45 днів

Важка - 5000 МО   

Є слідуючі препарату вітаміну Д_3:

ü ергокальциферол (0,5% спиртовий р-н 1 крапля =4000 МО

                                 0,125% масляний р-н 1 крапля = 1000-1250 МО

                                 0,0625% масляний р-н 1 крапля = 500-625 МО);

ü відеїн (таблетки по 500, 1000, 2000, 5000 МО)

ü відехол (0,125% р-н 1 кр.=500, 1000-1250 МО);

ü вітамін Д₃  (водний р-н 1 кр.=500 МО)     

V етап

Оцінка результатів медсестринських втручань та їх корекція:

ü покращення апетиту, сну;

ü????? пітливості;

ü нормалізація фізичного та психічного розвитку.

Профілактика: поділяється на антенатальну і постнатальну.

Антенатальна профілактика проводиться вагітним здоровим жінкам з 28-32 тижня вагітності по 500 МО щодня на протязі 6-8 тижнів, а вагітним групи ризику (гестози, цукровий діабет, ревматизм, хронічні захворювання печінки) – з 28-32 тижня по 1000-2000 МО щодня 8 тижнів

Постнатальна профілактика поділяється на специфічну і неспецифічну.

Є 2 методи специфічної профілактики:

ü на 2-му місяці життя призначають по 500 МО щодня, крім літніх місяців на протязі 3-х років;

ü на 2-м2, 6-му, 10-му місяці життя призначають по 2000 МО протягом 30 днів.

ü недоношеним дітям з 2-3х- тижнів життя по 500-1000 МО.

Неспецифічна профілактика:

ü збалансоване харчування;

ü прогулянки на свіжому повітрі;

ü масаж, гімнастика;

ü загартовуючи процедури.