Різновиди синкретичних складнопідрядних речень

Синкретичні утворення порівняльного типу доцільно виділяти в межах кожного з формальних різновидів порівняльних конструкцій – як синкретичні порівняльні звороти та синкретичні складнопідрядні речення порівняльної семантики.

Для розуміння глибинної сутності синкретичних утворень, усвідомлення специфіки їхньої структурно-семантичної організації, доцільно визначити чинники, що уможливлюють синтез диференційних ознак різних мовних явищ. У сфері складнопідрядних порівняльних речень синкретизм зумовлений низкою факторів, специфіку яких ми і з’ясуємо далі.

1. Синкретичне категорійне значення стрижневого слова головної частини, що є іменником дієслівного походження (девербативом). Такий синкретичний компонент, поєднуючи диференційні ознаки дієслова та іменника, передбачає наявність атрибутивного поширювача, характерного для субстантива, й об’єктного чи обставинного, спроектованого дієслівною категорією (здатністю до керування). Набір словоформ, що функціонують зі складною синкретичною семантикою і потенційно можуть бути опорним компонентом синкретичних складнопідрядних речень, не досить об’ємний. Це девербативи, утворені від дієслів зі значенням сприймання (на зразок відчуття, враження), напр.: І у вас не виникло відчуття ^{яке? чого? подібно до чого?}, ніби десь у ранньому дитинстві ви бачили ту картину? (Є. Кононенко).

2. Подвійні синтаксичні зв’язки підрядної частини з головною, що в межах складнопідрядних розчленованої структури сприймаються як семантична актуалізація різних компонентів формально-граматичної структури головної предикативної одиниці. Так, у реченні Вкладав у чемодан речі повагом, неначе від’їжджав на все життя і звикав до розлуки з домом, у якому мати співом зичила йому щастя (І. Ле) підрядна частина пояснює головну в цілому, але синтаксичний зв’язок виявляється дещо своєрідно: може актуалізуватися присудок або другорядний член групи присудка – обставина, а тому стосовно цих контактних слів посилюється певний відтінок обставинного значення (вкладав (як? подібно до чого?) повагом (чому?)).

3. Невідповідність змісту і форми, тобто лексичного наповнення головної частини, що передбачає один тип відношень, і сполучного засобу підрядної, що є формантом іншого типу відношень. Так, у реченні Язик не повертався ^{чому? як?} спитати в старого, ніби острах сполохати пташку вимагав обережності і нагоди (І. Ле) лексичне наповнення головної частини передбачає наявність причинового поширювача, а засіб зв’язку – сполучник ніби – є формальним показником порівняльних відношень.

4. Лексико-граматичні особливості предиката головної частини, що прогнозує можливість різних обставинних поширювачів, напр.: Вийшов ^{чому? з якою метою? як?}, ніби хотів стати значно ближче біля цієї жінки в крислатому брилі...(І. Ле).

5. Поліфункціональність сполучних засобів, що спричинена їхньою контамінаційною специфікою. Так, у реченні Мухтаров рвучко повернувся ^як? всім корпусом ^{наскільки?} до Преображенського, аж ніби заскрипіла, як дуб, міцна Саїдова постать (І. Ле) синтез порівняльного, наслідкового та кількісного значень зумовлений контамінацій ним характером сполучного засобу аж ніби, компоненти якого виражають різні семантико-синтаксичні відношення: аналог сполучника аж – наслідкові та відношення міри і ступеня, а ніби – порівняльні.

У сфері складнопідрядних порівняльних синтез диференційних ознак різних типів складних речень може бути не лише в плані змісту (значенні мовних одиниць), але і в плані вираження (спосіб вираження, вид зв’язку, характер залежності), а також у плані змісту і в плані вираження одночасно. З огляду на це синкретичні складнопідрядні порівняльні логічно виокремлювати в межах структурного, семантичного та формально-семантичного різновидів.

Оскільки порівняльна семантика реалізується через уподібнення чи зіставлення порівнюваних явищ, компаративні конструкції зіставлювального типу, що характеризують міру вияву ознаки, доцільно виділяти в окремий різновид, маркований синкретизмом форми, – складнопідрядні з ознаками розчленованих і нерозчленованих структур – одно- і двокомпаративні речення.

Отже, компаративні конструкції ми вилучили зі сфери порівняльних складнопідрядних речень з огляду на специфіку семантики та своєрідну формальну організацію.

Значеннєвим синкретизмом у межах складнопідрядних розчленованої структури характеризуються порівняльні конструкції, що синтезують порівняльний та інші обставинні відтінки. Найпродуктивнішим різновидом є порівняльно-причинові речення, у яких до основного значення порівняння приєднується відтінок нереальної причиновості.

Напр.: Я ще і про це скажу, – і знов замовк ^{чому? як?}, неначе думкою хтось інший заволодів... (І. Ле) – двоскладне повне; Чи повернутися і самій попростувати далі на островок, немов нічого й не сталося (І. Ле) – односкладне повне; Тим більше – вмовкли газети, як причаїлися, після тої звістки (І. Ле) – двоскладне неповне присудкове.

Часто на порівняльно-причинове значення нашаровується відтінок міри і ступеня, що зумовлено лексико-граматичними особливостями предиката головної частини, напр.: З острахом позирала [мати] йому в очі, була рішуча і слаба ^{чому? якою мірою? як?}, як мати в розмові з любимим сином (І. Ле) чи мети, напр.: Він примружував очі, вдивляючись ^{із якою метою? як? чому?}, ніби хотів упевнитись, щоб не помилитись (І. Ле).

На особливу увагу заслуговують конструкції зі сполучними засобами контамінованого типу, оскільки в них досить виразно простежується відтінок міри і ступеня або способу дії, напр.: А Гордій Отава бачив увесь Київ ^{чому? як? у який спосіб?}, так неначе піднімала його дивна сила над містом (П. Загребельний).

Лексичне наповнення головної частини зумовлює наявність і відтінку допустовості в підрядному порівняльному компоненті, напр.: Вони прокинулись о дев’ятій, поснідали й вирушили в дорогу ^{незважаючи на що? як?}, ніби жахіття давніх часів і не навідувались до білосніжного номера п’ятизіркового готелю (Є. Кононенко) або кількісно-порівняльного значення, напр.: Ореол його святості бліднув ^{як? якою мірою?}, як бліднуть візерункові літери на пересихаючому пергаменті (І. Ле).

Формально-семантичний різновид синкретичних складнопідрядних порівняльних характеризується тим, що тут синтезовано диференційні семантичні ознаки складних конструкцій різних структурних типів – розчленованих і нерозчленованих. Специфічною рисою таких синкретичних утворень є те, що в одному реченні поєднано порівняльне значення з атрибутивним або (і) об’єктним, іноді нашаровуються й інші обставинні відтінки. Напр.: Я тупіт ^{який? подібно до чого?} чув, мов мчались дикі коні...(Р. Чілачава) – порівняльно-атрибутивне значення; Опівночі мене покликав ^{як? якою мірою?} голос ^який?, неначе небо навпіл розкололось (Р. Чілачава) – атрибутивно-порівняльне з відтінком міри і ступеня; Вони побачать у твоїй долі з одного боку уперте бажання руйнувати нав’язаний тобі стереотип ^{який? чого? подібно до чого?}, ніби жінки – найкращі, а чоловіки – бридота, від якої краще подалі... (Є. Кононенко) – атрибутивно-об’єктно-порівняльне значення; Було таке враження ^{яке? чого? подібно до чого? від чого?}, наче зрушилась земля під ним і підступно тихо посунулась (В. Захарченко) – атрибутивно-об’єктно-порівняльно-причинове значення; Хоча, здається, деякі з них пишаються ^{чим? чому? подібно до чого?}, ніби хтось приймає їх за твоїх коханців (Є. Кононенко) – об’єктно-причиново порівняльне значення.

Отже, системний аналіз порівняльних конструкцій засвідчив наявність зони перехідності в межах підрядних порівняльних частин.