ШИЙНА ФАСЦІЯ (fascia cervicalis)



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

ШИЙНА ФАСЦІЯ (fascia cervicalis)



За В. М. Шевкуненком розрізняють 4 шийні фасції (поверхневу, власну, внутрішню і передхребтову), які мають 5 фасціальних листків.

І – поверхнева шийна фасція (fascia colli superficialis), яка охоплює всю шию як комірець і, роздвоюючись, утворює піхву для підшкірного м’яза.

Власна шийна фасція (fascia colli propria) має два листки – поверхневий та глибокий.

II – поверхневий листок власної шийної фасції (lamina superficialis fasciae colli propriae) . Він починається від передньої поверхні груднини і ключиці знизу, а вгорі – від нижнього краю нижньої щелепи, охоплює всю шию і прикріплюється до остистих відростків шийних хребців. Утворює піхву для груднино-ключично-соскоподібного і трапецієподібного м’язів. Проходячи над поперечними відростками шийних хребців, він віддає до них фронтальну пластинку, яка відділяє передню шийну ділянку від задньої.

III – глибокий листок власної шийної фасції (lamina profunda fasciae colli propriae). Він починається від задньої поверхні груднини та ключиці і прикріплюється вгорі до під’язикової кістки, а з боків обмежовується лопатково-під’язиковим м’язом. Фасція утворює піхви для м’язів, що лежать нижче під’язикової кістки і, зростаючись з поверхневим листком власної шийної фасції, утворює білу лінію шиї (linea alba colli). Між II і III фасціями шиї над грудниною утворюється надгруднинний простір (spatium suprasternale), де залягає яремна венозна дуга (arcus venosus jugularis). Цей простір сполучається з бічними кишенями (recessus lateralis), які знаходяться позаду нижньої частини груднинно-ключично-соскоподібних м’язів.

IV – внутрішня шийна фасція (fascia endocervicalis), яка поділяється на парієтальний листок (lamina parietalis) та вісцеральний листок (lamina visceralis). Парієтальний листок охоплює всі органи шиї разом, а вісцеральний – кожний орган шиї окремо. Між парієтальним та вісцеральним листками спереду трахеї міститься передтрахейний простір (spatium pretracheale).

V – передхребтова фасція (fascia prevertebralis), яка охоплює всі глибокі м’язи шиї, утворюючи для кожного з них окремі піхви. Між V фасцією і парієтальним листком IV фасції утворюється позаглотковий простір (spatium retropharyngeale) .

За Міжнародною анатомічною номенклатурою розрізняють три пластинки шийної фасції.

1 Поверхнева пластинка (lamina superficialis), яка відповідає поверхневому листку власної фасції шиї (за В.М.Шевкуненком) і містить надгрудинний простір.

2 Передтрахейна пластинка (lamina pretrachealis), яка відповідає глибокому листку власної фасції шиї (за В.М.Шевкуненком) і формує сонну піхву (vagina carotica).

3 Передхребтова пластинка (lamina prevertebralis), яка відповідає аналогічній фасції шиї (за В. М. Шевкуненком).

Між переднім і середнім драбинчастими м’язами знаходиться міждрабинчастий простір (spatium interscalenum), де проходить підключична артерія. Спереду від драбинчастих м’язів знаходиться переддрабинчастий простір (spatium antescalenum), де проходить підключична вена.

Глибокий листок власної фасції шиї (за В.М.Шевкуненком), об’єднуючи підпід’язикові м’язи, формує лопатково-ключичний апоневроз (aponeurosis omoclaviculare), або шийний парус (Рише), що сприяє відтоку крові по поверхневих венах шиї, зрощених з цим апоневрозом.

Між поверхневим та глибоким листками власної фасції шиї за (В.М.Шевкуненком) є щілиноподібний надгрудинний міжапоневротичний простір (spatium interaponeuroticum suprasternale), де розміщені жирова тканина, поверхневі вени шиї та яремна венозна дуга.

Між листками внутрішньої шийної фасції (за В.М.Шевкуненком) спереду розміщується переднутряний простір (spatium previscerale) , який містить жирову тканину, лімфовузли, нерви і сполучається з верхнім і переднім середостінням.

Між внутрішньою шийною фасцією та передхребтовою (за В.М.Шевкуненком) міститься занутряний простір (spatium retroviscerale), який містить жирову тканину і продовжується у верхнє і заднє середостіння.

 

ГЛОТКА (pharynx) – це орган, який простягається від основи черепа до рівня VI шийного хребця і має порожнину глотки (cavitas pharyngis), яка поділяється на носову частину глотки (pars nasalis pharyngis), ротову частину глотки (pars oralis pharyngis) та гортанну частину глотки (pars laryngea pharyngis). Носова частина глотки (pars nasalis pharyngis) – чисто дихальна частина, вона через хоани сполучається з носовою порожниною. На її бічних стінках з обох сторін знаходяться глоткові отвори слухових труб (ostium pharyngeum tubae auditivae), які сполучають глотку з барабанною порожниною. Ці отвори обмежовані ззаду і угорі трубними валками (torus tubarius). Між останніми і м’яким піднебінням знаходиться парне скупчення лімфоїдної тканини, яке називається трубним мигдаликом (tonsilla tubaria). На межі верхньої та задньої стінок глотки (склепіння глотки (fornix pharyngis)) розміщений непарний глотковий мигдалик (tonsilla pharyngealis) (аденоїд). Підслизовий шар носової частини глотки відсутній, замість нього є фіброзна оболонка, яка зростається із слизовою оболонкою, а угорі вона прикріплюється до зовнішньої основи черепа. Внаслідок цього стінки носової частини глотки не спадаються. Глотка складається з верхньої стінки (склепіння глотки (fornix pharyngis)), передньої, задньої та бічної (парної) стінок.

Ротова частина глотки (pars oralis pharyngis) за допомогою зіва (fauces) сполучається з ротовою порожниною. Зів обмежований піднебінною завіскою, коренем язика і піднебінно-глотковими дужками. Має серединну язиково-надгортанну складку (plica glossoepiglottica mediana) та бічну (парну) язиково-надгортанну складку (plicae glossoepiglottica lateralis). В місці переходу глотки в стравохід розміщене глотково-стравохідне звуження (constrictio pharyngooesophagealis).

Гортанна частина глотки (pars laryngea pharyngis) за допомогою входу в гортань сполучається з порожниною гортані. По боках від входу в гортань знаходяться грушоподібні закутки (recessus piriformis).

Голотопія глотки – лежить у порожнині шиї, скелетотопіяглотки – від основи черепа до проекції VI шийного хребця, синтопія глотки – спереду горла розміщена носова і ротова порожнини, гортань; позаду – глибокі м’язи шиї; збоку – середнє вухо.

Глотка має такі сполучення: з носовою порожниною (через хоани – парне), з ротовою порожниною (через зів), з гортанню (через вхід до гортані), з барабанною порожниною (через глотковий отвір слухової труби) і продовжуєься в стравохід.

Стінка глотки складається з трьох шарів: слизової, м’язової і сполучнотканинної (адвентиції) оболонок. Підслизовий прошарок відсутній, замість нього є глотково-основна фасція (fascia pharyngobasilaris). Навколо глотки міститься навкологлотковий простір (spatium peripharyngeum), який складається із заглоткового простору (spatium retropharyngeum) – з’єднується із верхнім та заднім середостінням та бічноглоткового простору (spatium lateropharyngeum), або він ще називається як бічний глотковий простір (spatium pharyngeum laterale), або приглотковий простір (spatium parapharyngeum). М’язова оболонка побудована із поздовжніх і колових поперечносмугастих волокон.

Допоздовжніх м’язівглотки відносять:

шило-глотковий м’яз (musculus stylopharyngeus) – піднімає глотку та гортань догори;

піднебінно-глотковий м’яз (musculus palatopharyngeus) – опускає піднебінну занавіску і зменшує отвір зіва;

трубно-глотковий м’яз (musculus salpingopharyngeus)– піднімає глотку і запобігає зсуванню вперед хряща слухової труби.

Доколових м’язівглотки належать:

верхній м’яз-звужувач глотки (musculus constrictor pharyngis superior);

середній м’яз-звужувач глотки (musculus constrictor pharyngis medius);

нижній м’яз-звужувач глотки (musculus constrictor pharyngis inferior).

Ці м’язи-звужувачі скорочуються послідовно згори донизу, активно проштовхуючи травну грудочку до стравоходу.

Функція глотки – проведення їжі (через ротову частину глотки та гортанну частину глотки) та проведення повітря (через носову частину глотки та ротову частину глотки).

Гортань (larynx) – розміщена в передній ділянці шиї на рівні IV-VI

шийних хребців. Спереду її вкривають м’язи шиї, які лежать нижче під’язикової кістки. По боках від гортані розміщені судинно-нервові пучки шиї і частки щитоподібної залози. Ззаду до гортані прилягає гортанна частина глотки.

Скелет гортані складається з парних і непарних хрящів.

До непарних хрящів відносять:

• щитоподібний хрящ (cartilago thyroidea), який складається з правої та лівої пластинок (lamina dextra/sinistra), а також з верхніх рогів (cornu superius) і нижніх рогів (cornu inferius); пластинки сходяться під кутом, утворюючи гортанний виступ (prominentia laryngea) (Адамове яблуко);

• перснеподібний хрящ (cartilago cricoidea), який має спереду дугу перснеподібного хряща (arcus cartilaginis cricoideae), ззаду – пластинку перснеподібного хряща (lamina cartilaginis cricoideae);

• надгортанний хрящ (cartilago epiglottica) є складовим надгортанника (epiglottis), який має надгортанне стебло (petiolus epiglottidis) .

До парних хрящів гортані належать:

• черпакуваті хрящі (cartilago arytenoidea), які мають основу черпакуватого хряща (basis cartilaginis arytenoideae), верхівку черпакуватого хряща (apex cartilaginis arytenoideae), м’язовий відросток (processus muscularis) та голосовий відросток (processus vocalis). Ці хрящі лежать на пластинці перснеподібного хряща;

ріжкуваті хрящі (cartilago corniculata) – лежать у товщі черпакувато-надгортанної складки (plica aryepiglottica) на верхівці черпакуватих хрящів;

клиноподібні хрящі (cartilago cuneiformis) – лежать у товщі черпакувато-надгортанної складки спереду від ріжкуватих.

У гортані розрізняють такісуглоби:

• персне-щитоподібний суглоб (articulatio cricothyroidea) – між нижніми ріжками щитоподібного хряща і дугою перснеподібного хряща; у цьому суглобі відбуваються рухи навколо поперечної осі;

персне-черпакуватий суглоб (articulatio cricoarytenoidea)знаходиться між основою черпакуватих хрящів і пластинкою перснеподібного хряща. У цьому суглобі відбуваються рухи навколо вертикальної осі (обертання); крім цього, черпакуваті хрящі можуть ковзати назустріч один одному.

Дозв’язок гортані належать:

• щито-під’язикова перетинка (membrana thyrohyoidea), яка підвішує гортань до під’язикової кістки;

персне-щитоподібна зв’язка (lig. cricothyroideum);

щито-надгортанна зв’язка (lig. thyroepiglotticum);

під’язиково-надгортанна зв’язка (lig. hyoepiglotticum);

голосові зв’язки (lig. vocale), які натягуються між внутрішньою поверхнею кута щитоподібного хряща і голосовими відростками черпакуватих хрящів;

присінкові зв’язки (lig. vestibulare), які містяться над голосовими.

Доволокнисто-еластичної перетинки гортані (фіброеластичних структур) належать:

еластичний конус (conus elasticus), який є розширенням щито-під’язикової зв’язки і у своєму верхньому краї містить голосову зв’язку;

чотирикутна перетинка (membrana quadrangularis), яка розміщена над еластичним конусом і у своєму нижньому краї містить присінкову зв’язку.

Волокнисто-еластичні перетинки гортані разом з хрящами гортані утворюють скелет гортані.

М’язи гортані поділяються на м’язи, що звужують голосову щілину, розширюють її і м’язи, що змінюють напруження голосових зв’язок.

Дозвужувачів голосової щілини відносять:

бічний персне-черпакуватий м’яз (m. cricoarytenoideus lateralis);

щито-черпакуватий м’яз (m. thyroarytenoideus);

поперечний черпакуватий м’яз (m. arytenoideus transversus);

косі черпакуваті м’язи (m. arytenoideus obliquus).

Дом’язів-розширювачів голосової щілини належать:

щито-черпакуватий м’яз (m. thyroarytenoideus), який має щито-надгортанну частину (pars thyroepiglottica), його функція: піднімає надгортанник та розширює вхід у гортань і присінок гортані.

задній персне-черпакуватий м’яз (m. cricoarytenoideus posterior).

До м’язів, щозмінюють напруження голосових зв’язок:

персне-щитоподібний м’яз (m. cricothyroideus) натягує голосову зв’язку.

голосовий м’яз (m. vocalis) розміщений у товщі голосової складки та змінює ступінь напруження голосової зв’язки.

Порожнина гортані (cavitas laryngis) має вхід до гортані (aditus laryngis), присінок гортані (vestibulum laryngis), шлуночок гортані (ventriculus laryngis), голосник (glottis) і підголосникову порожнину (cavitas infraglottica).

Голосник має голосову складку (plica vocalis) і голосову щілину (rima glottidis) та починається входом у гортань (aditus laryngis), який обмежований спереду надгортанним хрящем, ззаду – черпакуватими хрящами, а з боків – черпакувато-надгортанною складкою, в якій знаходиться клиноподібний та ріжкоподібний горбики (місця знаходження однойменних парних хрящів). Голосова щілина (rima glottidis) – найвужче місце порожнини гортані; вона розміщена між правою та лівою голосовою зв’язками. Між голосовою та присінковою зв’язками на кожній половині гортані розміщена щілина, яка називається шлуночком гортанi (ventriculus laryngis).

Підголосникова порожнина (cavitas infraglottica) – це нижня розширена частина гортані, яка переходить у трахею.

Щитоподібна залоза (glandula thyroidea) міститься в передній ділянці шиї на рівні IV-VI шийних хребців і складається з часток – lobus (правої та лівої), а також перешийка щито-подібної залози (isthmus glandulae thyroideae), який продовжується угору у вигляді пірамідної частки (lobus pyramidalis). Щитоподібна залоза побудована із паренхіми, яка перегородками поділяється на часточки (lobuli). Всередині часточок розміщені фолікули, де містяться гормони щитоподібної залози: тироксин, трийодтиронін, тиреокальцитонін. Вони впливають на усі види обміну речовин.

Прищитоподібна залоза (glandula parathyroidea) – має парні верхню прищитоподібну залозу (glandula parathyroidea superior) та нижню прищитоподібну залозу (glandula parathyroidea inferior), які містяться на задній поверхні щитоподібної залози. Можуть бути додаткові прищитоподібні залози (glandulae parathyroideae accessoriae). Прищитоподібна залоза виділяє паратгормон, який регулює фосфорно-кальцієвий обмін.

Загальна сонна артерія (arteria carotis communis) лежить позаду груднинно-ключично-соскоподібного м’яза, проходить угору попереду поперечних відростків шийних хребців, не віддаючи ніяких гілок. На рівні верхнього краю щитоподібного хряща загальна сонна артерія поділяється на зовнішню сонну артерію (arteria carotis externa) і внутрішню сонну артерію (arteria carotis interna). Це місце називається роздвоєнням сонної артерії (bifurcatio carotidis). У цій ділянці міститься сонна пазуха (sinus caroticus) і сонний клубочок (glomus caroticum).

Зовнішня сонна артерія (arteria carotis externa) відходить від загальної сонної артерії в сонному трикутнику на рівні верхнього краю щитоподібного хряща. На рівні шийки нижньої щелепи ця артерія ділиться на свої дві кінцеві гілки. На довжині зовнішня сонна артерія віддає передню, задню, присередню і кінцеву групи гілок.

До передньої групи гілок відносять:

верхню щитоподібну артерію (a. thyroidea superior) – кровопостачає щитоподібну залозу і віддає верхню гортанну артерію (laryngea superior), яка кровопостачає м’язи і слизову оболонку гортані;

язикову артерію (a. lingualis) – кровопостачає під’язикову слинну залозу і віддає спинкові гілки язика (rr. dorsales linguae) та глибоку артерію язика (profunda linguae), які кровопостачають м’язи і слизову язика;

лицьову артерію (a. facialis) – в ділянці підщелепного трикутника віддає гілки до піднижньощелепної слинної залози, висхідну піднебінну артерію (a. palatina ascendens) до м’якого піднебіння і мигдаликову гілку (r. tonsilaris) до піднебінного мигдалика. Перегинаючись через край нижньої щелепи попереду жувального м’яза, вона віддає на обличчі верхню губну артерію (a. labialis superior) та нижню губну артерію (a. labialis inferior); Кінцевою гілкою лицевої артерії є кутова артерія (a. angularis), яка прямує до присереднього кута ока і анастомозує з артерією спинки носа (a. dorsalis nasi) із системи внутрішньої сонної артерії, а саме від очної артерії.

До задньої групи належать:

груднинно-ключично-соскоподібна гілка (a. sternocleidomastoideus) йде до одноіменного м’яза і може відходити від верхньої щитоподібної артерії, або від потиличної артерії;

потилична артерія (a. occipitalis) – кровопостачає шкіру потилиці і тверду мозкову оболону;

задня вушна артерія (a. auricularis posterior) – кровопостачає шкіру вушної раковини, шкіру потилиці, слизову оболонку барабанної порожнини і черепну тверду оболону.

До присередньої групи гілок відносять висхідну глоткову артерію (a. pharyngea ascendens), яка кровопостачає м’язи глотки, глибокі м’язи шиї, черепну тверду оболонну і барабанну порожнину.

До кінцевих гілок відносять:

поверхневу скроневу артерію (a. temporalis superficialis), яка є продовженням зовнішньої сонної артерії, проходить попереду вушної раковини у скроневу ділянку і на рівні надочноямкового краю лобової кістки поділяється на лобову гілку (r. frontalis) та тім’яну гілку (r. parietalis), які живлять м’язи і шкіру лобової і тім’яної ділянок. На своєму шляху поверхнева скронева артерія віддає гілки до привушної слинної залози (привушна гілка – r.parotideus), м’язів лиця (поперечна артерія лиця – a.transversa faciei), вушної раковини (передні вушні гілки – rr.auriculares anteriores) і скроневого м’яза (середня скронева артерія – a.temporalis media);

верхньощелепну артерію (a. maxillaris) – найбільша гілка зовнішньої сонної артерії. Відповідно до топографії в ній виділяють щелеповий відділ (pars mandibularis), крилоподібний відділ (pars pterygoidea) і крило-піднебінний відділ (pars pterygopalatina). Від першого відділу артерії відходять гілки до скронево-нижньощелепного суглоба, барабанної перетинки, барабанної порожнини, до зубів і ясен нижньої щелепи (нижня коміркова артерія (a. alveolaris inferior)), до шкіри і м’язів підборіддя та черепної твердої оболони (середня оболонна артерія (a. meningea media)). В межах другого відділу від верхньощелепної артерії відходять гілки до жувальних та щічного м’язів. Від третього відділу відходять підочноямкова артерія (a. infraorbitalis) (до м’язів лиця, зубів і ясен верхньої щелепи), низхідна піднебінна артерія (a. palatina descendens)(до твердого і м’якого піднебіння) і клинопіднебінна артерія (a. sphenopalatina) (до слизової оболонки носа).

 

ПІДКЛЮЧИЧНА АРТЕРІЯ

До входу в міждрабинчастий простір від підключичної артерії відходять такі гілки:

хребтова артерія (a. vertebralis) – найбільша гілка підключичної артерії, проходить в отворах поперечних відростків шийних хребців, пронизує атланто-потиличну перетинку і тверду мозкову оболону спинного мозку і через великий (потиличний) отвір заходить в порожнину черепа. Позаду моста ця артерія сполучається з аналогічною артерією протилежного боку і утворює основну артерію (a. basilaris). Від хребтової артерії відходять передня спинномозкова артерія (a. spinalis anterior) та задня спинномозкова артерія (a. spinalis posterior) і задня нижня мозочкова артерія (a. inferior posterior cerebelli). Від основної артерії відходять: передня нижня мозочкова артерія (a. inferior anterior cerebelli), артерія лабіринту (a. labyrinthi),артерії моста (aa. pontis) і середньомозкові артерії (aa. mesencephalicae). Хребтова артерія разом з передніми спинномозковими артеріями утворює навколо довгастого мозку коло Захарченка;

основна артерія (a. basilaris), на рівні переднього краю моста розгалужується на дві задні мозкові артерії (a. cerebri posterior), які кровопостачають потиличні частки головного мозку. Задні мозкові артерії разом із задніми сполучними, внутрішніми сонними артеріями, передніми мозковими артеріями і передньою сполучною артерією утворюють артеріальне коло мозку (circulus arteriosus cerebri) (коло Вілізія).

внутрішня грудна артерія (a. thoracica interna) – відходить від нижньої поверхні підключичної артерії і проходить уздовж хрящів І-VII ребер біля груднини, де розпадається на дві кінцеві гілки – м’язово-діафрагмову артерію (a. musculophrenica) та верхню надчеревну артерії (a. epigastrica superior). Від внутрішньої грудної артерії відходять гілочки до загруднинної залози, бронхів, осердя і груднини. Крім того, від цієї артерії відходить 5 передніх міжребрових гілок (rr. intercostales anteriores), які кровопостачають міжреброві м’язи. П’ять нижніх передніх міжребрових гілок відходять від м’язово-діафрагмової артерії. Верхня надчеревна артерія заходить у піхву прямого м’яза живота, кровопостачає цей м’яз і анастомозує з нижньою надчеревною артерією на рівні пупка;

щито-шийний стовбур (truncus thyrocervicalis) – має довжину 1-2 см і поділяється на чотири гілки: нижню щитоподібну артерію (a. thyroidea inferior) (кровопостачає щитоподібну залозу, шийний відділ стравоходу, шийний відділ трахеї та слизову гортані), висхідну шийну артерію (a. cervicalis ascendens) (до м’язів шиї), поверхневу шийну артерію (a. cervicalis superficialis) (до трапецієподібного, ромбоподібного та інших м’язів шиї) і надлопаткову артерію (a. suprascapularis) (до над- і підостьового м’язів).

У міждрабинчастому просторі від підключичної артерії відходить реброво-шийний стовбур (truncus costocervicalis), який розгалужується на глибоку шийну артерію (a. cervicalis profunda), яка кровопостачає півостисті м’язи голови та шиї і найвищу міжреброву артерію (a. intercostalis suprema), яка розгалужується в І і ІІ міжребрових проміжках, кровопостачаючи міжреброві м’язи.

При виході з міждрабинчастого простору від підключичної артерії відходить поперечна артерія шиї (a. transversa colli), яка кровопостачає м’язи і шкіру верхньої частини спини.

Внутрішня яремна вена (v. jugularis interna) – найбільша судина, яка збирає кров від голови та шиї. Внутрішня яремна вена є безпосереднім продовженням сигмоподібної пазухи твердої мозкової оболони, де на рівні яремного отвору вона починається верхньою цибулиною яремної вени (bulbus superior venae jugularis) і лягає позаду внутрішньої сонної артерії та блукаючого нерва. Перед злиттям з підключичною веною розміщена нижня цибулина яремної вени (bulbus inferior venae jugularis).

Внутрішня яремна вена (v. jugularis interna) має такі позачерепні притоки:

глоткові вени (vv. pharyngeae);

• язикова вена (v. lingualis) ;

• верхня щитоподібна вена (v. thyroidea superior);

• лицева вена (v. facialis).

• занижньощелепна вена (v. retromandibularis)впадає у лицеву вену, або у внутрішню яремну вену.

Зовнішня яремна вена (vena jugularis externa) утворюється при злитті потиличної вени (v. occipitalis) та задньої вушної вени (v. auricularis posterior), які супроводжують одноіменні артерії. У зовнішню яремну вену впадають передні яремні вени (v. jugularis anterior), які збирають кров від передньої ділянки шиї і, анастомозуючи між собою, утворюють яремну венозну дугу (arcus venosus jugularis).

На шиї є дві групи лімфатичних вузлівпередні шийні вузли (nodi cervicales anteriores) та бічні шийні вузли (nodi cervicales laterales), які в свою чергу поділяються на поверхневі та глибокі. Передні глибокі лімфатичні вузли: передгортанні вузли (nodi prelaryngei), щитоподібні вузли (nodi thyroidei), передтрахейні вузли (nodi pretracheales), притрахейні вузли (nodi paratracheales). Поверхневі бічні вузли лежать уздовж зовнішньої яремної вени, а глибокі – уздовж внутрішньої яремної вени.

Шийне сплетення (plexus cervicalis). Шийне сплетення утворене передніми гілками чотирьох верхніх шийних спинномозкових нервів. Це сплетення залягає під груднинно-ключично-соскоподібним м’язом. З цього сплетення відходять м’язові (рухові), шкірні (чутливі) та мішаний нерви.

М’язові гілки шийного сплетення іннервують усі глибокі м’язи шиї і беруть участь в утворенні шийної петлі (ansa cervicalis). Від останньої іннервуються м’язи, які лежать нижче під’язикової кістки.

Шкірні гілки відходять з-під бічного краю груднинно-ключично-соскоподібного м’яза:

шийний поперечний нерв (n. transversus colli) – іннервує шкіру передньої ділянки шиї;

великий вушний нерв (n. auricularis magnus) – іннервує шкіру вушної раковини і зовнішнього слухового проходу;

малий потиличний нерв (n. occipitalis minor) – іннервує шкіру потиличної ділянки;

надключичні нерви (nn. supraclaviculares) – іннервують шкіру надключичної ділянки, бічного трикутника шиї і шкіру над дельтоподібним м’язом.

Від шийного сплетення відходить мішаний діафрагмовий нерв (n. phrenicus), який заходить в грудну порожнину, лягає під осердя і своїми чутливими гілками іннервує плевру та осердя, а потім (правий) проходить через діафрагму й іннервує нутрощевий листок очеревини, який вкриває печінку та жовчний міхур. Рухові гілки цього нерва іннервують діафрагму.

Від під’язикового нерва відходить низхідна гілка (ramus descendens). Вона складається з рухових волокон першого і частково другого шийного спинномозкових нервів, які заходять у верхню його частину. Ця гілка з’єднується з висхідною гілкою (ramus ascendens) від шийного сплетення, в результаті чого утворюється шийна петля (ansa cervicalis). Від останньої відходять гілки, що іннервують м’язи: груднинно-під’язиковий, груднинно-щитоподібний, лопатково-щитоподібний та щито-під’язиковий.

Від шийної частини блукаючого нерва відходять:

глоткова гілка (r. pharyngeus), яка разом з гілками язико-глоткового нерва і симпатичного стовбура утворюють глоткове сплетення (plexus pharyngeus), що іннервує слизову оболонку глотки, м’язи-звужувачі глотки і м’язи м’якого піднебіння, за винятком м’яза-натягувача піднебінної завіски;

верхній гортанний нерв (n. laryngeus superior), який відходить від нижнього вузла і у своєму складі має чутливі, рухові та парасимпатичні передвузлові волокна. Рухові волокна іннервують персне-щитоподібний м’яз та нижній м’яз-звужувач глотки; чутливі волокна іннервують слизову гортані над голосовою складкою, слизову кореня язика та надгортанника; парасимпатичні з чутливими волокнами прямують до серця;

верхні шийні серцеві гілки (rr. cardiaci cervicales superiores) – опускаються уздовж загальної сонної артерії і, з’єднуючись з гілками симпатичного стовбура, входять у серцеве сплетення.

Верхній шийний вузол (gangion cervicale superius) – найбільший вузол симпатичного стовбура, міститься попереду поперечних відростків II-III шийних хребців.

Від верхнього шийного вузла відходять наступні гілки, що містять післявузлові волокна:

сполучні cipi гілки (rr. communicantes grisei) – з’єднують вузол з I-IV шийними спинномозковими нервами;

внутрішній сонний нерв (n. caroticus internus) – спрямовується до одноіменної артерiї i по її ходу формує внутрішнє сонне сплетення (plexus caroticus internus), яке разом із внутрішньою сонною артерією входить в порожнину черепа. Від внутрішнього сонного сплетення відділяється симпатичний корінець крило-піднебінного вузла – radix sympathica ganglii pterygopalatini (глибокий кам’янистий нерв– n.petrosus profundus), який у складі нерва крилоподібного каналу через крилоподібний канал заходить у крило-піднебінну ямку, проходячи транзитом через крило-піднебінний вузол. Симпатичні волокна по крило-піднебінних нервах здійснюють симпатичну іннервацію судин та залоз слизової оболонки порожнини носа і рота, кон’юктиви нижньої повіки і шкіри лиця;

зовнішні сонні нерви (n. caroticus externus) – направляються до зовнішньої сонної артерії і формують одноіменне симпатичне сплетення, яке розгалужується по гілках зовнішньої сонної артерії;

яремний нерв (n. jugularis) – іде по стінці внутрішньої яремної вени до яремного отвору, де ділиться на гілки, що проходять у складі IX, X, XII пар черепних нервів;

гортанно-глоткові гілки (rr. laryngopharyngei) – беруть участь в утворенні гортанно-глоткового сплетення (plexus laryngopharyngeus), іннервуючи слизову оболонку та судини глотки i гортані;

верхній шийний серцевий нерв(n.cardiacus cervicalis superior) – опускається паралельно до симпатичного стовбура, до глибокої частини серцевого сплетення.

Середній шийний вузол (ganglion cervicale medium), непостійний, міститься спереду від поперечного відростка VI шийного хребця. Цей вузол з’єднаний з верхнім вузлом однією міжвузловою гілкою, а з нижнім – двома міжвузловими гілками, які утворюють підключичну петлю (ansa subclavia) навколо підключичної артерії.

Від середнього шийного вузла відходять такі гілки:

cipi сполучні гілки до V-VI шийних спинномозкових нервів;

сонні зовнішні нерви (nn. carotici externi), які беруть участь в утворенні зовнішнього сонного сплетення (plexus caroticus externus) i сплетення нижньої щитоподібної apтepiї (plexus thyroideus inferior);

середній шийний серцевий нерв (n.cardiacus cervicalis medius) – проходить збоку від верхнього шийного серцевого нерва i вступає в глибоку частину серцевого сплетення.

Нижній шийний вузол(ganglion cervicaleinferioris) часто зливається з першим грудним вузлом i утворює шийно-грудний вузол (ganglion cervicothoracicum)(зірчастий вузол – ganglion stellatum). Biн лежить на piвнi шийки першого ребра, позаду підключичноі артерії у місці відходження від неї хребтової apтepiї.

Від вузла відходять такі гілки:

сполучні cipi гілки (rr. communicantes grisei) до VII-VIII шийних спинномозкових нервів;

підключичні нерви (nn. subclavii), які утворюють підключичне сплетення (plexus subclavius), що розгалужується по гілках підключичної apтepiї;

гілки до блукаючого i діафрагмового нервів;

хребтовий нерв (n. vertebralis), який утворює навколо хребтової apтepiї хребтове сплетення (plexus vertebralis). Це сплетення розповсюджується з гілками хребтової apтepiї до головного i спинного мозку та їx оболонок;

нижній шийний серцевий нерв (n.cardiacus cervicalis inferior) – проходить до глибокої частини серцевого сплетення.

 

 

ДОДАТОК А

До нормальної анатомії шиї

 


 

 

Малюнок А. 1– Vertebra cervicalis prima (atlas). Вигляд зверху:

1-tuberculum posterius; 2-arcus posterior; 3-foramen vertebrale; 4-sulcus arteriae vertebralis; 5-facies articularis superior; 6-foramen transversarium; 7-processus transversus; 8-massa lateralis; 9-fovea dentis; 10-tuberculum anterius; 11-arcus anterior

 

 

Малюнок А. 2– Vertebra cervicalis secunda (axis). Вигляд ззаду, зверху:

1-dens; 2-facies articularis posterior; 3-corpus vertebrae; 4-facies articularis superior; 5-processus transversus; 6-processus articularis inferior; 7-arcus vertebrae; 8-processus spinosus

 

 

 

Малюнок А. 3– Articulatio atlantoaxial mediana. Вигляд зверху:

1-tuberculum posterior atlantis; 2-foramen vertebrale; 3-facies articularis superior (atlantis); 4-foramen transversarium atlantis; 5-ligamentum transversum atlantis; 6-articulatio atlantoaxialis mediana (pars posterior); 7-dens axis; 8-articulatio atlanto-axialis mediana (pars anterior); 9-tuberculum anterior atlantis; 10-ligamentum alare

 

 

Малюнок А. 4– Поверхневі м’язи шиї. Вигляд спереду:

1-m.digastricus (venter anterior); 2-m.mylohyoideus; 3-glandula sub-mandibularis; 4-m.stylohyoideus; 5-m.digastricus (venter posterior); 6-vena jugularis interna; 7-arteria carotis communis; 8-m.omohyoideus (venter superior); 9-m.sternocleidomastoideus; 10-m.omohyoideus (venter inferi­or); 11-m.scalenus medius; 12-m.scalenus posterior; 13-m.trapezius; 14-clavicula; 15-m.pectoralis major; 16-m.sternocleidomastoideus (pars clavic-ularis); 17-m.sternocleidomastoideus (pars sternalis); 18-m.sternothy-roideus; 19-m.sternohyoideus; 20-platysma; 21-os hyoideum

 

 

 

 

Малюнок А. 5 – М’язи шиї. Вигляд з правого боку:

1-m.masseter; 2-m.stylohyoideus; 3-m.digastricus (venter posterior); 4-m.hyoglossus; 5-m.mylohyoideus; 6-m.digastricus (venter anterior); 7-tendo intermedius (digastricus); 8-os hyoideum; 9-m.thyrohyoideus; 10-venter superior m.omohyoidei; 11-m.sternohyoideus; 12-m.sternocleidomastoideus; 13-m.sternocleidomastoideus (pars clavicularis); 14-m.sternocleidomastoideus (pars sternalis); 15-m.deltoideus; 16-m.pectoralis major; 17-clavicuIa; 18-m.omohyoideus (venter inferior); 19-m.scalenus posterior; 20-m.scalenus medius; 21-m.scalenus anterior; 22-m.trapezius; 23-m.levator scapulae; 24-m.splenius capitis; 25-glandula parotidea; 26-m.occipitofrontalis (venter poste­rior)

 

 

Малюнок А. 6 – М’язи шиї. Вигляд з правого боку:

1-m.mylohyoideus; 2-m.hyoglossus; 3-m.digastricus (venter anterior); 4-os hyoideum; 5-m.thyrohyoideus; 6-m.constrictor pharyngis inferior; 7-m.omohyoideus (venter superior); 8-m.sternohyoideus; 9-m.sternothy-roideus; 10-glandula thyroidea; 11-esophagus; 12-trachea; 13-clavicula (от­резана); 14-costa 1; 15-m.intercostalis externus; 16-m.scalenus posterior; 17-m.scalenus medius; 18-m.scalenus anterior; 19-m.omohyoideus (venter inferior); 20-m.longus colli; 21-m.levator scapulae; 22-m.longus capitis (отрезана); 23-m.semispinalis capitis; 24-m.longissimus capitis; 25-m.ster-nocleidomastoideus; 26-m.digastricus (venter posterior); 27-m.stylohy-oideus; 28-m.masseter; 29-m.styloglossus

 

Малюнок А. 7 – Глибокі м’язи шиї. Вигляд спереду:

1-m.rectus capitis anterior; 2-m.rectus capitis lateralis; 3-mm.intertrans-versarii; 4-m.longus capitis; 5-m.longus colli; 6-costa 1; 7-m.scalenus pos­terior; 8-m.scalenus medius; 9-m.scalenus anterior; 10-m.levator scapulae (отрезана); 11-axis; 12-processus transversus atlantis; 13-processus styloideus; 14-pars basilaris ossis occipitalis

 

 

 

Малюнок А. 8 – Горизонтальний розріз шиї. М’язи та фасцїі:

1-lamina pretrachealis fasciae cervicalis; 2-m.sternohyoideus; 3-lamina superficialis fasciae cervicalis; 4-m.stemothyroideus; 5-platysma; 6-lamina prevertebralis fasciae cervicalis; 7-m.omohyoideus; 8-m.sternocleidomastoideus; 9-m.longus colli; 10-m.scalenus anterior; 11-mm.scalenus medius et posterior; 12-m.semispinalis cervicis; 13-m.semispinalis capitis; 14-m.lev­ator scapulae; 15-m.splenius capitis et m.splenius cervicis; 16-m.trapezius; 17-lig.nuchae; 18-processus spinosus vertebrae cervicalis; 19-arteria verte-bralis et vena vertebralis; 20-n.vagus; 21-arteria carotis communis; 22-vena jugularis interna; 23-esophagus; 24-glandula thyroidea; 25-trachea

 

 

 

 

Малюнок А. 9 – Cavum pharyngis.Sectio sagittalis:

1-plica salpingopalatine; 2-ostium pharyngeum tubae auditivae; 3-tonsilla pharyngea; 4-recessus pharyngeus; 5-torus tubarius; 6-arcus anterior (atlantis); 7-palatum molle; 8-plica salpingopharyngea; 9-uvula (palatina); 10-arcus palatoglossus; 11-tonsilla palatina; 12-arcus palatopharyngeus; 13-pars oralis pharyngis; 14-epiglottis; 15-pars laryngea pharyngis; 16-cartilago cricoidea; 17-esophagus; 18-trachea; 19-cavitas laryngis; 20-os hyoideum; 21-m.mylohyoideus; 22-m.geniohyoideus; 23-m.genioglossus; 24-vestibulum oris; 25-cavitas oris propria; 26-concha nasalis inferior; 27-concha nasalis media; 28-palatum durum; 29-concha nasalis superior; 30-sinus sphe-noidalis

 

 

Малюнок А. 10 – Musculi pharyngis. Вигляд ззаду:

1-clivus; 2-m.constrictor pharyngis superior; 3-m.petropharyngeus; 4-m.stylopharyngeus; 5-m.stylohyoideus; 6-m.constrictor pharyngis medius; 7-m.constrictor pharyngis inferior; 8-m.palatopharyngeus; 9-esophagus; 10-m.constrictor pharyngis inferior; 11-cornu majus ossis hyoidei; 12-m.pterygoideus medialis; 13-raphe pharyngis; 14-m.pterygoideus lateralis; 15-processus styloideus

 

 

 

Малюнок А. 11 – Musculi pharyngis. Вигляд ззаду:

1-choana; 2-m.tensor veli palatini; 3-m.stylopharyngeus; 4-m.stylohy-oideus; 5-epiglottis; 6-m.arytenoideus obliquus; 7-m.cricoarytenoideus pos­terior; 8-stratum circulare (tunica muscularis esophagei); 9-stratum longitudinale (tunica muscularis esophagei); 10-m.arytenoideus transversus; 11-aditus laryngis; 12-m.stylopharyngeus; 13-m.palatopharyngeus; 14-radix linguae; 15-uvula palatina; 16-m.salpingopharyngeus; 17-m.pterygoideus medialis; 18-m.levator veli palatini; 19-m.pterygoideus lateralis

 

 

 

Малюнок А. 12– Larynx et glandula thyroidea. Вигляд спереду:



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-18; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.238.173.209 (0.044 с.)