Тема: аналіз карти географічних поясів і природних зон з метою виявлення

Закономірностей у розміщенні географічних поясів і природних зон Землі.

Мета: Н: закріпити поняття „ географічний пояс ”, „природна зона”, зясувати особливості формування і розміщення природних зон.

В: Виховувати культуру співпраці, розумову і мовну культуру.

Р: розвивати знання про закономірності в розміщенні географічних поясів і природних зон по території Землі й причини, що їх обумовлюють; розвивати вміння користуватися картами географічних поясів і природних зон.

Обладнання: карта географічних поясів і природних зон.

ХІД УРОКУ

1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
2. ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ

Повторення теоретичного матеріалу, необхідного для виконання практичної роботи.

           Географічні пояси – найбільші зональні природні комплекси, що закономірно змінюються від екватора до полюсів.

           Природна зона – великий природний комплекс суходолу або Світового океану, із подібними кліматичними умовами, рослинним і тваринним світом, однорідними ґрунтами.

           Природний комплекс – поєднання компонентів природи (гірських порід, води, повітря, ґрунтів, рослинного і тваринного світу), що взаємодіють між собою й утворюють єдину систему.

           Карта географічних поясів і природних зон – карта, що відображає розміщення географічних поясів і природних зон по території земної кулі (материка).

ЗАВДАННЯ

1. Використовуючи карту географічних поясів і природних зон, підпишіть на картосхемі назви географічних поясів, розташованих у Північній півкулі в межах територій, які вони займають. (виконується у зошитах для практичних робіт, стор. 8).

Назвіть особливості розташування географічних поясів і вкажіть основну географічну закономірність, що пояснює їхнє місце розташування й формування.

2. Використовуючи карту географічних поясів і природних зон, виберіть географічний пояс, укажіть його назву й назвіть природні зони, які до нього належать.

3. На основі аналізу карти географічних поясів і природних зон заповніть пропуски в тексті.

Формування географічних поясів є результатом дії на Землі закономірності-----------------------. У межах географічних поясів виділяють природні зони, характерними рисами яких є-------

ВИСНОВОК.

Укажіть причини існування закономірностей у розміщенні географічних поясів і природних зон.

ДОДАТКОВІ ЗАВДАННЯ виконуються за бажанням учнів

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Урок 6

Тема. Географічна характеристика Тихого океану.

 Практична робота №5. Нанесення на контурну карту географічної номенклатури Світового океану.

Мета: Н: Інформувати вміння складати характеристику географічного положення

океану, визначати його особливості та їхні наслідки для природи самого океану

й прибережних ділянок суходолу;

Р: поглибити й систематизувати знання про Тихий океан як своєрідний великий

комплекс; дати уявлення про історію географічних досліджень Тихого океану;

розвивати вміння користуватися картою океанів.

В: Виховувати цікавість до предмету, мовну, екологічну культуру.

Обладнання: фізична карта світу, карта океанів, контурні карти, ілюстративний матеріал, атласи, довідники, підручники.

Тип уроку: комбінований: вивчення нового матеріалу в поєднанні із застосуванням знань, умінь і навичок учнів на практиці.

 

Очікувані результати. Після цього уроку учні зможуть: складати характеристику географічного положення океану; називати етапи дослідження Тихого океану й Океанії та характерні риси природи Тихого океану; наводити приклади форм рельєфу дна, течій, представників органічного світу; пояснювати властивості водних мас та морських течій, особливості рельєфу дна та характерні риси клімату Тихого океану; визначати своєрідність органічного світу та багатства океану; виділяти основні джерела й шляхи забруднення океанічних вод; порівнювати властивості водних мас різних частин Тихого океану; оцінювати значення Тихого океану як найбільшого океану Землі; показувати на карті відповідні об'єкти географічної номенклатури; користуватися картою океанів.

 

Хід уроу

 

I. Організаційний момент

Учитель знайомить зі змістом, обсягом і завданнями розділу І «Океани». Варіанти проведення: опитування (усне або письмове); бесіда з елементами опитування.

 

II. Мотивація навчальної діяльності

Бесіда з класом щодо ролі й значення Світового океану в природі Землі та житті людини.

Учитель оголошує тему уроку, план географічної характеристики океану.

 

План

1. Загальна характеристика Тихого океану. Історія географічних досліджень.

2. План характеристики географічного положення океану.

- Географічне положення (положення океану щодо екватора, нульового меридіана, материків та інших океанів; особливості берегової лінії: моря, затоки, протоки, острови).

3. Берегова лінія (об'єкти географічної номенклатури).

4. Особливості будови дна океану.

5. Клімат і води.

6. Органічний світ і природні ресурси.

 

 

Варіанти проведення: пояснення вчителя; самостійна робота учнів із підручником та атласом.

Як відбувалися дослідження Тихого океану? Можна виділити три періоди.

 

Перший: з найдавніших часів до 1804 р.

У перших плаваннях; Тихим океаном люди намагалися визначити його межі, зібрати відомості про його окремі райони. Докладне вивчення Тихого океану розпочалося у XVI ст., коли 1513 р. іспанець Васко Нуньєс Бальбоа перетнув Панамський перешийок і першим з європейців побачив води Тихого океану. Бальбоа назвав океан Південним морем. Сучасну назву океан дістав під час кругосвітнього плавання Фернана Магеллана, що перетнув його від Вогненної Землі до Філіппінських островів з 28 листопада 1520 р. до 16 березня 1521 р.

Уявлення про Тихий океан було поширено завдяки плаванням Френсіса Дрей-ка(1578—1579 рр.), Абеля Тасмана (1642—1643 рр.) та інших дослідників. Зокрема, у XVII ст. дослідження північної частини океану розпочали російські мореплавці. У 1648 р. Семен Дежнєв вперше обійшов Азію зі сходу, встановивши зв'язок між Тихим та Північ ним Льодовитим океанами. Північні та північно-східні межі Тихого океану були встановлені під час плавань Вітуса Берінга, Михайла Гвоздєва, Олексія Чирікова та багатьох інших (1728—1788 рр.). Центральні та південні частини Тихого океану були досліджені під час числених плавань Джеймса Кука (1768—1779 рр.).

 

 

Другий: 1804—1873 рр.

У цей проміжок часу вивчали фізичні властивості вод Тихого океану, зокрема розпочалися глибоководні дослідження. Вперше їх було проведено під час першої російської навколосвітньої експедиції під керівництвом Івана Крузенштерна та Юрія Лисянського на суднах «Надія» і «Нева» (1804—1806 рр.). Експедиція Отто Коцебу на судні «Рюрік» у 1816—1817 рр. повторила дослідження своїх попередників та поглибила їх, дослідивши температуру води на великих глибинах. У 1819—1821 рр. експедиція Фаддея Беллінсгаузена та Михайла Лазарєва на суднах «Восток» та «Мирний» дослідила південні частини Тихого океану. Усього за другий період дослідження Тихого океану було створено 90 глибоководних станцій у його північній частині та 98 — у південній.

 

 

Третій: з 1873 р. по теперішній час. Для цього періоду характерно проведення комплексних океанологічних досліджень спеціальними експедиціями та береговими станціями. Шотландець Чарльз Томсон на паровому корветі «Челленджер» у 1873—1876 рр. першим розпочав такі дослідження. Потім їх продовжив росіянин Степан Макаров під час двох навколосвітних плавань: на судні «Вітязь» — у 1886—1889 рр., на судні «Альбатрос» — у 1888—1905 рр. Дослідження тривали впродовж усього XX ст., що дозволило встановити основні закономірності та особливості формування вертикальної і горизонтальної структури Тихого океану, формування гідрологічних та біологічних характеристик водних мас, вивчити основні риси рельєфу дна.

Рельєф дна Тихого океану дуже складний: він утворений різноманітними глибинами та висотами, островами (материковими та вулканічними, загальна площа 3,6 млн км2) тощо. Найбільша глибина Тихого океану складає 11 022 м, його центром є острів Різдва.

 

 

Не менш різноманітним є і клімат Тихого океану: від екваторіального до арктичного на півночі та антарктичного на півдні. Більша частина океану розташована між 40 ⁰ пн. ш. та 42 ° пд. ш., тобто у поясах екваторіального, тропічного та субтропічного кліматів.

Середня температура води у Тихому океані на 2 °С вища від такої в Атлантичному.

Це наслідок відносно великих розмірів тієї частини Тихого океану, що розташована у «прогрітих» широтах та обмеженості зв'язків із Північним Льодовитим океаном. Середня температура повітря над Тихим океаном у лютому складає +26 +27 °С біля екватора, -20 °С у Беринговій протоці та -10 °С біля Антарктиди. Середня температура повітря над Тихим океаном у серпні складає відповідно: +26 +28 °С (екватор), + 6°... +8 °С (Беринґова протока), -25 °С (Антарктида).

1. За допомогою карти «Кліматичні пояси та області світу» назвіть кліматичні пояси, у межах яких розташований Тихий океан.

2. За допомогою фізичної карти світу назвіть теплі та холодні течії Тихого океану.

 

 

Рослинний і тваринний світ Тихого океану досить різноманітний. Рослинне життя зосереджене у верхньому шарі води — до 200 м углиб. Глибше від цієї відмітки мешкають тільки тварини та мікроорганізми. У Тихому океані є бурі та червоні водорості. Багато риб: близько 2 000 видів у тропічних широтах та близько 800 — у морях Далекого Сходу (лосось, скумбрія, сайра, тунець, камбала, тріска, мінтай). Є такі морські тварини, як кашалот, морський котик, морж, сивуч.

 

 

Серед ресурсів Тихого океану слід розрізняти такі групи, як біологічні та мінеральні.

Біологічні ресурси. Тихий океан посідає перше місце в світі за об'ємами вилову риби та використання інших морепродуктів. Але їхні запаси не є невичерпними, тому в Японії, наприклад, уже кілька десятиріч працюють морські ферми, на яких вирощують водорості, молюсків (зокрема перлинниць), тунця тощо.

Мінеральні ресурси. На дні Тихого океану виявлено великі запаси мінеральних ресурсів — нафти, газу, залізних руд, вугілля, олова, які переважно видобувають на океанічному шельфі. Способи видобутку своєрідних концентратів металів (залізно-марганцевих конкрецій) з дна океану зараз розробляються, а способи одержання з океанічних вод кам'яної солі людству відомі здавна.

Велике значення відіграє Тихий океан як транспортний шлях: за кількістю вантажів, що їх перевозять водним шляхом, він поступається лише Атлантичному океану.

 

 

V. Закріплення вивченого матеріалу

Варіанти проведення: виконання завдань на контурній карті; бесіда за запитаннями:

1. У чому полягають особливості географічного положення Тихого океану?

2. Які форми рельєфу дна властиві для Тихого океану?

3. Поясніть особливості клімату в Тихому океані.

4. Де й чому органічний світ у Тихому океані найбагатший?

5. Назвіть найвидатніших дослідників Тихого океану.

VI. Підсумки уроку

. Учитель вибірково перевіряє виконані завдання на контурній карті та акцентує увагу учнів на ролі Тихого океану в природі Землі та житті людей. Розповідь учителя.

Домашнє завдання (пар. 14), конт. Карти

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Урок 7

Тема. Океанія.