Втрати від безробіття. Закон Оукена.

Відомий дослідник в макроекономіці Артур Оукен математично виразив зв'язок між рівнем безробіття та відставанням в обсязі виробленого ВВП. Цей зв'язок відомий нині як закон Оукена.
Закон Оукена може бути використаний у таких випадках:
– при розрахунках впливу на безробіття темпів зростання виробництва на даний момент часу;
– для розрахунку того, як програми економічного зростання вплинуть на безробіття. Якщо країна знаходиться у глибокому спаді, скільки необхідно років, щоб прийти до рівня безробіття при повній зайнятості;
– для визначення необхідного зростання з метою зменшення норми безробіття на 1 %;
– для оцінки втрат в реальному ВНП через безробіття.
В левой части уравнения записана формула разрыва ВВП. В правой части u – это фактический уровень безработицы, u* - естественный уровень безработицы, поэтому -(u - u*) – уровень циклической безработицы, коэффициент Оукена (> 0). Этот коэффициент показывает, на сколько процентов сокращается фактический объем выпуска по сравнению с потенциальным (т.е. на сколько процентов увеличивается отставание), если фактический уровень безработицы увеличивается на 1 процентный пункт, т.е. это коэффициент чувствительности отставания ВВП к изменению уровня циклической безработицы. Для экономики США в те годы, по расчетам Оукена, он составлял 2.5%. Для других стран и других времен он может быть численно иным. Знак «минус» перед выражением, стоящим в правой части уравнения, означает, что зависимость между фактическим ВВП и уровнем циклической безработицы обратная (чем выше уровень безработицы, чем меньше величина фактического ВВП по сравнению с потенциальным).

 

Сукупна пропозиція.

AS – це реальний обсяг вир-ва У, що може бути, при різних рівнях внутрішніх цін р.

Функція сукупної пропозиції:

Ys=c+dp

Два графіка:

1й- по гориз: У, по вертик. р, наповнення лінія AS

2й- по гориз. У, по вертик. р, наповнення: крива AS розділена на три відрізки.

1й – Кейнсіанський відрізок позначає, що зміна обсягу пропозиції Ys відбувається при фіксованому рівні цін. Є можливість збільшення обсягів без збільшення цін, бо є вільні ресурси. Ціни є жорсткими, або нечутливі до змін. (короткостроковий період)

2й - від G до F похилий, проміжний, висхідний. Характеризує для пожвавлення в економіці, коли обсяг сукупної пропозиції збільшується при деякому зростанні загального рівня цін.

Й – Вертикальний (неокласичний) відрізок від точи F

Точка F – точка повної зайнятості.

Подальше нарощування обсягів вир-ва У у короткостроковому періоді може бути досягнуто тільки за рахунок зростання загального рівня цін.

Причина: повна зайнятість ресурсів, тобто роб сила і повне завантаження виробничих потужностей.

Таким чином, крива сукупної пропозиції синтезує точки зору кейнсіанської і неокласичної шкіл макроекономічного аналізу.

Для зміни ВВПр потрібно зростання загального рівня цін.

Нецінові чинники:

1. Зміна цін на ресурси:

а) наявність внутрішніх ресурсів, або їх дефіцит

б) ціни на імпортні ресурси (якщо внутр. ресурсів не вистачає)

в) ступінь монополізації ринків ресурсів

Зміни в правових нормах

а) зміни в податках і субсидіях

б) зміни характеру держ регулювання економіки

графік:

по горизонт. У, по вертик. р, наповнення три криві сукупної пропозиції, показати зміни

Рівновага товарного ринку – це стан економіки, коли сукупний попит і сукупна пропозиція збалансовані.

Графік взаємодії попиту і пропозиції

В момент рівноваги на товарному ринку може виникнути ефект храповика

У реальній економіці діє ще один надзвичайно важливий чин­ник, який ускладнює ситуацію на класичному і проміжному відріз­ках. Річ утім, що багато цін на товари й ресурси є негнучкими щодо зниження. Деякі економісти вбачають у такій властивості ефект храповика (храповик — механізм, який дає змогу крутити коле­со тільки вперед). Дію ефекту такого механізму показано на 1му малюнку.

Коли сукупний попит розширюється з AD1до AD2 то рівновага переміщується з точки Е_] до Е₂. Проте ціни не знижуються з такою легкістю, як підвищуються. Тому якщо сукупний попит зменшиться з AD2 до AD1 то економіка не повернеться до свого первинного рівно­важного стану в точці E1Скоріше збережеться новий, вищий рівень цін Р₂, і скорочення сукупного попиту перемістить економіку рівноваги в точці Е3.Вищий рівень цін найімовірніше збережеться — ціни «заклинило» на рівні Р2, а реальний обсяг національного продук­ту зменшиться до У3(крива АS переміститься вліво).

У довгостроковому періоді рівновага сукупних попиту й пропо­зиції досягається в точці перетину вертикальної кривої АS і спадної кривої AD

Сукупний попит.

Сукупний попит-це реальний обсяг виробництва (У) вітчизняних товарів та послуг, що споживачі готові придбати при різних рівнях цін Р.

Структура AD:AD=C+I+G+Xn, де

AD-сукупний попит суспільства: споживчий, інвестиційний, державний попит і попит державного експорту,як різниця між попитом закордонних споживачів на вітчизняну продукцію і попитом вітчизняних споживачів на імпортну(закордонну) продукцію

C –споживчийпопит
I – інвестиційний попит

G – державний попит

X_n - попит на обсяг чистого експорту, як різниця між попитом іноземних споживачів вітчизняної продукції і попитом вітчизняних споживачів імпортної продукції.

Аналітична модель сукупного попиту:

Yd=a-bp,де

a-максимально можливий обсяг AD при будь-якому рівні P

b-коефіцієнт,що вказує на чутливість між зміною загального рівня цін і зміною реального ВВП

Y_d - обсяг сукупного попиту

P– загальний рівень цін

Р

У

Графік сукупного попиту: по гориз. У=ВВПреал, по вертик. Р, компонент: крива попиту АД, показати зміну ціни від р1 до р2, від У2 до У1.

Пояснення до графіка:

Якщо змінюється рівень цін від р1 до р2, то обсяг сукупного попиту теж змінюється, зменшується (ефект заміщення, доходу).

Зворотню залежність між зміною р і У пояснюють цінові чинники сукупного попиту:

1. Ефект багатства (касових залишків) – домогосподарства тримають певну частину своїх активів у вигляді поточних рахунках, фінансових активів (для спрощення - облігації).

Величина багатства залежить від кількості грошей та від цін, і вимірюються величиною реальних касових залишків: М/р, де М – обсяг грошової маси.

Якщо рівень цін ↑ від р1 до р2 споживачі починають відчувати себе біднішими і скорочують свої закупівлі, бо купівельна спроможність запасу грошей зменшується.

Крім того, збільшення р призводить до збільшення процентних ставок, внаслідок чого вартість облігацій падає:

BP=BY/r*100%, де

BУ – доход від облігації,сонстанта

BP – ціна облігації,

графік:

r

М

по гориз. М, по вертик. r,компоненти: вертикальна пряма MS, MD перетинає MS, і MD^, перетинає MS, процентна ставка змінюється у цих випадках.

Усвідомивши, що багатство зменшилось, люди починають менше зберігати і менше витрачати, як наслідок, обсяг сукупного попиту скорочується від У1 до У2

2. Ефект % ставки.

Якщо Ip збільшиться від р1 до р2, то продаж і купівля попередньої кількості товарів, вимагає більшої кількості грошей, попит на гроші збільшується, що призводить до збільшення % ставки. Підвищення процентних ставок спрощує інвестиції і споживання за рахунок кредиту. Як наслідок, обсяг сукупного попиту скорочується від У1 до У2.

Ефект імпортних закупівель.

Зростання цін на вітчизняну продукцію від р1 до р2 призводить до підвищення попиту на імпортні товари, отже чистий експорт X_n зменшується, і як результат обсяг сукупного попиту скорочується від У1 до У2.

Зміну сукупного попиту також викликають такі нецінові чинники:

Зміна в сукупному попиті

Зміну в сукупному попиті можуть викликати такі процеси:

а) зміна в добробуті споживачів

б) інфляційні очікування споживачів

в) рівень споживчої заборгованості

г) рівень особистого оподаткування

2. Зміна в інвестиційному попиті, яку в свою чергу викликають такі зміни:

а) рівень % ставки

б) зміна чистого прибутку від інвестиц

в) зміна рівня оподаткування підприємств

г) зміна в технологіях

д) зміни в обсягах надлишкових виробничих потужностях

Зміна в державному попиті, що залежить від особливості економічної політики в той, або інший момент часу.