Глухівський національний педагогічний університет

Імені Олександра Довженка

Кафедра загальної і соціальної педагогіки та психології

АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СОЦІАЛЬНОЇ ПЕДАГОГІКИ

КОНСПЕКТИ ЛЕКЦІЙ

Навчальної дисципліни

Спеціальність 7.01010601 Соціальна педагогіка

ОКР «Спеціаліст»

 

 

Викладач

Тюльпа Т.М.

Глухів 2013

Тема 1. Сучасні тенденції розвитку соціально-педагогічної діяльності.

 

Характеристика соціально-педагогічної роботи як різновиду професійної діяльності. Зміст та напрями соціально-педагогічної діяльності в сучасних умовах. Нові нормативні документи щодо організації соціально-педагогічної роботи з різними категоріями клієнтів. Пріоритетні завдання професійної діяльності соціального педагога.

Сучасна соціальна політика держави та Національна доктрина розвитку освіти визначили низку першочергових завдань школи і педагогічної науки щодо різнобічного розвитку та соціальної адаптації особистості в сприятливих соціальних умовах. Соціальна педагогіка як окрема галузь педагогічного знання зараз перебуває на етапі активного розвитку теоретичних положень та аналізу й систематизації досягнень соціально-педагогічної практики. Свідченням цього є:

- Розробка методологічних засад соціальної педагогіки,

- Обґрунтування нових парадигм соціального виховання та соціалізації особистості,

- Формування понятійно-термінологічного апарату цієї науки,

- Розвиток і розробка інноваційних технологій соціально-педагогічної діяльності.

Наразі стрімкий розвиток соціальної педагогіки обумовлюється соціальним замовленням суспільства, спрямованим, насамперед, на формування засад нової соціальної політики щодо дітей, сім'ї, молоді. Пріоритетні напрями державної політики та орієнтири для соціальної педагогіки як різновиду суспільних наук

- Створення середовища, сприятливого для розвитку дитини,

- Зміцнення виховних позицій української родини,

- Реалізація права дитини на проживання у сім'ї,

- Формування здорового способу життя.

Соціальна педагогіка — наука про закономірності й механізми становлення і розвитку особистості в процесі освіти та виховання у різних соціальних інститутах, а також соціальне орієнтована діяльність освітніх, наукових, культурних та інших уповноважених закладів і установ, соціальних служб, які здійснюють формування соціальної активності дітей, молоді та дорослих у вирішенні політичних, економічних, соціальних та інших проблем суспільства.

Головними завданнями сучасної соціально - педагогічної науки є:

—Визначення ефективних умов соціалізації особистості в сучасному суспільстві;

—Вивчення дії об'єктивних і суб'єктивних факторів соціального середовища, характеру їх впливу на формування особистості;

—Дослідження закономірностей та перспектив соціально-педагогічної взаємодії особистості та середовища;

—Розробка механізмів регулювання та корекції відносин особистості та суспільства.

Розв'язання цих завдань покладено на соціальну педагогіку з урахуванням найближчих перспектив її розвитку.

Указані завдання реалізуються у соціально-педагогічній діяльності суспільства. Це, зокрема:

- Визначення шляхів створення оптимального режиму навчально-виховного процесу навчальних закладів в умовах мікро-середовища;

- Створення педагогічних технологій інтеграції виховних зусиль суспільства («педагогіка середовища», за визначенням С. Шацького);

- Дослідження факторів, що впливають на відхилення у поведінці неповнолітніх;

- Вивчення впливу соціального середовища на формування рівня соціальної зрілості особистості та готовності випускників шкіл, ПТУ, технікумів, коледжів до виконання необхідних суспільству соціальних функцій і ролей;

- Підтримка та соціальна реабілітація дітей, яку живуть у несприятливих умовах соціалізації.

Важливим аспектом сучасної соціальної педагогіки виступає керування обставинами, які прямо чи опосередковано впливають на вихованців, поєднання цих обставин в оптимальну систему, що забезпечує суспільству необхідний виховний ефект.

Соціально-педагогічні проблеми в Україні пов'язані з реалізацією тих вимог і завдань, які ставить перед особистістю життєва реальність: подолання або послаблення негативних явищ у дитячому, підлітковому, молодіжному середовищі; розвиток особистості, прийняття нею самостійних рішень, прояв відповідальної поведінки упродовж свого життя.

У 90-х роках XX ст. Почала інтенсивно розвиватися система соціальних служб, у тому числі в загальноосвітніх закладах, і соціально-педагогічна діяльність набувала більш прикладного характеру, розв'язуючи конкретні завдання, спрямовані на підготовку особистості до життя в умовах, що змінюються, з метою забезпечення їй можливостей для суспільного розвитку, активної участі в науці, професійній діяльності та в дієвому відпочинку. Нині соціальна педагогіка пов'язана з такими сферами суспільного життя, як освіта, наука, культура, праця молодого і старшого поколінь. Особлива увага приділяється проблемам опіки і виховання особистості та її соціальне адаптації у довкіллі, школі, позашкільних закладах. У сучасній теорії соціальної педагогіки основні дослідження спрямовані на вивчення виховно-опікунської і культурно-творчої діяльності родини, школи, громадських організацій, церкви, закладів праці, судових інстенцій та комісій у справах неповнолітніх.

Для практики соціально-педагогічної роботи характерною є поєднання наукових основ соціальної педагогіки та соціального виховання. При цьому важливо пояснити, що поняття «соціальна педагогіка» не є тотожним поняттю «шкільна соціальна робота». Соціальна педагогіка, і зокрема, соціально-педагогічна служба (педагогіка відносин у соціумі) розглядається як базова інтегративна основа в системі служб соціальної допомоги населенню, що дає змогу своєчасно діагностувати,  виявляти і педагогічно доцільно впливати на відносини в соціумі, розвиток різноманітних ініціатив, формування ціннісних орієнтацій особистості, її ставлення до себе, свого фізичного і морального здоров'я, до оточуючого і соціального середовища.

Реальні можливості виховного потенціалу суспільства соціальна педагогіка розглядає в зв'язку із системою діючих соціальних чинників. Серед них першорядне значення мають сім'я, громада, навчальний і трудовий колектив, друзі, неформальні групи, засоби масової інформації, мистецтво, політичні події, економіка, екологія. Врахування перелічених чинників, а також забезпечення педагогічне доцільної організації відносин у ході взаємодії індивіда з середовищем і є головним завданням соціального педагога. У зв'язку з цим школа має стати відкритою соціально-педагогічною системою, яка орієнтована на формування особистості.