Фінансовий ринок - це грошові відносини, що складаються в процесі купівлі-подажу фінансових активів під впливом попиту та пропозиції на позичковий капітал, рух якого втілюється в цінних паперах.

2. Класифікація фінансових ринків.

Торгівля фінансовими ресурсами може здійснюватись в різних формах і різними методами, що визначає розгалуженість і різноманітність фінансового ринку. Його

структуризація проводиться за двома основними ознаками: формою ресурсів і організацією торгівлі ними.

За формою фінансових ресурсів фінансовий ринок поділяється на ринок грошей і ринок капіталів.

Ринки грошей, тобто кредитних зобов'язань тривалістю до одного року. Мають справу з короткостроковими фінансовими активами, що є високоліквідними та малоризикованими. Інструментами цього ринку є короткострокові комерційні векселі та банківські акцепти.

Грошовий ринок досить складний. До нього входить багато дилерів з цінних паперів та різноманітні фінансові інститути. Відсотки по його інструментах надзвичайно чутливі до минливих умов попиту та пропозиції. Нова інформація про будь-які економічні та політичні зміни майже миттєво впливає на ціну інструментів грошового ринку. Кошти переводяться між покупцями та продавцями за допомогою комп'ютерів, що дає змогу швидше оформлювати угоди. Завдяки високій ліквідності грошових інструментів цього ринку фінансові інститути, компанії та окремі громадяни можуть краще планувати свої інвестиційні портфелі.

Ринки капіталів, котрі є ринками довгострокових кредитних зобов'язань та часток капіталу акціонерних товариств. Тут можна виділити ринок облігацій та ринок часток капіталу, або акцій.

На ринку облігацій обертаються довгострокові зобов'язання уряду всіх рівнів та корпорацій.

На ринку часток капіталу продаються і купуються акції корпорацій. Акції є свідотством права власності на частину капіталу компанії. Права, привілеї та ризик, пов'язані з акціями, відрізняються від тих, які має власник облігацій корпорації. На цьому ринку торгують привілейованими акціями, правами та варантами, котрі є опціонами, тобто надають право купити або продати фіксовану кількість звичайних акцій протягом певного періоду.

За організацією торгівлі фінансовий ринок поділяють на кредитний і ринок цінних паперів.

Кредитний ринок відображає ту частину фінансовго ринку, яка функціонує на основі заключення кредитних угод.

Кредитна система в умовах ринкової економіки виступає провідною ланкою фінансової системи в цілому. Це пояснюється тим, що кредитування є основною формою фінансовго забезпечення діяльності суб΄єктів господарювання, а також відіграє важливу роль в діяльності держави і фізичних осіб. Кредит як форма фінансових відносин відображає перерозподільні відносини з приводу використання на поворотній і платній основі тимчасово вільних фінансових ресурсів. Він поділяється на комерційний і банківський.

Комерційний кредит відображає взаємовідносини купівлі-продажу між суб΄єктами господарювання з відстрочкою платежу. Він оформлюється борговим зобов΄язанням – векселем.

Банківський кредит являє собою форму взаємовідносин між позичальниками і спеціалізованими кредитними установами, сукупність яких становить кредитну систему. Кредитна система включає банківську систему та сукупність небанківських кредитних установ (квазібанки – майже банки).

Банк виконує широкий спектр операцій, забезпечуючи рух грошових потоків і функціонування ринку грошей.

Квазібанки поділяються на дві групи:

· Першу групу складають фінансові інститути банківського профілю з обмеженим колом банківських операцій (лізингові, факторингові компанії, кредитні спілки і товариства, ломбарди і т.д.).

· Другу групу складають фінансові інститути небанківського спрямування, які, маючи певні фінансові ресурси, здійснюють кредитні операції (страхові компанії, інвестиційні компанії і фонди, пенсійні фонди і т.д.).

Ринок цінних паперів являє собою особливу форму торгівлі фінансовими ресурсами, яка опосередковується випуском та обігом цінних паперів.