Вікові особливості зміни довжини і ширини серця



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Вікові особливості зміни довжини і ширини серця



У дітей та підлітків

Вік Довжина серця на передній поверхні, см Найбільша ширина, см
Новонароджений 2,7-3,3 2,7-3,9
1 рік 4,8-5,3 4,7-4,8
4 роки 5,7-6,7 6,0-6,3
5 років 6,2-6,8 5,2-7,6
7 років 5,8-6,4 6,2-6,6
8 років 6,5-6,8 6,9-8,1
10 років 6,8-7,5 6,5-8,5
14 років 7,8-8,4 9,0-9,7
16 років 7,8-8,7 8,3-8,8

Вени ростуть швидше за артерії, тому до 16 років це співвідношення дорівнює 2:1. Із ростом судин відбувається розвиток у них м’язової оболонки та сполучнотканних елементів. У судинах малого кола кровообігу, навпаки, м’язова оболонка стає тоншою, а їх просвіт зростає.

Серцевий цикл.Нагнітальна функція серця виконується в результаті перемінного ритмічного скорочення та розслаблення м'язових волокон, які утворюють стінку передсердь і шлуночків. Скорочення міокарда називається систолою, а розслаблення – діастолою.

Цикл роботи серця (0,8cек.) складається з трьох фаз: скорочення передсердя – 0,1 сек., скорочення шлуночків - 0,3 сек., загальна пауза – 0,4 сек., під час якої розслаблені передсердя і шлуночки. Протягом серцевого циклу передсердя скорочуються 0,1 сек. і 0,7 сек., знаходяться в розслабленому стані, шлуночки скорочуються 0,3 сек. і 0,5 сек., відпочивають. Цим і пояснюється здатність серцевого м'яза п Систола і діастола передсердь та шлуночків у нормальних фізіологічних умовах певним чином між собою узгоджені та складають цикл роботи серця.

Під час систоли шлуночків розрізняють 2 періоди.

I період складається із двох фаз.

1. Фаза асинхронного скорочення або фаза зміни форми шлуночків (тривалість – 0,05 сек.) - тиск не змінюється, клапани закриті.

2. Фаза ізометричного скорочення (0,03 сек.). У цю фазу м'язові волокна розвивають напругу, але вони не стають коротшими, клапани закриті. У результаті напруження шлуночків тиск стає вищим, ніж тиск у легеневій артерії та аорті, півмісяцеві клапани відкриваються і настає другий період – період виштовхування крові – тиск при цьому в правому – 6-12 мм рт. ст., у лівому – 65-75 мм рт. ст.

II період вигнання крові поділяється на дві фази.

1. Фаза швидкого вигнання (0,10 – 0,12 сек.).

2. Фаза повільного вигнання (0,10 – 0,15 сек.).

рацювати не втомлюючись протягом усього життя (рис. 47).

Рис. 47. Тиск у порожнинах серця в різні фази серцевого циклу: А – права половина серця; Б – ліва половина (верхні цифри – тиск у передсердях; нижні – у шлуночках

 

Оскільки кров ― це рідина, а рідина практично не стискується, то у результаті відкриття клапанів та скорочення волокон міокарда, кров'яний тиск швидко підвищується і на висоті систоли у нормальних фізіологічних умовах досягає у правому шлуночку – 25-30 мм рт. ст., у лівому – 115-125 мм рт. ст. Після систоли шлуночків настає діастола.

Діастола шлуночків включає 4 фази. I фаза називається протодіастолічний період. Це час від початку розслаблення шлуночків до закриття півмісяцевих клапанів (0,04 сек.). II фаза ізометричного розслаблення (0,08 сек.). Мускулатура шлуночків продовжує розслаблюватися під час закритих атріовентикулярних і півмісяцевих клапанах (поки тиск не стане нижчим або зрівняється з тиском у передсердях). У результаті цього відкриваються атріовентрикулярні клапани і настає 3 фаза. III фаза наповнення шлуночків кров'ю (0,25 сек.). Вона включає: а) підфазу швидкого наповнення (0,08 сек.) та б) підфазу повільного наповнення. IV фаза наповнення шлуночків кров'ю, обумовлена систолою передсердь, або пресистола (0,1 сек.).

Тиск крові під час діастоли шлуночків у аорті та легеневій артерії поступово знижується відповідно до відтоку від них крові і до кінця діастоли дорівнює в аорті – 65-75 мм рт. ст., а у легеневій артерії – 6-12 мм рт. ст. Настає нова систола шлуночків.

Методи вивчення серцевої діяльності.Робота серця супроводжується механічними і звуковими проявами. Виділяють декілька методів вивчення функціонування серця: електрокардіографія, езофагокардіографія, балістокардіографія, динамокардіографія, фонокардіографія, ехокардіографія.

Електрокардіографія. Електрокардіограма (ЕКГ) – це запис електричної активності (деполяризації і реполяризації) серця, зареєстрованої за допомогою прибору-електрокардіографа, електроди якого поміщені не безпосередньо на серце, а на різні ділянки тіла (відведення) (рис. 48).

Відведення. Запис, який одержують під час відведення електричної активності безпосередньо від серця, називається електрокардіограмою (ЕКГ). Під час накладання електродів на різній відстані від серця одержують непрямі відведення, у тому числі відведення від кінцівок і грудні відведення, які позначають V. Ці відведення можуть бути не лише уніполярними, але й біполярними.

При біполярних відведеннях електрична активність уловлюється обома електродами, а при уніполярних використовується один активний і один неактивний (нульовий, індиферентний) електрод. Різниця потенціалів, яка реєструється при уніполярному відведенні, приблизно удвічі менша, ніж при біполярному. Гольдбергер запропонував посилити стандартні уніполярні відведення таким чином, щоб величина різниці потенціалів, що реєструється, складала близько 70 % амплітуди біполярного відведення. Такі відведення називаються посиленими уніполярними відведеннями від кінцівок (а VR – від правої руки, а VL – від лівої руки, а VF – від лівої ноги.

Стандартні відведення від кінцівок.До цих біполярних відведень належать: перше (І) відведення (права рука, ПР - ліва рука, ЛР); друге (ІІ) відведення (права рука, ПР – ліва нога, ЛН) і третє (ІІІ) відведення (ліва рука, ЛР – ліва нога, ЛН). Можна вважати, що ці три відведення утворюють рівнобічний трикутник, біля центру якого розташоване серце.

Грудні, або прекардіальні, відведення. Щоб зняти ці уніполярні відведення активний електрод накладають на різні точки грудної клітки, які позначають цифрами (V1, V2, V3, V4, V5, V6). Ці відведення відображають електричні процеси в дібраних локалізованих ділянках і допомагають виявляти низку серцевих захворювань (табл. 14, 15), (рис. 48). Електрокардіографія надто важлива для клінічної кардіології, для виявлення порушення роботи серця.

Таблиця 14

Зубці нормальної ЕКГ людини

 

Позначення Характеристика Діапазон тривалості, с Діапазон амплітуди у І, ІІ, ІІІ відведенні, мм
Р Відображає деполяризацію передсердь; звичайно позитивний. 0,08– 0,12 0,55 – 1,25  
Q Відображає початок деполяризації шлуночків, негативний, може бути відсутнім. - 0,36 – 0,61
R Головний зубець деполяризації шлуночків, позитивний (спрямований вгору). див. QRS   5,5 – 11,5
S Відображає закінчення деполяризації, негативний, може бути відсутнім. - 1,5 – 1,7  
QRS Сукупність зубців, що відображають деполяризацію шлуночків. 0,08– 0,10 -
Т Відображає реполяризацію, у людини позитивний (спрямований вгору). коливається, у середньому 0,28 1,2 – 3,0

 

Таблиця 15

Інтервали ЕКГ

 

Позначення інтервалу Характеристика інтервалу Тривалість, сек.
P-R Від початку інтервалу Р до початку R (або Q, якщо такий є) Від початку R (або Q, якщо такий є) до кінця S (або R, якщо S відсутній) 0,18 – 0,20     0,08
Q-T Від початку Q до кінця T; відповідає деполяризації і реполяризації шлуночків 0,38 – 0,31
S-T Від кінця S до початку T -

 

 

Рис. 48. Електрокардіографія (уніполярні відведення): А –відведення від

кінцівок; Бгрудні відведення; Велектрокардіограма (схема)

Вікові особливості ЕКГ та ФКГ. У новонароджених дітей через недорозвиненість лівого шлуночка на ЕКГ є ознаки правограми (RІІІ > RІ). Окрім того, у них висока амплітуда зубця Р (за рахунок відносно великого передсердя) і зубця Т. У грудних дітей електрична вісь серця зміщується вліво. У середньому ЕКГ набуває риси як у дорослої людини у 13-15 років.

У дітей за рахунок меншої звукоізолюючої здатності тканин яскравішою є аускультативна картина. Тому у них частіше вислуховується ІІІ тон, акцентуація і розщеплення ІІ тону на легеневій артерії та більш багата гама шумів серця. Картина ФКГ наближається до “дорослого” варіанту після 7 років.

Властивості серцевого м'яза.Основними властивостями серцевого м'яза є автоматія (автоматизм), збудливість, провідність, скоротливість.

Автоматизм– це здатність до самозбудження. Клітини, здатні до автоматичної генерації збудження, утворюють вузли автоматії (водії ритму або пейсмекери). Виділяють 2 основних вузли автоматії (рис. 49).

1. Синоатріальний вузол (синусний вузол, Кейт Фляка). Саме цей вузол є водієм ритму у нормі, він розташований біля місця впадання у праве передсердя, верхньої та нижньої порожньої вени.

2. Передсердно-шлуночковий або атріовентрикулярний (Ашоф-Тавара), розташований у правому передсерді на межі з правим шлуночком. Він має важливе значення як передавальна станція, а також здійснює функцію “атріовентрикулярної” затримки.

Рис. 49. Схема розташування водія ритму (пейсмекера)



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-18; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 44.192.10.166 (0.007 с.)