Розділ 2. Синтаксична анормативність у мовленні молодіжного середовища

Порушення синтаксичної норми призводить до виникнення синтаксичної помилки. Російський мовознавець Федір Сергєєв класифікує помилки, які виникають у мовленні учнів та студентів. За визначенням дослідника, синтаксичні помилки – це порушення правил сполучуваності слів, побудови речень. Ф. Сергєєв виокремлює помилки в побудові простих, складносурядних та складнопідрядних речень; неправильне вживання прийменників; неправильне керування слів; помилки, пов’язані з порушенням порядку слів у реченні; помилки в побудові речень з відокремленими зворотами; помилки в уживанні прямої і непрямої мови, а також пунктуаційні помилки [Сергєєв, 42].

 

Деформації в побудові словосполучень.

Словосполучення – синтаксична одиниця, що утворюється поєднанням двох або більше повнозначних слів на основі підрядного зв’язку – узгодження, керування або прилягання. Одне зі слів у словосполученні є головним (стрижневим), а друге – граматично залежним, підпорядкованим головному. Специфіка словосполучення як синтаксичної одиниці полягає у зіставленні зі словом і реченням [Плющ, 312].

Невідповідне нормі керування – одна з найпоширеніших синтаксичних помилок у словосполученні. Пояснюється це передусім тим, що взаємовідношення між системою і нормою складні. Вибір тієї чи іншої відмінкової форми буває зумовлений не тільки власне синтаксичними, але й морфологічними, іноді навіть словотвірними факторами. Лише мовна традиція диктує в багатьох випадках вибір відмінкової форми. Під впливом прийменникового дієслівного керування з’являються прийменникові звороти замість прийнятих в літературній мові безприйменникових: описувати про події, пишатися за свою батьківщину, пояснювати про необхідність, обговорювати про погоду зачитувати для учнів, копати з лопатою. Нормативно: описувати події, пишатися своєю батьківщиною, пояснювати необхідність, обговорювати погоду, зачитувати учням, копати лопатою.

У мовленні молодіжного середовища поширеною помилкою є невідповідність у вживанні лексично зв’язаної синтаксичної форми. Суть явища лексично зв’язаності полягає в тому, що норма мови забороняє вживати те чи інше словосполучення в певній формі, хоча за своїм лексичним значенням і морфологічними характеристиками це слово підходить для такого використання. Оскільки факт лексичної зв’язаності з точки зору системи ніяк не може бути передбачений і цілком належить до компетенції мовної норми, не дивно, що помилки такого типу досить поширені: згідно до оголошення, у київському шосе, вищий над батьком, за багатьох хвороб, купатися на морі, у нашому полі, завдяки несерйозному ставленню, їхав на дорозі, звертатися на допомогу, згідно до наказу, одразу по прийманні їжі. Нормативно: згідно з оголошенням, на київському шосе, вищий за батька, при багатьох хворобах, купатися у морі, на нашому полі, через несерйозне ставлення, їхав по дорозі (дорогою), звертатися за допомогою, згідно з наказом, одразу після прийому їжі.

Різновидом невдалого вживання прийменників у словосполученнях є калькування з російської мови. Найпоширеніше порушення мовної норми пов’язане з уживанням сполучника по: оцінка по мові, водити по вулицях, знати по досвіду, по хворобі, по закінченню школи, старший по віку, підручник по літературі, по технічним причинам, діяти по плану, по наказу директора. Правильно: оцінка з мови, водити вулицями, знати з досвіду, через хворобу, після закінчення школи, старший за віком, підручник з літератури, з технічних причин, діяти за планом, за наказом директора. Не менш поширене дублювання й інших прийменникових моделей: прийшов до висновку (рос. «пришел к выводу»), на протязі десяти-сорока хвилин («на протяжении десяти-сорока минут»), всі дні – один до одного («все дни – один к одному»). Виправлені варіанти: зробив висновок, упродовж десяти-сорока хвилин, всі дні однакові.

Часто порушуються норми щодо вживання певного відмінка залежного слова. Зокрема це стосується місцевого відмінка у словосполученнях зі значенням місця типу ходити по горам, розійтися по квартирам (замість правильних по горах, по квартирах). Значна кількість помилок припадає на числівникові словосполучення. Найбільш типові:а) з числівниками два, три, чотири вживають іменник у формі родового відмінка однини (будинка, зоотехніка, фермера) замість нормативного називного множини (будинки, зоотехніки, фермери): двадцять чотири співробітника, п’ятдесят два робітника, замість співробітники, робітники. Іменник з дробовим числівником уживають у родовому відмінку множини: 12,5 відсотків, 3,6 метрів замість родового однини: 12,5 відсотка, 3,6 метра. Рідко коли в усному мовленні мовець наважиться прочитати тризначне число, тому часто можна почути неправильно узгоджений з іменником такий числівник: допомогти тим двісті п’ятдесят шести хворим людям замість правильного двомстам п’ятдесяти шести (п’ятдесятьом шістьом) хворим.

Помилки в побудові словосполучень можуть бути викликані незнанням значення прийменника або впливом інших мов, найчастіше – російської.

 

Помилки в простих реченнях

За результатами спостережень, однією з найпоширеніших синтаксичних деформацій у мовленні студентської молоді стали помилки у побудові простих речень.

 

2.2.1 Порушення узгодженості між членами речення

У висловлюваннях молоді частою помилкою є порушення узгодження між підметом і присудком, які становлять предикативну основу речення і перебувають у взаємозв’язку і взаємозалежності.

Підмет (лат. sybјectum - підкладене) – головний член двоскладного речення, який, указуючи на носія ознаки, перебуває в предикативному зв’язку з іншим головним членом (присудком) [Шульжук, 69]. Присудок – головний член двоскладного речення, який, указуючи на модально-часову характеристику носія предикативної ознаки, перебуває в предикативному зв’язку з підметом [Шульжук, 73].

Як правило, присудок узгоджується з підметом у тих граматичних значеннях, які є для них спільними.

Категорія роду. У реченні Кошеня сиділо просто в снігу і тремтіло від холоду, а потім перетворився у розкішного пухнастого котика підмет і присудок неузгоджені у роді, оскільки підмет має середній рід (кошеня), а присудок (перетворився) вжитий у чоловічому роді. Виправлений варіант – Кошеня сиділо просто в снігу і тремтіло від холоду, а потім перетворилось у розкішного пухнастого котика. Помилки припущено і в реченні Роман "Роксолана" стала моєю настільною книгою, правильно: Роман "Роксолана" став моєю настільною книгою. Суть помилки в неправильному визначенні підмета в реченні: підмет – іменник чоловічого роду роман, назва твору "Роксолана" у реченні є прикладкою.

Ці порушення зумовлені специфікою усного мовлення: воно відбувається в режимі реального часу, воно неповторюване, до того ж, в окремих мовців мислення може відбуватися більш швидко, ніж процес мовлення. У писаному тексті подібних помилок немає, оскільки таке мовлення передбачає додатковий аналіз і контроль за нормативністю побудови фрази.

Категорія числа. Для підмета і присудка зазвичай спільною є категорія числа, наприклад: Вся молодь зібралася в сільському клубі: молодь – іменник, що вживається лише в однині, узгоджується з присудком, що стоїть в однині; Молоді про щось жваво розмовляли: субстантивований прикметник молоді уживається у формі множини, тому й присудок стоїть у формі множини.

Прикладом такої помилки також може бути й наступне речення: Ціла група думали про завтрашній важливий екзамен. Порушення виникло внаслідок незнання особливостей іменників, що означають сукупність (вони вживаються переважно лише в однині, або лише в множині); частина з них може вживатися і в однині, і в множині, тому в мовця виникла ілюзія, що слово група в цьому контексті повинне вимагати від присудка форми множини. Правильно було б сказати: Ціла група думала про завтрашній важливий екзамен. Аналогійно: Студентство нашого університету також допомагають нам; Цілий клас думали, що вчителька хімії захворіла і уроку не буде; правильно: Студентство нашого університету також допомагало нам / Студенти нашого університету також допомагали нам; Цілий клас думав, що вчителька хімії захворіла і уроку не буде.

Невмотивованим є неправильне узгодження підмета й присудка одразу за кількома показниками: уживання особових займенників та їх узгодження з іншими словами в реченні: Я з тобою піду в читальну залу; «Ми з тобою підете до лагеру», – сказала вчителька; Вчора я з тобою ходили на святковий концерт, присвячений Дню матері. Правильно: Ми з тобою підемо в читальну залу; «Ми з тобою підемо до табору», – сказала вчителька; Вчора ми з тобою ходили на концерт, присвячений Дню матері.

Специфічною в мовленні студентів є помилкове з погляду української літературної мови вживання присудка у формі множини при підметі-іменнику у формі однини з метою висловлення пошанного ставлення до об’єкта на зразок: Батько прийшли з роботи; Ганна Михайлівна пішли додому. Правильно: Батько прийшов з роботи; Ганна Михайлівна пішла додому. Ця помилка пояснюється перенесенням знань про пошанне вживання займенників ІІ особи. Саме займенник ви (Ви) репрезентує категорію пошанності. Так, займенник ви при ввічливому звертанні до однієї особи вимагає присудка у формі ІІ особи множини, хоча фактично дію виконує одна особа. Неправильно сказати: Вчора Ви обіцяв принести мені книжку; Ви не залишила свого номера телефону; Ви принесла документи? Правильно: Вчора Ви обіцяли принести мені книжку; Ви не залишили свого номера телефону; Ви принесли документи? Якщо присудок складений іменний, з іменною частиною-прикметником, то, залежно від обставин, за яких відбувається розмова, він може вживатися як у множині, так і в однині. Правильно: Ви щасливі і Ви щасливий. Висловлювання буде більш стриманим і ввічливим, якщо присудок стоятиме у множині. Коли ж при займеннику Ви (ви), вжитому як пошанна множна, є слова «який», «якийсь», «такий», «один», «весь» (вони завжди стоять в однині), то прикметник – іменна частина складеного присудка – ставиться лише в однині, наприклад: Ви така вродлива! а не Ви такі вродливі!

Поширеною синтаксичною помилкою в мовленні студентів є введення до речення діяча у формі іменника чи займенника в орудному відмінку. Наприклад: Верховною Радою прийнято постанову. Орудний відмінок діяча тут неможливий ані з логічних, ані з граматичних причин, оскільки ці конструкції передають поняття «хтось зробив», дієслівні форми на -но, -то незмінні, вони не мають закінчення, яке б указувало на особу-виконавця, тому речення з ними граматично безпідметові. У них узагалі не може бути діяча. Наведену вище помилкову конструкцію необхідно перебудувати в активну: Верховна рада прийняла постанову. Але якщо потрібно наголосити саме на події, не вказуючи, хто це зробив, то можна, вилучивши діяча, залишити присудок у формі на -но, -то, наприклад: Постанову прийнято.

Усе викладене вище стосується особи-діяча, коли додаток відповідає на питання ким? Неправильно: Дітьми знайдено м’яч у дворі; Їх запрошено другом; Студентами прослухано лекцію; У цьому році нами започатковано творчі звіти митців перед рівнянами. Правильно: Діти знайшли м’яч у дворі; Їх запросив друг; Студенти прослухали лекцію; У цьому році ми започаткували творчі звіти митців перед рівнянами. Помилкові конструкції цього типу можна виправити, замінивши додаток на неузгоджене означення: М’яч знайдено; Лекцію прослухано; Їх запрошено; Звіти започатковано.

Отже, безособову дієслівну форму на ‑но, ‑то можна вживати лише в реченнях, де не вказано на особу-діяча.

 

 

2.2.2 Дублювання членів речення

Найчастіше в молодіжному мовленні іменник-підмет дублюється займенником. Дублер розміщується одразу після іменника – Розвідники, вони постійно в небезпеці; Причому ця сума, вона не є вже такою великою або ж відділений від підмета-іменника дієприслівниковим зворотом або підрядним реченням: Вчителька, зайшовши у клас, вона привіталася з учнями; Той, що занепав духом, він уже не страждає; Батько, який вирізнявся впертістю і хоробрістю, він вибився із сил; Та з моїх подруг, що стояла попереду, вона могла розглянути картину краще, ніж я. Відредаговані варіанти: Розвідники постійно в небезпеці; Причому ця сума не є вже такою великою; Вчителька, зайшовши в клас, привіталась з учнями; Той, хто занепав духом, уже не страждає; Батько, який вирізнявся впертістю і хоробрістю, вибився із сил; Та з моїх подруг, що стояла попереду, могла розглянути картину краще, ніж я. Аналогійні помилки у наступних реченнях: Спортсмен довго не тренувався, і він не міг взяти участь у змаганнях; Учень довго не відвідував школу, і він не зміг написати контрольну роботу; Ангеліна була не така, як сучасна, але вона набула конкретного образу. Правильно: Спортсмен довго не тренувався і тому не зміг взяти участь у змаганнях; Учень довго не відвідував школу і тому не зміг написати контрольну роботу; Ангеліна не була сучасною, але набула конкретного образу.

Також невмотивоване дублювання членів речення наявне у таких реченнях: В аудиторії близько двадцяти семи чоловік студентів; Незчулася Мирослава, як підійшов до неї молодий юнак прекрасної вроди; Прийшла весна, і всі зраділи, і все прокинулось, і все було зеленим; Але натурфілософська лірика, до неї входять… правильно: В аудиторії близько двадцяти семи студентів; Незчулась Мирослава, як до неї підійшов прекрасний молодий юнак; З приходом весни все зраділо, прокинулось і зазеленіло; Але до натурфілософської лірики входять….

Невмотивоване дублювання членів речення спотворює розуміння змісту речень, спричиняє нерозуміння мовцями один одного і ускладнює спілкування між ними.

 

2.2.3. Невмотивований пропуск членів речення

На думку Сергєєва, ця деформація спричинена недостатньою увагою до саморедагування утворених речень: Наталка шанує, піклується й допомагає своїй матері; Плями від чорнила можна вивести, протримавши кілька хвилин в гарячому молоці; Стоять зелені дерева, на них весело співають пісні. Варто виправити речення таким чином: Наталка шанує свою матір, піклується про неї, допомагає; Плями від чорнила можна вивести, потримавши забруднений одяг кілька хвилин у гарячому молоці; Стоять зелені дерева, на них птахи весело співають пісні.

У реченні І ріки, і діброва, і небо, і ліс ожило від сну пропущене узагальнювальне слово при однорідних підметах. За його відсутності виникає неузгодженість між однорідними підметами і присудком, що створює труднощі у сприйманні. Правильно: І ріки, і діброва, і небо, і ліс – все ожило від сну.

Редагувати варто і таке речення: Продам двох півнів і двох курок. Усі несуться, адже через пропущення частини підмета спотворюється зміст речення, він суперечить дійсності. Речення Відкрийте вікно, щоб ми швидко пофарбували і поставили знову квіти; Плями від чорнила можна вивести, протримавши кілька хвилин в гарячому молоці; В’ячеслав абияк прибив дошку і побіг у волейбол потребують редагування, адже через пропущення певного члена речення втрачається початковий зміст речення. Правильні варіанти: Продам двох півнів і двох курок. Усі кури несуться; Відчиніть вікно, щоб ми швидко його пофарбували і знову поставили квіти; Плями від чорнила можна вивести, протримавши забруднений одяг кілька хвилин в гарячому молоці; В’ячеслав абияк прибив дошку і побіг грати у волейбол.

Речення з подібною анормативністю ускладнює розуміння змісту інформації, що передається, та викликає труднощі під час спілкування.

 

2.2.4. Неправильний порядок слів у реченні

Порядок слів – властиве даній мові розташування слів у реченні, зумовлене змістом і граматичною будовою самого речення [Шульжук, 176].

У мовному середовищі молоді досить часті порушення порядку слів у реченні. Вони полягають у розриві тісно пов’язаних між собою слів.

Найчастішою в мовленні студентів є помилкова перестановка присудка. Оскільки присудок при прямому порядку слів традиційно перебуває в постпозиції до підмета, то зразками інверсії простого присудка є такі речення: Буломилуватис я краєвидом приємно; правильно: Милуватися краєвидом було приємно; іменної частини складеного присудка, наприклад: Важливе місце займає домашня праця у житті жінки; правильно: Домашня праця займає важливе місце в житті жінки; складеного дієслівного присудка, наприклад: Мати українське слово повинне силу тільки в Україні; На переправі стали прикордонники перевіряти документи бійців окремих підрозділів; правильно: Українське слово повинно мати силу тільки в Україні; На переправі прикордонники стали перевіряти документи бійців окремих підрозділів.

Приклади інверсії додатка виявлені в таких варіантах: Вірш присвятив поет матері; Учора Сашко окунів багато не приніс; Всього виконано робіт на суму 14000 грн. працівниками будівельної фірми; Треба навчити виготовляти іграшки гуртківців; правильно: Поет присвятив вірш матері; Сашко не приніс учора багато окунів; Працівниками будівельної фірми усього виконано робіт на суму 14000 грн.; Треба навчити гуртківців виготовляти іграшки.

Прикладами, у яких наявна інверсія обставини, є речення з інверсією, зокрема, обставини способу дії: Закохані жили добре, не звертали уваги на негаразди, як у раю; порівняння як у раю стосується присудка, а розташоване після непрямого додатка; правильний варіант речення такий: Закохані жили дуже добре, як у раю, не звертали уваги на негаразди. Анормативними реченнями з інверсією обставини міри і ступеня є такі приклади: Дуже Катруся любила книжки читати; Особливо роман мене вразив; правильно: Катруся дуже любила читати книжки; Особливо мене вразив роман; обставини місця, наприклад: Зустріч в університеті професорів не відбулася; На кручі мати над морем ридає; Я заглянув у кабінет директора у кінці коридору; правильно: Зустріч професорів в університеті не відбулася; Над морем на кручі мати ридає; Семен витяг з торбини хліба і кілька яблук; У кінці коридору я заглянув у кабінет директора; обставини часу, наприклад: Викладачем я хотів би стати в майбутньому; Зустрівшись, хлопці у коридорі всі разом пішли в кабінет; правильно: У майбутньому я хотів би стати викладачем; Хлопці, зустрівшись у коридорі, всі разом пішли в кабінет.

Прикладами інверсії узгоджених означень є речення: Назавтра нас очікує погода сонячна; Світ новий зовсім перед нами розкрився, осяяний сонцем; Усі кинулись до річки, зморені спрагою; Захоплена дівчина картиною, ділилась враженнями із подругами; Цій книжці я дуже зрадів, подарованій мамою; правильно: Завтра нас очікує сонячна погода; Зовсім новий світ, осяяний сонцем, розкрився перед нами; Діти, зморені спрагою, кинулись до річки; Дівчина, захоплена картиною, ділилась враженнями із подругами; Цій книжці, подарованій мамою, я дуже зрадів; неузгоджених означень: Сьогодні політ у небесні далі людини став реальністю; Я назбирала букет із різних кольорів листя і принесла його додому; правильно: Сьогодні політ людини у небесні далі став реальністю; Я назбирала букет із листя різних кольорів і принесла його додому; прикладок, наприклад: Був відомий співак Микола Мозговий усім моїм друзям; правильно: Співак Микола Мозговий був відомий усім моїм друзям.

Речення Прокурор Рівненщини Василь Присяжнюк розповість про злочинність у нашому районі під час прес-конференції потребує коригування, оскільки через неправильний порядок компонентів не зрозуміло: мова йде про злочинність, що відбувалась під час прес-конференції, чи про конференцію, на якій ітиметься про злочинність.

Яскравим прикладом неправильного порядку компонентів є речення Швидка у важкому стані повезла Оленку до лікарні, зі змісту якого виходить, що у важкому стані була швидка, яка повезла Оленку. Виправлений варіант: Оленку у важкому стані повезла до лікарні швидка.

Зміна порядку слів в українській мові може впливати на зміну синтаксичної ролі членів речення, змісту конструкції, сприяє стилістичній маркованості інверсованої одиниці.

 

2.2.5. Помилки в побудові речень з однорідними членами

Однорідними називаються члени речення, що перебувають в однакових синтаксичних відношеннях з одним із членів речення і поєднуються між собою сурядним зв’язком [Шульжук, 153]. Однорідними можуть бути всі члени речення.

У мовленні студентів порушення логічного зв’язку між однорідними компонентами є типовою помилкою. Наприклад, у реченні Гуртівня пропонує усі необхідні будівельні матеріали: вапно, цеглу, цемент, касові апарати автором порушено логіку викладу, оскільки до переліку будівельних матеріалів внесено поняття касові апарати. Аналогійне порушення в реченні У таких містах як Дніпропетровськ, Львів, Крим, Херсон є всі умови для розвитку культури, до переліку міст помилково внесено власну назву півострова – Крим. Правильно: Гуртівня пропонує касові апарати, а також усі необхідні будівельні матеріали: вапно, цеглу, цемент; У Криму, Дніпропетровську, Львові, Києві та Херсоні є всі умови для розвитку культури.

У реченні з однорідними членами можуть бути узагальнювальні слова. Між узагальнювальним словом й однорідними членами речення існують змістові відношення як родо-видового плану, так і відношення частини й цілого. Якщо ці відношення порушуються, виникає синтаксична помилка. Наприклад: Селянин був заможний: мав коней і жінку (до поняття багатства не входить наявність дружини); Ліс восени жовтогарячий, коричневий, золотий, багряний, різнобарвний (узагальнювальне слово різнобарвний помилково введено до ряду однорідних); Одразу за містом ростуть волошки, ромашки, петрові батоги, польові квіти (узагальнювальне словосполучення польові квіти помилково введено до ряду однорідних);правильно: Селянин був багатим, мав гарну сім'ю і господарство; Ліс восени різнобарвний: жовтогарячий, коричневий, багряний, золотий; Одразу за містом ростуть польові квіти: волошки, ромашки, петрові батоги.

Типовою є помилка, суть якої полягає у введенні до ряду однорідних понять істот і неістот. Наприклад: Керівництво закладу поповнило майстерню кваліфікованими кадрами та необхідними інструментами (у ряд однорідних помилково об’єднано істоти (кадри) та неістоти (інструменти); На рибалку у вихідні я візьму з собою вудочку, гачки і друга (однорідними названо неістоти (вудочку, гачки) та істоту (друг)); Хороший день сьогодні: теплий, сонячний, тихий, понеділок (неправомірно в ряду однорідних ужито назву дня тижня, коли перераховуються якісні характеристики об’єкта); правильно: Керівництво закладу поповнило майстерню новими інструментами та забезпечило кваліфікованими кадрами; На риболовлю ми з другом візьмемо вудочку і гачки; Сьогодні понеділок, хороший день: теплий, сонячний, тихий.

Потребують правки й такі речення: Хлопець любив жартувати і танці; Скрізь зелено, деякі фруктові дерева в цвіту, повно квіток, нарцисів і навіть фіалок; У магазині «Будівельні матеріали» є в продажі сітка, каркаси, елементи огорожі, двері броньовані, оздоблені деревиною та інші вироби з дерева; Вона зацікавилася і полюбила свою майбутню професію; правильно: Хлопець любив жартувати, захоплювався танцями; Скрізь зелено, цвітуть деякі фруктові дерева, багато квітів: нарцисів і фіалок; У магазині «Будівельні матеріали» для продажу є сітка, каркаси, елементи огорожі, броньовані та оздоблені деревиною двері; Вона зацікавилася своєю майбутньою професією і полюбила її.

Синтаксична однорідність тісно пов’язана з однорідністю змістовою, логічною. Це виявляється в тому, що однорідні члени речення називають поняття одного логічного ряду, тобто близькі за суттю. Тому, будуючи речення з однорідними членами, треба звертати увагу на те, щоб усі вони були однорідними за логічними поняттями й однаково сполучалися зі словом, якого стосуються.

 

2.2.6. Деформації в побудові речень з дієприслівниками та дієприкметниками

Дієприслівниковий та дієприкметниковий звороти являють собою відокремлені другорядні члени речення. Відокремленням називається смислове та інтонаційне виділення другорядних членів для надання їм більшої самостійності в реченні [Волох, Чемерис, 260].

Якщо речення ускладнене дієприслівниковим зворотом, то іменник-підмет має називати того діяча, якого стосується дія у дієприслівниковому звороті, тому анормативними будуть речення Стомившись за день, у матері болять руки; Переживаючи за своїх дітей, у матерів рано сивіє волосся; Оповідання, написане Петром, відпочиваючи, всім дуже сподобалось; Зайшовши за кущі шипшини, видніється вхід у підземелля; правильно: Мати стомилася за день, у неї болять руки. правильно: Переживаючи за своїх дітей, матері рано сивіють; Оповідання, написане Петром під час відпочинку, всім дуже сподобалось; Зайшовши за кущ шипшини, ми побачили вхід у підземелля.

Аналогійні помилки допущено в таких реченнях: Піднявшись на вершину Говерли, туристів захопила краса навколишньої природи; Прочитав роман, образ головного героя залишиться в моїй пам’яті на довгі роки; Розірвавши конверт, лист був одразу прочитаний; Складаючи твір, мене відірвав від роботи телефонний дзвінок; Чоловік був одягнений у довгий чоловічий светр, оброслий бородою; Падаючи, зі склянки вилилася вода. Правильно: Коли туристи піднялись на вершину Говерли, їх захопила краса навколишньої природи; Після прочитання роману образ головного героя залишиться в моїй пам’яті на довгі роки; Лист був прочитаний одразу після розірвання конверту; Коли я складав твір, мене відірвав від роботи телефонний дзвінок; Чоловік з бородою був одягнений у довгий светр; Коли склянка падала, з неї вилилась вода.

Неправильно використано дієприслівник і в таких реченнях: Йдучи по коридору, двері відчинились; Наловивши риби, у нас закінчилися черв’яки. Відредаговані варіанти: Коли ми йшли по коридору, двері відчинились; Коли ми наловили риби, у нас закінчились черв’яки. Як бачимо, не завжди можна використати дієприслівниковий зворот.

Порушення нормативності вживання дієприкметникового звороту наявне в реченнях: Картопля, яка печена на вогнищі, набагато смачніша; Яблуня посаджена Оленкою, яка стала великим розлогим деревом; Діти ринули до річки, зморені спрагою. У перших двох реченнях сполучник яка зайвий, правильно: Картопля, спечена на вогнищі, набагато смачніша; Яблуня, посаджена Оленкою, стала розлогим деревом. У другому реченні зворот стосується безпосередньо підмета, тому вимагає позиції поряд з ним, правильний варіант: Діти, зморені спрагою, кинулись до річки.

Інколи в мовленні студентів трапляється помилка в уживанні дієприкметників, зумовлена впливом російської мови, наприклад: Сонячний промінь освічував падаюче з дерев листя; Людина, добре знаюча місцевість, не заблукає; Купаючі люди не поспішали на берег; Сидячий хлопчик у дуплі боявся поворухнутися. Активні дієприкметники в українській мові небажані з огляду літературної норми. Їх доцільно замінювати або прикметниками, або підрядними реченнями. У зв’язку з цим правильним буде такий варіант: Сонячний промінь освітлював листя, що падало з дерев; Людина, яка добре знає місцевість, не заблукає; Люди, що купалися, не поспішали на берег.

В окремих випадках потрібну інформацію правильніше було б подати через дієприкметниковий, а не дієприслівниковий зворот, наприклад: Купуючи костюм прямо на фабриці, він вам обійдеться на 25 процентів дешевше, ніж у магазині. Правильніше: Костюм, куплений на фабриці, обійдеться на 25 відсотків дешевше, ніж у магазині.

Відокремлені другорядні члени речення функціонують у сучасній українській мові регулярно. Вони мають додаткове змістове навантаження і виражають додаткову предикативність.

 

2.2.7. Помилки в уживанні прямої та непрямої мови

Пряма мова – це спосіб передання чужої мови, при якому мовець чи автор тексту повністю зберігає її лексичні, синтаксичні та стилістичні особливості, тобто відтворює її дослівно. Непряма мова – це спосіб передання чужої мови, при якому відтворюється лише її зміст, без збереження лексичних, синтаксичних і стилістичних особливостей [Пономарів, 442].

У процесі передачі чужої мови за допомогою непрямої відбувається заміна граматичних форм, відповідно до точки зору особи, що передає її. Так, особові форми дієслова і форми займенників першої та другої особи замінюються на форми третьої особи; наказовий спосіб дієслова передається за допомогою інфінітива або підрядного речення; звертання, вигуки, частки, вставні слова випускаються. Непряма мова поєднується зі словами автора за допомогою сполучників що, щоб, наче, чи, а також займенників і прислівників. Якщо ці вимоги не виконуються, виникає синтаксична помилка.

Деформації проявляються при змішуванні прямої і непрямої мови, наприклад: Андрій схопив батька за руки, і батько йому сказав, що будьмо, сину, мужніми, бо прийшло велике лихо для всієї України; Василько запитав друга, що чи згоден ти піти завтра в ліс по горіхи; Мар’яна мені сказала, що я вже повчила уроки; Внучка просить дідуся, що купи цукерки, дідусю; Григорій Сковорода сказав, що світ ловив мене, але не спіймав; Ілько спитався, що чого ти, Параско, нап’ялила цю червону хустку; Кайдашиха бігла по селу і кричала, що мене вбили. Таку ж помилку спостерігаємо при вживанні цитат з метою додаткового пояснення речень з особовими чи присвійними займенниками першої особи однини і множини з відповідними дієслівними формами: Леся Українка писала: “що я була малою горда”. Виправлені речення мають такий вигляд: Андрій схопив батька за руки, і батько сказав, що потрібно бути мужніми, бо прийшло велике лихо для всієї України; Василько запитав друга, чи згоден він завтра піти в ліс по горіхи; Мар’яна мені сказала, що вже вивчила уроки; Внучка просить дідуся купити цукерок; Григорій Сковорода сказав, що світ ловив його, але не піймав; Ілько спитався Парасю, для чого вона нап’ялила червону хустку; Кайдашиха бігала по селу і кричала, що її вбили; Леся Українка писала: “Я була малою горда…”.

Пряма мова дає змогу відтворити всі особливості живого усного мовлення: експресію, звертання, вигуки тощо. Вона зберігає не тільки зміст висловлювання, а й його лексичні, граматичні й стилістичні особливості.

 

2.2.8. Помилки в уживанні вставних і вставлених конструкцій

Вставні конструкції – це слова, словосполучення і речення, що виявляють ставлення мовця до висловленої ним думки і виражають різні модальні значення [Шульжук, с. 166]. І. Слинько, Н. Гуйванюк, М. Кобилянська під вставними компонентами розуміють «такі форми, які вводяться в речення на семантико-комунікативному рівні для вираження ставлення до повідомленого з погляду його ймовірності чи неймовірності, емоційної оцінки, ступеня звичайності, способу оформлення думок, активізації співрозмовника тощо» [Слинько, Гуйванюк]. Вставлені компоненти – мовні одиниці, що передають додаткові, побіжні повідомлення, перериваючи основне висловлення за допомогою інтонації вставленості [Шульжук, с. 169]. Якщо перші одиниці можуть стояти на початку речення, то другі – лише в середині речення.

Суть синтаксичної помилки може полягати в неправильному розташуванні вставної чи вставленої конструкції, її тавтологічному чи невиправданому вживанні. Найбільш поширеною в мовленні студентів є помилка, пов’язана з надлишковим уживанням вставних конструкцій, наприклад: Очевидно, здається, о восьмій годині ранку Мирослава повернулася додому – це речення містить два вставні слова, що виражають ступінь вірогідності повідомлюваного, оскільки ці слова є дублерами, то одне із них потрібно видалити. Нормативно: Мирослава повернулася додому, очевидно, о восьмій годині ранку. У реченні Звідкіля ви, власне, до речі, телефонуєте? введено два вставні компоненти, що передають зв’язок думок, вони не відрізняються стилістично, тому одне з них потрібно вилучити: Звідкіля ви, власне, телефонуєте?

Наступні випадки ненормативно надмірного вживання вставних конструкцій свідчать про примітивність мислення мовця, оскільки він не може зосередитися на переданні головної ідеї висловлювання Іду я недавно, значить, вулицею і бачу, розумієш, Сергія, як кажуть, власною персоною; Коли бояться, отже, либонь, поважають; Ми дружимо, втім, однак, рідко бачимося.

У мовленні студентів під час вираження особистого ставлення до висловлюваної ними думки інколи трапляються синтаксичні помилки, зумовлені неправильним місцем розташування вставної конструкції, наприклад: Йдеться про проблему, на мою думку, виконання державного статуту України. Оскільки елемент на мою думку класифікується як вставний компонент, що вживається на позначення джерела повідомлення, то він не повинен розривати повідомлення, тому правильною є така конструкція: На мою думку, йдеться про проблему виконання державного статуту України.

В усному мовленні вживання вставних і вставлених конструкцій не створює зайвої інформації, навпаки, допомагає мовцю зорієнтуватися, а слухачам краще сприйняти сказане.

 

2.2.9. Неправильне інтонування речень

У простому реченні особливу увагу доцільно звертати на інтонаційне оформлення речень із однорідними членами речення, вставними конструкціями та відокремленими членами речення.

Вставні слова, словосполучення, речення відповідно до норми вимовляються з особливою інтонацією: швидшим і нижчим тоном, ніж слова базового речення, і виділяються паузами. Відсутність пауз у потрібному місці або зміщення їх – помилка, що призводить до зміни авторського задуму, наприклад: Добрий день будь ласка / покажіть мені ось ту книгу //; Принеси / мені будь ласка ту книжку //, потрібно: Добрий день / будь ласка / покажіть мені ось ту книгу //; Принеси мені / будь ласка / ту книжку //.

Найчастіше однорідні члени речення вимовляються з перелічувальною інтонацією: однаковим тоном, окремо. Проте в мовленні студентів трапляються помилки, суть яких полягає в зміщенні місця паузи між однорідними членами, у результаті чого змінюється зміст висловлювання. Деформації наявні в такому реченні: На уроках вертиться не дуже / уважний // правильно: На уроках вертиться / не дуже уважний //.

У реченні Громадяни документи / прийматимемо з 14 години // не виділено звертання, а пауза зроблена у невідповідному місці. Речення Ярослав // Каліка редактор жовківської райгазети «Відродження» // потребує правки, оскільки пауза у виголошенні імені й прізвища руйнує зміст всього речення. Правильно: Громадяни / документи прийматимемо з 14 години //; Ярослав Каліка / редактор жовківської райгазети «Відродження»//.

Правки потребує і таке речення: Прудка гірська річка круто обігнувши оселі гнала свої каламутні хвилі широким плесом //, адже у ньомувідсутні паузи при виділенні дієприслівникового звороту. У реченні Коли ми підійшли до хвіртки з гарчанням // нам назустріч вибіг великий пес // пауза в невідповідному місці, спотворення змісту речення: до хвіртки підійшли з гарчанням ми. Відредагований варіант: Прудка гірська річка / обігнувши скелі / гнала свої каламутні хвилі широким плесом //; Коли ми підійшли до хвіртки / нам назустріч з гарчанням вибіг великий пес //.

Необхідність дотримання норм усного мовлення пояснюється комунікативними та естетичними чинниками. Будь-які відступи від правил вимови й інтонації сприймаються як відсту