Проведення педагогічного експерименту

У вступі наукової роботи з методики викладання української мови (літератури) на основі залучення філософських, психолого-педагогічних, мовознавчих, літературознавчих, методичних джерел з’ясовується ступінь дослідженості проблеми.

Об’єкт наукового дослідження виступає загальною сферою пошуку, а предмет - те конкретне, що виявляється у загальній сфері пошуку.
У науковій роботі “Систематизація знань з усної народної творчості (на матеріалі української літератури в п’ятому класі)” об’єктом є процес вивчення української народної творчості у загальноосвітній школі, а предметом – критерії відбору і принципи систематизації навчального змісту про українську народну творчість.

Мета дослідження випливає із необхідності виділити новий аспект проблеми, що досліджується.

Наприклад, мета наукової роботи на тему “Збагачення словникового запасу учнів засобами українських народних казок” полягає в теоретичному обґрунтуванні методичної системи роботи стосовно збагачення лексичного складу учнів елементами побутової лексики українських народних казок”.
Важливу роль у методичних дослідженнях відіграє гіпотеза. C.У.Гончаренко, Н.Г.Ничкало зазначають, що можливі два типи гіпотез. Перший тип – описові гіпотези, які містять причини і можливі наслідки. Другий тип – пояснювальні гіпотези: в них додається пояснення можливих наслідків залежно від певних причин, а також характеризуються умови, за яких ці наслідки обов’язково матимуть місце, тобто пояснюється, завдяки яким факторам і умовам буде досягнуто очікуваного результату.

Наприклад, наукова дослідження “Формування в учнів 10 класу умінь аналізувати твори історичної тематики (кер. доц. Гриневич В.Й.) передбачає таку гіпотезу: рівень формування в учнів 10 класу умінь аналізувати твори історичної тематики підвищиться, якщо: вони оволодіють знаннями жанрової специфіки та особливостей творів історичної тематики; осмислять значення, педагогічну доцільність умінь аналізу; використовуватимуться активні форми і методи навчальної та позанавчальної діяльності, пропонуватимуться проблемні ситуації, які стимулюватимуть учнів у процесі роботи з історичним твором висловлювати власні судження про вчинки героїв.

Гіпотеза, як вважають відомі науковці С.У.Гончаренко і Н.Г.Ничкало, має формулюватися так, щоб її можна було експериментально перевірити. Перебіг того чи іншого педагогічного явища чи процесу залежить від багатьох чинників, і треба науково обґрунтовано встановити, впливом яких саме факторів можна нехтувати в тому чи іншому разі й, водночас, вплив яких факторів є визначальним.

З метою реалізації мети автор наукової (курсової, дипломної, магістерської) роботи визначає конкретні завдання, які відображають логіку наукового пошуку.

Єдиного стандарту у формулюванні завдань немає, та все ж таки найчастіше вони пов’язані з виявленням сутності, природи, структури предмету, що досліджується. Завдання включають у себе вивчення та аналіз фахової літератури і на цій основі з’ясування теоретичних питань із досліджуваної проблеми.

Наприклад, тема дослідження: "Навчання ділового мовлення учнів 7 класу".

Завдання дослідження:

· вивчити лінгвістичні, психологічні, методичні джерела з окресленої проблеми;

· з’ясувати типові недоліки у роботі з розвитку ділового мовлення з учнями сьомого класу;

· на основі передового педагогічного досвіду розробити систему уроків з розвитку ділового мовлення для учнів сьомого класу.

Методологічною основою досліджень з методики української мови виступають теорія пізнання, учення про мову як засіб спілкування, пізнання і розвитку, здобутки психолінгвістики в галузі мовленнєвої діяльності; комунікативно-діяльнісний, функціонально-стилістичний підходи до навчання мови і мовлення; відомості з вікової та педагогічної психології, праці мовознавців, методистів, нормативні документи про освіту.

Методологічною основою досліджень із методики української літератури виступають концепції про всебічний і гармонійний розвиток особистості, філософські праці про принципи і категорії педагогічної науки, праці літературознавців, методистів-дослідників, психологів, нормативні документи про освіту та перспективи її розвитку.

Методи дослідження бувають:

· теоретичні: а) аналіз наукових здобутків, висвітлених у дисертаціях, монографіях, проблемних статтях; б) теоретичне осмислення передового досвіду роботи вчителів;

· емпіричні: а) констатувальний зріз; б) педагогічний експеримент (пошуковий, навчальний, контрольний); в) спостереження й аналіз уроків; г) бесіди з учителями та учнями; ґ) анкетування вчителів і учнів; д) аналіз планів і стенограм уроків та учнівських робіт, вивчення шкільної документації.

Для методичних досліджень важливо вказати експериментальну базу, тобто де, на базі яких класів, шкіл воно проводилось.

Програма педагогічного експерименту залежно від типу наукового дослідження (курсова, дипломна, магістерська робота), як правило, включає кілька етапів. Наводимо орієнтовну програму педагогічного експерименту:

1 етап. На цьому етапі здійснюється відбір інформативного (дослідного) матеріалу для наступної розробки змісту, форм, методів організації роботи на уроках української мови і літератури.

2 етап. Розробляються критерії відбору поданого (лексичного, фразеологічного тощо) матеріалу для учнів певного віку.

3 етап. На основі розроблених опитувальників, тестів тощо проводиться констатуючий зріз, у ході якого з’ясовується рівень знань учнів про певні лексеми, фраземи тощо, уміння ними користуватись у відповідних ситуаціях.

4 етап. Здійснюється підбір контрольних і експериментальних класів з приблизно однаковим рівнем знань, науково-обгрунтований відбір принципів, методів і прийомів навчання, розробляється оптимальна система завдань, вправ, занять для учнів експериментального класу, визначається перелік відповідних умінь.

5 етап. Проводиться порівняльний аналіз результатів проведених контрольних робіт, тестів у контрольних і експериментальних класах.