Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Державно-правові ідеї в Стародавній Індії.Стр 1 из 21Следующая ⇒
Державно-правова думка Стародавньої Індії, як і Стародавнього Єгипту та Месопотамії, формувалася й розвивалася підупливом міфологічних і релігійних уявлень. Цим пояснюється те важливе та панівне становище, котре протягом багатьох століть посідали жерці (брахмани) в духовному й суспільно-політичному житті староіндійського суспільства. Саме вони на основі стародавніх текстів і норм звичаєвого права, відповідно до ідеології брахманізму (від "Брахма", із санскриту - боготворець, найвище божество) -стародавньої релігії Індії, - складали численні збірники моральних та правових норм (дхармасутри й дхармашатри). До правових пам'яток належні й так звані "веди" (священні знання) - "Рігведа", "Самаведа", "Атхарведа" (II тис. до Р. X.) та ін. У них йшлося про поділ населення на чотири групи (варни), створені прабатьком усіх живих істот богом Пуруша. Брахманів він створив зі своїх вуст, кшатріїв - з рук, вайшіїв - зі стегон, шудр- із ступнів. Перші три варни вважалися "двічі народженими" й різко протиставлялися варні шудр - "один раз народженим" - людям низького походження. Кожна попередня варна вважалася вищою за наступну. Отож, приміром, навіть столітній кшатрій повинен був схилятися перед десятилітнім брахманом. Цей поділ оголошувався споконвічним, визначеним світовим законом ("рта") й освяченим релігією. Відповідно, кожній варні були визначені певні права й обов'язки (дхарма), порушувати котрі заборонялося. Подальшого розвитку брахманізм набув в іншій пам'ятці староіндійської думки - Упанішадах (дослівно "сидіння біля наставника", тобто сокровенне знання, таємне вчення), їх було укладено в V1II-VI століттях до Р. X. як коментарі до текстів вед. Загалом відомо понад 200 упанішад. Приблизно з II ст. до Р. X. співвідноситься відома політико-правова пам'ятка "Закони Ману" (Манавадхармашастра). Це староіндійський юридичний кодекс, створення якого приписують міфічному предкові людей Ману, сину Самосущого (Брахми). У "Законах" відтворюються та захищаються положення вед й упанішад про поділ суспільства на варни, їх нерівність (зокрема сказано, що "з живих Істот найкращими є одушевлені, а з-поміж останніх - брахмани"), містяться приписи про правила поведінки людей у приватному та суспільному житті згідно з положеннями брахманізму, настанови про управління державою, судочинство тощо.
У VI ст. до Р. X. невдоволення індійських мас брахманізмом, який захищав кастовий лад, набуло форми релігійно-етичного вчення буддизму (із санскриту "просвітлений" - у буддизмі істота, що нібито досягла найвищої святості; Буддою називають також напівлегендарного засновника буддизму Сіддхартху Гаутаму). Приваблюючи своїх прибічників демократичною тезою про духовну рівність людей, буддизм став релігією мільйонів. У правовій сфері відомий буддійський канон "Дхаммападе" містив вимогу обмеженням ролі та масштабів покарань. Саме буддизм справив значний уплив на формування світських раціоналістичних уявлень про державу та право, на розвиток політико-правової думки взагалі. Поступово ідеї буддизму почали впливати на державну політику й законодавство. За правління Ашоки (268—232 pp. до Р. X.), котрий об'єднав Індію, буддизм став державною релігією. Важливі положення староіндійського вчення про державу та право містяться в трактаті " Артхашастра" ("наука політики", "наука про державний лад") (IV-III ст. до Р. X.), автором якого вважається Каутілья. Зміст цього трактату багатоаспектний - від характеристики основних філософських шкіл до практичних рекомендацій правителеві та варнам щодо буденного, сімейного, групового, міжстанового спілкування. Трактат називає сім найважливіших елементів держави: територія, правитель, міністри, столиця, казна, військо, союзники. Утворення держави та формування її політичної організації пояснюється занепадом моральності в суспільстві. Особливе місце в трактаті відведено правилам і принципам діяльності певн их установ влади й управлінню державою. Одним з найважливіших принципів управління називається "артха" - користь. Вона в трактаті є визначальною основою і провідним принципом усіх політичних дій, суспільного порядку, судочинства, правил поведінки й обов'язку державних чиновників та ін. Виділення корисності як самостійного принципу було значним кроком у формуванні світської доктрини держави та права. З огляду на все це, дослідники іноді називають автора трактату індійським Макіавеллі. Государ в "Артхашастрі" хоч і підлеглий жерцям, але має високе походження, він вирізняється розумом, справедливістю, хоробрістю, красномовністю, правдивістю, щедрістю, сильною волею, відсутністю серед свого оточення негідних осіб.
|
|||||
Последнее изменение этой страницы: 2021-12-15; просмотров: 41; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.226.187.24 (0.004 с.) |