ТОП 10:

Тема 3 Впровадження вибіркового обстеження в практику державної статистики



Перелік запитань

Передумови проведення вибіркового обстеження
Проведення робіт з впровадження вибіркового обстеження
Аналіз основи вибірки

Методичні вказівки

1 Передумови проведення вибіркового обстеження

Потребує наукового обґрунтування уся система організації та методології вибіркового обстеження. Обґрунтування вибіркового обстеження полягає в з’ясовуванні умов, за яких його переваги виявляються найбільшою мірою.

Основним критерієм ефективності статистичного обстеження є можливість отримання якісних результатів за наявних витрат. Такою є перша умова, що повинна закладатися в обґрунтування вибіркового обстеження.

Друга умова полягає в необхідності забезпечувати високу однорідність сукупності, що обстежується. Сукупність вважається однорідною, якщо її складові елементи (одиниці) подібні між собою за істотними для даного дослідження ознаками і належать до того самого типу явища.

Оскільки на кожний елемент сукупності впливає множина факторів, то ці елементи не можуть бути повністю однорідними. Проте розбіжності між елементами сукупності з основних факторів не повинно бути великим. Ступінь розходження має кількісне вираження: це коефіцієнт варіації. Чим однорідніша сукупність, тобто чим менший коефіцієнт варіації, тим більше можливості досягти заданих показників точності та імовірності при невеликому обсязі вибірки. Проте в практиці статистичних досліджень (зокрема за діяльністю малих підприємств) не існує ідеально однорідних сукупностей.

Існує кілька прийомів, які за неоднорідної сукупності все ж дозволяють отримати досить точні результати вибіркового обстеження. Основним таким прийомом є стратифікація, тобто розшарування сукупності на однорідніші підсукупності. Розбиваючи сукупність на однорідні групи, враховуючи ступінь зв’язку ознак, можна свідомо обмежити випадкову варіацію і цим регулювати необхідний обсяг вибірки і впливати на точність отримуваних результатів.

Чим більше однорідних одиниць у страті, тим створюються кращі умови для отримання виграшу від стратифікації. Проте стратифікація призводить до значного підвищення точності лише в тому випадку, коли окремі страти помітно відрізняються одна від одної. Це підвищення точності при вивченні кількісних ознак зазвичай більше ніж при вивченні якісних ознак.

Іншим способом підвищення точності оцінок вибіркового обстеження неоднорідної сукупності є виявлення та врахування екстремальних (нетипових; що різко виділяються) елементів сукупності. Екстремальний елемент – це спостереження, або одиниця обстеження (елемент вибірки), значення ознаки якої істотно (помітно) відрізняється від іншої маси одиниць обстеження даної вибірки.

Третя умова зводиться до забезпечення оптимальної точності розрахунків показників вибіркового обстеження. Недостатня точність знижує якість обстеження, а надлишкова – збільшує витрати на його проведення.

Четверта умова – визначення обсягу вибірки у відповідності із заздалегідь встановленим ступенем точності вибірки. Крім того необхідно мати деякий запас чисельності вибірки.

П’ята умова – достатньо великий обсяг генеральної сукупності, або її частин – страт (якщо є потреба у стратифікації). Вибірковий метод базується на принципах теорії ймовірностей, а дана вимога пов’язана з законом великих чисел, який говорить про те, що при достатній кількості одиниць за умови випадкового відбору, якщо статистична характеристика є математичним сподіванням вибіркової характеристики, то остання досить мало відрізняється від шуканої характеристики.

Останнім часом з’явились дослідження, які дозволяють послабити дану вимогу, вони стосуються так званої проблеми оцінювання для “малих територій”.

Шоста умова – наявність розподілу досліджуваної ознаки близького до нормального. Практика застосування вибіркових обстежень показує, що нормальний розподіл зазвичай має місце в області вивчення природних явищ і в техніці, оскільки там маємо місце з однорідними сукупностями. Що стосується соціально-економічних явищ, то розподіли близькі до нормального зустрічаються досить рідко. Внаслідок їх різкої диференціації можливим є застосовування процедури стратифікації, з надією отримати страти з розподілом всередині страт близьким до нормального.

Сьома умова пов’язана з цільовою спрямованістю вибіркового обстеження. Методи і форми проведення обстеження повинні відповідати цілям, що визначаються замовником (користувачем). Невиправданим є застосовування складних розрахунків для виконання нескладних замовлень і навпаки.

Спосіб формування вибіркової сукупності виступає у якості дуже важливого фактору, що визначає репрезентативність вибіркового обстеження, оскільки точність обстеження залежить від того, яким чином була відібрана сукупність одиниць, що підлягають обстеженню.

Форма вибірки має важливе значення для підвищення точності характеристик вибірки, а також для визначення оптимальної чисельності вибіркової сукупності. А отже, вирішення питання щодо способу формування вибірки має як теоретичний інтерес, так і набуває важливого практичного значення. Тому обґрунтування вибору способу формування вибіркової сукупності є обов’язковою умовою наукового організованого вибіркового обстеження.

Для того, щоб надати наукове обґрунтування виду вибірки необхідно проаналізувати принаймні декілька найбільш придатних для даного обстеження форм обстеження, і обрати ту, що є найбільш ефективною для даного обстеження. Вибір того чи іншого виду визначається задачами обстеження і залежить від специфіки об’єкта дослідження.

Восьма умова – попередження виникнення систематичних похибок, що з’являються внаслідок порушення принципу рівних можливостей попадання у вибірку кожної одиниці генеральної сукупності. Попередження систематичних похибок досягається у результаті застосування науково обґрунтованих способів формування вибіркової сукупності.

Дев’ята умова – проведення вибіркового обстеження в комплексі, що включає кілька суміжних вибіркових обстежень у поєднанні із суцільним обстеженням або наявність надійних додаткових джерел інформації щодо досліджуваної сукупності.

Десята умова – проведення серії послідовно виконуваних вибіркових обстежень із заданої тематики для відслідковування тенденцій і коригування раніше одержаних результатів обстеження.

Як видно, ці умови взаємопов’язані, а отже, доповнюють одна одну. Саме тому часто невиконання однієї з них тягне за собою невиконання інших.

Обґрунтування необхідно здійснювати до початку робіт з вибіркового обстеження і треба передбачити завчасне перебирання варіантів з різноманітними параметрами, що задаються, результатами і витратами – з метою аргументованого вибору найкращого варіанта вибіркового обстеження.

2 Проведення робіт з впровадження вибіркового обстеження

Здебільшого у практиці державної статистики вибіркове обстеження впроваджується на заміну суцільного. Такий перехід від суцільного до вибіркового обстеження доцільно здійснювати за етапами: пілотне – пробне – повне обстеження. Це дає можливість послідовно визначити доцільність вибіркового обстеження, його методологічні та організаційні межі. Вищевказані етапи, очевидно, мають відмінності. У той же час між ними існує тісний зв’язок. Кожний наступний етап забезпечується успішною реалізацією попереднього. Склад процедур та функцій, що реалізуються на наступному етапі, визначаються в залежності від вихідної інформації з попереднього.

Між термінами пілотне та пробне обстеження є відмінності. Перша відмінність полягає у меті цих обстежень. Пілотне обстеження, у першу чергу, направлене на вивчення можливостей проведення ефективного вибіркового обстеження даної сукупності, тобто в обґрунтуванні рішення щодо переведення суцільного обстеження на вибіркове. У той же час головною метою пробного обстеження є опрацювання питань методології вибіркового обстеження.

Оскільки при проведенні пілотного вибіркового обстеження, можуть бути отримані висновки щодо низької ефективності його проведення для даної сфери, виникає потреба заощадження коштів. Тому пілотне обстеження повинно бути малого обсягу, що досягається завдяки обґрунтованому звуженню поля спостереження, в той час, як пробне обстеження передбачає повне коло підприємств даної сфери. У цьому полягає друга відмінність у трактуванні цих термінів.

Перехід до вибіркових обстежень є досить складним і відповідальним процесом. Попри значні переваги застосування вибіркових обстежень, виникає велика кількість проблем, пов’язаних з тим, що вибірковий метод вимагає умови однорідності досліджуваної сукупності та її значного обсягу. Головними засобами для зниження неоднорідності досліджуваної сукупності є стратифікація та методи виявлення екстремальних (нетипових) елементів.

Стратифікація сукупності, тобто розшарування її на однорідні підсукупності, здебільшого є ефективною і може забезпечити необхідну умову однорідності для застосування вибіркового методу.

Методи виявлення екстремальних елементів, які застосовуються для підвищення однорідності сукупності, зазвичай використовуються як допоміжні до стратифікації, хоча можуть бути вживані і самостійно.

Неоднорідність, яку можна елімінувати за допомогою вказаних засобів, називається усувною. Проте бувають випадки, коли стратифікація та методи виявлення екстремальних елементів не дозволяють знизити неоднорідність сукупності. У цьому випадку маємо справу з неусувною неоднорідністю і приймати рішення щодо застосування вибіркового методу, який не дає прийнятної точності і достатньої імовірності, немає сенсу.

Складним є питання про критерій однорідності сукупності. В статистичній літературі є різні критерії, але універсального серед них немає. Тому здебільшого фахівець з вибіркового обстеження сам задає певний критерій, який він вважає для даної мети обстеження задовільним.

Отже, перед тим, як вирішувати питання про можливість переведення суцільних статистичних обстежень на вибіркові, необхідно обов’язково вирішити таке питання: чи можна забезпечити описані вище умови для застосування вибіркового методу спостереження.

Перед проведенням вибіркового обстеження важливим питанням також є оцінка обсягу вибірки. При цьому обсяг вибірки може бути встановлений за домовленістю у процентному вираженні, наприклад, 5% чи 10% або визначений за науково обґрунтованими формулами (різними в залежності від виду вибірки та способу відбору).

Проте незалежно від виду вибірки в формулу для обсягу вибіркової сукупності обов’язково входять такі показники, як дисперсія, похибка та коефіцієнт довіри, що залежить від імовірності, з якою можна вимагати, щоб невідоме значення показника (наприклад, середнє чи сумарне значення) за генеральною сукупністю знаходилось у довірчому інтервалі. Якщо останні два показники задаються користувачем в залежності від його потреб, то дисперсія повинна бути досить точно оцінена.

Задля цієї мети можна використовувати такі джерела: дані попереднього обстеження цієї сукупності та дані пілотного вибіркового обстеження. Оскільки пілотне обстеження завжди пов’язано з ризиком, а також часто зі значними витратами, то при можливості необхідно максимально використовувати наявні дані суцільного обстеження.

Пілотне обстеження може бути рекомендоване в першу чергу для дуже змінних із року в рік явищ чи процесів або таких, які раніше не досліджувались. Крім того, зовсім мале за обсягом пілотне обстеження може бути проведене з метою апробації запитань анкети та визначення орієнтовної кількості невідповідей.

3 Аналіз основи вибірки

Підходи до аналізу основи вибірки при впровадженні вибіркового обстеження:

– простий аналіз (без формування вибірок);

– аналіз за допомогою формування „штучних” вибірок.

Задля спрощення поставленої задачі на першому етапі розробки статистичні ознаки, відібрані для аналізу, варто досліджувати незалежно.







Последнее изменение этой страницы: 2016-04-19; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.233.215.231 (0.005 с.)