Вимоги до оцінки наукової роботи

Після публічного захисту наукової роботи студент отримує оцінку, яка заноситься до екзаменаційної відомості і залікової книжки студента. Оцiнка виставляється з урахуванням рецензiї та якостi захисту автором роботи.

Серед вимог до оцінки науковці і методисти виділяють такі:

· правильність визначення мети, завдань, предмета дослідження;

· всебічність аналізу проблеми, що вивчається;

· повнота змісту науково-дослідної роботи;

· наявність статистичного опрацювання отриманих результатів;

· чіткість та аргументованість висновків;

· повнота списку літературних джерел;

· дотримання вимог до оформлення роботи;

· своєчасність виконання роботи;

· уміння викласти основні положення при захисті роботи;

· якість відповідей на запитання при захисті роботи;

· участь у наукових семінарах та конференціях із доповідями за темою роботи;

· опублікування одержаних результатів.

"Вiдмiнно" ставиться в тому випадку, якщо в роботi:

· висвiтленi всi питання плану теми;

· матерiал викладено чiтко, точно, грамотно;

· використана рекомендована лiтература;

· подано вичерпнi вiдповiдi на запитання членiв комiсiї на захистi.

"Добре" ставиться в тому випадку, якщо в роботi:

· неповністю висвітлено окремі питання плану роботи;

· наявні недолiки в оформленнi роботи;

· використана рекомендована лiтература;

· автором подано вичерпнi вiдповiдi на запитання членiв комiсiї на захистi.

Якщо в роботi не вiдбито результатiв дослiдницької роботи, немає чiткостi у викладi матерiалу, не врахованi вимоги стосовно оформлення, то робота оцiнюється "задовiльно" або "незадовiльно" в залежностi вiд кiлькостi та серйозностi допущених недолiкiв. Кращі курсові роботи або дипломні роботи можуть бути запропоновані до участі в конкурсі студентських робіт або на наукову конференцію.

Наукові студентські конференції як засіб інтелектуальної підготовки філолога-дослідника. Важливою складовою науково-дослідницької діяльності студентів, їх підготовки до майбутньої професійної діяльності у статусі вчителя і дослідника виступають науково-практичні конференції.

Слово конференція походить від латинського conferential, що означає “збори, нарада представників певних держав, партійних, громадських, наукових організацій з метою обговорення і вирішення певних питань”.

Наукові конференції вважаються невід’ємною формою висвітлення підсумків наукової роботи (реферату, курсової, дипломної чи магістерської роботи) і разом з тим є ефективним засобом об’єктивного виявлення та відбору обдарованої студентської молоді, реалізації їх творчих здібностей, стимулювання потреби у творчому оволодінні знаннями, активізації навчально-пізнавальної діяльності.

Як правило, на звітну студентську наукову конференцію після обговорення на засіданнях гуртка, проблемної студентської групи за рекомендацією наукового керівника пропонуються кращі студентські роботи з української філології чи методики. Кращі – насамперед з позиції власне письмового розкриття теми дослідження.

Конференція ж, проведена на відповідному рівні (на яку студенти прибудуть з метою поспілкуватись з однодумцями, а не “для галочки”, отримання автоматичного заліку тощо), повинна не лише підтвердити належний рівень виконаної наукової роботи, але й показати студента-філолога як мовну особистість, громадянина, інтелігента.

Готуючись до виступу на конференції, студенти систематизують вивчений навчальний матеріал і, таким чином, якісніше, ефективніше готуються до заліків чи екзаменів. Крім того, саме на таких заходах у процесі професійних дискусій формується професійна культура, професійний досвід, професійне мислення.

Аналіз наукової діяльності (наукових робіт, виступів, статей) студентів різних курсів Інституту філології Бердянського державного педагогічного університету показав, що формування професійного мислення відбувається набагато складніше, ніж процес оволодіння знаннями. Відсутність відповідної практики наукових виступів призводить до того, що студенти досить часто просто побоюються брати участь у наукових конференціях. Можливо, причина такого явища криється у вузівській підготовці, що орієнтує значною мірою на здобуття професійних знань, а не вмінь професійного спілкування, професійного мислення. Отже, підготовка студента до участі в конференції повинна відбуватись на всіх заняттях не лише фахового, а й психолого-педагогічного циклів.

Важливого значення при підготовці до виступу на конференції набувають самостійність, оригінальність висловлених думок, вміння обґрунтувати, спростовувати хибні думки. Виступ з доповіддю про результати наукового пошуку дозволяє набути і певного суспільного визнання серед інших студентів, викладачів, а це важливо для майбутнього вчителя.

Якісній підготовці до виступу сприятиме попередньо опанований студентом зміст роботи з розвитку мовлення (а саме збагачення словникового запасу; засвоєння норм літературної мови, формування вмінь та навичок зв'язного мовлення) на заняттях з сучасної української мови, виразного читання, педагогічної майстерності, інших фахових та психолого-педагогічних дисциплін.

Доповідь, з якою має виступати на конференції молодий дослідник, повинна мати чітку логічну структуру: коротку вступну (обґрунтування актуальності теми, проблеми дослідження, мети дослідження, завдання), основну частини (виклад власних поглядів на певні питання), висновки-пропозиції.

Досвід підготовки студентів до участі в конференціях показує, що ефективним прийомом тренування виступу може бути самоаналіз його диктофонного запису, адже більшість із студентів не чули власного голосу. Прослуховування власного мовлення сприяє вдосконаленню самопідготовки, розвиває власну культуру мовлення. Дослідники радять остаточне тренування виступу, а також перевірку готовності використання допоміжних засобів демонстрування ілюстративних матеріалів, по можливості, провести в тій аудиторії, де буде проводитись конференція.

Мова доповідача повинна бути виразною, граматично правильною. Як радить доктор Лаура Горак, доповідач має бути впевненим у собі: “Подивіться в очі слухачеві і посміхніться - це змінює стан вашого розуму і вашої аудиторії. Розбудіть інтелект свій і слухачів. Напишіть цікаві вступи і висновки, вивчіть їх напам’ять. Продумайте власний зовнішній вигляд, поставу промовця, виразність жестів, їх природність, відповідність змісту формі викладу” Таким чином, разом з досвідом участі в конференції студенти отримують і стимул до подальшої дослідницької діяльності.

Не менш важливим прийомом збереження наукової інформації, отриманої студентами на конференціях, введення її в науковий світ, як показує практика, є підготовка і випуск вузівських збірників. Вважаємо, що студентські наукові статті, доповіді з викладом проміжних або кінцевих результатів дипломного, магістерського дослідження повинні зайняти належне місце у цих збірниках. Підготовка і випуск таких видань практикується сьогодні в окремих, але, на жаль, поки що не в більшості вузів України.

Незважаючи на певне зрушення в науково-дослідній роботі студентів у цілому в Україні (наприклад, у 2001р. чотири, у 2002р. вісім студентів філологічного факультету Глухівського державного педагогічного університету взяли участь у Міжнародних та Всеукраїнських студентських науково-практичних конференціях), опитування студентів засвідчують, що існує низка причин, які стримують їх науковий пошук.

Серед таких причин – затримка публікації студентської статті (до моменту друку студент, як правило, вже закінчує заклад), введення оплати (іноді досить високої для студента) за друкування матеріалів, не завжди належне відзначення кращих публікацій, кращих виступів студентів тощо. Та й перегляд програм конференцій (звітних, міжвузівських, всеукраїнських) показує, наскільки важливо з метою морального стимулу подальшого наукового пошуку студентів, здійснення тісного співробітництва “студент-викладач-науковець” разом з прізвищами учасників обов’язково подавати і назву їх доповіді, і прізвище наукового керівника.

Як же покращити проведення наукових конференцій? Що можна реально в умовах вузу зробити з метою подальшого залучення (за бажанням, а не за примусом) студентів до участі у вузівській, Всеукраїнській, Міжнародній конференціях?

Проблем тут, звичайно, чимало. Але при бажанні керівництва і самих молодих дослідників їх можна намагатися вирішити.

При підготовці конференції і вузівського, і всеукраїнського характеру, організаторам, керівникам підрозділів університету, студентській науковій раді досить важливо продумати низку організаційних заходів: контингент доповідачів (курс, група), контингент слухачів, відповідна реклама в газеті, приміщення, висвітлення ходу конференції у засобах масової інформації, відзначення кращих доповідей, моральне і матеріальне стимулювання.

На нашу думку, надзвичайно важливо випускати збірники студентських статей або до початку або одразу після проведення такого заходу: це б давало можливість студентам ретельніше підготувати статтю у збірник, а доповідь за матеріалами наукової роботи - до виступу. Разом з тим мова йде про вдосконалення знань майбутніх учителів української мови та літератури особливостей наукового та публіцистичного стилів.

Керівництву вищого навчального закладу, студентській науковій раді важливо передбачити кошти на відрядження здібних студентів до інших університетів з метою участі у студентській конференції. Це б збагатило молодих науковців новими знаннями і вміннями, розширило їхній кругозір.

Вважаємо, що в роботі конференції, і не лише Всеукраїнської, Міжнародної, а й вузівської, варто передбачити участь як студентів даного університету, так і, за відповідним узгодженням, студентів з інших вищих навчальних закладів. Це підвищує статус педагогічного університету, в якому проводиться конференція, а також забезпечує більш широке визнання студентської наукової роботи.

Науково-дослідна лабораторія як форма інтеграції навчальної, наукової, освітньо-виховної роботи зі студентами-філологами

Удосконаленню складових професійної компетенції майбутніх учителів української мови і літератури, розвитку їх як культуромовних особистостей значною мірою сприяє діяльність науково-дослідних лабораторій. В умовах тенденції до університетизації педагогічної освіти, профілізації загальноосвітніх навчальних закладів така форма інтеграції навчальної, наукової, освітньо-виховної роботи спрямовується на створення особливої творчої атмосфери, забезпечення спадкоємності наукових методичних знань, самостійності мислення студентів, активізацію наукового пошуку, активізує вияв складових професійної компетенції.

Колективами науково-дослідних лабораторій, що функціонують на філологічних факультетах інших українських університетів, пропонуються цікаві ідеї: у Кіровоградському ДПУ імені В.Винниченка активно працюють науково-дослідні лабораторії ономастичних і діалектологічних досліджень, зіставного мовознавства, у Дніпропетровському НУ - лабораторія українського фольклору і народних говорів Придніпров'я, в Запорізькому ДУ – фольклористики та художнього перекладу, в Миколаївському ДУ – лабораторія інноватики в системі філологічної освіти тощо. У публікаціях Г.Кловак ґрунтовно проаналізовано зміст, форми і методи діяльності наукових лабораторій в Уманському ДПУ ім. П.Тичини, зокрема лабораторії "В.Сухомлинський і школа ХХІ століття" (керівник – проф. Кузь В.) та "Етнологія Черкаського краю" (керівник – доц. Сивачук Н.), де розробляються шляхи впровадження прогресивних ідей В.Сухомлинського у практику сучасної школи, проводяться історико-етнографічні дослідження традиційної культури Уманського регіону, з'ясовуються проблеми викладання українського народознавства в сучасній школі.

Студіювання наукових джерел і практичного досвіду підтверджує: проблеми досліджень лабораторій пов'язані з пошуками нових підходів до лінгвістичної, літературознавчої, методичної підготовки вчителя до роботи в загальноосвітніх закладах різного типу, формування його дослідницької компетенції, розвиток у молодого дослідника критичного, творчого мислення, особистісних якостей тощо. Діяльність лабораторій регламентується відповідними нормативними актами, постановами і спрямована на проведення фундаментальних і прикладних досліджень у галузі визначеної проблематики. Їх реалізація відбувається у курсових, дипломних, магістерських, кандидатських, докторських робіт, на розробці моделі філологічної освіти в системі безперервної і різнорівневої освіти - "школа - ВНЗ – післявузівська освіта".

Кращі підходи науковців інших закладів України, Росії, а також досвід функціонуючих у Глухівському ДПУ науково-педагогічних шкіл М.Богдановича та Л.Нарочної, які працюють над проблемами вдосконалення змісту та процесу навчання математики і природознавства в початкових класах, науково-дослідних лабораторій "Формування вчителя-універсала для початкової школи" (керівник - доц. Собко В.О.), "Професійне становлення учнівської молоді" (керівник - доц. Зінченко В.П.), власний науковий пошук, бажання і наукові можливості більшості опитаних студентів першого-другого курсів займатися пошуковою діяльністю спонукали викладачів цього закладу до створення науково-дослідних лабораторій з фундаментальних і прикладних наук на філологічному факультеті.

Окреслимо діяльність цих лабораторій в аспекті досліджуваної теми. Зокрема метою науково-дослідної лабораторії "Дослідження проблем ареології та генези східнополіського діалекту української мови" (керівник - проф. Куриленко В.М.) є лінгвістичне та етнолінгвістичне дослідження східнополіського діалекту української мови на широкому східнослов’янському фоні. Особлива увага колективу лабораторії звертається на дослідження мовних, фольклорних та етнографічних рис етнічної групи горюнів, що проживають у межах нинішнього Путивльського району Сумської області. Студентські та магістрантські студії виконуються з урахуванням принципу історизму, лінгвогеографічного, описового, порівняльно-історичного та етнолінгвістичного методів. За результатами діалектологічних експедицій лабораторії укладається картотека, видано навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів "Полісся: діалектна ареологія та стратиграфія", "Атлас тваринництва у поліських діалектах", проведено Міжнародну наукову конференцію "Діалектна лексика: лексикологічний, лексикографічний та лінгвогеографічний аспекти".

Зібраний під час діалектологічної практики і ґрунтовно проаналізований професором В.Куриленком та студентами діалектний та етнолінгвістичний матеріал розкриває перед молодими філологами широке коло проблем етногенезу, глотогенезу та етнокультурної історії слов’ян, сприяє набуттю системних знань з української діалектології, умінь накопичувати і досліджувати мовні факти, розширює світогляд, виховує потяг до самоосвіти. Суттєве доповнення науковим матеріалом курсів сучасної української літературної мови, української діалектології, історії української мови, історичної граматики української мови, етнографії та фольклору допомагає майбутнім учителям-словесникам глибше опановувати теорію, вдосконалити вміння залучати теоретичний матеріал для розв'язування нових практичних завдань прикладного характеру.

На врахуванні функцій інтеграції побудована концепція науково-дослідної лабораторії "Формування національно-мовної особистості майбутнього вчителя української мови і літератури", яка працює над реалізацією оптимальних умов взаємозв'язку лінгвістичної, літературознавчої, українознавчої, методичної, психолого-педагогічної підготовки в умовах педагогічного університету.

Робота лабораторії здійснюється у фольклорно-етнографічному, етно-, соціолінгвістичному, лінгвокульту-рологічному та методичному напрямах і спрямована на проведення теоретичних і експериментальних досліджень у галузі визначеної вище проблематики, забезпечення підвищення якості професійної підготовки майбутніх учителів-словесників, вивчення та популяризацію нових освітніх технологій, передового педагогічного досвіду, залучення до науково-методичних пошуків студентів, починаючи з першого курсу. З метою вияву наукових уподобань серед студентів проводяться опитування, творчі роботи, конкурси на кращий реферат тощо.

Науково-дослідна лабораторія функціонує на принципах відкритості і співпраці із загальноосвітніми, вищими навчальними закладами, школами нового типу, науково-дослідними інститутами.

Вивчається досвід взаємодії загальноосвітньої школи, закладів нового типу і філологічних факультетів педагогічних університетів щодо формування національно-мовної особистості, реґіонального аспекту української мови і літератури, естетичного виховання учнівської і студентської молоді, проводяться науково-практичні семінари, "круглі столи", конференції, зустрічі з мовознавцями, етнографами, фольклористами України, читаються лекції відомими науковцями тощо. Заходи відбуваються за активної участі студентів - членів лабораторії, які виступають у ролі організаторів, дослідників, експериментаторів, доповідачів. Така форма, вважає більшість наших вихованців, сприяє формуванню їх дослідницької, комунікативної компетенції, поглибленню психолого-педагогічної компетенції: вони більш виважено обирають тему дослідження, ґрунтовніше опрацьовують літературні джерела, намагаються осягнути культуру мови наукового виступу, педагогіку толерантної дискусії тощо.

Вимоги сьогодення до професійної компетенції вчителя-словесника зумовили збагачення функцій науково-дослідної лабораторії інформаційно-технологічною. У лабораторії розробляються електронні посібники, інформаційно-пошукова система "Традиційна культура Східного Полісся", електронна версія фольклорно-етнографічного архіву, який складають текстові та аудіо-, відеоматеріали навчальних практик, електронний каталог та повнотекстова база курсових, дипломних, магістерських робіт. Розглянемо особливості інформаційно-пошукової системи "Традиційна культура Східного Полісся". Вона побудована з урахуванням існуючих сайтів і забезпечує багатоаспектний пошук по всіх матеріалах практик. У міждисциплінарному центрі СПбДУ створюється інформаційна система "Етнографія народів Росії", що включає в себе електронну бібліотеку "Народи Росії" та інформаційно-пошукову систему по етнографічних колекціях російських музеїв. Її мета – презентувати культурну скарбницю регіону.

Діяльність науково-дослідних лабораторій як складових такої системи забезпечує неперервність науково-дослідної роботи, сприяє реалізації педагогіки співробітництва, формуванню навичок наукової роботи, розвитку особистості та індивідуальності студентів, опануванню ними нових способів саморегуляції власної діяльності. У реальній педагогічній діяльності, як показує досвід, такі вчителі-дослідники компетентно вирішують освітні завдання, активно залучають учнівську молодь до проведення наукових досліджень.

Контрольні запитання

 

1. Що називається науковою роботою?

2. Які ознаки наукової роботи?

3. Які наукові завдання Ви виконували, навчаючись у школі?

4. Які наукові завдання Ви виконували, навчаючись в університеті?

5. Які наукові завдання виконували студенти у ХІХ столітті на заняттях?

6. Що Вам відомо про стиль наукових робіт в Україні у 30-х роках ХХ столітті?

7. Як ставляться до студентської наукової роботи в зарубіжних країнах?

8. Які проблеми студентської наукової роботи існують в університетах України?

9. Що називається навчально-дослідницькою роботою? Яка її мета і завдання?

10. Які, на Вашу думку, існують недоліки в навчально-дослідницькій роботі?

11. Які пошукові завдання Ви виконували в період навчальної практики?

12. Які критерії наукових досягнень можна виділити залежно від освітньо-кваліфікаційного рівня (бакалавр – спеціаліст – магістр)?

13. У чому суть дослідницької роботи студентів у позанавчальний час?

14. Яка система заохочень, на Вашу думку, матиме стимул?

15. Чи є у Вас бажання займатися науковою роботою?

16. Яким чином, на Вашу думку, розвивати наукове бажання?

17. Чи прищеплюють Вам викладачі прагнення до наукового пошуку?

18. Що називається: рефератом; курсовою роботою; дипломною роботою; магістерською роботою?

19. Що таке звіт про пошукову роботу?

20. Формуванню яких умінь сприяє виконання рефератів, курсової роботи;дипломної роботи; магістерської роботи?

21. Які завдання доводиться вирішувати при написанні рефератів, курсової роботи; дипломної роботи; магістерської роботи?

22. Прокоментуйте загальну схему наукового дослідження.

23. Назвіть види і форми науково-дослідної студентської роботи.

24. Визначте спільне і відмінне у написанні курсових, дипломних, мігістреських робіт.

25. Назвіть приклади реферативних і дослідницьких курсових робіт.

26. Чи відрізняється методика вивчення навчальної, навчально-методичної,наукової літератури?

27. Чи має значення, де ставити нумерацію сторінок у науковій роботі? Чому

28. Які сторінки наукової роботи не нумерують?

29. Що таке бібліографія?

30. Які є типи бібліографічних покажчиків?

31. Яка інформація подається за системним та алфавітним каталогами?
системний каталог алфавітний каталог

32. Які наукові завдання фольклорної, діалектологічної, етнографічної практик?

33. Які наукові завдання виконуються в період педагогічної практики?

34. Що таке план наукової роботи?

35. Які ознаки плану наукової роботи?

36. Що таке методи наукового дослідження? Які існують види методів наукового дослідження?

37. Що досліджується в наукових роботох з методики української мови?

38. Що таке гіпотеза?