Місце макроекономіки у системі економічних наук. Особливості макроекономіки як науки. 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Місце макроекономіки у системі економічних наук. Особливості макроекономіки як науки.



Місце макроекономіки у системі економічних наук. Особливості макроекономіки як науки.

Макроэкономика – это наука изучающая функционирование экономической системы в целом на национальном уровне.

Проблемы которые обычно относятся к макроэкономическим – проблема занятости, величина произведённого национального дохода, динамика делового цикла, природа инфляции, мировое хозяйство, экономический рост.

Два основных подхода в изучении:

- Кейнсианцы (власть должна вмешиваться в экономику);

- Монетаристы (власть не должна вмешиваться в экономику);

В отличие от микроэкономики макроэкономика изучает не функционирование отдельных субъектов (фирм, людей, и т.д.), а анализируются показали действия всех субъектов в целом.

В изучении макро используются агрегированные показатели (объединённые однородные совокупности).

Субъекты макроэкономики:

- Потребительский сектор (все домохозяйства);

- Предпринимательский сектор (все фирмы);

- Государственный сектор (гос. учреждения);

- Сектор заграница (эк. Субъекты, которые находятся в других государствах).

В макроэкономике нет универсальных показателей. Большое значение уделяется политическим проблемам.

В целом макро тесно связана с микро так как макроэкономические показатели влияют на поведения отдельных субъектов экономики, но в свою очередь поведение этих субъектов даёт общую картину на макро уровне.

Методологія макроекономічного аналізу економіки.

Методология макроэкономики – совокупность подходов и приёмов познавания экономических отношений и процессов на уровне экономики в целом.

Особенное место в системе инструментов макроэкономического анализа принадлежит экономическому моделированию.

Макроэкономическое моделирование – метод упрощённого моделирования экономической действительности.

МЭ модели содержат 2 вида переменных:

- Экзогенные (внешние) – это переменные, которые заданы в моделях извне. (уровень налогов, денежного предложения и т.д.)

- Эндогенные – переменные величина которых является решением модели. (объём производства, уровень занятости, уровень инфляции, безработица)

В МЭ различают положительную и нормативную макроэкономику.

Положительная – реальные показатели и явления и их взаимодействия.

Нормативная – разработка теорий функционирования и развития национального хозяйства.

Также существует переменные главным фактором в которых является показатель времени:

- Запас (используется для измерения показателя на конкретный момент времени)

- Поток (характеризует процесс, который происходит на протяжении некоторого времени и измеряется в единицах за определённый период времени)

Запас = накопленным за определённое время потокам.

Поток = разнице запаса на начало и конец периода.

Макровеличини та їх вимірювання.

Макровеличины – это наиболее общие агрегаты:

- Национальный объём производства (ВВП)

- Общий уровень цен

- Уровень занятости

- Процентная ставка

Статистические показатели, которые характеризуют макровеличины:

- Абсолютные: характеризуют абсолютное рассмотрение или изменение экономического показателя. ДЭЛЬТАQ = Q1 – Q0

- Относительные: хар-ют отношение между двумя и более абс. показателями

Показатели структуры – удельный вес части в целом

Показатели координации – соотношение двух частей одного целого

Показатель интенсивности – степень развития объекта в некоторой среде

Показатели динамики (коэф роста = Q1/Q0, темп роста = коэф роста*100%, коэф прироста = (Q1-Q0)/Q0*100%, темп прироста = коэф прироста*100%.

Индексы – это относительные показатели, которые отображают общие перемены в совокупностях, которые включают разнородные элементы.

 

 

Схема економічного кругообігу: основні ринки, сектори та взаємодія між ними.

Экономический кругооборот – это разнонаправленная циркуляция продуктов и ресурсов между экономическими субъектами.В основе макроэкономического анализа лежит самая простая схема – кругооборот доходов и продуктов.Существует 4 этапа.

Домохозяйства – фирмы: Y=С

1. +Финансовый рынок: Y=С+S

2. + Государство: Д: Y=С+S+T; Р: Y=С+I+G

3. + Заграница: Д:Y=С+T+S+Z; Р: Y=C+I+G+E

 

Система національних рахунків як міжнародний стандарт макроекономічного рахівництва.

Макро изучает характер и функционирование экономики вцелом.В качестве обобщающих показателей результатов функционирования нац экономики за определ период используют следующие агрегаты: ВВП, ВНП, ЧНП, НД

Система национальных счетов – это система взаимосвязанных показателей и классификаций, которые используются для описания и анализа самых общих результатов и аспектов экономического процесса на макро уровне.СНР содержит информацию о:

- Всех хозяйствующих субъектах, которые берут участие в экономическом процессе: юридические лица и домохозяйства

- Все экономические операции, связанные с производством распределением и перераспределением доходов. Накоплением активов и другими аспектами экономического процесса

- Все экономические активы и пассивы, которые формируют национальное богатство

При расчёте основных макроэкономических показателей в СНР учитывается отличие между национальной и отечественной основами регистрации показателей. Различают показатели результатов экономической деятельности: ВВП и ВНП.В основе расчёта макро показателей лежит равенство доходов и расходов. Экономическая система является замкнутой, и все расходы на покупку товаров и услуг неизбежно являются доходами производителей этой продукции. То есть, любое действие. Которое влияет на расходы, должно обязательно отображаться на доходах, и наоборот – всё что влияет на доходы, в дальнейшем будет отображаться на расходах.Чтобы избежать двойного счёта – ситуации, когда одна и та же операция может быть учтена дважды, в СНР выделяют такие понятия

- Промежуточная продукция – это товары и услуги, которые покупаются с целью дальнейшей переработки, обработки или перепродажи.

- Конечная продукция – товары и услуги, которые покупаются с целью конечного потребления, не для дальнейшей переработки или перепродажи.

- Добавочная стоимость фирмы – стоимость, которая создана в процессе производства на данном предприятии и охватывает реальный вклад предприятия в создание стоимости конкретного продукта, за исключение стоимости промежуточных товаров и услуг, которые были приобретены фирмой в процессе производства.

Номінальний та реальний ВВП. Проблема вимірювання зміни рівня цін у економіці.

Для макроэкономического анализа тенденций развития экономики страны выделяют номинальные и реальные значения ВВП

Номинальный ВВП – это объём производства, который измеряется в текущих ценах, то есть ценах, которые существуют на момент производства.

Номинальный ВВП = СУММА p1*g1 (g1- объём производства в текущем году; p1-цена товара в текущем году.)

Таким образом, на величину номинального ВВП влияют два процесса:

- Динамика объёма производства

- Динамика уровня цен

Реальный ВВП – это объём производства, который измеряется в неизменных ценах, то есть на величину этого показателя влияет только изменение объёмов производства

ВВПр = СУММАp0*g1 (p0 –цена в базисном году)

Реальный ВВП можна посчитать путём корректировки номинального ВВП на индекс цен ВВПр = ВВПн/Iц Если величина индекса цен меньше единицы, то происходит корректировка номинального ВВП в сторону увеличения (инфлирование). Если величина индекса цен больше единицы, то происходит дефлирование – корректировка номинального ВВП в сторону уменьшения.

 


Поняття товарного ринку

Товарний ринок-агрегат, що означає суму мікроекономічних ринків усіх кінцевих товарів і послуг.

Суб’єкти ТР:

-споживчий сектор

-підприємницький сектор

-державний сектор

- нерезиденти

Інфраструктура ТР:

-товарні біржі

-оптові торгові організації

-ярмарки тощо

Компоненти ТР:

-загальний рівень цін

-реальний обсяг виробництва

-сукупний попит AD

-сукупна пропозиція AS

Сукупна пропозиція.

AS – це реальний обсяг вир-ва У, що може бути, при різних рівнях внутрішніх цін р.

Функція сукупної пропозиції:

Ys=c+dp

Два графіка:

1й- по гориз: У, по вертик. р, наповнення лінія AS

2й- по гориз. У, по вертик. р, наповнення: крива AS розділена на три відрізки.

1й – Кейнсіанський відрізок позначає, що зміна обсягу пропозиції Ys відбувається при фіксованому рівні цін. Є можливість збільшення обсягів без збільшення цін, бо є вільні ресурси. Ціни є жорсткими, або нечутливі до змін. (короткостроковий період)

2й - від G до F похилий, проміжний, висхідний. Характеризує для пожвавлення в економіці, коли обсяг сукупної пропозиції збільшується при деякому зростанні загального рівня цін.

Зміни в правових нормах

а) зміни в податках і субсидіях

б) зміни характеру держ регулювання економіки

графік:

по горизонт. У, по вертик. р, наповнення три криві сукупної пропозиції, показати зміни

Рівновага товарного ринку – це стан економіки, коли сукупний попит і сукупна пропозиція збалансовані.

Графік взаємодії попиту і пропозиції

Сукупний попит.

Сукупний попит-це реальний обсяг виробництва (У) вітчизняних товарів та послуг, що споживачі готові придбати при різних рівнях цін Р.

Структура AD:AD=C+I+G+Xn, де

AD-сукупний попит суспільства: споживчий, інвестиційний, державний попит і попит державного експорту,як різниця між попитом закордонних споживачів на вітчизняну продукцію і попитом вітчизняних споживачів на імпортну(закордонну) продукцію

C –споживчийпопит
I – інвестиційний попит

G – державний попит

Xn - попит на обсяг чистого експорту, як різниця між попитом іноземних споживачів вітчизняної продукції і попитом вітчизняних споживачів імпортної продукції.

Аналітична модель сукупного попиту:

Yd=a-bp,де

a-максимально можливий обсяг AD при будь-якому рівні P

b-коефіцієнт,що вказує на чутливість між зміною загального рівня цін і зміною реального ВВП

Yd - обсяг сукупного попиту

P– загальний рівень цін

Р

У

Графік сукупного попиту: по гориз. У=ВВПреал, по вертик. Р, компонент: крива попиту АД, показати зміну ціни від р1 до р2, від У2 до У1.

Пояснення до графіка:

Якщо змінюється рівень цін від р1 до р2, то обсяг сукупного попиту теж змінюється, зменшується (ефект заміщення, доходу).

Зворотню залежність між зміною р і У пояснюють цінові чинники сукупного попиту:

1. Ефект багатства (касових залишків) – домогосподарства тримають певну частину своїх активів у вигляді поточних рахунках, фінансових активів (для спрощення - облігації).

Величина багатства залежить від кількості грошей та від цін, і вимірюються величиною реальних касових залишків: М/р, де М – обсяг грошової маси.

Якщо рівень цін ↑ від р1 до р2 споживачі починають відчувати себе біднішими і скорочують свої закупівлі, бо купівельна спроможність запасу грошей зменшується.

Крім того, збільшення р призводить до збільшення процентних ставок, внаслідок чого вартість облігацій падає:

BP=BY/r*100%, де

BУ – доход від облігації,сонстанта

BP – ціна облігації,

графік:

r

М

по гориз. М, по вертик. r,компоненти: вертикальна пряма MS, MD перетинає MS, і MD, перетинає MS, процентна ставка змінюється у цих випадках.

Усвідомивши, що багатство зменшилось, люди починають менше зберігати і менше витрачати, як наслідок, обсяг сукупного попиту скорочується від У1 до У2

2. Ефект % ставки.

Якщо Ip збільшиться від р1 до р2, то продаж і купівля попередньої кількості товарів, вимагає більшої кількості грошей, попит на гроші збільшується, що призводить до збільшення % ставки. Підвищення процентних ставок спрощує інвестиції і споживання за рахунок кредиту. Як наслідок, обсяг сукупного попиту скорочується від У1 до У2.

Ефект імпортних закупівель.

Зростання цін на вітчизняну продукцію від р1 до р2 призводить до підвищення попиту на імпортні товари, отже чистий експорт Xn зменшується, і як результат обсяг сукупного попиту скорочується від У1 до У2.

Зміну сукупного попиту також викликають такі нецінові чинники:

Зміна в сукупному попиті

Зміну в сукупному попиті можуть викликати такі процеси:

а) зміна в добробуті споживачів

б) інфляційні очікування споживачів

в) рівень споживчої заборгованості

г) рівень особистого оподаткування

2. Зміна в інвестиційному попиті, яку в свою чергу викликають такі зміни:

а) рівень % ставки

б) зміна чистого прибутку від інвестиц

в) зміна рівня оподаткування підприємств

г) зміна в технологіях

д) зміни в обсягах надлишкових виробничих потужностях

Пропозиція грошей.

Містить в собі готівку поза банківською системою і чекові депозити. MS=C+D

Тобто пропозиція грошей = агрегату М1

Джерела створення нових депозитів:

- Вкладання небанківськими секторами готівкових грошей у комерційні банки

- Купівля комерц банками державних цінних паперів у фірм

- Купівля банківськ системою іноземної валюти у небанківського сектору

- Надання комерційними банками позичок підприємствам та домогосподарствам

Сумма коштів що внесені як депозити на банківські рахунки складають фактичні або загальні резерви комерційних банків(TR)

Система за якої банки мають створювати резерви що дорівнюють депозитам називається системою стовідсоткового банківського резервування. При цьому банки не можуть впливати на пропозицію грошей.

Сучасні банківські системи базуються на частковому резервуванні коштів. Банки повинні мати мінімальні обов*язкові резерви ЯЯ пропорційно до суми депозитів.

Норма обов*язкового резервування rr=RR/D

Надлишкові резерви – величина на яку фактичні резерви перевищують його обов*язкові резерви ER=TR-RR

За системи часткового резервування комерцыйны банки можуть збыльшувати пропозицыю грошей за рахунок кредитування.

Здатність окремого банку створювати гроші визначається величиною його надлишкових резервів.

Величина обернена до норми резервування називається кредитно-депозитним мультиплікатором MULTd=1/rr

Н означаэ кількість нових депозитів грошей якістворюютьсяоднією грошовою одиницею надлишкових резервів.

Максимальне розширення депозитів ДЄЛЬТА MS=MULTd*ДЕЛЬТА TR

Процес емісії платіжних засобів у межах системи комерційних банків називається кредитною мультиплікацією або мультиплікативним створенням депозитів.

Грошова база – це готівкові кошти та банківські резерви MB=C+TR

Норма фактичного резервування tr=TR/D

Коефіцієнт пропорційності між пропозицією грошей і грошовою базою одержав назву грошового мультиплікатора MULTm=cr+1/cr+1 (Характеризує на скількизмінилась пропозиція грошей при збільшенні грошової бази на одиницю)

17.. Макроекономічна рівновага і механізм її відтворення.Модель AS AD

Стимулювальна політика розширення сукупного попиту. Уряд може стимулювати збільшення виробництва і національного доходу з допомогою заходів, які збільшують сукупний попит. При збільшенні пропозиції грошей, зниженні податків або збільшенні державних закупівель крива сукупного попиту AD зсувається праворуч. Умови початкової рівноваги порушуються, і економіка зазнає шоку попиту, розглянемо» як буде змінюватись при цьому рівновага у моделі AD-AS для кейнсганської моделі короткострокової сукупної пропозиції, у якій при­пускається абсолютна жорсткість цін та заробітної плати в короткостроко­вому періоді.

Початкова рівновага. Крива сукупного попиту AD довгострокова крива сукупної пропозиції LRAS і короткострокова крива сукупної пропозиції SRAS0 перетинаються в точці А, де спо­стерігається довгострокова рівно­вага сукупного попиту і сукупної пропозиції. В точці А заплановані видатки домогосподарств, під­приємств, уряду та іноземців (су­купний попит) дорівнюють запла­нованим доходам виробників від продажу товарів та послуг (сукуп­ній пропозиції). При сукупному випуску Yg=YF та рівноважній ціні ро в економіці спостерігається пов­на зайнятість, найкращий розподіл та використання ресурсів у вироб­ництві.

Короткострокова рівновага. Розширення сукупного попиту з AD0 до AD1 порушує довгостроко­ву рівновагу. Але жорстка за­робітна плата залишається незмін­ною. Найближчим часом підприємства не передбачають загального підви­щення цін. Тому рівень цін і витрат сукупної пропозиції Р0 у точці А також не змінюється. Розширення сукупного попиту дає змогу фірмам збільшити прибутки за рахунок додаткового випуску продукції і стимулює збільшення виробництва товарів. Залежно від гнучкості цін і витрат при розширенні сукупного випуску, економіка може досягти нової точки короткострокової рівноваги при вищих або незмінних цінах. В крайній кейнсіанській моделі з абсолютно жорсткими цінами рівень цін не зростає тому, що середні витра­ти виробництва при збільшенні випуску залишаються незмінними і вироб­ництво виявляється набагато гнучкішим за ціни. Протягом короткого часу, поки заробітна плата і ціни залишаються незмінними, обсяг виробництва товарів і послуг збільшується з Y0 до Yr і додатковий сукупний попит повністю задовольняється виробництвом при попередньому рівні цін Р0. Рівень витрат матеріальних ресурсів та праці на одиницю виробленої про­дукції при збільшенні випуску вище його потенційного рівня підвищується, але внаслідок інертності цін і жорсткості заробітної плати не відбивається на цінах продукції, і, фактично, середні витрати виробництва залишаються незмінними протягом усього короткострокового періоду. Точка рівноваги пересувається на кривій сукупної пропозиції SRASg з точки А в точку ко­роткострокової рівноваги В. Можливість розширення сукупного випуску в точці корокострокової рівноваги В обмежується сукупним попитом AD1 і припиняється.

Відновлення довгострокової рівноваги. У точці В рівновага AD-AS не­стабільна: попит на ресурси з боку підприємств зріс, безробіття знизи нижче природного рівня. Заробітна плата й ціни на ресурси почина­ють зростати, і ціни втрачають жорсткість. Прибутковість вироб­ництва зменшується, і сукупний випуск починає скорочуватись. У момент, коли гнучкість цін за витратами відновлюється й ціни починають зростати, а випуск скоочуватись, короткостроковий пе­ріод закінчується. Підвищення цін на ресурси викликає додаткове підвищення загального рівня цін і середніх витрат. Крива короткострокової сукупної пропозиції SRAS0 піднімається вгору. Підви­щення рівня цін і витрат припиня­ється в точці нової довгострокової рівновагії С. У новій довгостро­ковій рівновазі обсяг випуску скорочується до потенційного (Y0=YF), а рівень цін підвищується з Р0 доР1 У новій точці довгострокової і короткострокової рівноваги С, як і в точці А, рівень цін відповідає очікуваному рівневі середніх витрат при потенційному обсягу виробництва.

Інфляція попиту. Довгостроковим наслідком стимулювальної політики є підвищення рівня цін. Якщо припустити, що стимулювальна політика буде тривати далі, то криві сукупного попиту і сукупної пропозиції почнуть рухатися вгору, і в економіці виникне інфляція, обумовлена розширенням сукупного попиту.

Інфляція витрат. Ринок може зазнавати потрясінь не лише внаслідок змін у сукупному попиті, але і внаслідок шоків сукупної пропозиції, коли зміни у витратах виробництва (вплив нецінових факторів) пересувають криву сукупної пропозиції

Негнучкість цін до зниження. Але припустімо, що ціни виробництва й заробітна плата виявились негнучкими до зниження в довгостроковому періоді. В умовах довгострокової жорсткості ціни легко зростають, але по­тім не знижуються. Тому відновлення потенційного випуску при нижчому рівні цін неможливе. Зменшення сукупного попиту або інфляція витрат в умовах довгострокової негнучкості цін ведуть до скорочення довгострокового рівноважного випуску нижче потенційного.

Виробництво зазнає довгострокового спаду — депресії.

Стабілізація виробництва. Відновлення довгострокової рівноваги на рівні потенційного випуску в умовах жорсткості цін до зниження потребує збіль­шення сукупного попиту. Для цього уряд збільшує сукупний попит і дає виробництву можливість повернутися до потенційного випуску.

Стагфляція. Але якщо інфляція попиту доповниться інфляцією витрат, то при збільшенні сукупного попиту, крива SRAS, підвищиться. Рівень цін зросте, а довгостроковий випуск так і зали­шиться на рівні меншому від потенційного. Повторна спроба стабілізації може посилити інфляційні очікування підприємств настільки, що підви­щення кривої SRAS буде постійно випереджати розширення сукупного попиту. Інфляція у довгостроковій рівновазі прискориться, а довгостроковий обсяг сукупної пропозиції ще більше скоротиться. Таке поєднання інфляції і спаду виробництва у довгостроковому періоді називається стагфляцією

 

Попит на гроші як активи

По на гроші як активи змінюється обернено пропорційно ставці % і пов'язаний з теорією переваги ліквідності: чим вища ставка %, тим менший По на гроші як активи, тому що за збільшення ставки % збільшується альтернативна вартість грошей. По на гроші для угод і По на гроші як активи визначає загальний По на гроші:


 

Сутність та види інфляції.

Інфляція означає зростання загального рівня цін (або, іншими словами, це є падіння купівельної спроможності грошей, підвищення грошової вартості життя).
Від інфляції слід відрізняти інфляційний шок — одноразове підвищення рівня цін, котре може стати імпульсом для прискорення процесу інфляції, а може і не стати.
Рівень інфляції показує, як змінилися ціни в економіці, і вимірюється за допомогою індексів цін.
Індекс споживчих цін являє собою співвідношення ціни кошика в поточному році до ціни аналогічного кошика в базовому році, він включає товари, вироблені не тільки всередині держави, але також і імпортні. Враховує тільки товари і послуги, що спожиті індивідуальними споживачами.

Індекс споживчих цін розраховується щомісячно, є оперативним і найпоширенішим показником рівня інфляції.

Темп інфляції показує, як змінилася сама інфляція за певний період (прискорилась чи сповільнилась), і визначається за формулою: Іц1-Іц0/Іц0

Так зване «правило величини 70» дає можливість кількісно прогнозувати інфляцію. Точніше кажучи, воно дозволяє швидко підраховувати кількість років, необхідних для подвоєння рівня цін. Потрібно тільки розділити число 70 на щорічний рівень інфляції. Наприклад, при щорічному рівні інфляції в 3 % рівень цін подвоїться приблизно через 23 роки. При 8 %- ній інфляції рівень подвоїться приблизно через дев'ять років.

Протилежним до інфляції поняттям є дефляція, яка має місце, коли загальний рівень цін падає і купівельна спроможність грошей підвищується.
Дезінфляція означає вилучення з обігу частини надлишкової грошової маси, випущеної в період інфляції, що супроводжується зниженням темпу зростання цін.
В економіці немає якогось одного виду інфляції, оскільки вона виникає під впливом багатьох факторів.
За критерієм проявлення існує два типи інфляції:
– відкрита;

– пригнічена (прихована).

Відкрита інфляція проявляється у тривалому зростанні рівня цін. Вона розгортається на ринках, де діють вільні ціни. Рівень інфляції при відкритій формі визначається темпом приросту рівня цін.
Прихована інфляція проявляється через посилення товарного дефіциту. Розгортається в умовах жорсткого державного контролю за цінами.
За критерієм причинності розрізняють два види інфляції:

– інфляція попиту;

– інфляція пропозиції (витрат).

Також інфляція може бути збалансованою і незбалансованою.
При збалансованій інфляції ціни піднімаються відносно помірно і одночасно на більшість товарів і послуг. В цьому випадку по результатах середньорічного росту цін піднімається відсоткова ставка державного банку і таким чином ситуація стає рівносильна стабільним цінам.
У випадку незбалансованої інфляції ціни на різні товари і послуги піднімаються неодночасно і по-різному на кожний тип товару.
Існує також очікувана і неочікувана інфляція. Очікувану інфляцію можна спрогнозувати на який-небудь період часу і вона, як правило, є прямим результатом діянь влади.

Існує три категорії інфляції кількісного характеру: помірна, галопуюча, гіперінфляція.

Ситуація в економіці, коли одночасно відбувається підвищення рівнів інфляції та безробіття на фоні загального спаду виробництва, називається стагфляція.

Розрізняють декілька причин інфляції.
По-перше, це диспропорційність, або незбалансованість державних витрат і доходів, що проявляється в дефіциті держбюджету. Якщо цей дефіцит фінансується за рахунок активного використання «друкарського верстату», це призводить до збільшення маси грошей в обігу, а відповідно і до інфляції.
По-друге, інфляційне зростання цін може відбуватись, якщо фінансування інвестицій проводиться за рахунок бюджетного дефіциту.
По-третє, зі зростанням «відкритості» економіки тієї чи іншої країни все більше втягування її в світогосподарські зв'язки збільшує небезпечність «імпортованої» інфляції.
По-четверте, інфляція набуває само підтримуючий характер в результаті інфляційних очікувань.

Подолання інфляційних очікувань населення і виробників — найважливіше (якщо не головне) завдання антиінфляційної політики.
Взагалі існує дві теоретичні концепції визначення першопричини інфляції: структурна і монетарна.
Структурна концепція: інфляція виникає через наявність структурних «вузьких місць» в економіці: диспропорції суспільного відтворення; дефіцит держбюджету; підвищення попиту тощо.
За цією концепцією збільшення грошової маси дає можливість інфляції проявитися і стати зростаючим процесом.
Монетаристи розглядають інфляцію як чисто грошовий феномен, обумовлений м'якою грошовою і бюджетною політикою держави (дефіцитне фінансування, надлишкове розширення внутрішнього кредиту, помилкова грошова політика Національного банку відносно емісії грошей, експортно-імпортних операцій тощо).
Вони вважають вузькі місця наслідком спотворених внутрішніх цін і валютних курсів, а це, в свою чергу, викликано інфляційними процесами і спробами уряду стримати підвищення цін.
Соціально-економічними наслідками інфляції є наступні процеси:
1. Знижуються реальні доходи населення.
Це стосується осіб, які отримують фіксовані номінальні доходи (бюджетники, пенсіонери та інші). При зростанні цін їх реальні доходи падають. Реальні доходи зростають у тих осіб, заробітна плата котрих зростає швидше, ніж рівень інфляції. Перші обкладаються інфляційним податком, другі отримують інфляційну субсидію.
2. Знецінюються фінансові активи з постійним доходом. їх реальна вартість знижується. Реальні доходи власників таких активів знижується.
3. Порушується нормальний розподіл доходів між дебіторами і кредиторами. Від інфляції виграють дебітори, тобто позичальники кредиту, а програють кредитори (ті, хто надають кредит).
4. Знижується мотивація до інвестування довгострокових програм.
5. Прискорюється матеріалізація грошей. Підвищуються ціни на товарно-матеріальні ресурси і нерухомість. Через це домашні господарства і підприємства позбавляються від грошей і вкладають їх в запаси товарно-матеріальних цінностей і нерухомість. Гроші стають «гарячими».
6. Здійснюється вплив на зайнятість і безробіття.
7. Знижується мотивація до праці.
8. Підривається управлінський механізм економіки.
А. Філліпс, аналізуючи дані англійської статистики за 1861—1957 pp., довів, що в короткостроковому періоді високі темпи інфляції мають супроводжуватися низьким рівнем безробіття, і навпаки. Обернену залежність між рівнем інфляції та рівнем безробіття демонструє крива Філліпса (рис. 3. 3.).


U — природний рівень безробіття;
Р — темп росту цін за природного рівня безробіття)
Лівіше точки N спостерігається інфляція попиту, яка може виникнути в результаті спроб держави встановити високу зайнятість. Правіше точки N— падіння цін в період кризи перевиробництва.
Слід зазначити, що:
– в короткостроковому періоді, до 2 років, обернений зв'язок між інфляцією та безробіттям має нестійкий характер і порушується зі зміною очікуваної інфляції;
– в довгостроковому періоді альтернативи не існує. Безробіття залежить від інфляції.
В короткостроковому періоді в економіці виникає інфляційна спіраль «заробітна плата — ціни», за умов якої підвищення заробітної плати породжує підвищення цін, що веде до подальшого зростання цін і ставки заробітної плати.
У короткостроковому періоді економічна політика, спрямована на швидке зниження рівня безробіття, призводитиме до прискорення інфляції. При розробці державної політики необхідно вибрати між:
– політикою, спрямованою на економічне пожвавлення, з високими темпами приросту ВВП, що швидко знизить безробіття, і
– політикою пожвавлення, з повільним приростом ВВП, що дає змогу сповільнити інфляцію, але за рахунок тривалого безробіття.
Цей вибір залежить від очікуваного рівня інфляції: чим більшим буде цей рівень, тим вище розміщуватиметься крива Філіпса. А це значить, що фактичний рівень інфляції буде вищим для будь-якого рівня безробіття.
При стагфляції (одночасному зростанні безробіття та інфляції) дана альтернатива не дотримується.

25.. Інфляція попиту.

AD=C+I+G+Xn

Інфляція попиту грунрується на правостороннюму переміщенні AD,як відбиття зміни сукупного попиту.

Початкове збільшення AD, перехід із точки А в точку В, ще не є інфляцією,тому що таке збільшення цін відбувається на короткостроковому проміжку часу. Крім того, таке збільшення цін супроводжується збільшенням обсягу від УA до УB. Але з часом збільшення цін на засоби виробництва починає наздогоняти збільшення цін на продукцію кінцевого виробництва,тобто вкл.реакція сукупної пропозиції,вона зменшується.

Чинники інф.попиту:

1)Чинники,що викликають надмірний споживчий попит.

2)Чинники,що викликають різке збільшення інвестиційного попиту.

3)Чинники,що викликають надмірний урядовий попит(бюджетний дефіцит).

4)Чинники,що викликають надмірний іноземний попит на відчизняний товар,як наслідок єкспорт перевищує імпорт.

Інфляція витрат.

Значну роль в переміщенні AS1 до AS2 відіграють передбачення виробників. Раптове збільшення цін на певний елемент виробничих ресурсів збільшує передбачувальні ціни на засоби виробництва. Якщо AD залишається на попередньому рівні, то виробництво у попередніх обсягах стає не рентабельним. Економіка не може залишатись в такому стані, тому що УB не відповідає УA.

Після того,як рівновага досягає точки В,то існує 2 виходи:

1-повернення в т.А,

2-перехід до т.С.

1-передбачає,що зниження виробництва і небезпека безробіття змусять виробників погодитись на зниження з/п,цьому ж сприятиме структурна перебудова виробництва,крива AS2 почне рухатись до AS1.

2-можливий тоді,коли в результаті фіскальної або монетарної політики лінія AD1 переміститься в стан AD2. Нова рівновага –С, при УA-потенційне,бо відповідає LA, а ця кількість зайнятих встановиться за умов природнього безробіття.

Наслідки інфляції

1) зниження реальних доходів населення;2) знецінення фін. активів (зменш. реальної вартості фін. активів з реальними дох.);3) порушення відношень між позичальниками і позикодавцями;4) зменш. мотивація до інвестування;5) перерозподіл дох. між приватним сектором і державою;6) поява «витрат меню»: продавці змушені часто змінюв. цінники, каталоги, що призводить до додатк. витрат;7) поява «витрат зношеного звуття»: спричинених тим, що люди, запобіг. втраті купів. спроможності грошей тримають цю готівку на депозитах і змушені часто ходити в банк, щоб зняти гроші на поточні витрати;8) вводиться фіскальн. податок, спричинений тим, що в умовах інфл. зростання дох. має номінальн. хар-тер, супроводж. зниженням реальн. дох. Якщо норма оподаткув. протягом первного часу залиш. незмінною, то сплатник податків несе певний тягар, змінюються надходження від оподаткув.;9) перерозподільчий ефект (втрачають всі, хто має фіксов. дох.);10) ціни втрач. свою регул. ф-ю (через скороч. обсягів вир-ва і спожив.);11) дезорганізація держави;12) диспропорції між галузями ек-ки;13) затруднює проведення ефективн. макроек. політики;14) ускладн. міжнародн. валютні відносини;15) перехід до натуралізації обміну, спекулятивних тенденцій на ринку, до соц. і політ. Потрясінь

29. Взаємозв'язок інфляції та безробіття. Крива Філліпса у трактуваннях сучасних шкіл макроекономіки.

Інфляція – це безперервний ріст загального рівня цін.

В залежності від різноманітних критеріїв розрізняють наступні види інфляції та причини, що їх породжують:

за критерієм першопричини інфляційних процесів розрізняють інфляцію попиту та інфляцію витрат.

Інфляція попиту означає випереджаюче зростання сукупного попиту порівняно із сукупною пропозицією.

Причинами інфляції попиту є позитивні шоки сукупного попиту, спричинені неціновими факторами.

Інфляція витрат має своїм витоком негативні шоки сукупної пропозиції.

за ступенем адміністративної регульованості розрізняють приховану та відкриту інфляцію. В командній економіці, де переважна більшість цін фіксовані, панує прихована інфляція, що виражається у розриві між грошовою і товарною масою та утворенні товарного дефіциту.У ринковій економіці, де регулюється від 5 до 20 % цін, вона носить відкритий характер і проявляється у їх зростанні.

за характером цінової динаміки виділяють збалансовану і незбалансовану інфляцію. Збалансована протікає при рівномірному зростані цін на ринках різних товарів і послуг.

Незбалансована характеризується р



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-04-19; просмотров: 186; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.229.117.191 (0.118 с.)