ТОП 10:

Тема 1 Суть та основні поняття вибіркового спостереження



Перелік запитань

Суть, мета та завдання вибіркового спостереження
Переваги та недоліки вибіркового спостереження
Основні поняття вибіркового методу

Методичні вказівки

1 Суть, мета та завдання вибіркового спостереження

Статистичні спостереження за охопленням одиниць поділяються на суцільні та несуцільні. При суцільному спостереженні [complete survey] обстежуються усі без винятку одиниці, а при несуцільному [incomplete survey] – лише певним чином відібрана їх частина.

Серед видів несуцільного спостереження важливу роль відіграє вибіркове, оскільки тільки при вибірковому спостереженні поширення даних, отриманих по вибірковій сукупності (вибірці), на всю сукупність має статистико-математичне обґрунтування.

Варто розрізняти такі терміни як вибіркове обстеження, теорія вибіркового обстеження і теорія вибіркового методу (вибірковий метод). Вибіркове обстеження є практичною реалізацією теорії вибіркового обстеження.

У свою чергу між теорією вибіркового обстеження і теорією вибіркового методу (яку вивчає математична статистика) є значні відмінності. Головна відмінність полягає у тому, що теорія вибіркового обстеження, окрім суто вибіркових питань, охоплює ще ряд проблем, таких як постановка цілі обстеження, встановлення поля обстеження, визначення одиниці обстеження, складання програми обстеження, розв’язання організаційних питань проведення обстеження, редагування даних та деякі інші, в яких теорія вибіркового методу не відіграє помітної ролі.

Крім того у теорії вибіркового методу зазвичай вважаються відомими форма розподілу (наприклад, нормальний розподіл), а його параметри (наприклад, середнє і дисперсія) можна оцінити за вибіркою. Натомість у теорії вибіркового обстеження є лише обмежена інформація щодо розподілу. Зокрема, форма розподілу є невідомою. Особливо ця ситуація є природною для обстежень, у яких вивчається багато різних показників з відмінними розподілами.

Друга відмінність – це те, що теорія вибіркового обстеження вивчає обмежені сукупності на відміну від теорії вибіркового методу, в якій вивчаються необмежені сукупності елементів. Для практичних цілей поправка на обмеженість часто ігнорується, оскільки для великих сукупностей вона є досить незначною.

Таким чином, вибіркове спостереження [sample survey] – це вид несуцільного спостереження, при якому поширення даних, отриманих по вибірковій сукупності (вибірці), на всю досліджувану сукупність має статистико-математичне обґрунтування.

Вибіркове спостереження є реалізацією теорії вибіркового методу. Вибірковий метод [sample method] – це система правил відбору одиниць і способів охарактеризування досліджуваної сукупності. При вибірковому методі обстеженню підлягає порівняно невелика частина усієї досліджуваної сукупності (зазвичай від 5% до 20%).

Сукупність, із якої проводиться відбір, називається генеральною сукупністю [population], а сукупність, яка відбирається для безпосереднього обстеження, називається вибірковою сукупністю (вибіркою) [sample]. Головною вимогою до вибіркової сукупності є її репрезентативність [representativeness], тобто здатність адекватно відображати чи представляти характеристики генеральної сукупності.

Метою вибіркового обстеження [sample survey aim] є одержання інформації щодо вибіркової сукупності і поширення її на генеральну сукупність. Кінцевим результатом проведення вибіркового обстеження є оцінки невідомих характеристик даної сукупності, тобто її параметрів.

Вибіркові спостереження мають досить широку сферу застосування. Наприклад, вони застосовуються при вивченні умов життя домогосподарств, у статистиці підприємств, сільського господарства, навколишнього середовища, у маркетингових дослідженнях та дослідженнях кон’юнктури ринку, при вивченні громадської думки тощо. Варто зазначити, що вибіркові спостереження проводяться не лише у економіко-соціальній сфері, але також у техніці, медицині, біології тощо. Їх застосування може виявитись єдино можливим у тих випадках, коли обстеження одиниць сукупності пов’язане із їх псуванням, наприклад, при дослідженні якості продукції. Сфера застосування вибіркових спостережень постійно розширюється, що пов’язане із низкою їх переваг.

2 Переваги та недоліки вибіркового спостереження

Перевагами вибіркового спостереження [advantages of sample survey] є:

1) менші порівняно з суцільним спостереженням матеріальні і фінансові витрати;

2) зниження трудових витрат і, як наслідок, можливість залучення більш кваліфікованого персоналу;

3) оперативність, тобто скорочення часу на проведення обстеження, у результаті чого забезпечується своєчасне одержання потрібної інформації і прийняття відповідних рішень;

4) можливість підвищити якість статистичної інформації і запобігти помилкам реєстрації внаслідок звуження кола респондентів, більш уважного контролю та індивідуальної роботи з респондентами;

5) можливість одержувати інформацію в умовах, коли суцільне спостереження з тих або інших причин є неможливим;

6) зниження звітного навантаження на респондентів, звільнення їх від обтяжливої підготовки регулярної статистичної звітності;

7) завдяки застосуванню відповідного математичного апарату можливість значно підвищити точність даних;

8) можливість уточнення результатів суцільного спостереження;

9) гнучкість і маневреність, швидке реагування на мінливу економічну кон'юнктуру і термінові замовлення.

Проте вибірковим спостереженням властиві і деякі недоліки у порівнянні з суцільними. Недоліками вибіркового спостереження [disadvantages of sample survey] є:

1) відсутність первинних рядів даних по усіх сегментах сукупності;

2) наявність похибок репрезентативності, що виникають внаслідок заміни спостереження всієї генеральної сукупності обстеженням тільки деякої її частини;

3) обмеженість застосування на малих сукупностях;

4) жорстка необхідність забезпечення умов, яких вимагає теорія вибіркового методу.

Інформація, отримана за допомогою вибіркового методу, стає більш необхідною для ефективності управління і для ефективного підприємництва у ринково орієнтованій економіці. Теорія і практика застосування вибіркового спостереження у статистиці переконує в тому, що за умови правильної організації вибірковий метод дає надійні репрезентативні результати, придатні для характеристики стану і розвитку явищ суспільно-економічного життя. Тим більше, що в умовах реформації економіки і зростання її недержавного сектора стає дедалі складніше забезпечувати результативність суцільного спостереження. До основних труднощів [main obstacles] варто віднести такі:

1) дедалі зростаюча кількість сукупностей, які спостерігаються, що ускладнює проведення всеосяжного обстеження;

2) динамічність сукупностей, що обстежуються, одиниць спостереження, зміна форм власності, постійна зміна параметрів підприємства, особливо в сфері малого підприємництва;

3) велика кількість зрізів і рівнів даних;

4) значна кількість невідповідей або неповних відповідей респондентів на запитання статистичних обстежень.

Вибіркове спостереження певним чином узгоджується із суцільним спостереженням (статистичною звітністю). Вибіркові спостереження можуть проводитися:

1) незалежно від суцільного спостереження, що обумовлюється новим об'єктом або новим предметом обстеження;

2) як доповнення до суцільного спостереження;

3) для перевірення результатів суцільного спостереження;

4) замість суцільного спостереження.

З точки зору забезпечення надійності статистичних даних проведення вибіркового спостереження замість суцільного є вигідним лише в тому випадку, коли похибки репрезентативності будуть компенсуватись зменшенням похибок реєстрації.

Отже, використання вибіркового спостереження потребує обґрунтування. Процедура обґрунтування не повинна нехтувати навіть таким варіантом, як відмова у вибірковому обстеженні в тому випадку, коли для досягнення мети і прийняття рішення можна скористатися раніше зібраною статистичною інформацією, адміністративними даними, результатами експертного опитування компетентних спеціалістів чи державних службовців. Обґрунтування вибіркового спостереження полягає в з'ясовуванні умов, за яких його переваги виявляються найбільшою мірою та у перевірці вимог застосування вибіркового методу. Будь-яке вибіркове обстеження можна вважати науково-обґрунтованим лише тоді, коли вдається дати строгу кількісну оцінку надійності отриманих результатів.

3 Основні поняття вибіркового методу

Вибіркова чи генеральна характеристика [sample or population characteristic] – це середнє або сумарне значення ознаки, або частка відповідно для вибіркової чи генеральної сукупності.

Обсяг вибірки [sample size] – це кількість одиниць у вибірковій сукупності.

Основною вимогою вибіркового методу є принцип випадковості відбору [random sampling principle], який полягає у тому, що усі одиниці генеральної сукупності повинні мати рівні можливості потрапити до вибірки. Цей принцип є необхідним для забезпечення репрезентативності вибіркової сукупності.

Є три способи забезпечення випадковості відбору: спосіб жеребкування, табличний спосіб та генератор випадкових чисел.

Спосіб жеребкування передбачає таку технологію: потрібно виписати номера елементів сукупності на окремих кулях, покласти їх у барабан, старанно перемішати, а потім послідовно витягувати кулі і реєструвати їх номери.

Табличний спосіб ґрунтується на використанні таблиці логарифмів (синусів, тангенсів тощо), з яких узяті останні три-чотири (скільки потрібно) цифри в табличних числах забезпечують випадковість, або на використанні спеціально складених з цією метою таблиць.

Приклад. Припустимо, що треба відібрати 10 елементів із сукупності, що містить 100 елементів. Потрібно пронумерувати всі елементи від 00 до 99. Потім, починаючи з будь-якого місця таблиці, виписати дві останні цифри десятьох чисел, що йдуть підряд. Ці цифри покажуть, які елементи треба відібрати. Зауважимо, що якщо числа будуть повторюватися, то їх необхідно пропустити.

Генератор випадкових чисел – це алгоритм, який генерує послідовність чисел, елементи якої є незалежними один від одного і мають зазвичай рівномірний розподіл. Генератор випадкових чисел реалізований практично у всіх комп’ютерних програмах, що передбачають оброблення статистичних даних.

Обрану послідовність випадкових чисел змінювати не можна. Особа, що робить відбір, не повинна порушувати прояв випадковості, виходячи зі своєї можливої зацікавленості у відборі одиниць вибірки: дотримання об’єктивності є обов’язковим.

Об’єктом вибіркового спостереження може бути галузь економіки, область, регіон, вид діяльності, інші сфери людської діяльності, які цікавлять користувача. Це може бути, наприклад, металургійна промисловість, транспорт, виробництво автомобільних двигунів, фермерське господарство, посіви проса, стан здоров’я населення, зміна гідросфери, розвиток дитячих установ, багато інших сфер діяльності. Під час відбору об’єкта використовуються реєстри і державні класифікації, зокрема, класифікація видів економічної діяльності, класифікація організаційно-правових форм господарювання, державний класифікатор продукції та послуг, інші класифікатори.

Кожний об’єкт містить визначену кількість одиниць спостереження (елементів), що складають зміст генеральної сукупності. Одиницею відбору[sampling unit] у вибірковому спостереженні є складовий елемент генеральної сукупності, що формує вибіркову сукупність. Це може бути одиниця сукупності чи їх група.

Вибіркове спостереження зазвичай проводиться з урахуванням знань щодо обсягу генеральної сукупності, але може проводитися також при відсутності даних щодо нього. У другому випадку дещо збільшується обсяг вибірки, але при цьому розрахунок її спрощується.

Предметом вибіркового спостереження служать визначені ознаки одиниць спостереження, показники, що характеризують його. Прикладами можуть бути: рівень механізації й автоматизації, рентабельність продукції, обсяг випущеної продукції, чисельність і приріст населення, процент очищення відходів виробництва, чисельність абітурієнтів вищих навчальних закладів тощо. По варіації цих ознак судять про ступінь однорідності сукупності, яка є необхідною для отримання точних результатів спостереження.

Об’єкт і предмет спостереження визначаються цілями, які перед ними поставлені, і задачами, які треба буде розв’язати. Прикладом цілі можуть бути: оцінювання стану галузі, виявлення резервів зниження виробничих витрат, визначення тенденцій у технічному переозброєнні виробництва, перспектива освоєння продукції нового покоління тощо. Кожна ціль досягається шляхом рішення визначених задач, наприклад, для виявлення резервів зниження виробничих витрат (ціль) можуть бути поставлені задачі щодо аналізу структури собівартості продукції і витрат комерційного характеру, оцінювання капіталовіддачі або капіталоозброєності праці тощо.

 







Последнее изменение этой страницы: 2016-04-19; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.231.167.166 (0.009 с.)