Тема: Південна Америка. Географічне положення. Історія дослідження. 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Тема: Південна Америка. Географічне положення. Історія дослідження.



Мета: Н:  сформувати в учнів загальне уявлення про географічне положення, площу та форму материка; поглибити систему знань учнів про відкриття та дослідження Південної Америки;

В: Виховувати цікавість до предмету, мовну, трудову культуру.

Р: удосконалити практичні навички учнів характеризувати географічне положення материка.

Обладнання: фізична карта Південної Америки, картини природи материка, портрети дослідників материка.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

ХІД УРОКУ

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ ТА УМІНЬ УЧНІВ

           Бесіда за запитаннями та завданнями.
           1. Назвіть материки, які ви вивчали, покажіть їх на карті.
           2. За яким планом вивчають материк?
           3. За яким планом вивчають географічне положення материка?
           4. Чому дуже важливо знати геграфічне положення материка?
           5. Що вам відомо про відкриття Америки?

ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

План

  1. Загальна характеристика
  2. Географічне положення
  3. Відкриття і дослідження

Практична робота.
          За допомогою карт атласу самостійно складіть за планом характеристику географічного положення материка Південна Америка.
          На контурній карті підпишіть назви крайніх точок материка та визначте їх координати:
 ‑ Північна – мис Гальїнас, 12 пн.ш та 72 зх.д;
 ‑ Південна – мис Фроуерд, 54 пд. ш. та 71 зх. д.
 ‑ Західна – мис Паріньяс, 5 пд.ш. та 82 зх. д.
 ‑ Східна – мис Кабу-Бранку, 7 пд. ш. та 34 зх. Д

 Визначте протяжність материка з півночі на південь та з заходу на схід

На контурну карту нанесіть назви географічних об’єктів, які були зазначені під час складання характеристики географічного положення.
           Визначте відмінні та спільні риси географічного положення Південної Америки, Африки та Австралії

.         Материк Південна Америка разом із Північною Америкою складають частину світу Америку. Площа Південної Америки разом з островами – 17 830тис км2. Материк знаходиться у Західній півкулі відносно нульового меридіану. Відносно екватора більша його частина знаходиться у Південній півкулі, менша – у Північній.

 

Південну Америку омивають два океани: зі сходу – Атлантичний, із заходу – Тихий.

 

Берегова лінія розчленована слабо, великі затоки є лише на південно-східному узбережжі (Ла-Плата, Сан-Хорхе, Баія-Ґранде), а біля південно-західного узбережжя багато дрібних островів, проток і заток із крутими скелястими берегами. Атлантичний океан на південь від м. Горн з'єднується з Тихим океаном протокою Дрейка. Численні острови (найбільші з них Чилое та Вогняна Земля), бухти та протоки є лише на півдні тихоокеанського узбережжя материка

Відкриття та дослідження материка.

Першими європейцями, які наприкінці XV-на початку XVI століть проторували дорогу до Південної Америки, були іспанці і португальці.

 Фактично відкрив материк у 1492р. Христофор Колумб, але свою назву ця частина світу отримала на честь флорентійця Амеріго Веспуччі, який у 1499-1504 рр. брав участь у кількох експедиціях до нових земель. А сам Колумб, що загалом здійснив чотири експедиції до Нового Світу, все життя був упевнений, що відкрив західний шлях до Індії. Саме тому корінних жителів Америки називають індіанцями.

Після подорожей Колумба почалося підкорення нових земель іспанськими та португальськими завойовниками (конкістадорами). Зваблені золотом, сріблом, коштовним камінням європейці знищували цілі держави з їхньою самобутньою культурою.

           Першими вченими-дослідниками Південної Америки у 1735 – 1743 рр. стали французькі та іспанські учасники Екваторіальної експедиції.

           На межі 18 – 19 ст. материк досліджував видатний німецький вчени й Олександр Гумбольдт (разом з французьким науковцем Ене Бонпланом).
Гумбольдт опублікував результати своїх досліджень у 30-томній книзі „Мандрівка у рівноденні області Нового світу”.

           Велике значення мала ботаніко-агрономічна експедиція Миколи Івановича Вавілова, під час якої (1932-1933) було встановлено давні вогнища формоутворення культурних рослин на території Південної Америки.



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2021-12-15; просмотров: 60; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.17.28.48 (0.006 с.)