Особливості виконання наукової роботи з сучасної росій ської літературної мови.

ЛЕКЦІЯ № 7

Т ема. Навчально-дослідна робота студентів з мовознавчих дисциплін у системі їх професійної підготовки

 

План

1. Креативність як складова частина професійної підготовки майбутніх учителів-словеснкиків.

2. Основи та технологія управління навчально-дослідною діяльністю студентів-філологів.

3. Науково-дослідні роботи студентів Інституту філології та соціальних комунікацій.

4. Підготовка студентів-філологів до написання курсової роботи.

Особливості виконання наукової роботи з сучасної росій ської літературної мови.

Специфіка науково-дослідної роботи з методики викладання росій ської мови.

7. Захист науково-дослідної роботи.

 

Базова література

1. Абакумова Н.Н. Анализ и экспертиза обучающих программ: к проблеме эффективности дистанционного образования // Открытое и дистанционное образование. – М., 2002. - № 2 (6). – 9с.

2. Литвиненко С. Креативність як загальна здібність до творчості: сучасні підходи // Збірник наукових праць полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка. – Серія «Педагогічні науки». – випуск 3 (50). – Полтава, 2006. – С.215-219.

3. Микитюк О.М. Становлення і розвиток науково-дослідної роботи у вищих педагогічних закладах України (історико-педагогічний аспект).Харківський державний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди.-Харків: “ОВС”, 2001.-256с.

4. Павлюк Р. Критеріальна готовність майбут6іх вихователів до використання казки при навчанні іноземної мови дошкільників // Наукові здобутки студентів і магістрантів – школі XXI століття: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, м. Полтава, 14-15 березня 2006 року. – Полтава: ПДПУ, 2006. – С.16-17.

5. Развитие образования в странах СНГ / Рос акад. образования. Ин-т теории образования и педагогики; Под ред. В.А. Мясникова. – М., 2002. – Вып. 2: Дистанционное образование / Сост.: М.А. Джапарова, Н.В. Новожилова. – 63с.

6. Сидорчук Т.А. Система творческих заданий как средство креативности на начальном этапе становления личности: Автореф. дис. … канд. пед. наук.– М., 1998. – 21с.

7. Stain B.S. Memory and Creativity // Handbook of Creativity. – Ed. of J.A. Glover and other. – Plenum Press, N.Y. and London. 1988.

Допоміжна література

1. Артемчук Г.І., Курило В.М., Кочерган М.П. Методика організації науково-дослідної роботи. - К.: Форум, 2000. - 271 с.

2. Введение в научное исследование по педагогике /Под ред. В.И.Журавлева. - М.: Просвещение, 1988. - 239 с.

3. Гончаренко С.У. Педагогічні дослідження. - К.: АПН України, 1995. - 45с.

4. Гончаренко С.У. Український педагогічний словник. – Київ: Либідь, 1997. – 376с.

5. Дороз В.Ф. Курсова робота з методики навчання української мови: Навч.-метод. посібник для студентів філологічних факультетів університетів і педагогічних інститутів. – Київ-Ніжин: ТОВ «Видавництво»Аспект-Поліграф», 2006. – 129с.

6. Методичні вказівки щодо оформлення бібліографічних виносок при написанні студентами філологічного факультету дипломних та курсових робіт / Упорядник Л.Г.Авксентьєв. – Харків Вид-во ХДУ, 1985. – 17с.

7. Методичні вказівки до написання кваліфікаційних та дипломних робіт для студентів лінгвістичних спеціальностей / Укл. В.К.Шпак, І.В.Ткаченко, О.К.Єрко. – Черкаси: ЧДТУ, 2002. – 28с.

8. Методичні рекомендації до виконання дипломних робіт студентами педагогічного інституту / Уклад. Г.І. Артемчик, В.С.Демчук, М.Б.Євтух, З.М.Шалік. – К., 1990.

9. Мороз І.В. Структура дипломних, кваліфікаційних робіт та вимоги до їх написання, оформлення і захисту. – К.: УДПУ, 1997. – 56 с.

10. Наукова робота у педагогічному вузі / Методичні поради до написання курсових робіт студентами денної та заочної форм навчання факультету української мови та літератури / Упорядники: Давиденко Г.Й., Семеног О.М. –  Глухів: РВВ ГДПІ. – 2000. – 52с.

11. Положення про навчально-наукові та кваліфікаційні роботи студентів Київського державного лінгвістичного університету /Укл.: Р.В.Болдирєв, М.І.Соловей, Л.А.Сажко та ін. - К.: Вид. центр КДЛУ, 1999. - 46 с.

12. Штонь О.П., Бурда В.А. Курсова робота з української мови: Навчально-методичний посібник для студентів-філологів. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2002. – 64с.

 

 

ОСНОВИ ТА ТЕХНОЛОГІЯ УПРАВЛІННЯ НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ СТУДЕНТІВ-ФІЛОЛОГІВ

 

Потреби суспільства, загальноосвітніх закладів у розвитку наукової культури майбутніх педагогів зумовлюють доцільність короткого огляду окресленого виду діяльності в історико-педагогічному аспекті.

Окремі аспекти студентської науково-дослідної роботи розглядали А.Алексюк, Н.Дем'яненко, І.Зязюн, В.Майборода. Нещодавно Н.Пузирьовою захищено дисертаційне дослідження, присвячене теорії і практиці організації науково-дослідної роботи студентів (на матеріалах університетів України ХІХ ст.), з'явилось монографічне дослідження О.Микитюк, присвячене розвитку і становленню наукової роботи у вищих педагогічних закладах України.

Дослідники аналізують форми і методи роботи провідних науковців і викладачів ХІХ-ХХ століття, зокрема зазначають, що в навчально-виховний процес вищої школи впроваджувались форми науково-дослідної роботи, які стимулювали розвиток інтелектуального творчого мислення студентів: “елементи бесіди”, “короткі диспути”, “діалоги на лекціях”, повторення з розмірковуванням”, “порпання в наукових книгах”, “репетиції”, “співбесіди”, “наукові бесіди” тощо.

У ”правилах” університету Св. Володимира від 1844р. (тепер - Національного університету імені Т.Г.Шевченка) вказувалось на обов’язкове написання студентами наукових творів (курсових, дисертацій), починаючи з першого курсу. Завдання студентської науково-дослідної роботи полягали у “формуванні вмінь вільно висловлювати думки латинською мовою”, в “оволодінні ґрунтовними знаннями з основ наук”. Студенти історико-філологічних факультетів університету Св. Володимира, Харківського університету брали участь у колоквіумах (“критично розбирали першоджерела”), виконували письмові завдання з порівняльної граматики, слов’янської філології, здійснювали граматичний розбір стародавніх текстів [3, С.189, С.194].

Підготовка до занять передбачала не лише відтворення записаного в конспекті матеріалу, а й роздум над прочитаним, доповнення додатковою літературою. Практичні заняття мали на меті “розвинути, загострити розум слухачів”: студенти читали, аналізували, розмірковували над текстами творів російської, грецької, латинської літератури, таким чином, формувались як мовні особистості того часу.

На вибір тематики наукових досліджень суттєво впливали літературні вечори, де тривали наукові бесіди про історію, літературні традиції рідного краю, мистецтво. Уже в 1817 р. вийшов збірник “Сочинения студентов и вольнослушателей Харьковского университета”, пізніше з’явився “Український журнал”, де друкувались студентські літературні твори наукового характеру.

Вища школа турбувалась про наукову зміну. Серед тих, хто вважав науково-дослідну роботу головною умовою підготовки майбутнього фахівця, ефективним засобом формування вченого, допомагав становленню студентів як науковців, навчав методиці наукових пошуків були відомі літературознавці, мовознавці, етнографи, педагоги І.Галятовський, І.Гізель, П. Гулак-Артемовський, Г. Квітка, М. Максимович, О. Потебня, Ф. Прокопович, Г. Сковорода, І. Срезневський.

У колишньому Радянському Союзі, зокрема в Україні науково-дослідна робота студентів була започаткована у тридцятих роках ХХ ст., але до початку п?ятдесятих років відзначалась непослідовністю і стихійністю. В архівах бібліотек університетів України зберігаються документи, що характеризують наукову діяльність вищих навчальних закладів, звіти про науково-дослідну роботу студентів, аспірантів, докторантів.

Отже, цілісна система організації науково-дослідної роботи студентів формувалась поступово, на ґрунті інтенсивного розвитку наукової роботи у вищих навчальних закладах, зміцнення творчих зв'язків зі школами тощо і виконувала частково функцію удосконалення навчального процесу, виховувала риси дослідника, підвищувала якість професійної підготовки фахівців.

Якісне проведення НДРС забезпечується нормативно-законодавчими документами, серед яких - Державна національна програма “Освіта“ (Україна ХХІ століття)”, Закони України “Про наукову і науково-технічну діяльність“, “Про вищу освіту”, “Національна доктрина розвитку освіти” та ін. За останнє десятиріччя з'явилася низка ґрунтовних праць, автори яких з'ясовують особливості організації та методики науково-дослідницької діяльності у вищій школі та загальноосвітніх закладах нового типу, розвиток науково-дослідницької культури педагога в умовах вищої школи, вплив інтеграції навчальної і наукової діяльності викладача вищої школи на якість підготовки фахівців, аналізуються форми колективної наукової творчості (Г.Артемчук, В.Борисова, О.Глузман, О.Глущенко, Д.Зербіно, С.Кисельов, Т.Климова, Г.Кловак, Л.Куровська, В.Лазарев, Е.Лузік, О.Мороз, М.Свердан, В.Сидоренко, Н.Сердюкова, Н.Сидорчук, О.Школа, А.Філіпенко, О.Ястребов та ін.). Організовуючи науково-дослідну роботу студентів на факультетах української філології, вважаємо за доцільне враховувати й історико-педагогічний досвід, відображений у працях А.Алексюка, Н.Дем?яненко, В.Майбороди, О.Микитюка.

Важливу роль у її належній організації та проведенні відіграють скоординовані навчальні плани спеціальності, реалізація положення про систему НДРС в університеті, орієнтація на потребу науково-методичного забезпечення самостійної роботи студентів.

Вітчизняний і зарубіжний досвід має допомогти у становленні і розвитку студентської науково-дослідної роботи на філологічних факультетах педуніверситетів, мета якої - через систематизацію теоретичних і практичних знань із фундаментальних (сучасної української літературної мови, історії української літератури, історії зарубіжної літератури, українознавство) та професійно-орієнтованих дисциплін (методики викладання української мови, української, зарубіжної літератури, українознавства) глибше і повніше розкрити світ рідної мови, рідного слова, допомогти молодим дослідникам оволодіти методикою наукових досліджень, розвинути навички самостійної пошукової роботи, виховувати творче ставлення, прищеплювати смак до наукового пошуку, підвищувати власну наукову активність, розумові здібності, проявляти інтелектуальну ініціативу.

Слід зазначити, хоча відповідна робота в педагогічних університетах проводиться активно (студенти є учасниками Всеукраїнських наукових конкурсів та предметних олімпіад, виступають на Міжнародних конференціях), все ж частка студентського набутку в цілому залишається недостатньою. Частина студентів Інституту філології Бердянського державного педагогічного університету, наприклад, указує на серйозне бажання займатись науковою роботою і в той же час нарікає на відсутність вільного позааудиторного часу для задоволення своїх наукових інтересів, що гальмує розвиток особистості майбутнього спеціаліста, його професійних якостей.

На сьогодні існує також нагальна потреба у забезпеченні наступності творчої наукової роботи з обдарованими учнями, особливо представниками шкіл з поглибленим вивченням філологічних предметів, які невдовзі отримають статус студента. Залучення школярів до науково-дослідницької діяльності є одним із головних завдань освітньо-виховного процесу інноваційних і багатьох звичайних загальноосвітніх шкіл. Це дозволяє якомога швидше, результативніше виявляти учнів, котрі мають здібності до самостійного наукового пошуку.

Маємо погодитись, що досить часто університетське викладання, так звана стандартизованість змісту і методів аудиторних занять, розраховане на середній рівень студентів, обмежений доступ до науково-методичної інформації, зовнішня мотивація науково-пізнавальної діяльності “сприяє” зниженню наукового потенціалу студентської молоді.

Прикро констатувати також, що й статус викладача, котрий займається науковою роботою зі студентами, є “генератором нових ідей, вихователем нових поколінь учених”, і викладача, який не працює в цьому напрямку, здебільшого, однаковий. Наукова робота в університеті продовжує залишатись своєрідним додатком, а не основним інтегративним компонентом навчального процесу, а, отже, майбутній учитель-дослідник не спрямований на творчість, на новаторство. (Примітка: у французьких університетах на виконання курсової роботи відводиться сімдесят годин самостійної роботи і дванадцять – тридцять годин консультацій з науковим керівником; уже кількість годин вказує на вагомість наукової підготовки вчителя, її значення у практичній діяльності школи).

З цим слід згадати В.Вернадського, котрий, характеризуючи роботу викладача вищої школи в “Листах про вищу освіту” (1913 р.), наголошував: “У вузі наукова робота така ж важлива, як і навчальна, і з цією останньою взаємопов’язана і переплетена...Лише поступово усвідомлення нерозривності наукової роботи з правильно поставленим викладанням у вищій школі стає пануючим в академічному середовищі”. На жаль, період “поступового усвідомлення нерозривності” достатньо затягнувся.

Причина – у невідпрацьованому дійовому організаційно-економічному механізмі залучення до наукової роботи талановитої молоді, забезпечення розвитку студентської наукової діяльності (див. проект «Концепції наукової, науково-технічної та інноваційної політики в системі вищої освіти України»). Сучасна система навчально-наукової діяльності вищого педагогічного закладу повинна бути особистісно-зорієнтованою, тобто виховання наукової культури особистості з максимально можливою індивідуалізацією, створенням умов для саморозвитку, утвердженням педагогічної етики. У педагогічному університеті має бути створене наукове середовище, яке б сприяло формуванню і розвитку у студентів науково-дослідницьких умінь, залучення їх до активної самостійної наукової діяльності.

У належній організації та проведенні науково-дослідної роботи упродовж усіх років навчання майбутніх учителів-словесників у педагогічному університеті важливу роль має відігравати системний підхід, суть якого - у скоординованих чітких навчальних планах спеціальності, переорієнтації вищого навчального закладу на потребу науково-методичного забезпечення фахових, професійно-орієнтованих, психолого-педагогічних дисциплін, самостійної роботи студентів, створенні положення про науково-дослідницьку роботу студентів (далі НДРС) з визначенням функцій структурних підрозділів в університеті, на факультетах, дієвому організаційно-економічному механізмі залучення талановитої студентської молоді до наукової роботи.

Система НДРС в університеті повинна реалізуватися Радою з науково-дослідної роботи студентів і здійснюватися за органічно поєднаними напрямами: науково-дослідницька робота студентів у навчальному процесі та науково-дослідна робота студентів у позанавчальний період, котрі в комплексі забезпечують підготовку спеціалістів-дослідників. Окреслені напрями включаються в загальні плани навчально-виховної, наукової роботи університету, факультету, кафедри.

 

Навчально-дослідницька (або науково-навчальна) робота студентів є обов’язковою і визначається навчальними планами спеціальності.

Мета цього виду діяльності, обов'язкової на всіх освітньо-кваліфікаційних рівнях, - формувати науковий світогляд, сприяти молодим дослідникам в опануванні методології і методів наукового пошуку. Її ефективність залежить від скоординованості всіх компонентів системи професійної підготовки, спрямованості потребово-мотиваційної сфери студента на дослідницький пошук з першого до випускного курсу, особистісно-діяльнісного підходу до навчання. Виконання науково-навчальної роботи у процесі навчальних дисциплін відбувається при оптимальному співвідношенні репродуктивних і творчих завдань, індивідуальних і колективних форм організації процесу навчання, максимальному насиченні занять ситуаціями спільної творчої діяльності.

Крім того, студенти з допомогою викладачів повинні набути умінь користуватися науковою, довідковою, методичною літературою, що видана рідною та іноземними мовами, перекладати тексти із спеціальності з іноземної мови на рідну, з рідної на іноземну, а також редагувати дані тексти; володіти методикою перекладу і реферування тексту, володіти навичками комп’ютерної обробки даних; володіти методами інформаційного пошуку (також і в системі Інтернет).

Освітні технології, запроваджені в педагогічному університеті, повинні забезпечувати не лише отримання майбутніми вчителями української мови і літератури повноцінного якісної освіти, але й професійної компетентності в галузі філології, методики, оволодіння культурою мислення, потребу в постійному оволодінні новими знаннями, використовуючи бібліотечні фонди, комп’ютерну й аудіовізуальну техніку.

Таким чином, система професійної підготовки повинна бути спрямована на підготовку вчителя-дослідника нового типу мислення, якому притаманний високий динамізм, для якого головним є культ пошуку пізнання, а не лише культ знань.

Враховуючи кардинальні зміни в навчально-виховному процесі – перехід до багатоваріантних освітніх систем – важливим завданням науково-навчальної роботи студентів-філологів є формування в особі майбутнього вихователя молодих громадян і патріотів української держави, національно-мовної особистості. Під поняттям “мовна особистість” ми розуміємо багатокомпонентний набір мовних здібностей, умінь, характеристик людини до здійснення мовних вчинків. Цій особистості притаманні висококультурне мовленням, образне мислення, високі інтелектуальні і моральні якості, володіння лінгвістичними знаннями та високим рівнем комунікативних умінь і навичок, виявлення мовного чуття естетичної цінності рідного слова, мовний смак, мовна стійкість тощо.

Разом з тим у студентів необхідно розвивати високу вимогливість до себе, толерантне ставлення до опонента. Узагальнення досвіду науковців, викладачів вищих педагогічних закладів стосовно організації студентської науково-дослідницької діяльності, опитування студентів-дослідників, бесіди з учителями української мови і літератури навчальних закладів різних типів акредитації дало можливість з’ясувати як прогресивні тенденції у практичній реалізації навчально-дослідницької роботи, так і її недоліки.

Як показує аналіз, проведення студентами наукових досліджень впливає на якість навчального процесу: з’являються нові форми і методи проведення лекцій, практичних, семінарських занять. У той же час маємо констатувати надто пізнє (у більшості випадків на третьому-четвертому курсах) залучення студентів до науково-дослідницької діяльності, її недостатню мотивацію, нечіткий характер зв’язку з майбутньою професійною діяльністю, відсутність наукової ініціативи з боку самих студентів.

Суттєвих змін можна чекати, якщо перебудувати зміст і методику викладання фахових, професійно-орієнтованих дисциплін. Серед факторів, що сприяють формуванню відповідних якостей дослідника у процесі навчально-дослідницької діяльності студентів, виділяємо особистісно-діяльнісний підхід до навчання, проблемне навчання, діалогізацію навчального процесу, оптимальне співвідношення індивідуальних і колективних форм організації процесу навчання.

Зміст готовності до виконання науково-дослідницької роботи мають складати такі елементи, як знання, уміння, творчість, бажання.

Обговорення проблем НДРС у колективах кафедр Інституту філології Бердянського державного педагогічного університету, інших вищих педагогічних закладів підтверджують, що навчальний план, навчальні програми філологічних дисциплін філологічних повинні бути спрямовані на те, щоб майбутній учитель-словесник з першого до випускного курсу на всіх етапах професійної підготовки фахівця (бакалавра, спеціаліста, магістра) мав змогу розвивати себе як дослідника.

Наприклад, спеціалізуванню з різних проблем мовознавства, сприятимуть курси сучасної української літературної мови, лінгвістичного аналізу художнього тексту, культури мови, історичної граматики, стилістики української мови, історії української мови, загального мовознавства тощо.

Враховуючи, що національний компонент змісту освіти має включати знання історії, традицій, особливостей рідної культури, усної народної творчості, знання про суспільний і державний устрій України, майбутні вчителі української мови й літератури опановують такі дисципліни, як “Літературне краєзнавство”, “Народознавство”, “Російська діалектологія”, “Українознавство”, “Лінгвокультурологія” тощо.

На розвиток наукового професійного потенціалу майбутнього вчителя української мови і літератури впливає участь у фольклорних, діалектологічних, етнографічних, літературно-краєзнавчих експедиціях, педагогічній практиці, позааудиторній виховній роботі. Ефективність науково-дослідницької роботи залежить від скоординованості всіх компонентів системи професійної підготовки, сформованості спонукально-мотиваційної сфери студента.

Розглянемо змістове наповнення науково-дослідницької роботи студентів на кожному з етапів професійної підготовки.

Звіт про пошукову роботу

Згідно навчального плану - звіт про пошукову роботу студенти виконують після проходження фольклорної, літературно-краєзнавчої, діалектологічної, етнографічної практик. Важливим і відповідальним завданням студентських експедицій є не лише збирання та оформлення відповідних матеріалів, а й поглиблення і розширення знань з української діалектології, усної народної творчості, народознавства, а також виховання поваги, пошани до рідної мови, звичаїв, обрядів українського народу, культури спілкування з різними верствами населення.

Курсова робота

Згідно з Положенням про організацію навчального процесу у вищому навчальному закладі України курсова робота передбачає закріплення, поглиблення й узагальнення знань із певної фахової чи професійно-орієнтованої дисципліни (з окремих розділів або повного навчального курсу), розвиток дослідницьких навичок, спроможності самостійного осмислення філологічної, методичної проблеми.

Науковці виділяють реферативні (описові) і дослідницькі курсові роботи. Виконуючи курсові роботи з української мови реферативного характеру (наприклад, “Явище синонімії в науковій та навчальній літературі”), студенти здійснюють аналіз методологічної та наукової літератури, її правильного бібліографічного опису, логічного, грамотного викладу відповідного матерiалу в письмовiй формi.

Дослідницькі курсові роботи з української мови містять опис мовних явищ, наприклад, розгляд семантики і етимології діалектизмів, етнографізмів, зібраних студентом під час діалектологічної практики, їх класифікацію тощо. Дослідницькі курсові роботи з методики викладання української мови (літератури) містять аналіз стану засвоєння учнями лінгвістики (лексикології, фразеології, граматики)або понять з теорії літератури, розроблену автором систему словникової роботи, експериментальну роботу над мовою художніх творів тощо.

Курсова робота як обов’язкове самостійне навчально-наукове дослідження студента-філолога є першоосновою для виконання дипломної, магістерської роботи з визначеної проблеми.

Дипломна робота

Дипломна робота студента – це навчально-наукове дослідження студента, яке виконується на завершальному етапі навчання у вищому навчальному закладі при здобутті освітньо-кваліфікаційного рівня “спеціаліст” і передбачає:

- систематизацію, закріплення, розширення теоретичних і практичних знань із базової фахової навчальної дисципліни та застосування їх при вирішенні конкретних наукових і практичних завдань у відповідній галузі знань;

- розвиток навичок самостійної пошукової роботи і оволодіння методикою дослідження.

Дипломна робота за своїм статусом прирівнюється до одного або всіх державних екзаменів з відповідних дисциплін, що визначається на основі висновків керівника роботи, рецензентів та ради факультету.

Спеціально передбачений час (тобто відведений час у розкладі занять) для виконання дипломних робіт не передбачається, тому даний вид наукової роботи пропонують виконувати насамперед тим студентам, які виявили схильність до науково-дослідницької діяльності, виконали всі вимоги навчального плану, мають лише добрі та відмінні оцінки з дисциплін мовознавчого чи літературознавчого циклу.

Дипломна робота може носити комплексний характер, бути поглибленою розробкою теми курсової роботи, а також виконувати функції підготовчого етапу до магістерського дослідження. Зміст і якість кожного виду робіт повинні відповідати вимогам завершеної наукової роботи.

Магістерська робота

Магістерська робота (магістерська дисертація) - це самостійна науково-дослідницька робота, що містить сукупність перспективних і актуальних проблем, відображає творчий потенціал виконавця, його вміння інтерпретувати різні концепції і теорії, здатність до творчого осмислення аналізованого матеріалу, ступінь володіння професійною мовою у предметній галузі знання.
На відміну від дипломних робіт написання магістерських, як і курсових, згідно з вимогами навчального плану є обов’язковим, їх невиконання розцінюється як академічна заборгованість.

Магістерська робота, виконана на основі ґрунтовного теоретичного дослідження, може послужити основою для подальшої роботи над кандидатською дисертацією.Організація та порядок виконання студентських наукових робіт

При розгляді окремого питання ми спираємося на Положення про курсові, дипломні, магістерські роботи, затверджені радою Бердянського державного педагогічного університету.

У відповідності з навчальними планами філологічних факультетів педагогічних університетів упродовж навчання студенти виконують відповідно курсові роботи з сучасної української літературної мови, історії української (зарубіжної) літератури, методики викладання української мови чи української (зарубіжної) літератури, а також дипломну роботу згідно спеціалізації. Підготовка кожного дослідження вимагає від студентів наполегливості, систематичностi у праці.

Орієнтовна тематика курсових, дипломних, магістерських робіт розробляється викладачами відповідних кафедр. Ознайомившись із тематикою наукових робіт, студент має можливість самостійно обрати тему дослiдження, а також запропонувати власну тему з обґрунтуванням її актуальності. Керівниками відповідного типу робіт призначаються провідні викладачі кафедр, які мають наукові ступені і вчені звання, а також викладачі зі значним педагогічним досвідом.

Тематика курсових робіт пропонується студентам на початку навчального року і затверджується на засіданні кафедри. Вибрана студентом тема курсової роботи повинна бути зареєстрована у спеціальному журналі на відповідній кафедрi.

Науковий керівник пояснює мету і завдання роботи над обраною темою, затверджує накреслений студентом план, консультує усно чи письмово з питань підбору монографічної і навчально-методичної літератури, довідкових матеріалів, вивчення та систематизації матеріалу з теми дослідження, відповідає за якість оформлення роботи.

Виконана курсова робота реєструється в деканаті філологічного факультету у визначені терміни, після чого передається методистом факультету науковому керівникові на перевірку. Після захисту курсова робота здається викладачем лаборанту для зберігання терміном на один календарний рік із дня захисту.

Курсова робота виконується хоча й під безпосереднім керівництвом викладача, але є самостійним дослідженням, ґрунтується на знаннях, уміннях і навичках, здобутих студентами під час вивчення фундаментальних (сучасної української літературної мови, історії української літератури) та професійно-орієнтованих дисциплін (методики викладання української мови чи української літератури).

Найважливішими вимогами до змісту курсової роботи є: чітка характеристика предмета, мети, методів дослідження, логічна побудова викладеного матеріалу, вивчення і критичний аналіз монографічної і періодичної літератури з теми дослідження; опис і аналіз проведених автором мовних чи літературних спостережень; розкриття теми дослідження; узагальнення результатів, обґрунтування висновків і практичних результатів.

На відміну від курсових теми дипломних робіт і наукові керівники після розгляду на засіданні кафедри затверджуються на засіданнях вченої ради факультету. Виконання дипломної роботи проводиться за індивідуальним планом студента, підписаним керівником і затвердженим завідувачем кафедри.

Науковий керівник допомагає студенту своєчасно розробити індивідуальний план, надає допомогу в підборі літератури та інших матеріалів, перевіряє проміжні етапи виконання студентами окремих частин і дипломної роботи в цілому.

Серед вимог до змісту дипломної роботи слід відзначити наступні: актуальність теми, відповідність сучасному стану мовознавства, літературознавства та перспективам їх розвитку, практичним завданням; опрацювання і критичний аналіз монографічних, довідкових, періодичних видань з окремої проблеми; характеристика історії досліджуваної проблеми; чітка характеристика предмета, мети, методів дослідження, опис та аналіз мовних або літературних фактів, узагальнення результатів, їх обґрунтування, висновки, практичні рекомендації.

Дипломна робота виконується і подається на кафедру в двох примірниках. Захист дипломної роботи відбувається на засіданні Державної екзаменаційної комісії. Якщо у процесі дослідження студент не може виконати на належному рівні поставлені перед ним завдання дипломної роботи, то за поданням наукового керівника на засіданні кафедри ухвалюють заміну захисту дипломної роботи складанням державних іспитів.

Кваліфікаційна атестація випускників магістратури проводиться у формі захисту магістерської роботи.

Магістерська робота може бути продовженням дипломного дослідження, з обов’язковою наявністю спостережень і висновків, які мають теоретичне і практичне значення, наукову новизну, а також виконує функцію засобу перевірки всебічної готовності магістранта до самостійного наукового пошуку.

Науковий керівник консультує магістранта з проблем дослідження, контролює виконання індивідуального плану, несе відповідальність за якість виконання магістерської кваліфікаційної роботи.

У тому разі, коли за об’єктивної причини при виконанні дослідження студент отримує результати, які суттєво доповнюють поставлені завдання, за поданням наукового керівника на засіданні кафедри може бути уточнено назву теми дослідження. Тема дипломної чи магістерської роботи в такому разі перезатверджується на вченій раді Інституту філології.

Захист магістерської роботи відбувається на засіданні Державної екзаменаційної комісії. У випадку, коли захист магістерської роботи визнається незадовільним, наукова рада встановлює, чи може магістрант подати на повторний захист дану роботу з доопрацюванням, чи він зобов’язаний опрацювати нову тему, визначену відповідною кафедрою. Магістранти, які під час навчання виявили особливі наукові здібності, мають публікації у фахових виданнях, рекомендуються Державною екзаменаційною комісією для навчання в аспірантурі

 

 

ПІДГОТОВКА СТУДЕНТІВ-ФІЛОЛОГІВ ДО

НАПИСАННЯ НАУКОВОЇ РОБОТИ  

 

Під час оформлення тексту курсової, дипломної, магістерської роботи слiд дотримуватись відповідних правил. Робота повинна бути написана або надрукована з використанням однієї сторінки аркуша формату А4 (210х297 мм), що має поле зверху, знизу та з лівого боку – не менше 25 мм, з правого - – не менше 10 мм. Зручний спосіб, коли курсова робота підшивається в папку, а дипломна, магістерська роботи переплітаються.

У науково-методичній літературі висловлюються різні міркування з приводу обсягу структурних компонентів наукової роботи. Зокрема для розгляду актуальності теми у вступі пропонується орієнтовно від трьох до шести сторінок (залежно від виду роботи), розділу основної частини від десяти до двадцяти п’яти – тридцяти сторінок кожний, висновків три-п’ять сторінок. Обізнаність автора з проблемою дослідження визначають найчастіше за використаними літературними джерелами, бажано, щоб у науковій роботі було більше тридцяти – п’ятдесяти джерел.

Як показує досвід, нумерацію сторінок краще проставляти у правому верхньому куті сторінки без крапки у кінці (таким чином легко знайти відповідну сторінку, не перегинаючи її). Титульну сторінку, зміст, вступ, першу сторінку тексту, як правило, не нумерують.

Структура наукової роботи

Курсова, дипломна, магістерська роботи складаються з таких елементів:
титульної сторінки (на титульному листку вказується міністерство, назва вищого навчального закладу, де виконувалась курсова (дипломна, магістерська) робота, назва теми, прізвище та ініціали студента, прізвище, ініціали, вчене звання і науковий ступінь керівника, рік виконання роботи (див. додаток);
змісту (плану); переліку умовних позначень, якщо є потреба їх уведення (детальніше дивіться п.4.4.); вступу (детальніше дивіться п.4.5.); розділів основної частини (детальніше дивіться п.4.6.); висновків (детальніше дивіться п.6.1.); списку використаної лiтератури(детальніше дивіться п.6.2.); додатків (детальніше дивіться п.6.4.).

Кожна з цих складових виконує конкретну функцію, а всі разом вони дають системне уявлення про визначену в темі дослідження і розкриту в його змісті проблему. Послідовність викладу теми повинна чітко відповідати плану роботи.

Наукові роботи (курсові, дипломні, магістерські) можуть мати окремі відмінності у структурі та змістовому наповненні структурних елементів.

У наукових роботах із української мови аналізуються мовні явища (наприклад, “Явище синонімії у творах Лесі Українки”), у дослідженнях з української літератури – фольклорні чи літературні явища (наприклад, “Сюжетно-тематичні групи балад”).

У наукових роботах з методики викладання української мови досліджується система роботи над лексикою, фразеологією, частинами мови тощо у процесі навчання учнів мови у певному класі, вивчення окремих розділів української мови тощо (наприклад, “Збагачення мовлення учнів шостого класу етнокультурознавчою лексикою”).

У наукових роботах з методики викладання української літератури досліджується методична система вивчення певного фольклорного чи літературного твору, формування умінь в учнів аналізувати художні твори (наприклад, “Система роботи над кіноповістю “Зачарована Десна “ О.Довженка”).

Студентські експедиції - складова наукового пошуку

Важливим елементом наукової роботи є матеріал студентських експедицій. За період навчання на філологічному факультеті майбутні вчителі-словесники під керівництвом досвідчених викладачів проходять фольклорну, діалектологічну, етнографічну практики в селах різних регіонів України.

Головною метою фольклорної практики є комплексне обстеження сучасного стану розвитку фольклору обраного району. Студенти здійснюють записи уснопоетичних творів, набуваючи при цьому навичок фольклористичної праці, звертають увагу на структуру фольклорного матеріалу, представленого різними віковими і професійними групами населення, місце в ньому традиційних фольклорних жанрів, а також пісенних та оповідних новотворів, з’ясовують вияви міжнаціональних мистецьких зв’язків, впливу на фольклор літератури, професійного музичного мистецтва.