Ринкова та ліквідаційна вартість об'єкта оцінювання

Оцінювання об'єктів у матеріальній формі для їх від­чуження через продаж на конкурентних та неконкурентних заса­дах проводиться шляхом визначення їх ринкової вартості.

Рин­кова вартість — це вартість, за яку можливе відчуження об'єк­та оцінювання на ринку подібного майна на дату оцінювання за угодою, укладеною між: покупцем та продавцем, після проведен­ня відповідного маркетингу за умови, що кожна зі сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.

Ліквідаційна вартість — вартість, яка може бути отрима­на за умови продажу об'єкта оцінювання у строк, що є значно коротший від строку експозиції подібного майна, протягом якого воно може бути продане за ціною, яка дорівнює ринковій вартості.

У разі прийняття рішення про ліквідацію суб'єкта господарю­вання ліквідатор формує ліквідаційну масу. До складу ліквіда­ційної маси включаються усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквіда­ційної процедури та виявлені під час ліквідаційної процедури. Майно банкрута, що є предметом застави, також включається до складу ліквідаційної маси. За наявності частки, яка належить ба­нкруту в спільному майні, з метою задоволення вимог кредиторів ліквідатор порушує питання про виділення цієї частки.

Після формування ліквідаційної маси визначається ліквідацій­на вартість об'єктів, що у неї включені. У разі продажу майна на аукціоні вартість майна, що визначається через його оцінювання, є початковою вартістю. Для здійснення оцінювання майна арбіт­ражний керуючий має право залучати на підставі договору суб'єктів оціночної діяльності — суб'єктів господарювання з оплатою їх послуг за рахунок коштів, одержаних від виробничої діяльності боржника, визнаного банкрутом, або реалізації його майна, якщо інше не встановлено комітетом кредиторів.

Для використання ліквідаційної вартості як бази оцінювання необхідно проводити додаткове дослідження відповідно до умов продажу об'єкта оцінювання, для якого проводиться оцінювання, типових для ринку умов продажу подібного майна. Визначення ліквідаційної вартості досить часто здійснюється на основі інфо­рмації щодо подібних угод з подібним майном.

Одним із способів розрахунку ліквідаційної вартості є засто­сування до визначеної ринкової вартості об'єкта оцінювання знижувальних коефіцієнтів. Цей спосіб застосовується з метою стимулювання попиту потенційних покупців до придбання об'єкта оцінювання. Якщо законодавством установлено знижува­льні коефіцієнти та порядок їх застосування для визначення по­чаткової вартості таких об'єктів, такі коефіцієнти застосовуються до ринкової вартості. Початкова вартість, отримана у результаті застосування знижувальних коефіцієнтів, визнається ліквідацій­ною вартістю об'єкта у матеріальній формі. У цьому разі у ви­сновку про вартість одночасно зазначається ринкова та ліквіда­ційна вартість такого об'єкта.

Ліквідаційну вартість не слід ототожнювати з вартістю лікві­дації. Останню характеризує вартість, яку очікується отримати за об'єкт оцінювання, що вичерпав корисність відповідно до своїх первісних функцій. Підкреслимо, що ліквідаційна вартість може визначатися стосовно об'єктів, які не вичерпали своєї корисності.

Вартість ліквідації розраховується як сума валових доходів, які очікується отримати від реалізації об'єкта оцінювання як єди­ного цілого або його складових виходячи з принципу найефекти­внішого використання за вирахуванням очікуваних витрат, пов'язаних з ліквідацією. Коли за результатами розрахунків вар­тість ліквідації дорівнює від'ємній величині, її значення встанов­люється у розмірі 1 гривні.

Ринкова вартість та неринкові види вартості, які визначено для цілей продажу об'єктів оцінювання, за вирахуванням витрат, що супроводжують продаж, у тому числі пов'язаних зі сплатою пода­тку на додану вартість, визнаються чистою вартістю реалізації.