ПЗ як синтаксичний засіб вираження порівняння в простому реченні 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

ПЗ як синтаксичний засіб вираження порівняння в простому реченні



Питання про ПЗ як про одну із форм ПК не розроблено достатньою мірою в мовознавчій літературі, а також і в навчальних підручниках та посібниках для шкіл, ВНЗ, у методичних посібниках для викладачів-філологів. До сьогодні не вироблено єдиного критерію щодо розмежування ПЗ і ППЧ різної структури.

Традиційним у шкільному курсі є трактування ПЗ як одного з різновидів обставин, а саме – як обставини способу дії. Матеріал про ПЗ викладений в одному параграфі шкільних підручників й охоплює відомості про пунктуацію (виділення на письмі ПЗ комою), про засоби синтаксичного зв’язку в реченні з ПЗ; при цьому зауважено, що ПЗ є одним із засобів художньої виразності мови і застосовують його для створення образної характеристики того чи того предмета, явища, стану чи дії, а також зазначено, що до ПЗ (за семантикою) належать й усталені словосполучення – фразеологізми, переважно характерні для фольклору, які на письмі не виділені комою (напр., дощ ллє наче з відра, летить немов стріла, білий як полотно).

Інформація про ПЗ фактично вичерпується вказівками на синтаксичну роль, семантичне навантаження і на пунктуаційне оформлення їх як одного з різновидів обставин. ПЗ кваліфікують як складову семантико-синтаксичної структури речення (а саме у складі простого ускладненого речення).

Предметом окремих досліджень учених-синтаксистів є синтаксичні функції ПЗ (Н. О. Широкова, Г. О. Козачук, І. К. Кучеренко та ін.).

М. У. Каранська виокремлює 4 різновиди порівняння в простому реченні (трактуючи порівняння як різновид категорії модальності):

1) Метафоричне порівняння, специфіка якого полягає в тому, що воно спричинює заміну прямої назви предмета, дії, ознаки, обставини назвою опосередненою, тобто переносною.

Кожен головний і другорядний член речення може виражатися способом метафоричного порівняння, напр.: … в тебе ж мак пашів на щоці (Л. Костенко) – тут порівняльний підмет мак замість прямої назви здоров’я, краса. І квилить -плаче Ярославна (Т. Шевченко) – замість горює.

Вираження будь-якого члена речення порівняльним способом привносить порівняльну модальність до основної модальності речення і в такий спосіб входить до предикативності речення.

2) Заперечно-протиставне метафоричне порівняння, уживане у двох різновидах речень:

а) у реченнях, де іменною частиною мови або інфінітивом виражені і підмет, і присудок; присудок тут метафоричний, заперечний, напр.: Слово – не горобець (Н.тв.). Зроблене – не вкрадене (Н.тв.);

б) у реченнях із двома однорідними присудками, коли перший із них заперечний і є прямою назвою предмета, а другий – стведжувальний і є порівняльною метафоричною назвою предмета, причому другий із першим поєднаний сполучником а, напр.: Це не жереб, а змій (М. Стельмах).

3) Сполучниковий ПЗ (цей різновид є об’єктом нашого вивчення; у сполучниковій порівняльній формі може бути кожен член речення, крім підмета).

4) Сполучникове порівняння при однорідних членах речення:

а) порівняння тотожності (як…так і; так само, як і; такий самий, як і) охоплює всі члени речення, напр.: Але ті залицяння, як жартівливі, так і серйозні, ще не тривожили юне дівоче серце. Таку саму вдячність маю від неї, як і від тебе;

б) порівняння для заперечення тотожності, мета якого – показати відмінність якісних чи кількісних відношень двох порівнюваних до третього (не стільки, як; не так, як), напр.: Не так старається біля плуга, як біля миски (Н.тв.);

в) порівняння при зіставленні кількості, міри, якості (ніж, як (у знач. ніж)), напр.: Та нема ж у сутичці ідей вбивць на світі більше, ніж людей?! (Л. Костенко);

г) порівняння як тло для протиставлення; на тлі уявного об’єкта порівняння ясніше виражається протиставлення (не те що…а навіть; не те що…а й (але й)), напр.: Він не міг дивитися не те що в мої очі, а навіть у мій бік (В. Симоненко).

ПЗ має всі підстави для дослідження його в аспекті вчення про відокремлені члени речення, але без вивчення особливостей цього мовного феномену щодо його семантичних відтінків, стилістичної ролі, морфолого-синтаксичних характеристик уявлення про ПЗ було б неповним.

Отже, у синтаксичному ладі простого речення порівняння як різновид модальності має ясно виражену свою семантико-граматичну системність.

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2021-12-15; просмотров: 25; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.147.66.178 (0.005 с.)