Тема 8. Інноваційні технології в практиці соціально-педагогічної роботи.

Інноваційні технології як одне з найбільш можливих для соціально-педагогічної практики джерело нових ідей, підходів.

Технології впровадження нових методик, поширення і популяризація новітніх ідей.

Особливості узагальнення та пропаганди інновацій в практиці соціально-педагогічної роботи.

Передовий досвід як реалізація прогресивних тенденцій розвитку виховання і соціально-педагогічної діяльності.

Процес розвитку суспільства вимагає створення передумов для формування нових нетрадиційних компонентів у соціальній сфері, інноваційних засобів соціальної діяльності, а нововведення є формою цього суспільного розвитку. Під інноваційним процесом розуміється процес народження нової ідеї, розроблення її експериментальної апробації, поширення та використання. Під педагогічними інноваційними технологіями розуміється якісно нова сукупність форм, методів і засобів навчання, виховання й управління, яка приносить суттєві зміни у результат педагогічного процесу. Важливою проблемою педагогічної технології є забезпечення цілісного педагогічного впливу, зорієнтованого не на окремі якості особистості, а на структуру особистості в цілому.

Принципово нові педагогічні ідеї і положення вимагають переорієнтації методичної роботи на пошук та розробку інноваційних шляхів розвитку всіх ланок і складових систем освіти, формування в освітньому середовищі справді нового педагогічного мислення на всіх рівнях педагогічної діяльності.

Поняття "соціальна інновація" можна визначити як свідомо організоване нововведення або нове явище в практиці соціальної роботи, що формується на певному етапі розвитку суспільства відповідно до соціальних умов, що змінюються і що мають за ціль ефективні позитивні перетворення в соціальній сфері.

Соціальні інновації різноманітні, що пов’язано з різноманіттям явищ соціального життя.

Джерелом соціальних інновацій є зміни зовнішнього середовища, соціальні проблеми, які неможливо вирішити традиційними способами, що дає імпульс до розробки нових засобів і норм у соціальній сфері (телефони довіри, соціальні притулки...). Соціальні інновації посилюють процеси соціальної мобільності.

Інноваційні технології являють собою такі методи і прийоми інноваційної діяльності, які спрямовані на впровадження інновацій та нововведень у суспільстві, на реалізацію ініціатив, що викликають якісні зміни в різних сферах соціального життя і призводять до раціонального використання матеріальних і інших ресурсів у суспільстві (наприклад, професійне навчання безробітних);

У соціально-педагогічні практиці багато проблем вирішується шляхом створення та впровадження інновацій, які є процесом і результатом проектної діяльності.

Проект дозволяє рухатись від ідеї до ідеї, певним чином структуруючи етапи цього процесу. Він завжди реалізується в певному соціальному, територіальному та часовому просторах, тому сприяє змінам у соціальному середовищі як результату колективної діяльності.

Тому, ми з впевненістю можемо сказати, що проект має кілька характерних особливостей:

1.   Проект завжди має мету (оскільки чітко визначені цілі є запорукою отримання конкретних результатів);

2. Проект завжди обмежений у часі та просторі (оскільки у проекту завжди є початок і кінець);

3. Проект завжди реалізується в певному місці (соціальному інституті, громаді, регіоні тощо);

4. Кожен проект є по-своєму унікальний (оскільки виникає з нових ідей, які мають на меті специфічне вирішення проблеми на певному рівні).

Будь-який соціальний проект чи програма повинні також передбачати формування різних груп навичок: емоційні навички, пізнавальні навички, поведінкові навички.

Щоб забезпечити створення та реалізацію соціального проекту, необхідно виконати комплекс робіт: інформаційних, аналітичних, організаційних, правових, фінансових, кадрових, матеріально-технічних, експертних, прогнозних тощо.

Життєвий цикл проекту можна розділити на цикли:

1. Аналіз ситуації (здійснення оцінки потреб);

2. Розробка концепції проекту;

3. Планування проекту;

4. Реалізація;

5. Корекція проекту;

6. Оцінка результатів та проведення підсумків.

Аналіз ситуації проводиться з метою виявлення проблем як протиріччя між та таким, що має бути, чи бажаним, але викликає напруження. Це дає можливість безпосередньо перейти до процесу проектування, а саме до розробки соціального проекту – основних положень, поданих у певній системі сукупності кінцевих цілей проекту та можливих шляхів їх досягнення.