Стилістичне використання багатозначності

Полісемія має великі стилістичні можливості, проте це явище неоднаково проявляється в різних стилях. Контекст офіційно-ділового та наукового стилів використовує лише одне із значень полісемічного слова, як правило, пряме. В офіційно-діловому й особливо в науковому стилі вживається багато термінів, що виникли шляхом метафоризації слів загальнонародної мови, однак ці метафори стерті й не використовуються як засіб створення образності. Візьмемо уривки з офіційно-ділового та наукового текстів: “Кабінетові міністрів України та Національному банкові України розробити й запровадити механізм, який сприяв би припливу коштів населення до Ощадного та інших банків України” (із газ.). Слово механізм ужите тут лише в одному значенні – ‘сукупність заходів’, а в метафорично використаному слові приплив уже не відчувається жодної образності. “ Багаторічна трав’яниста рослина заввишки до 60 см. Кореневище товсте, багатоголовкове. Стебло рослини виростає лише на другий рік. Листки на стеблі наполовину менші, ніж ті, що зібрані при корені в розетку. Квітки зібрані в кошики, мають приємний специфічний запах, жовтогарячий колір” (журн.). У цьому тексті стертими метафорами є ботанічні терміни багатоголовкове та кошик; багатозначне слово розетка використане тільки як компонент ботанічної термінології із значенням ‘група листків, скупчено розташованих на вертикальному стеблі’. В усній формі офіційно-ділового та наукового стилів слова в переносному значенні використовуються ширше, особливо при обговоренні гострих проблем державного й наукового життя, при веденні полеміки тощо. Наприклад, уривок із коментаря до “Закону України “Про товарну біржу”: “ На біржах,як правило, встановлюється так звана цінова стеля. Але трапляються випадки, коли ціна руйнує цю стелю... – Нашим законом передбачено, що коли ціни виходятьза межі стелі, біржові торги припиняються до з’ясування ситуації”.

Найбільший вияв можливості полісемії знаходять у художньому та публіцистичному стилях. Багатозначне слово тут може виконувати стилістичну функцію не тільки в залежності від інших слів, а й з огляду на волю автора. Коливання значення того чи іншого слова від конкретного до загального й навпаки дає широкий простір для створення різних стилістичних ефектів. Беремо три приклади й розташовуємо їх у порядку розширення семантики слова крила: “ Мене спиняє біла піна гречок, запашна, легка, наче збита крилами бджіл” (М. Коцюбинський); “Орлині крила чуєш за плечима. Самі ж кайданами прикуті до землі”; “Все вище, вище й вище я здіймався на крилах мрій” (Леся Українка) У першому реченні крила вжито в прямому конкретному значенні, у другому значення його переносне й дещо загальніше. Третій уривок містить виділену лексему в найабстрактнішому значенні, чому сприяє не лише її метафоричність, а й належність до словосполучення на крилах мрій.

Існує кілька способів стилістичного використання багатозначності олова. Насамперед, це вживання того самого слова в одному контексті в двох чи кількох значеннях. Цей прийом однаково популярний як у художній літературі, так і в публіцистиці: “ Маю не тільки потребу таку, а й обов’язок повести вас у Крилів. Крилів – викінчений, продуманий зовні і такий же за змістом і суттю. Його хочеться порівняти з піснею, яка лунає майже тридцять років під диригуванням місцевого голови Івана Канівського. Диригування – не для красного слівця, бо голова, окрім усього, керує ще й самодіяльним народним хором” (із газ.);

Люблю слова, їх музика іскриста.

Мелодія пекуча і терпка.

Це аскетична постать гітариста.

Коли він струни пальцями торка.

Це струми струн, він ними обпікається,

Він сам струна, замовкнуть – упаде.

Всіх почуттів застиглий Апокаліпсис –

Його обличчя дивне і бліде.

(Л. Костенко).

Ще один спосіб – використання в тому самому контексті слова в його вужчому й ширшому значенні: “ Пахла чорна земля на пагорбах між заплавами – пахла весняною жагою родити і вимерлими травами, трухлим сухостоєм і молодим пагіллям – пахла вічністю”(Григір Тютюнник).

Вмирав актор. Він був смертельно хворий.

Він був старий. І це була не роль...

А Він вмирав. Вмирала з ним епоха.

Її уже не викличеш на біс.

Остання дія... Кладовище. Похорон.

В безсмертя також повні очі сліз.

(Л. Костенко).

Багатозначність слова як стилістичний засіб використовується й у такому плані: в одному контексті зводяться вільне і фразеологічне зв’язане значення або поєднуються два фразеологічні значення. До цього прийому особливо часто вдаються в каламбурах, у гумористичних та сатиричних творах: “ На організації таких кооперативів Михайло набив собі руку й кишеню” (із газ.) Тут поєднано два фразеологічно зв’язані значення слова набити – набити руку (‘навчитися, набути досвіду’) і набити кишеню (‘розбагатіти’).

Здатність слова набувати нових смислових і стилістичних відтінків значення, іноді навіть тимчасових, зумовлених тільки даним контекстом, можливо, невластивих загальнонародній мові, проте зрозумілих для всіх, широко використовується в художній літературі й у публіцистиці, так, уживання поряд слова в прямому й переносному значенні збільшує експресію, допомагає у створенні яскравого контрастного зображення, наприклад: “ Кривава заграва пожежі над Берліном була лише провісником тієї пожежі, яка згодом охопила кілька континентів” (А. Головко). У першому випадку слово пожежа вжито в прямому, значенні (пожежа в рейхстагу), у другому – у переносному (війна).

Багатозначність слова виконує важливу стилістичну роль, вона збагачує наш словник, надає мові більшої гнучкості, жвавості й виразності, а також розширює її синонімічні можливості.

 

Особливості перекладу багатозначних слів

 

При перекладі слід мати на увазі, що “слова однієї мови в більшості випадків не просто відповідають словам іншої мови, а перебувають з ними в дуже складних і різноманітних стосунках” (Л. В. Щерба). Тобто, перекладаючи багатозначне слово, слід ураховувати, що в різних контекстах воно може мати різні варіанти перекладу. Наприклад, слово домашній у сполуках домашнее задание, домашние животные, домашнее хозяйство перекладається відповідно як домашнє, свійські, хатнє.