Суглоби хребтового стовпа (articulationеs columnae vertebralis)



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Суглоби хребтового стовпа (articulationеs columnae vertebralis)



КОНКРЕТНІ ЦІЛІ

1 Описати і продемонструвати особливості будови шийних хребців.

2 Описати і продемонструвати з’єднання між шийними хребцями, між І шийним хребцем та черепом.

3 Описати і продемонструвати м’язи і фасції шиї.

4 Описати і продемонструвати будову глотки та стравоходу.

5 Описати і продемонструвати будову гортані та трахеї.

6 Описати та продемонструвати будову органів імунної системи (тимус, лімфатичні вузли шиї).

7 Описати та продемонструвати будову ендокринних органів (щитоподібної та прищитоподібних залоз).

8 Описати та продемонструвати будову Х, ХІ та ХІІ пар черепних нервів.

9 Описати та продемонструвати артеріальні судини шиї.

10 Описати та продемонструвати вени шиї.

11 Визначити лімфатичні судини і вузли шиї.

12 Аналізувати джерела кровопостачання та інервації органів шиї.

13 Описати особливостi пошарової будови шиї в дiлянцi пiдщелепного i сонного трикутникiв.

14 На основi знань хiрургiчної анатомiї фасцiй i міжфасцiальних клiтковинних просторiв умiти обґрунтувати найбiльш рацiональнi розрiзи для дренування флегмон i абсцесiв шиї.

15 Засвоїти хiрургiчну анатомiю пiдщелепної слинної залози.

16 Описати топографiчну анатомiю грудинно-ключично-соскоподiбної дiлянки i топографiю латерального трикутника шиї, що необхiдно для виконання оперативних доступiв до органiв шиї, судинно-нервового пучка i грудної лiмфатичної протоки.

17 Обґрунтувати виконання ваго-симпатичної блокади за О.В.Вишневським.

18 Вивчити хiрургiчну анатомiю органiв шиї.

19 Вміти обґрунтувати колатеральний кровотік при оклюзії внутрішньої сонної артерії.

ТЕМИ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

1 Анатомічна номенклатура. Осі і площини тіла людини. Загальні ознаки хребців. Шийні і грудні хребці. І мод.
2 З’єднання кісток тулуба. З’єднання кісток черепа. І мод.
3 М’язи і фасції шиї. І мод.
4 Топографія шиї. І мод.
5 Анатомія глотки та стравоходу. ІІ мод.
6 Анатомія зовнішнього носа, носової порожнини, гортані. ІІ мод.
7 Анатомія трахеї, головних бронхів, легень. ІІ мод.
8 Анатомія органів ендокринної системи (щитоподібна залоза, прищитоподібні залози, ендокринна частина підшлункової залози, яєчка та яєчника). ІІ мод.
9 Анатомія органів імунної системи (загруднинна залоза, кістковий мозок, селезінка, лімфатичні вузли, мигдалики). ІІ мод.
10 Х, ХІ і ХІІ пари черепних нервів. ІV мод.
11 Аорта. Гілки дуги аорти. Загальна і внутрішня сонні артерії. V мод.
12 Зовнішня сонна артерія. V мод.
13 Підключична артерія. V мод.
14 Вени голови та шиї. V мод.
15 Лімфатичні вузли і судини голови та шиї. Лімфатичні стовбури і протоки. V мод.
16 Васкуляризація та інервація органів шиї. V мод.
17 Топографічна анатомія шиї. Межі, фасції, клітковинні простори, поділ на трикутники. Топографічна анатомія підщелепного і сонного трикутників шиї. Хірургічна анатомія підщелепної слинної залози. I мод. з опер. хірургії
18 Топографічна анатомія грудинно-ключично-соскоподібної ділянки і латерального трикутника шиї. Анатомо-фізіологічне обґрунтування і техніка ваго-симпатичної блокади за О.В.Вишневським. I мод. з опер. хірургії
19 Хірургічна анатомія органів шиї. Оперативні втручання на органах шиї. I мод. з опер. хірургії
20 Підсумкове заняття за модулем "Топографічна анатомія і оперативна хірургія шиї". I мод. з опер. хірургії

Перелік практичних навичок

 


Шийні хребці

Передня дуга атланта

Ямка зуба

Борозна хребтової артерії

Задня дуга атланта

Бічна маса атланта

Зуб осьового хребця

Сонний горбок (VІ шийного хребця)

Поперечний отвір

Передній горбик

Задній горбик

Борозна спинномозкового нерва

Міжхребцевий диск

Волокнисте кільце

Підшкірний м’яз шиї

Груднинно-ключично-соскоподібний м’яз

Двочеревцевий м’яз

Переднє черевце

Заднє черевце

Шило-під’язиковий м’яз

Щелепно-під’язиковий м’яз

Груднинно- під’язиковий м’яз

Лопатково- під’язиковий м’яз

Груднинно-щитоподібний м’яз

Щито- під’язиковий м’яз

Передній драбинчастий м’яз

Середній драбинчастий м’яз

Задній драбинчастий м’яз

Стравохід

Шийна частина

Грудна частина

Черевна частина

Слизова оболонка

Гортань

Гортань (на трупі)

Щитоподібний хрящ

Верхній ріг щитоподібного хряща

Нижній ріг щитоподібного хряща

Перснеподібний хрящ

Дуга перснеподібного хряща

Пластинка перснеподібного хряща

Черпакуватий хрящ

Основа черпакуватого хряща

М’язовий відросток черпакуватого хряща

Голосовий відросток черпакуватого хряща

Верхівка черпакуватого хряща

Надгортанник

Персне-щитоподібний суглоб

Персне-черпакуватий суглоб

Щито-під’язикова перетинка

Серединна персне-щитоподібна зв’язка

Персне-трахейна зв’язка

Порожнина гортані

Вхід до гортані

Присінок гортані

Присінкова складка

Присінкова щілина

Голосник

Голосова складка

Шлуночок гортані

Голосова щілина

Міжперетинкова частина голосової щілини

Міжхрящова частина голосової щілини

Підголосникова порожнина

Слизова оболонка

Еластичний конус гортані

Голосова зв’язка

Чотирикутна пластинка

Присінкова зв’язка

М’язи гортані

Персне-щитоподібний м’яз

Бічний персне-черпакуватий м’яз

Задній персне-черпакуватий м’яз

Міжчерпакуватий поперечний м’яз

Косий міжчерпакуватий м’яз

Трахея

Шийна частина

Грудна частина

Роздвоєння трахеї

Трахейні хрящі

Кільцеві (трахейні) зв’язки

Перетинчаста стінка

Щитоподібна залоза

Частка щитоподібної залози

Перешийок щитоподібної залози

Пірамідальна частка щитоподібної залози

Прищитоподібні залози

Загруднинна залоза (тимус)

Блукаючий нерв (Х пара)

Поворотний гортанний нерв

Передній і задній блукаючі стовбури

Додатковий нерв (ХІ пара)

Під’язиковий нерв (ХІІ пара)

Шийна петля під’язикового нерва

Верхня гілка

Нижня гілка

Плечо-головний стовбур

Права загальна сонна артерія

Права підключична артерія

Загальна сонна артерія (права, ліва)

Зовнішня сонна артерія

Верхня щитоподібна артерія

Внутрішня сонна артерія

Шийна частина

Підключична артерія (права, ліва)

Хребтова артерія

Внутрішня грудна артерія

Щито-шийний стовбур

Нижня щитоподібна артерія

Реброво-шийний стовбур

Поперечна артерія шиї

Надлопаткова артерія

Нижня гортанна артерія

Внутрішня яремна вена

Лицева вена

Занижньощелепна вена

Зовнішня яремна вена

Передня яремна вена

Трикутники шиї i м’язи, що їх утворюють

Мiсця розміщення мiжфасцiальних клiтковинних просторiв шиї

Лiнiї розрiзiв на шиї для дренування мiжфасцiальних флегмон

Вартонева протока

Язиковий і під’язиковий нерви

Межi трикутника Пирогова

Гiлки зовнішньої сонної артерiї

Шийна петля i зона її iнервацiї

Елементи основного судинно-нервового пучка шиї

Гiлки шийного сплетення

Верхній, середній, проміжний і зірчастий вузли шийного відділу симпатичного стовбура

Гiлки першого вiддiлу пiдключичної артерiї

Елементи переддрабинчастого промiжку

Структури мiждрабинчастого простору

Технiка блокади плечового сплетення за Куленкампфом

Блокада шийного сплетення

Вагосимпатична блокада за О.В.Вишневським

Артерiї, що кровопостачають щитоподібну залозу

Верхній і поворотний гортанні нерви

Шийний відділ стравоходу

Шийний вiддiл трахеї

Верхня i нижня трахеотомiя

Конiкотомiя і конікоцентез

Здійснити доступ до стравоходу

Оголити і перев’язати зовнішню сонну артерію.

Показати на трупі:

- лицьову артерію та вену;

- вивідну протоку привушної залози та її проекцію в трикутнику Цакадзе;

- гілки лицьового нерва;

- судини та нерви, які проходять у товщі привушної залози;

- проекцію виходу підорбітального і підборідного судинно-нервових пучків;

- верхньощелепну артерію і її гілки;

- гілки нижньощелепного нерва.

Виконати розріз при гнійному паротиті.

Виконати розріз для дренування навкологлоткового клітковинного простору.

Провести екстраоральну анестезію верхньо- та нижньощелепних нервів за С. Н. Вайсблатом.

Виконати на групі розтин лобової пазухи за методом Ріттера-Янсена.

Виконати на групі розтин верхньощелепної пазухи за Колдуеллом-Люком.


 

НОРМАЛЬНА АНАТОМІЯ

Шийні хребці (vertebrae cervicales) мають такі особливості:

1 На поперечних відростках є поперечні отвори (foramen transversarium).

2 Остисті відростки роздвоєні (крім VII хребця).

3 Поперечні відростки мають передні горбки (tuberculum anterius) і задні горбки (tuberculum posterius), які знаходяться відповідно на ребровому (передньому) відросткy (processus costalis) і власне поперечному (задньому) відросткy (processus transversus).

4 Суглобові поверхні лежать у горизонтальній площині.

5 Тіло хребця вгорі скошене в поперечній площині, а знизу – в сагітальній площині.

Особливості атланта (першого шийного хребця) (atlas)

1 Відсутнє тіло.

2 Замість тіла залишилися бічні маси (massa lateralis atlantis).

3 Бічні маси з’єднані передньою дугою (arcus anterior atlantis) і задньою дугою (arcus posterior atlantis).

4 На передній дузі є передній горбок (tuberculum anterius), а на задній – задній (tuberculum posterius).

5 Замість суглобових відростків є відповідні верхні суглобові поверхні (facies articularis superior) і нижні суглобові поверхні (facies articularis inferior).

6 На задній поверхні передньої дуги є ямка зуба (fovea dentis) для з’єднання із зубом осьового хребця.

Другий шийний хребець (axis) – осьовий хребець. Він має зуб осьового хребця (dens axis), який складається з верхівки зуба (apex dentis) і основи зуба (basis dentis). На зубі міститься передня суглобова поверхня (facies articularis anterior) та задня суглобова поверхня (facies articularis posterior). На хребці виникає нижній суглобовий відросток (processus articularis inferior).

III-VI шийні хребці – типові. Передній горбок VI хребця добре виражений і називається сонним горбком (tuberculum caroticum), тому що до нього притискується загальна сонна артерія при кровотечах у ділянці лицевого черепа.

VII шийний хребець називається виступним хребцем (vertebra prominens), тому що він має довгий нероздвоєний остистий відросток, яким користуються лікарі для відрахування хребців при пункції спинномозкової рідини.

ТОПОГРАФІЯ ШИЇ

Шия поділяється на такі ділянки:

Передня шийна ділянка (regio cervicalis anterior) – обмежована вгорі нижнім краєм нижньої щелепи, знизу – грудниною, з боків – передніми краями груднино-ключично-соскоподібних м’язів. Серединною лінією шиї передня шийна ділянка поділяється на правий передній трикутник (trigonum anterior dexter) та лівий передній трикутник (trigonum anterior sinister). У кожному такому трикутнику розрізняють:

1 Піднижньощелепний трикутник (trigonum submandibulare) – обмежований нижнім краєм нижньої щелепи і переднім та заднім черевцями двочеревцевого м’яза.

2 У піднижньощелепному трикутнику виділяють трикутник Пирогова (trigonum Pirogovi), який обмежований заднім краєм щелепно-під’язикового м’яза, сухожилком заднього черевця двочеревцевого м’яза і під’язиковим нервом. У ньому проходить язикова артерія.

3 Сонний трикутник (trigonum caroticum) – обмежений заднім черевцем двочеревцевого м’яза, верхнім черевцем лопатково-під’язикового м’яза і переднім краєм груднинно-ключично-соскоподібного м’яза.

4 М’язовий трикутник (лопатково-трахейний трикутник) (trigonum musculare) – обмежений верхнім черевцем лопатково-під’язикового м’яза, переднім краєм груднинно-ключично-соскоподібного м’яза і білою лінією шиї.

5 Підборідний трикутник (trigonum submentale) – обмежений передніми черевцями правого та лівого двочеревцевих м’язів, під’язиковою кісткою та нижньою щелепою.

Груднинно-ключично-соскоподібна ділянка (regio sternocleidomastoideus) –відповідає проекції груднинно-ключично-соскоподібного м’яза. У межах цієї ділянки між головками груднинно-ключично-соскоподібного м’яза над ключицею розміщена мала надключична ямка (fossa supraclavicularis minor).

Бічна шийна ділянка (regio cervicalis lateralis)складається з правого і лівого бічних трикутників, обмежених заднім краєм груднинно-ключично-соскоподібного м’яза, переднім краєм трапецієподібного м’яза і верхнім краєм ключиці. У цьому трикутнику розрізняють:

1 Лопатково-трапецієподібний трикутник (trigonum omotrapezoideum), обмежований заднім краєм груднинно-ключично-соскоподібного м’яза, нижнім черевцем лопатково-під’язикового м’яза і переднім краем трапецієподібного м’яза.

2 Велику надключичну ямку (foss supraclavicularis major) (лопатково-ключичний трикутник) (trigonum omoclaviculare), яка обмежована заднім краєм груднинно-ключично-соскоподібного м’яза, нижнім черевцем лопатково-під’язикового м’яза і верхнім краєм ключиці.

Задня шийна ділянка (regio cervicalis posterior),каркова ділянка (regio nuchae) – відповідає проекції трапецієподібного м’яза на шиї.

ПІДКЛЮЧИЧНА АРТЕРІЯ

До входу в міждрабинчастий простір від підключичної артерії відходять такі гілки:

хребтова артерія (a. vertebralis) – найбільша гілка підключичної артерії, проходить в отворах поперечних відростків шийних хребців, пронизує атланто-потиличну перетинку і тверду мозкову оболону спинного мозку і через великий (потиличний) отвір заходить в порожнину черепа. Позаду моста ця артерія сполучається з аналогічною артерією протилежного боку і утворює основну артерію (a. basilaris). Від хребтової артерії відходять передня спинномозкова артерія (a. spinalis anterior) та задня спинномозкова артерія (a. spinalis posterior) і задня нижня мозочкова артерія (a. inferior posterior cerebelli). Від основної артерії відходять: передня нижня мозочкова артерія (a. inferior anterior cerebelli), артерія лабіринту (a. labyrinthi),артерії моста (aa. pontis) і середньомозкові артерії (aa. mesencephalicae). Хребтова артерія разом з передніми спинномозковими артеріями утворює навколо довгастого мозку коло Захарченка;

основна артерія (a. basilaris), на рівні переднього краю моста розгалужується на дві задні мозкові артерії (a. cerebri posterior), які кровопостачають потиличні частки головного мозку. Задні мозкові артерії разом із задніми сполучними, внутрішніми сонними артеріями, передніми мозковими артеріями і передньою сполучною артерією утворюють артеріальне коло мозку (circulus arteriosus cerebri) (коло Вілізія).

внутрішня грудна артерія (a. thoracica interna) – відходить від нижньої поверхні підключичної артерії і проходить уздовж хрящів І-VII ребер біля груднини, де розпадається на дві кінцеві гілки – м’язово-діафрагмову артерію (a. musculophrenica) та верхню надчеревну артерії (a. epigastrica superior). Від внутрішньої грудної артерії відходять гілочки до загруднинної залози, бронхів, осердя і груднини. Крім того, від цієї артерії відходить 5 передніх міжребрових гілок (rr. intercostales anteriores), які кровопостачають міжреброві м’язи. П’ять нижніх передніх міжребрових гілок відходять від м’язово-діафрагмової артерії. Верхня надчеревна артерія заходить у піхву прямого м’яза живота, кровопостачає цей м’яз і анастомозує з нижньою надчеревною артерією на рівні пупка;

щито-шийний стовбур (truncus thyrocervicalis) – має довжину 1-2 см і поділяється на чотири гілки: нижню щитоподібну артерію (a. thyroidea inferior) (кровопостачає щитоподібну залозу, шийний відділ стравоходу, шийний відділ трахеї та слизову гортані), висхідну шийну артерію (a. cervicalis ascendens) (до м’язів шиї), поверхневу шийну артерію (a. cervicalis superficialis) (до трапецієподібного, ромбоподібного та інших м’язів шиї) і надлопаткову артерію (a. suprascapularis) (до над- і підостьового м’язів).

У міждрабинчастому просторі від підключичної артерії відходить реброво-шийний стовбур (truncus costocervicalis), який розгалужується на глибоку шийну артерію (a. cervicalis profunda), яка кровопостачає півостисті м’язи голови та шиї і найвищу міжреброву артерію (a. intercostalis suprema), яка розгалужується в І і ІІ міжребрових проміжках, кровопостачаючи міжреброві м’язи.

При виході з міждрабинчастого простору від підключичної артерії відходить поперечна артерія шиї (a. transversa colli), яка кровопостачає м’язи і шкіру верхньої частини спини.

Внутрішня яремна вена (v. jugularis interna) – найбільша судина, яка збирає кров від голови та шиї. Внутрішня яремна вена є безпосереднім продовженням сигмоподібної пазухи твердої мозкової оболони, де на рівні яремного отвору вона починається верхньою цибулиною яремної вени (bulbus superior venae jugularis) і лягає позаду внутрішньої сонної артерії та блукаючого нерва. Перед злиттям з підключичною веною розміщена нижня цибулина яремної вени (bulbus inferior venae jugularis).

Внутрішня яремна вена (v. jugularis interna) має такі позачерепні притоки:

глоткові вени (vv. pharyngeae);

• язикова вена (v. lingualis) ;

• верхня щитоподібна вена (v. thyroidea superior);

• лицева вена (v. facialis).

• занижньощелепна вена (v. retromandibularis)впадає у лицеву вену, або у внутрішню яремну вену.

Зовнішня яремна вена (vena jugularis externa) утворюється при злитті потиличної вени (v. occipitalis) та задньої вушної вени (v. auricularis posterior), які супроводжують одноіменні артерії. У зовнішню яремну вену впадають передні яремні вени (v. jugularis anterior), які збирають кров від передньої ділянки шиї і, анастомозуючи між собою, утворюють яремну венозну дугу (arcus venosus jugularis).

На шиї є дві групи лімфатичних вузлівпередні шийні вузли (nodi cervicales anteriores) та бічні шийні вузли (nodi cervicales laterales), які в свою чергу поділяються на поверхневі та глибокі. Передні глибокі лімфатичні вузли: передгортанні вузли (nodi prelaryngei), щитоподібні вузли (nodi thyroidei), передтрахейні вузли (nodi pretracheales), притрахейні вузли (nodi paratracheales). Поверхневі бічні вузли лежать уздовж зовнішньої яремної вени, а глибокі – уздовж внутрішньої яремної вени.

Шийне сплетення (plexus cervicalis). Шийне сплетення утворене передніми гілками чотирьох верхніх шийних спинномозкових нервів. Це сплетення залягає під груднинно-ключично-соскоподібним м’язом. З цього сплетення відходять м’язові (рухові), шкірні (чутливі) та мішаний нерви.

М’язові гілки шийного сплетення іннервують усі глибокі м’язи шиї і беруть участь в утворенні шийної петлі (ansa cervicalis). Від останньої іннервуються м’язи, які лежать нижче під’язикової кістки.

Шкірні гілки відходять з-під бічного краю груднинно-ключично-соскоподібного м’яза:

шийний поперечний нерв (n. transversus colli) – іннервує шкіру передньої ділянки шиї;

великий вушний нерв (n. auricularis magnus) – іннервує шкіру вушної раковини і зовнішнього слухового проходу;

малий потиличний нерв (n. occipitalis minor) – іннервує шкіру потиличної ділянки;

надключичні нерви (nn. supraclaviculares) – іннервують шкіру надключичної ділянки, бічного трикутника шиї і шкіру над дельтоподібним м’язом.

Від шийного сплетення відходить мішаний діафрагмовий нерв (n. phrenicus), який заходить в грудну порожнину, лягає під осердя і своїми чутливими гілками іннервує плевру та осердя, а потім (правий) проходить через діафрагму й іннервує нутрощевий листок очеревини, який вкриває печінку та жовчний міхур. Рухові гілки цього нерва іннервують діафрагму.

Від під’язикового нерва відходить низхідна гілка (ramus descendens). Вона складається з рухових волокон першого і частково другого шийного спинномозкових нервів, які заходять у верхню його частину. Ця гілка з’єднується з висхідною гілкою (ramus ascendens) від шийного сплетення, в результаті чого утворюється шийна петля (ansa cervicalis). Від останньої відходять гілки, що іннервують м’язи: груднинно-під’язиковий, груднинно-щитоподібний, лопатково-щитоподібний та щито-під’язиковий.

Від шийної частини блукаючого нерва відходять:

глоткова гілка (r. pharyngeus), яка разом з гілками язико-глоткового нерва і симпатичного стовбура утворюють глоткове сплетення (plexus pharyngeus), що іннервує слизову оболонку глотки, м’язи-звужувачі глотки і м’язи м’якого піднебіння, за винятком м’яза-натягувача піднебінної завіски;

верхній гортанний нерв (n. laryngeus superior), який відходить від нижнього вузла і у своєму складі має чутливі, рухові та парасимпатичні передвузлові волокна. Рухові волокна іннервують персне-щитоподібний м’яз та нижній м’яз-звужувач глотки; чутливі волокна іннервують слизову гортані над голосовою складкою, слизову кореня язика та надгортанника; парасимпатичні з чутливими волокнами прямують до серця;

верхні шийні серцеві гілки (rr. cardiaci cervicales superiores) – опускаються уздовж загальної сонної артерії і, з’єднуючись з гілками симпатичного стовбура, входять у серцеве сплетення.

Верхній шийний вузол (gangion cervicale superius) – найбільший вузол симпатичного стовбура, міститься попереду поперечних відростків II-III шийних хребців.

Від верхнього шийного вузла відходять наступні гілки, що містять післявузлові волокна:

сполучні cipi гілки (rr. communicantes grisei) – з’єднують вузол з I-IV шийними спинномозковими нервами;

внутрішній сонний нерв (n. caroticus internus) – спрямовується до одноіменної артерiї i по її ходу формує внутрішнє сонне сплетення (plexus caroticus internus), яке разом із внутрішньою сонною артерією входить в порожнину черепа. Від внутрішнього сонного сплетення відділяється симпатичний корінець крило-піднебінного вузла – radix sympathica ganglii pterygopalatini (глибокий кам’янистий нерв– n.petrosus profundus), який у складі нерва крилоподібного каналу через крилоподібний канал заходить у крило-піднебінну ямку, проходячи транзитом через крило-піднебінний вузол. Симпатичні волокна по крило-піднебінних нервах здійснюють симпатичну іннервацію судин та залоз слизової оболонки порожнини носа і рота, кон’юктиви нижньої повіки і шкіри лиця;

зовнішні сонні нерви (n. caroticus externus) – направляються до зовнішньої сонної артерії і формують одноіменне симпатичне сплетення, яке розгалужується по гілках зовнішньої сонної артерії;

яремний нерв (n. jugularis) – іде по стінці внутрішньої яремної вени до яремного отвору, де ділиться на гілки, що проходять у складі IX, X, XII пар черепних нервів;

гортанно-глоткові гілки (rr. laryngopharyngei) – беруть участь в утворенні гортанно-глоткового сплетення (plexus laryngopharyngeus), іннервуючи слизову оболонку та судини глотки i гортані;

верхній шийний серцевий нерв(n.cardiacus cervicalis superior) – опускається паралельно до симпатичного стовбура, до глибокої частини серцевого сплетення.

Середній шийний вузол (ganglion cervicale medium), непостійний, міститься спереду від поперечного відростка VI шийного хребця. Цей вузол з’єднаний з верхнім вузлом однією міжвузловою гілкою, а з нижнім – двома міжвузловими гілками, які утворюють підключичну петлю (ansa subclavia) навколо підключичної артерії.

Від середнього шийного вузла відходять такі гілки:

cipi сполучні гілки до V-VI шийних спинномозкових нервів;

сонні зовнішні нерви (nn. carotici externi), які беруть участь в утворенні зовнішнього сонного сплетення (plexus caroticus externus) i сплетення нижньої щитоподібної apтepiї (plexus thyroideus inferior);

середній шийний серцевий нерв (n.cardiacus cervicalis medius) – проходить збоку від верхнього шийного серцевого нерва i вступає в глибоку частину серцевого сплетення.

Нижній шийний вузол(ganglion cervicaleinferioris) часто зливається з першим грудним вузлом i утворює шийно-грудний вузол (ganglion cervicothoracicum)(зірчастий вузол – ganglion stellatum). Biн лежить на piвнi шийки першого ребра, позаду підключичноі артерії у місці відходження від неї хребтової apтepiї.

Від вузла відходять такі гілки:

сполучні cipi гілки (rr. communicantes grisei) до VII-VIII шийних спинномозкових нервів;

підключичні нерви (nn. subclavii), які утворюють підключичне сплетення (plexus subclavius), що розгалужується по гілках підключичної apтepiї;

гілки до блукаючого i діафрагмового нервів;

хребтовий нерв (n. vertebralis), який утворює навколо хребтової apтepiї хребтове сплетення (plexus vertebralis). Це сплетення розповсюджується з гілками хребтової apтepiї до головного i спинного мозку та їx оболонок;

нижній шийний серцевий нерв (n.cardiacus cervicalis inferior) – проходить до глибокої частини серцевого сплетення.

 

 

ДОДАТОК А

До нормальної анатомії шиї

 


 

 

Малюнок А. 1– Vertebra cervicalis prima (atlas). Вигляд зверху:

1-tuberculum posterius; 2-arcus posterior; 3-foramen vertebrale; 4-sulcus arteriae vertebralis; 5-facies articularis superior; 6-foramen transversarium; 7-processus transversus; 8-massa lateralis; 9-fovea dentis; 10-tuberculum anterius; 11-arcus anterior

 

 

Малюнок А. 2– Vertebra cervicalis secunda (axis). Вигляд ззаду, зверху:

1-dens; 2-facies articularis posterior; 3-corpus vertebrae; 4-facies articularis superior; 5-processus transversus; 6-processus articularis inferior; 7-arcus vertebrae; 8-processus spinosus

 

 

 

Малюнок А. 3– Articulatio atlantoaxial mediana. Вигляд зверху:

1-tuberculum posterior atlantis; 2-foramen vertebrale; 3-facies articularis superior (atlantis); 4-foramen transversarium atlantis; 5-ligamentum transversum atlantis; 6-articulatio atlantoaxialis mediana (pars posterior); 7-dens axis; 8-articulatio atlanto-axialis mediana (pars anterior); 9-tuberculum anterior atlantis; 10-ligamentum alare

 

 

Малюнок А. 4– Поверхневі м’язи шиї. Вигляд спереду:

1-m.digastricus (venter anterior); 2-m.mylohyoideus; 3-glandula sub-mandibularis; 4-m.stylohyoideus; 5-m.digastricus (venter posterior); 6-vena jugularis interna; 7-arteria carotis communis; 8-m.omohyoideus (venter superior); 9-m.sternocleidomastoideus; 10-m.omohyoideus (venter inferi­or); 11-m.scalenus medius; 12-m.scalenus posterior; 13-m.trapezius; 14-clavicula; 15-m.pectoralis major; 16-m.sternocleidomastoideus (pars clavic-ularis); 17-m.sternocleidomastoideus (pars sternalis); 18-m.sternothy-roideus; 19-m.sternohyoideus; 20-platysma; 21-os hyoideum

 

 

 

 

Малюнок А. 5 – М’язи шиї. Вигляд з правого боку:

1-m.masseter; 2-m.stylohyoideus; 3-m.digastricus (venter posterior); 4-m.hyoglossus; 5-m.mylohyoideus; 6-m.digastricus (venter anterior); 7-tendo intermedius (digastricus); 8-os hyoideum; 9-m.thyrohyoideus; 10-venter superior m.omohyoidei; 11-m.sternohyoideus; 12-m.sternocleidomastoideus; 13-m.sternocleidomastoideus (pars clavicularis); 14-m.sternocleidomastoideus (pars sternalis); 15-m.deltoideus; 16-m.pectoralis major; 17-clavicuIa; 18-m.omohyoideus (venter inferior); 19-m.scalenus posterior; 20-m.scalenus medius; 21-m.scalenus anterior; 22-m.trapezius; 23-m.levator scapulae; 24-m.splenius capitis; 25-glandula parotidea; 26-m.occipitofrontalis (venter poste­rior)

 

 

Малюнок А. 6 – М’язи шиї. Вигляд з правого боку:

1-m.mylohyoideus; 2-m.hyoglossus; 3-m.digastricus (venter anterior); 4-os hyoideum; 5-m.thyrohyoideus; 6-m.constrictor pharyngis inferior; 7-m.omohyoideus (venter superior); 8-m.sternohyoideus; 9-m.sternothy-roideus; 10-glandula thyroidea; 11-esophagus; 12-trachea; 13-clavicula (от­резана); 14-costa 1; 15-m.intercostalis externus; 16-m.scalenus posterior; 17-m.scalenus medius; 18-m.scalenus anterior; 19-m.omohyoideus (venter inferior); 20-m.longus colli; 21-m.levator scapulae; 22-m.longus capitis (отрезана); 23-m.semispinalis capitis; 24-m.longissimus capitis; 25-m.ster-nocleidomastoideus; 26-m.digastricus (venter posterior); 27-m.stylohy-oideus; 28-m.masseter; 29-m.styloglossus

 

Малюнок А. 7 – Глибокі м’язи шиї. Вигляд спереду:

1-m.rectus capitis anterior; 2-m.rectus capitis lateralis; 3-mm.intertrans-versarii; 4-m.longus capitis; 5-m.longus colli; 6-costa 1; 7-m.scalenus pos­terior; 8-m.scalenus medius; 9-m.scalenus anterior; 10-m.levator scapulae (отрезана); 11-axis; 12-processus transversus atlantis; 13-processus styloideus; 14-pars basilaris ossis occipitalis

 

 

 

Малюнок А. 8 – Горизонтальний розріз шиї. М’язи та фасцїі:

1-lamina pretrachealis fasciae cervicalis; 2-m.sternohyoideus; 3-lamina superficialis fasciae cervicalis; 4-m.stemothyroideus; 5-platysma; 6-lamina prevertebralis fasciae cervicalis; 7-m.omohyoideus; 8-m.sternocleidomastoideus; 9-m.longus colli; 10-m.scalenus anterior; 11-mm.scalenus medius et posterior; 12-m.semispinalis cervicis; 13-m.semispinalis capitis; 14-m.lev­ator scapulae; 15-m.splenius capitis et m.splenius cervicis; 16-m.trapezius; 17-lig.nuchae; 18-processus spinosus vertebrae cervicalis; 19-arteria verte-bralis et vena vertebralis; 20-n.vagus; 21-arteria carotis communis; 22-vena jugularis interna; 23-esophagus; 24-glandula thyroidea; 25-trachea

 

 

 

 

Малюнок А. 9 – Cavum pharyngis.Sectio sagittalis:

1-plica salpingopalatine; 2-ostium pharyngeum tubae auditivae; 3-tonsilla pharyngea; 4-recessus pharyngeus; 5-torus tubarius; 6-arcus anterior (atlantis); 7-palatum molle; 8-plica salpingopharyngea; 9-uvula (palatina); 10-arcus palatoglossus; 11-tonsilla palatina; 12-arcus palatopharyngeus; 13-pars oralis pharyngis; 14-epiglottis; 15-pars laryngea pharyngis; 16-cartilago cricoidea; 17-esophagus; 18-trachea; 19-cavitas laryngis; 20-os hyoideum; 21-m.mylohyoideus; 22-m.geniohyoideus; 23-m.genioglossus; 24-vestibulum oris; 25-cavitas oris propria; 26-concha nasalis inferior; 27-concha nasalis media; 28-palatum durum; 29-concha nasalis superior; 30-sinus sphe-noidalis

 

 

Малюнок А. 10 – Musculi pharyngis. Вигляд ззаду:

1-clivus; 2-m.constrictor pharyngis superior; 3-m.petropharyngeus; 4-m.stylopharyngeus; 5-m.stylohyoideus; 6-m.constrictor pharyngis medius; 7-m.constrictor pharyngis inferior; 8-m.palatopharyngeus; 9-esophagus; 10-m.constrictor pharyngis inferior; 11-cornu majus ossis hyoidei; 12-m.pterygoideus medialis; 13-raphe pharyngis; 14-m.pterygoideus lateralis; 15-processus styloideus

 

 

 

Малюнок А. 11 – Musculi pharyngis. Вигляд ззаду:

1-choana; 2-m.tensor veli palatini; 3-m.stylopharyngeus; 4-m.stylohy-oideus; 5-epiglottis; 6-m.arytenoideus obliquus; 7-m.cricoarytenoideus pos­terior; 8-stratum circulare (tunica muscularis esophagei); 9-stratum longitudinale (tunica muscularis esophagei); 10-m.arytenoideus transversus; 11-aditus laryngis; 12-m.stylopharyngeus; 13-m.palatopharyngeus; 14-radix linguae; 15-uvula palatina; 16-m.salpingopharyngeus; 17-m.pterygoideus medialis; 18-m.levator veli palatini; 19-m.pterygoideus lateralis

 

 

 

Малюнок А. 12– Larynx et glandula thyroidea. Вигляд спереду:

1-corpus ossis hyoideum; 2-cornu minus; 3-cornu majus; 4-cartilago triticea; 5-lig.thyrohyoideum medianum; 6-incisura thyroidea superior; 7-lig.cricothyroideum; 8-pars recta (m.cricothyroideus); 9-pars obliqua (m.cricothyroideus); 10-lobus sinisterglandulae thyroideae; 11-trachea; 12-isthmus gl.thyroideae; 13-lobus dexter glandulae thyroideae; 14-lobus pyra-midalis glandulae thyroideae; 15-m.thyrohyoideus

 

Малюнок А. 13 – Cavum laryngis. Сагітальний розріз:

1-uvula palatina; 2-pars oralis pharyngis; 3-radix linguae; 4-epiglottis; 5-pars laryngea pharyngis; 6-plica aryepiglottica; 7-vestibulum laryngis; 8-tuberculum cuneiforme; 9-tuberculum corniculatum; 10-plica vestibularis; 11-ventriculus laryngis; 12-mm.arytenoideae; 13-plicavocalis; 14-cavitasinfraglottica; 15-lamina cartilaginis cricoidea; 16-trachea; 17-oesophagus; 18-glan-dula thyroidea; 19-arcus cartilaginis cricoideae; 20-lig.cricothyroideum; 21-cartilago thyroidea; 22-corpus adiposum preepiglotticum; 23-lig.thyrohyoideum medianum; 24-lig.hyoepiglotticum; 25-os hyoideum

 

Малюнок А. 14 – Суглоби та зв’язки гортані. Вигляд спереду:

1-corpus ossis hyoidei; 2-cornu majus; 3-cartilago triticea; 4-cornu superius; 5-tuberculum thyroideum superior; 6-cartilago thyroidea (lamina sinistra); 7-tuberculum thyroideum inferius; 8-cornu inferius; 9-arcus cartilaginis cricoideae; 10-cartilagines tracheales; 11-ligg.anularia; 12-lig.cricotra-cheale; 13-lig.cricothyroideum anterius; 14-lig.cricothyroideum medianum; 15-incisura thyroidea superior; 16-membrana thyrohyoidea; 17-lig.thyrohyoideum medianum; 18-lig.thyrohyoideum laterale

 

 

Малюнок А. 15 – Суглоби та зв’язки гортані. Вигляд ззаду:

1-epiglottis; 2-petiolus epiglottidis; 3-cornu maius; 4-cartilago triticea; 5-cornu superius; 6-cartilago thyroidea (lamina dextra); 7-cartilago arytenoidea; 8-lig.cricoarytenoideum posterius (articulatio cricoarytenoidea); 9-lig.ceratocricoideum posterius; 10-articulatio cricothyroidea; 11-lig.cricothyroideum laterale; 12-cartilagines tracheales; 13-paries membranaceus tracheae; 14-lamina cartilaginis cricoideae; 15-cornu inferius (cart. thyroideae); 16-processus muscularis; 17-processus vocalis; 18-lig.thyroepiglotticum; 19-cartilago corniculata; 20-lig.thyrohyoideum laterale; 21-membrana thyrohyoidea

 

Малюнок А. 16 – Musculi laryngis. Вигляд ззаду:

1-radix linguae; 2-epiglottis; 3-pars aryepiglottica (m.arytenoideus obliquus); 4-incisura interarytenoidea; 5-m.arytenoideus obliquus; 6-lamina carti-laginis thyroideae (dextra, отрезана); 7-m.cricoarytenoideus posterior; 8-m.cricothyroideus; 9-cornu inferius (cart. thyroideae); 10-lamina cartilaginis cricoideae; 11-m.arytenoideus transversus; 12-cornu superius (cart. thy­roideae)

 

Малюнок А. 17 – Cavum laryngis. Вигляд ззаду:

1-epiglottis; 2-cornu majus; 3-cartilago triticea; 4-lig.thyrohyoideum laterale; 5-membrana thyrohyoidea; 6-cornu superius; 7-plica vestibularis; 8-ventriculus laryngis; 9-plica vocalis; 10-articulatio cricoarytenoidea; 11-cavitas infraglottica; 12-cavitas tracheae; 13-lamina cartilaginis cricoideae; 14-m.cricoarytenoideus posterior; 15-cartilago arytenoidea; 16-cartilago corniculata; 17-vestibulum laryngis

 

Малюнок А. 18 – Артерії шиї. Вигляд з правого боку:

1-а.auricularis posterior; 2-а.carotis externa; 3-a.facialis; 4-а.submentalis; 5-m.mylohyoideus; 6-glandula submandibularis; 7-а.lingualis; 8-а.thyroidea superior; 9-m.sternohyoideus; 10-m.omohyoideus (venter superior); 11-m.scalenus anterior; 12-a.suprascapularis; 13-а.subclavia; 14-plexus brachialis; 15-m.omohyoideus (venter inferior); 16-m.trapezius; 17-a.trans­versa cervicis; 18-a.cervicalis superficialis; 19-m.scalenus medius; 20-m.levator scapulae; 21-m.sternocleidomastoideus; 22-a.carotis interna; 23-a.occipitalis

 

 

 

Малюнок А. 19– Arteria carotis communis et arteria subclavia. Вигляд з правого боку:

1-а.temporalis superficialis; 2-а.angularis; 3-a.labialis superior; 4-а.labialis inferior; 5-а.facialis; 6-n.hypoglossus; 7-а.lingualis; 8-os hyoideum; 9-a.thyroidea superior; 10-m.sternohyoideus; 11-a.carotis communis (dextra); 12-truncus thyrocervicalis; 13-а.subclavia; 14-a.suprascapularis; 15-a.subclavia; 16-a.transversa cervicis; 17-a.cervicalis superficialis; 18-a.cervicalis ascendens; 19-m.levator scapulae; 20-a.carotis externa; 21-a.carotis interna; 22-n.vagus; 23-a.occipitalis; 24-a.auricularis posterior; 25-a.transersa faciei

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-18; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.220.231.235 (0.053 с.)