Тема № 33. Недоговірні зобов’язання, які виникають з неправомірних дій.

Семінарські заняття: 6 годин.

Самостійна робота: 2 годин.

 

Питання семінарського заняття № 1:

 

1. Загальна підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду.

2. Відшкодування шкоди, завданої особою у разі здійснення нею права на самозахист та у стані крайньої необхідності.

3. Відшкодування юридичною або фізичною особою шкоди, завданої їхніми працівниками.

4. Відшкодування шкоди, завданої органом державної влади та місцевого самоврядування.

5. Відшкодування шкоди, завданої незаконними діями (бездіяльністю) органу дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду.

 

Література:

основна[1; 8, ст.ст. 1166-1176; 94, с. 288-306; 79; 98, с. 687-704; 99, с. 422-455; 100];

додаткова [111; 166; 196; 218].

 

Теми рефератів, доповідей:

 

Підстави виникнення зобов’язань із заподіяння шкоди внаслідок незаконних рішень, дій чи бездіяльності працівників правоохоронних органів.

Література: [111; 218].

 

Завдання на самостійну роботу:

1. Самостійно опрацювати:

- відшкодування шкоди, завданої прийняттям закону про припинення права власності на певне майно.

При підготовці використати положення ст. 1170 ЦК України.

При вивченні матеріалу необхідно врахувати, що протягом тривалого часу одним із способів припинення права власності вважалася націоналізація, тобто примусове вилучення засобів виробництва, що перебувають у приватній власності, з наступним переданням їх у державну або іншу власність.

Сьогодні підхід до можливих випадків примусового вилучення майна фізичних та юридичних осіб в нашій державі корінним чином змінився. У ст. 41 Конституції України зазначається, що примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості, а в умовах воєнного чи надзвичайного стану — з наступним відшкодуванням їх вартості. Таким чином, встановлено конституційні гарантії неприпустимості безоплатного примусового вилучення об'єктів права приватної власності.

Правила ст. 1170 ЦК закріплюють обов'язок держави відшкодувати шкоду, завдану власникові майна у разі прийняття закону, що припиняє його право власності на нього. Так до підстав припинення права власності у разі прийняття закону цивільне законодавство відносить: викуп пам'яток історії та культури (ст. 352 ЦК), викуп земельної ділянки у зв'язку із суспільною необхідністю (ст. 350 ЦК), викуп нерухомого майна у зв'язку з викупом з метою суспільної необхідності земельної ділянки, на якій воно розміщене (ст. 351 ЦК), реквізиція (ст. 353 ЦК).

2. Ознайомитися із судовою практикою:

А) Ознайомитися з постановою пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 р. // http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=v0004700-95

Чи має право юридична особа на відшкодування моральної шкоди?

Що суд повинен встановити при вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди?

Які обставини враховуються судом при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди?

 

Б) Ознайомитися з рішенням Любешівського районного суду Волинської області по справі № 2-3/11 // http://reyestr.court.gov.ua/Review/15265055

 

3. Вирішити ситуаційне завдання:

Позивач ВАТ «Обленерго» звернувся з позовом до Відповідача з вимогою про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 2 000 грн. Свої вимоги обґрунтував тим, що Відповідач, управляючи власним автомобілем, здійснив ДТП, наслідком якого було пошкодження залізобетонної опори ЛЕП.

Відповідач пояснив, що здійснив дане ДТП внаслідок того, що пішохід здійснив раптовий перехід дороги у невстановленому місці і для запобігання його травмування він вимушений був різко змінити напрямок руху, результатом чого стало зіткнення з опорою ЛЕП.

Які норми ЦК повинен врахувати суд при вирішенні даної справи?

Як відповідач, на Ваш погляд, повинен довести наведені ним обставини ДТП?

Хто буде відшкодовувати заподіяні збитки?

Питання семінарського заняття № 2:

 

1. Відшкодування шкоди, завданої малолітньою та недієздатною особою.

2. Відшкодування шкоди, завданої неповнолітньою та обмежено дієздатною особою.

3. Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я, або смертю:

а) визначення заробітку (доходу), втраченого внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров’я;

б) відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я малолітньої або неповнолітньої особи;

в) відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого.

 

Література:

основна[1; 8, ст.ст. 1178-1208; 78; 94, с. 288-306; 98, с. 704-711, 719-734; 99, с. 459-470, 482-493; 100];

додаткова [112; ].

 

Теми рефератів, доповідей:

 

Цивільно-правові аспекти відповідальності за шкоду, заподіяну малолітніми фізичними особами.

Література: [112].

Завдання на самостійну роботу:

1. Самостійно опрацювати:

- відшкодування шкоди, завданої особою, яка не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними.

При підготовці використати положення ст. 1186 ЦК України.

При вивченні матеріалу необхідно врахувати, що нездатність фізичної особи усвідомлювати характер і значення своїх дій або керувати ними свідчить про відсутність його вини у завданні шкоди, тому, згідно з загальним правилом відшкодування шкоди, деліктоздатна особа за даної обставини не несе відповідальність за завдану шкоду.

Було б цілком несправедливо перекласти повністю ризик настання шкідливих наслідків на потерпілого, тому з урахуванням матеріального становища потерпілого та особи, яка завдала шкоди, суд може постановити рішення про відшкодування нею цієї шкоди частково або в повному обсязі. Проте, із загального правила є винятки. Так завдання шкоди фізичною особою, яка сама довела себе до стану, в якому вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними в результаті вживання нею спиртних напоїв, наркотичних засобів, токсичних речовин тощо. Тобто дані обставини не свідчать про відсутність вини заподіювача шкоди, а, навпаки, є обтяжуючими обставинами. Тому у даному випадку особа, яка завдала шкоди, зобов'язана її відшкодувати на загальних підставах.

Також до обставин, що свідчать про відсутність вини особи, яка завдала шкоди, ч. 2 ст. 1186 ЦК відносить її психічний розлад або недоумство. При заподіянні шкоди такою особою, суду надається право постановити рішення про відшкодування шкоди її чоловіком (дружиною), батьками, повнолітніми дітьми. Проте, правила даної норми передбачають вимоги, яким повинні відповідати дані особи на момент завдання шкоди: а) бути повнолітніми та працездатними; б) проживати разом із цією особою; в) знати про її психічний розлад або недоумство.

2. Ознайомитися із судовою практикою:

А) Ознайомитися з постановою Пленуму ВСУ «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» № 6 від 27.03.1992 р. // http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=v0006700-92

Окреслити коло нормативно-правових актів, які необхідно враховувати судам при визначенні потерпілим розміру втраченого заробітку.

Які обставини повинні враховувати суди при визначенні розміру додаткових витрат потерпілих на медичну та соціальну допомогу?

Як визначається розмір відшкодування особам, які перебували на утриманні потерпілого у зв’язку з втратою годувальника?

 

Б) Ознайомитися з рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області по справі № 2-769/2009 р. // http://reyestr.court.gov.ua/Review/6331239

3. Вирішити ситуаційне завдання:

Законний представник Позивача (на день судового розгляду виповнилося 14 р.) звернулася до Відповідача – транспортно-експедиторської компанії «Атлант» з вимогою про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом.

В обґрунтування своїх вимог пояснила, що 20 травня 2011 р. її сина, який переходив дорогу по пішохідному переходу, збив вантажний автомобіль, який належить Відповідачеві. Внаслідок ДТП її син втратив гомілку лівої ноги та став інвалідом I групи безстроково.

Представник Відповідача позов заперечив, обґрунтовуючи це тим, що водій, належного йому вантажного автомобіля, виконував не свої трудові обов’язки, а здійснював так звану «халтуру», перевозячи меблі своїм знайомим.

Визначіть сторони даного зобов’язання.

Чи має право представник Позивача ставити питання про втрату своїм сином працездатності?

Який розмір відшкодування має встановити суд за втрату працездатності?

 

Питання семінарського заняття № 3:

 

1. Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.

2. Створення загрози життю, здоров’ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи.

3. Відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг).

4. Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави.

 

Література:

основна[1; 8, 1187-1188; 94, с. 288-306; 98, с. 711-716, 737-742; 99, с. 417-422, 470-479; 100];

додаткова [242; 315].

 

Теми рефератів, доповідей:

 

1. Встановлення вини у справах з відшкодування шкоди, завданої джерелами підвищеної небезпеки.

2. Становлення та тенденції розвитку правового регулювання відшкодування шкоди, завданої недоліками товарів, робіт (послуг).

Література: [242; 315].

 

Завдання на самостійну роботу:

1. Самостійно опрацювати:

- повернення у натурі безпідставно набутого майна.

При підготовці використати положення ст. 1213 ЦК України.

При вивченні матеріалу необхідно врахувати, що змістом даних зобов'язань є право потерпілої особи (кредитора) вимагати від набувача майна (боржника) повернення безпідставно отриманого або збереженого майна і відповідний обов'язок боржника виконати цю вимогу й повернути безпідставно одержане майно. Загальним правилом є повернення набувачем потерпілій особі безпідставно набутого майна в натурі.

У разі неможливості повернути в натурі потерпілій особі безпідставно набуте майно боржник має відшкодувати вартість цього майна. При цьому вартість набутого майна визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

2. Ознайомитися із судовою практикою:

А) Ознайомитися з постановою Пленуму ВСУ «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» № 6 від 27.03.1992 р. // http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=v0006700-92

Яке визначення джерела підвищеної небезпеки наведе у даній постанові?

Хто є володільцями джерел підвищеної небезпеки і, навпаки, хто ними не вважається?

Які приклади грубої необережності потерпілого, який зазнав шкоди від джерела підвищеної небезпеки, наведені у постанові?

У яких випадках продавець (виготівник) товару звільняється від відповідальності за шкоду, заподіяна життю, здоров’ю або майну громадянина внаслідок наявності конструктивних, рецептурних та інших недоліків товару або результатів виконаних робіт?

 

Б) Ознайомитися з постановою Пленуму ВСУ «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» № 5 від 12.04.1996 р. // http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=v0005700-96

Що таке товар неналежної якості?

Якими документами повинні підтверджувати споживачі законність своїх вимог щодо неякісних товарів?

 

В) Ознайомитися з рішенням Полонського районного суду Хмельницької області по справі № 2- 1614/10 р. // http://reyestr.court.gov.ua/Review/15782162

3. Вирішити ситуаційне завдання:

Позивачка звернулася до суду з позовом до приватного підприємця Іванова про відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товару. Свої вимоги мотивувала тим, що в лютому 2009 року придбала у Відповідача гідро-бокс вартістю 4 560 грн. У процесі користування у травні 2010 р. від перепаду температури тріснула задня стінка гідро-боксу і уламками скла їй були спричинені травматичні порізи ноги. Вартість лікування склала 1000 грн.

Крім цього, внаслідок заподіяної травми вона 20 днів не могла займатися підприємницькою діяльністю (як суб’єкт підприємницької діяльності навчає сучасним танцям). У зв’язку з відміною занять, по її підрахункам, втратила 4 000 грн.

Позивач неодноразово зверталась до Відповідача з усними вимогами про повернення грошової суми за придбаний нею неякісний товар, та про відшкодування заподіяних збитків, але позитивної відповіді не отримала.

Відповідач проти позову заперечив. Варіанти заперечення:

1) товар був придбаний не в нього (як Позивачка має довести факт придбання товару у Відповідача за умови, що торгівлю він здійснює на ринку без застосування касового апарату?);

2) пояснив, що товар продавав якісний і Позивачка сама винувата в його поламці, оскільки, на його думку, порушила правила користування гідро-боксом;

3) на думку Відповідача, він не може відповідати за будь-яку шкоду, оскільки гарантійний термін на гідро-бокс встановлений строком на 1 рік, тобто він закінчився у лютому 2010 р.

Яким чином Позивачка повинна доказувати факт неякісності товару та розмір заподіяної шкоди?

Які докази якості товару може надати Відповідач?

Чи може вона пред’являти претензії до Відповідача після закінчення гарантійного терміну?

Яке рішення має прийняти суд, враховуючи варіанти заперечень Відповідача?

 

4. Скласти проект документу:

Ви юрисконсульт. До Вас звернулася Петрова з проханням скласти претензію до підприємця Іванова про відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товару.

Враховуючи умови попередньої задачі складіть претензію до продавця в якій спробуйте сформулювати максимальну кількість вимог.

 

Тема № 34. Спадкове право.

Семінарські заняття: 4 годин.

Самостійна робота: 2 годин.

 

Питання семінарського заняття № 1:

 

1. Загальні положення про спадкування:

а) поняття та види спадкування. Відкриття спадщини, місце відкриття спадщини;

б) склад спадщини;

в) суб’єкти спадкування. Усунення від спадщини.

2. Особливі випадки спадкування:

а) спадкування права на земельну ділянку. Спадкування частки у праві спільної сумісної власності;

б) спадкування права на вклад у банку. Спадкування права на одержання страхових виплат;

в) спадкування права (обов’язку) на відшкодування збитків, моральної шкоди тощо.

3. Спадкування за заповітом:

а) поняття заповіту. Основні права заповідача;

б) право на обов’язкову частку у спадщині;

в) окремі види заповітів: заповіт з умовою, заповіт подружжя, секретний заповіт;

г) форма заповіту. Посвідчення заповіту.

4. Виконання заповіту.

 

Література:

основна[1; 8, ст.ст. 1216-1257; 18; 48; 60; 86; 97; 98, с. 742-776; 100];

додаткова [157; 159; 161; 165; 179; 185; 189; 191; 222; 225; 245; 246; 255; 260; 265; 274].

 

Теми рефератів, доповідей:

 

1. Правова регламентація інституту обов’язкової частки в спадщині.

2. Заповіт подружжя.

3. Новели спадкування за заповітом у Цивільному кодексі України.

4. Змішаний вид позбавлення права на спадкування (практичний аспект).

Література: [185; 189; 191; 225; 245; 260; 261; 265].

Завдання на самостійну роботу:

1. Самостійно опрацювати:

- тлумачення заповіту.

При підготовці використати положення ст. 1256 ЦК України.

При вивченні матеріалу необхідно врахувати, що встановлення точної волі заповідача, висловленої в заповіті, може здійснюватися спадкоємцями після смерті спадкодавця.

Таке тлумачення має місце тоді, коли складений заповіт не має протиріч, позбавлений незрозумілостей, не викликає сумнівів в його змісті.

Якщо заповіт викликає сумніви у спадкоємців, має незрозумілий, суперечливий характер, що викликає спір між спадкоємцями, то його тлумачення може бути здійснене судом за вимогою зацікавленої особи. При цьому до уваги беруться однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин заповіту, то їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, наміром заповідача.

2. Ознайомитися із судовою практикою:

А) Ознайомитися з постановою пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 р. // http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=v0007700-08

Які особливості спадкування самочинного будівництва?

Чи може спадкодавець передавати спадкоємцям одну частину земельної ділянки по заповіту, а іншу по закону?

Чи є вичерпним перелік осіб, які мають право на обов’язкову частку у спадщині (ст. 1241 ЦК)?

 

Б) Ознайомитися з рішенням Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької області по справі № 2-111/10 // http://reyestr.court.gov.ua/Review/11186264

3. Вирішити ситуаційне завдання:

Позивачка звернулася до суду із вимогою про визнання недійсним заповіту, який був складений її батьком. На обґрунтування свого позову пояснила, що є єдиною родичкою померлого, однак, він незадовго до смерті склав заповіт на користь Відповідачки.

Недійсність заповіту, на думку Позивачки, випливає з того, що він був посвідчений в сільській раді, де дочка Відповідачки є депутатом. До того ж, цей заповіт був складений за 6 місяців до смерті батька, натомість вона має інший його заповіт у якому єдиною спадкоємницею визнається вона. Даний заповіт був посвідчений нотаріально за 2 роки до його смерті.

Складання останнього заповіту пояснює тим, що батько перед смертю не міг розуміти значення своїх дій, оскільки був людиною похилого віку (75 р.), а сім’я Відповідачки здійснювала на нього постійний тиск з метою заволодіння його майном.

Крім цього, як зазначила Позивачка, вона фактично перебувала на утриманні батька, оскільки ніде не працювала у зв’язку з відсутністю можливості влаштуватися на роботу.

Відповідачка позов не визнала, запрошені нею свідки повідомили, що померлий до останнього дня вів себе адекватно, на лікуванні у зв’язку з будь-якими психічними хворобами ніколи ніде не перебував.

Чи дійсний за даних умов заповіт, посвідчений у сільській раді?

Чи має нотаріально посвідчений заповіт переваги перед заповітом, посвідченим у сільській раді?

Чи входить дочка померлого до кола осіб, які мають право на обов’язкову частку у спадщині за умови, що їй виповнилося 40 років?

Чи повинен бути задоволений даний позов?

 

4. Скласти проект документу:

Складіть проект заповіту з умовою. Умову оберіть самостійно.

 

Питання семінарського заняття № 2:

 

1. Спадкування за законом:

а) черговість спадкування за законом;

б) спадкування за правом представлення, відмінність від спадкової трансмісії.

2. Здійснення права на спадщину:

а) прийняття спадщини;

б) відмова від прийняття спадщини.

3. Оформлення права на спадщину.

4. Спадковий договір.

 

Література:

основна[1; 8, ст.ст. 1258-121308; 18; 48; 60; 86; 97; 98, с. 776-801; 100];

додаткова [160; 184; 262; 294].

 

Теми рефератів, доповідей:

 

1. Особливості укладення спадкового договору.

2. Реалізація права на спадщину.

Література: [184; 262; 294].

 

Завдання на самостійну роботу:

1. Самостійно опрацювати:

- визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину.

При підготовці використати положення ст. 1301 ЦК України.

При вивченні матеріалу необхідно врахувати, що свідоцтво про право на спадщину може бути визнане недійсним тільки в судовому порядку за позовом зацікавленої особи. Так, наприклад, видача свідоцтва про право на спадщину за заповітом має деякі особливості. Видаючи таке свідоцтво, нотаріус повинен перевірити, чи пра­вильно складений і посвідчений заповіт, чи відповідає він вимогам закону. Крім того, треба з'ясувати, чи не скасовано заповіт, про що необхідна відмітка нотаріуса.

Видаючи свідоцтво про право на спадщину за заповітом, нотаріус зобов'язаний перевірити наявність спадкоємців, які мають право на обов'язкову частку в спадщині. Такими особами є неповнолітні чи непрацездатні діти, непрацездатні дружина, батьки та утриманці, які незалежно від змісту заповіту успадковують не менш як половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкоємства за законом. Свідоцтво про право на спадщину за заповітом, який є недійсним, також буде визнано недійсним.

Крім того обставинами, що в подальшому можуть слугувати для визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, є підстави усунення від спадкування, які, наприклад, будуть встановлені після видачі свідоцтва про право на спадщину.

2. Ознайомитися із судовою практикою:

А) Ознайомитися з постановою пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 р. // http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=v0007700-08

Які роз’яснення дає пленум ВСУ щодо визначення спадкоємців четвертої черги?

Чи може суд повторно постановити рішення про надання додаткового строку на прийняття спадщини одному і тому ж спадкоємцю?

Які наслідки смерті набувача за спадковим договором?

 

Б) Ознайомитися з рішенням Керченського міського суду № 2-287/2010 р. // http://reyestr.court.gov.ua/Review/9419551

3. Вирішити ситуаційне завдання:

Після смерті Спадкодавця на його спадщину претендують:

1) брат;

2) онук;

3) жінка з якою він прожив у незареєстрованому шлюбі 3 роки;

4) дитина, народжена в цьому незареєстрованому шлюбі;

4) племінник;

5) тітка.

Хто з перерахованих осіб є потенційними спадкоємцями за законом?

До якої черги вони відносяться?

Хто успадкує майно Спадкодавця?

 

4. Скласти проект документу:

Ви нотаріус. До Вас прийшли брати Іванови: Іван та Василь. Іван хоче написати заяву про прийняття спадщини, яка відкрилися після його батька, а Василь хоче написати заяву про відмову від своєї частки у спадщині на користь своєї дружини Діани.

Як співвідносяться бажання цих спадкоємців з вимогами закону?

Керуючись вимогами ЦК України складіть проекти необхідних заяв.