Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ:  Археология Биология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия ЭкологияТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву 
Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Принципи успішного грудного вигодовування вооз та юнісєфСтр 1 из 11Следующая ⇒
Продукти прикорму Першим продуктом прикорму у віці 6 місяців можуть бути каші (краще крупи. Які не містять глютену гречка, рис, кукурудза0. овочеве або фруктове пюре. Частота введення 1-2 рази на день до поступового збільшення об’єму порції. У віці 6 місяців дитина повинна отримувати прикорм з підвищеним вмістом заліза. А саме: каші промислового виробництва, збагачені залізом, м'ясо, риба, яєчний жовток. Каші Починати з каші, яка містить одну крупу з підвищеним вмістом заліза. Змішані каші вводити після того, як дитина отримала каші з кожною крупою окремо. Каші можна розводити грудним молоком, молочна використовувати молочну суміш або розведене коров’яче молоко. Щоб отримати 200 мл розведеного молока треба закип’ятити 70 мл води + 130 мл кип’яченого коров’ячого молока + 1 ч.л. без верху цукру. Каші можна змішувати з овочами або фруктами, але після того як спробувала кожен продукт окремо. М'ясо Рекомендоване м'ясо: телятина, курятина, індичатина, кроль читана, нежирна свинина. Починати з перекрученого м’яса і переходити до кусочків. Рибу давати з 8-10 місяців, яєчний жовток з 7 місяців Овочі та фрукти Овочі краще вводити перед фруктами. Починати з одного виду і лише після того як отримала кожен з них окремо змішувати можна. Починати з негострих овочів (кабачки, гарбуз, патисони, картопля, капуста), фруктів (яблука, персики, сливи, абрикоси) овочеве (фруктове) пюре дають не більше ніж 2 тижні, а потім додають м'ясо, м’який сир. Сік дають у кількості 8-0-100 мл у віці до року, не треба розводити водою і додавати цукор. Соки краще готувати у чистому вигляді. Починати з яблучного, вишневого, смородиновий, моркв’яний, сливовий, абрикосовий. При схильності до закрепів - моркв’яний, буряковий, апельсиновий, сливовий. Проноси – вишневий, гранатовий, смородиновий. М’який сир починають давати з 6 місяців. Не рекомендується вигодовування козячим молоком через ризик виникнення фолієводефіцитної анемії.
Орієнтовна схема введення прикорму
Для того, щоб оцінити кількісний об’єм їжі використовують ряд формул і розрахунків. Для визначення добової кількості їжі в перші 10 днів використовують формулу Фількенштейна 70(80)∙n, n – кількість днів
70 – маса дитини 3.200 80 – маса дитини > 3.200
Формула Зайцевої n·2% (n – кількість життя, 2% від маси дитини при народження)
Об’ємний метод Гейбнера і Черні (залежність об’єму їжі від маси дитини)
Калорійний метод | |||||||||||||||
| І кв. ІІ кв. ІІІ кв. IV кв. | 120 (125) ккал/кг 115 ккал/кг 110 ккал/кг 100 ккал/кг | 1 л жіночого молока складає 700 ккал | ||||||||||||||
А – потреба в ккал/кг
В – фактична маса тіла дитини
С – калорійність 1 л жіночого молока
Утруднення при грудному вигодовуванні
З боку матері
Ø плоскі або втягнуті соски (використовувати молокоотсос, накладки для сосків, розташовувати дитину в різних положеннях);
Ø тріщини сосків виникають при неправильній техніці грудного вигодовування (повітряні або сонячні ванни, змазувати сосок молозивом або зцідженим молоком, не мити соски перед кожним годуванням, обробка соска маззю каланхое);
Ø кандидозна інфекція: болючі, сверблячі соски, відчуття печіння (лікування анти грибковими засобами)
Ø мастит: запалення молочної залози (підвищення температури, біль в ділянці молочної залози, збільшення, ущільнення, набряк, гіперемія);
Ø лікування: правильне прикладання, зціджування, підвищене положення молочних залоз, холодний компрес. Годувати груддю забороняється при гнійному маститі.
З боку дитини
Ø коротка вуздечка язика (з часом розтягується, якщо не?????);
Ø розщілина верхньої губи, тверде піднебіння;
Ø надзвичайно жадібне і енергійне смоктання;
Ø слабка смоктальна активність.
Формула Зайцевої
n·2% (n – кількість життя, 2% від маси дитини при народження)
Гіпогалактія – це порушення секреторної функції молочних залоз.
Причини гіпогалактії:
Ø неповноцінна інформація і підготовка вагітної жінки і матері до правил грудного вигодовування – основна причина;
|
|
Ø захворювання матері (неврологічна, ендокринна патологія, с.с.с., доброякісні пухлини матки і яєчників, гострі запальні процеси і вади молочної залози);
Ø пізній токсикоз вагітності, надмірна кровотеча в пологах;
Ø стресові стани, алкоголь, наркотики, тютюнопаління;
Ø прийом медикаментів під час вагітності, пологів, після пологів;
Ø пізнє прикладання дитини до грудей, порушення правил прикладання;
Ø нераціональний режим і харчування матері, фізичне і розумове перевантаження
пологи в пізньому віці (> 35 років)
Класифікація: первинна (ендокринні захворювання матері);
вторинна: всі інші причини, крім гормональних.
За часом: рання (з’являється в перші 10 днів після пологів)
пізня (через 10 днів після пологів)
Профілактика гіпогалактії
Ø усунути чинники, які її викликали;
Ø своєчасно лікувати захворювання, які можуть привести до гіпогалактії;
Ø профілактика ускладнень вагітності і пологів;
Ø матері-годувальниці створити задовільні матеріальні побутові умови;
Ø дотримуватися правил догляду за молочними залозами;
Ø отримувати повноцінне харчування;
Ø забезпечення ритмічного і повноцінного спорожнення молочних залоз;
Ø раннє прикладання до грудей.
Лікування:
Медикаментозне: окситоцин 0,5 мл п/ш за 2-3 хв. до годування, полівітамінні препарати, апілак 1 таблетка 2 рази на день, церукал 1 таблетка 3 рази на день за 15-20 харчування 7 днів
Не медикаментозне: застосування фіто зборів, що мають лактогенну дію, морквяний сік 2-3 рази на день 1½ стакана, напій з меліси, кропиви, материнки, сік редьки з медом, настій насінні кропу.
І. Вроджені
а) телеангіектаза - це плями та лінії рожевого кольору;
б) гемангіоми – судинні пухлини шкіри і м’яких тканин (при надавлюванні блідніють і зменшуються);
в) пігментні плями (невус)- плями бурого або коричневого кольору.
ІІ Набуті
1) Неінфекційні:
Попрілості – це запалення шкіри внаслідок подразнення шкірних покровів і тертя.
Причини: недотримання гігієни, поганий догляд.
Класифікація по ступеням тяжкості
І ст. – гіперемія;
ІІ ст. – гіперемія + ерозія;
ІІІ ст. – гіперемія + ерозія + мокнуча поверхня.
Медсестринський процес
І етап
Медсестринське обстеження: об’єктивно – локалізація висипів на шкірі сідниць,
пахових, пахвинних складках, шийних складках.
ІІ етап
Медсестринська діагностика: наявність гіперемії, ерозій при огляді дитини.
ІІІ етап
Планування медсестринських втручань:
- спостереження?????
- навчання рідних догляду за дитиною.
IV етап
Реалізація плану медсестринських втручань:
- надати інформацію про попрілість;
- пояснити мамі причину проблеми;
- покращити догляд за шкірою: вільне сповивання, повітряні ванни, своєчасна зміна пелюшок, підмивати після кожного випорожнення, сечовипускання, гігієнічні ванни з кори дуба, череди, ромашки, калію перманганату.
V етап
Оцінка результатів медсестринських втручань та їх корекція:
- відсутність висипів на шкірі,
|
|
- покращення догляду за дитиною
Профілактика: повноцінний догляд за дитиною, періодичні огляди патронажною м/с.
Пітниця – захворювання шкіри пов’язана з гіперфункцією потових залоз.
Причини: перегрівання.
І етап
Медсестринське обстеження: огляд дитини.
ІІ етап
Медсестринська діагностика: м’які червоні вузлики з локалізацією на шиї, тулубі, в складках шкіри.
ІІІ етап
Планування медсестринських втручань:
- спостерігання за одягом дитини,
- температура повітря в кімнаті,
- навчання догляду за дитиною.
IV етап
Реалізація плану медсестринських втручань:
- надати інформацію про пітницю;
- нормалізувати температуру в кімнаті;
- відповідний температурний одяг дитини;
- гігієнічні ванни.
V етап
Оцінка результатів медсестринських втручань та їх корекція:
- відсутність висипів на шкірі,
- покращення догляду за дитиною.
Профілактика: не допускати перегрівання дитини.
Склеродерма – це набряки в ділянці стегон, литкових м’язів, ступні. Не збирається в складку, при надавлюванні – заглиблення.
Причини: охолодження.
Склерома - дифузне затвердіння шкіри і підшкірно жирового прошарку. В складку не збирається, при надавлюванні – заглиблень немає.
Причини: враження центральної нервової системи.
ІІ Інфекційні захворювання шкіри
Причини: різноманітна мікрофлора але частіше стафілокок, стрептокок, кишкова паличка, сине гнійна паличка.
Джерело інфекції: медичний персонал, матері, хворі новонароджені, навколишнє середовище.
Шляхи передачі: контактний.
Група ризику: недоношені, діти в асфіксії, з пологовими травмами, з зниженим імунітетом.
Класифікація
Везикулопустульоз – це ураження поверхневих шарів шкіри і характеризується на шкірі тулуба, голові, у природних складках пухирці розміром із просяне зернятко, у них прозорий вміст, який потім стає каламутним і гнійним.
Пухирчатка - більш тяжке захворювання.
а) Доброякісна форма (пухирці 2-3 мм, наповнені гнійно-серозною рідиною, стан дитини незначно порушений, температура субфебрильна)
б) Злоякісна: пухирці 2-3 см і більше, підвищення температури, стан тяжкий, інтоксикація. В крові лейкоцитоз, підвищення ШОЕ.
І етап
Медсестринське обстеження: стан дитини порушений.
Анамнестичні давні: недоношеність, асфіксія, пологові травми.
|
|
Об’єктивно: на шкірі тулуба, голови – наявність пухирців, підвищення температури.
ІІ етап
Медсестринська діагностика: наявність висипів на шкірі, підвищення температури.
ІІІ етап
Планування медсестринських
втручань:. - взяття аналізу крові на дослідження,
- ізоляція хворих,
- навчання матері догляду за дитиною.
IV етап
Реалізація плану медсестринських втручань:
- покращити догляд за шкірою: вільне сповивання, повітряні ванни, підмивання після
кожного випорожнення, щоденні ванни з відваром ромашки, калієм перманганатом;
- УФО;
- виконання призначень лікаря:
- місцеве лікування (10% р-ну брильянтового зеленого, 2% р-н калію перманганату, метилова синька);
- антибактеріальна терапія (пеніциліни широко спектру, цефалоспорини);
- імунопрепарати (проти стафілококовий гама-глобулін, антистафілококова плазма, аміноглікозиди);
- пре-пробіотики.
V етап
Оцінка результатів медсестринських втручань та їх корекція:
- відсутність виспів на шкірі;
- покращення догляду за дитиною
Профілактика: дотримання стерильності і ізоляція хворих.
Хвороби пупкової ранки
Омфаліт – це запалення шкіри та підшкірної основи в ділянці пупка.
Причини: попадання інфекції через пупкову ранку.
Збудники: стафілокок, стрептокок, кишкова паличка.
Класифікація: виділяють просту, флегмонозну, гангренозну форми.
Ø проста форма (мокнучий пупок): уповільнення епітелізації пупкової ранки, мокнуття, грануляції, серозні або серозно-гнійні виділення, загальний стан не порушений;
Ø флегмонозна форма: запальний процес поширюється навколо пупка, шкіра гіперемійована, набрякає, при надавлюванні з пупкової ранки виділяється гній. Дитина неспокійна, загальний стан порушений, підвищення температури, знижений апетит, зниження маси тіла.
І етап
Медсестринське обстеження: об’єктивно – огляд дитини, вимірювання температури.
ІІ етап
Медсестринська діагностика: - порушення цілісності шкіри,
- мокнуття пупка або гнійні виділення,
- гіпертермія..
ІІІ етап
Планування медсестринських втручань:. навчити матір техніці обробки пупкової ранки.
IV етап
Реалізація плану медсестринських втручань:
- покращити догляд за дитиною;
- при простій формі – обробка пупкової ранки 5% р-ном калію перманганату або 70%
спиртом;
- виконання призначень лікаря хірургічного відділення при флегмонозній формі –
спочатку промивають перекисом водню, потім припікають і присипають стрептоцидом +
антибіотики.
V етап
Оцінка результатів медсестринських втручань та їх корекція: загоєння пупкової ранки
Профілактика: дотримання асептики під час обробки пупкової ранки.
Сепсис
Сепсис – це загальне інфекційне захворювання, яке викликається розповсюдженням бактерії із місцевого вогнища в кров’яне русло, лімфатичні шляхи у всі органи і тканини організму.
Зараження:
|
|
- внутрішньоутробно;
- під час пологів;
- після народження
Джерело інфікування:
- носії серед персоналу;
- персонал з захворюваннями шкіри;
- хворі матері і діти.
Ворота інфекції:
- дрібні подряпини шкіри;
- кон’юнктива;
- пупкова ранка.
Класифікація:
З а часом інфікування: - антенатальний;
- інтранатальний (перші 72 год);
- неонатальний.
За етіологією: - стафілокок
- стрептокок
- кишкова, синьо гнійна паличка.
За вхідними воротами: - пупковий;
- шкірний;
- легеневий;
- отогенний;
- не з’ясований.
За формою: септицемія, септико піємія.
За перебігом: - блискавичний, гострий
- підгострий, затяжний.
І етап
Медсестринське обстеження: об’єктивно – загальний стан дитини порушений, дитина млява, неспокійна, відмовляється від їжі, знижений апетит, зригування, погано набирає у вазі, підвищується температура, шкіра землистого кольору, різні висипки з мармуровим відтінком. Тургор знижений, збільшена печінка, селезінка. Дихання часте, поверхневе «стогнуче». Тони серця ослаблені, збільшені лімфатичні вузли, метеоризм, парез кишечника. В аналізі крові: анемія, лейкоцитоз, збільшення ШОЕ.
Виділяють:
Септицемія – в організмі немає гнійних вогнищ, розвивається в перші 2 тижні.
Септикопіємія – на фоні тяжкого загального стану – метастатичні гнійні вогнища (кон’юнктивіт, отит, флегмона, плеврит, пневмонія).
ІІ етап
Медсестринська діагностика:
- гіпертермія;
- неефективне грудне годування (зригування, блювання);
- порушення формули сну;
- діарея.
ІІІ етап
Планування медсестринських втручань:.. забезпечення раціонального догляду і вигодовування.
IV етап
Реалізація плану медсестринських втручань:
- слідкувати за станом дитини: вимірювати температуру тіла, підрахунок ЧД, ЧСС,
контроль випорожнень, зважування;
- антибіотикокотерапія (пеніциліни, аміноглікозиди, цефалоспорини);
- імунопрепарати (анти стафілококова плазма, протистафілоококовий гама-глобулін)
- дезінтоксикаційна терапія;
- вітаміни;
- пре- і пробіотики (боротьба з дисбактеріозом)
- симптоматична терапія
V етап
Оцінка результатів медсестринських втручань та їх корекція: нормалізація стану дитини (температура, ЧД,ЧСС, випорожнень), гарний апетит, дитина набирає вагу згідно вікової норми.
Профілактика: виявлення та лікування гострих і хронічних хвороб у вагітних жінок. Асептика під час пологів при особистому догляді за новонародженим, обстеження персоналу, дотримання гігієни.
Пологові травми.
До пологових травм відносимо:
Ø внутрішньочерепна пологова травма;
Ø ушкодження шкіри і м’яких тканин;
Ø ушкодження хребта, спинного мозку та периферичної нервової системи.
Внутрішньочерепна пологова травма – це мозкові порушення, які виникають під час пологів, внаслідок гіпоксії або механічного ушкодження. Являється причиною незворотніх ушкоджень головного мозку з послідуючим відставанням в психофізичному розвитку.
Причини:
- механічне ушкодження черепу і його вмісту внаслідок стрімких, тривалих пологів, невідповідності розмірів плода і кісток тазу матері, накладання акушерських щипців;
- неправильний розвиток нервової системи плода.
Медсестринський процес
І етап
Медсестринське обстеження: об’єктивно
Неврологічні симптоми: симптом пригнічення (гіпоадинамія, відсутність рефлексів), симптом збудження (неспокій, зригування, тремор
ІІ етап
Медсестринська діагностика: визначення частоти, глибини і ритму дихання
ІІІ етап
Планування медсестринських втручань:
- забезпечення максимального спокою і підвищення положення в ліжку;
- організація вигодовування (з ложечки, соски, через зонд).
IV етап
Реалізація плану медсестринських втручань:
В гострий період:
- спокій;
- кисень;
- гемостатичні засоби (вікасол, амінокапронова кислота);
- протисудомні препарати;
- дегрідатаційна терапія (манітол, лаз ікс, еуфілін).
У відновний період:
- масаж, ЛФК;
- метаболічні засоби;
- біогенні стимулятори (алое);
- УВЧ, озокерит.
V етап
Оцінка результатів медсестринських втручань та їх корекція:
Можливі ускладнення:
- гідроцефаліт;
- ДЦП;
- Мікроцефалія;
- Епілепсія;
- Затримка психічного розвитку.
Профілактика: раннє виявлення і лікування патології вагітності, раціональне ведення пологів, запобігання і лікування асфіксії.
Причини:
- захворювання матері (вади серця, туберкульоз, анемія)
- акушерська патологія (токсикоз вагітних, затяжні пологи, штучне обвиття пуповини);
- захворювання плода (вади центральної нервової системи, ихання, серцево-судинної системи).
Класифікація:
Асфіксія буває: внутрішньоутробна; під час пологів; післяпологова (через деякий час
після пологів, найчастіше у недоношених з внутрішньочерепною
пологовою травмою).
2 форми асфіксії:
Ø Легка форма або синя. Вона буває двох ступеней.
І ст.. – ціаноз, мязевий тонус і сухожильні рефлекси знижені, рефлекс ссання, ковтання
Рогівковий збережені. Тони серця послаблені, брадікардія. Після видалення слизу
з рота з’являється дихання.
ІІ ст.. – ціаноз різко виражений, дихання відсутнє, або окремі вдихи, тахікардія змінюється
брадікардією, тони серця приглушені.
Ø Біла асфіксія – шкіра бліда, слизові оболонки різко ціанотичні, м’язовий тонус
знижений, сухожильні і рогівковий рефлекси відсутні, різке послаблення серцевої діяльності, тони глухі, аритмія, брадикардія, дихання відсутнє, крововиливи в шкіру.
Для визначення ступеню асфіксії користуються шкалою Апгар
Ознака
Бали
Медсестринський процес
І етап
Медсестринське обстеження: анамнестичні дані захворювання матері або плода об’єктивно:
- м’язів тону;
- ціаноз або блідість шкіри;
- зміни ЧДР, ЧСС.
ІІ етап
Медсестринська діагностика: асфіксія
ІІІ етап
Планування медсестринських втручань:
- спостереження за ЧДР, ЧСС;
- виконання призначень лікаря;
- проведення кисневої терапії.
IV етап
Реалізація плану медсестринських втручань:
- відразу після народження дитини і пересічення пуповини дитину приймають в теплі пелюшки, кладуть на живіт матері, обсушують, відсмоктують грушою слиз спочатку з рота а потім з носа і оцінюють стан новонародженого (крик і ЧДР, колір шкіри, ЧСС, м’язів тонус). Якщо стан дитини задовільний, залишають дитину на животі у матері і спостерігають 15 хв, якщо з’явився смоктальний рефлекс і нормальні показники дитину переносять на суху поверхню, проводять накладання зажиму на культю, проводять профілактику офтальмії, вимірюють температуру тіла, транспортують на руках матері зі зберіганням «теплового ланцюжка».
Якщо самостійне дихання відсутнє, або <ЧДР 40/хв., знижений м’язів тонус, ціаноз шкіри, або ЧСС < 100 за хв. перші 30 сек. (А) негайно матір інформують про подальшу допомогу, немовля загортають у теплу пелюшку, залишаючи відкритим обличчя і передню поверхню грудної клітки, потрібно забезпечити прохідність дихальних шляхів: правильне положення дитини на спині, голова розігнута, під плечі валик, повторне відсмоктування слизу гумовою грушею з роту а потім з носу не довше 5 сек., продовжуючи висушувати сухою пелюшкою (автоматично проводять тактильну стимуляцію).
Додатково провести тактильну стимуляцію (поплескування або постукування по підошвам)
Оцінюють стан новонародженого (ЧСС,ЧДР, колір шкіри)і проводять кисневу терапію при наявності ціанозу.
При нормалізації показників (ЧДР, ЧСС, м’язів тонус) – подальший стандартний догляд з дотриманням «теплового ланцюжка».
Якщо ЧДР <30/хв., ЧСС < 100/хв., ціаноз – перейти до етапу В (другі 30 сек.) – проводять ШВЛ за допомогою дихального мішка та маски. Після 2 хв. ШВЛ вводять ротошлуноквий зонд і фіксують йог. Оцінка стану через 30 сек. Після ШВЛ (ЧДР, ЧСС, колір шкіри). Етап С (наступні 30 сек.) Якщо ШВЛ неефективна протягом 30 сек. прорвести непрямий масаж серця на фоні ШВЛ. Показання до масажу (ЧСС < 60/хв.). Оцінка стану через 30 сек. – припиняють непрямий масаж якщо ЧСС > 60/хв.
Етап Д (наступні 3-5 хв.). якщо незважаючи на ШВЛ і непрямий масаж серця на протязі 30 сек. ЧСС < 60/хв., дихання відсутнє, стійкий ціаноз вводять адреналін в/венно 0,1% р-н в пуп очний катетер (до 1 мл адреналіну + 3 мл натрію хлориду, вводять 0,1-0,3 мл/кг вводити рекомендують не більше 3 разів.
При відсутності реакції на реанімаційні заходи в/венно натрій хлорид 10 мл/кг 5-10 хв???. Припинення реанімації через 10 хв. Після відсутності серцевої діяльності.
V етап
Оцінка результатів медсестринських втручань
та їх корекція: нормалізація ЧДР,Ю ЧСС, кольору шкіри
 |
відсутність серцевої діяльності.
Медсестринський процес
І етап
Медсестринське обстеження:
Скарги на неспокій дитини, збудження, підвищену пітливість, особливо в ділянці голови, облисіння та сплющення потилиці.
Анамнестичні дані:
- недостатнє отримання дитиною УФО (зимовий період, хвороби через які вона мало буває на прогулянках);
- недостатнє отримання вітаміну Д (в грудному молоці вміст цього вітаміну забезпечує потребу дитини до 2-х місяців, у недоношених потреба у додатковому введенні вітаміну Д з’являється значно раніше);
- спадкова схильність до порушення фосфорно-кальцієвого обміну.
Об’єктиві дані: стан порушений, виражена збудливість, порушений сон вночі, плаксивість, симптом мокрої подушки через підвищену пітливість.
При огляді голови – плоска потилиця, розм’якшення країв великого тім’ячка, збільшення його розмірів, розм’якшення швів, асиметрію черепа. На грудній клітці визначають «Гарісонову борозду» в проекції прикріплення діафрагми. Спостерігається м’язова гіпотонія.
При огляді живота – симптоми жаб’ячого живота. З боку внутрішніх органів відхилень від норми не виявляють.
Додаткові методи дослідження:
ü аналіз крові клінічний (анемія);
ü зниження вмісту Са і Р в крові;
ü проба Сулковича (виведення Са з сечею) – визначення ступеню виділення Са з сечею.
ІІ етап
Медсестринська діагностика:
ü порушене харчування;
ü порушена формула сну;
ü неспокій дитини;
ü порушення росту і розвитку.
ІІІ етап
Планування медсестринських втручань:
??????
IV етап
Реалізація плану медлсестринських втручань:
ü дотримання режиму дня та санітарно-гігієнічного режиму;
ü раціональне харчування. Включити до раціону кисломолочні продукти для нормалізації флори кишечника;
ü природнє вигодовування, при неможливості АМС;
ü лікувальні ванни через 2 тижні медикаментозного лікування:
- сольові (малорухомі діти);
- хвойні (збуджені діти);
- трав’яні (з ексудативно-катаральним діатезом);
ü загальний масаж, гімнастика;
ü виконання призначень лікаря:
- препарати вітаміну Д3
Легка ст. – 2000 МО
Середня - 4000 МО на протязі 30-45 днів
Важка - 5000 МО
Є слідуючі препарату вітаміну Д3:
ü ергокальциферол (0,5% спиртовий р-н 1 крапля =4000 МО
0,125% масляний р-н 1 крапля = 1000-1250 МО
0,0625% масляний р-н 1 крапля = 500-625 МО);
ü відеїн (таблетки по 500, 1000, 2000, 5000 МО)
ü відехол (0,125% р-н 1 кр.=500, 1000-1250 МО);
ü вітамін Д3 (водний р-н 1 кр.=500 МО)
V етап
Оцінка результатів медсестринських втручань та їх корекція:
ü покращення апетиту, сну;
ü????? пітливості;
ü нормалізація фізичного та психічного розвитку.
Профілактика: поділяється на антенатальну і постнатальну.
Антенатальна профілактика проводиться вагітним здоровим жінкам з 28-32 тижня вагітності по 500 МО щодня на протязі 6-8 тижнів, а вагітним групи ризику (гестози, цукровий діабет, ревматизм, хронічні захворювання печінки) – з 28-32 тижня по 1000-2000 МО щодня 8 тижнів
Постнатальна профілактика поділяється на специфічну і неспецифічну.
Є 2 методи специфічної профілактики:
ü на 2-му місяці життя призначають по 500 МО щодня, крім літніх місяців на протязі 3-х років;
ü на 2-м2, 6-му, 10-му місяці життя призначають по 2000 МО протягом 30 днів.
ü недоношеним дітям з 2-3х- тижнів життя по 500-1000 МО.
Неспецифічна профілактика:
ü збалансоване харчування;
ü прогулянки на свіжому повітрі;
ü масаж, гімнастика;
ü загартовуючи процедури.
Медсестринський процес
І етап
Медсестринське обстеження:
Скарги на загальний напад клонімо-тонічних судом, втрату свідомості. Напади повторюються, тривають декілька хвилин.
Анамнестичні дані: необхідно з’ясувати причини гіпокальціємії
ü підвищені дози вітаміну Д + УФО;
ü зниження при щитоподібного гормону;
ü всмоктування Са в кишечнику під час блювання, при кишкових розладах, при підвищенні температури.
Об’єктивні дані:
Ларингоспазм – виникає гостро, приступоподібно. Під час неповного закриття голосової щілини спостерігається утруднений вдих, дихання гучне, хрипле. Під час повного закриття голосової щілини спостерігається розвиток ціанозу, екзофтальму. Дитина лякається, вкривається липким, холодним потом, на короткий час втрачає свідомість, настає зупинка дихання. Далі настає гучний вдих – «півнячий крик». Триває приступ від кількох секунд до 1-2 хв.
Карпопедальний спазм – у дітей після 6 місяців. Помітний під час тонічного скорочення м’язів кистей і стопа, виникає «рука акушера» або стопа в стані плантарного згинання, пальці зігнуті до низу. Судоми кисті і стоп дуже болісні. Дитина після закінчення такого нападу тривалий час кричить. Тривалість різна – від декількох хвилин, до годин, діб.
Еклампсія – напад загальних судом починається з посмикування мімічних м’язів, приєднується ригідність потиличних м’язів, судоми кінцівок. Втрачається свідомість, з рота з’являється піна. Судоми захоплюють дві групи м’язів. Порушується дихання і серцебиття. Може виникнути зупинка дихання та серця. Закінчується напад мимовільним сечовипусканням та дефекацією.
Латентна спазмофілія – характеризується підвищеною збудливістю дитини і чіткими симптомами.
ü симптом Хвостека - при постукуванні по щоці в ділянці підочної ямки виникає скорочення м’язів обличчя;
ü симптом Туссо – стискання судинно-нервового пучка плеча через 3-5 хв. виникає «рука акушера»;
ü симптом Маслова – короткочасна зупинка дихання при больовому подразненні голкою;
ü симптом Люстра – при постукуванні у місці виходу малогомілкового нерва – згинання стопи.
ІІ етап
Медсестринська діагностика:
ü високий ризик асфіксії;
ü порушення дихання (при неповному ларингоспазмі);
ü порушення рухової активності, сну, розлад фізіологічних відправлень.
ІІІ етап
Планування медсестринських втручань:
??????
IV етап
Реалізація плану медсестринських втручань:
При лариногоспазмі:
ü повернути дитину на бік;
ü доступ свіжого повітря;
ü збризнути холодною водою;
ü подразнити корінь язика;
ü інгаляція кисню.
При еклампсії і карпопедальному спазмі:
ü звільнити дихальні шляхи від слизу за допомогою гумової трубки або пальцем обгорнутого серветкою;
ü зафіксувати нижню щелепу, висунути вперед щоб запобігти западанню язика;
ü інгаляції кисню;
ü за призначенням лікаря введення проти судомних засобів (седуксен, сібазон 0,3-0,5 мг/кг);
ü введення 10% р-ну кальцію глюконату 0,5 мг/кг
ü госпіталізація.
V етап
Оцінка результатів медсестринських втручань та їх корекція:
ü відсутність судомних нападів;
ü контроль рівня кальцію в крові;
ü контроль показників проби Сулковича.
Тільки при нормалізації рівня кальцію в крові, рК –крові можна проводити призначений лікарем курс лікування рахіту вітаміном Д. лікування опроміненням УФ променями після приступів спазмофілії заборонено.
Профілактика:
ü створити дитині комфортні умови (плач посилює алкалоз), лагідне відношення;
ü налагодити харчування, спрямоване на ліквідацію алкалозу (виключити молоко, вершкове масло, включити м'ясо, овочі та фруктові соки);
ü попередження кишкових розладів, підвищення температури, стресу;
ü своєчасне лікування і профілактика рахіту;
ü своєчасне лікування захворювань при щитоподібної залози.
Гіпервітаміноз Д
Гіпервітаміноз Д – це захворювання, яке пов’язане з передозуванням вітаміну Д або підвищеною чутливістю організму до цього препарату (в крові підвищується вміст Са
або Р).
Етіологія:
ü передозування вітаміну Д;
ü одночасне призначення вітаміну Д+ УФО;
ü індивідуальна гіперчутливість;
Класифікація
за ступенем тяжкості:
- легкий;
- середній;
- важкий.
за періодами:
- початковий;
- розпалу;
- реконвалесценції;
- залишкових явищ.
по перебігу:
- гострий (до 6 місяців);
- підгострий (>6 місяців)
Медсестринський процес
І етап
Медсестринське обстеження:
Скарги на зниження апетиту, а потім відмову, зригування, блювання, спрагу при відмові
від молока.
Анамнестичні дані:
- призначення вітаміну Д влітку при інтенсивній сонячній інсоляції і вживання великої кількості молока чи сиру;
- прийом вітаміну Д на штучному вигодовуванні з прийомом АМС, багатих на віт. Д;
- мати вживала віт. Д під час вагітності.
Об’єктивні дані:
кишковий токсикоз
- зниження апетиту до анерексії;
- блювання;
- зневоднення організму;
- спрага
нейротоксикоз
- підвищення температури тіла;
- млявість, сонливість, короткочасна втрата свідомості;
- підвищена збудливість;
- приступ судом
порушення вегетативної нервової системи
- тахікардія, систолічний шум;
- блідість з сіруватим відтінком;
- підвищення АТ;
- пневмонія, пієлонефрит
Додаткові методи дослідження:
- анемія;
- гіперкальціємія;
- проба Сулковича позитивна (вказує на гіперкальцинурію)
- рентгенограми кісток (відкладання Са в зонах росту)
ІІ етап
Медсестринська діагностика:
- порушення харчування;
- порушена формула сну;
- підвищена збудливість
ІІІ етап
Планування медсестринських втручань:
????????????????
IV етап
Реалізація плану медсестринських втручань:
- виключити препарати віт. Д і Са;
- виключити з дієти яйця, сир, молоко, вершкове масло;
