Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Висновки до третього розділу

Поиск

 

Адміністративно-правова відповідальність є заходом державного примусу, розглядається як вид охоронних правовідносин, виражається у негативній державно-правовій оцінці за здійснене протиправне діяння.

Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачено один склад правопорушення, безпосереднім об’єктом якого є режим охорони вітчизняних трубопроводів. Йдеться про порушення Правил охорони магістральних трубопроводів (ст. 138 Кодексу) [5]. У зв’язку з особливим статусом установ та організацій трубопровідного транспорту, які підпадають під кваліфікацію об’єктів підвищеної екологічної небезпеки посадові особи таких підприємств можуть бути притягнені до адміністративної відповідальності за ст. 71 Кодексу «Введення в експлуатацію виробничих об’єктів без обладнання, що попереджає шкідливий вплив на ліси» [5], ст. 98 Кодексу «Марнотратне витрачання паливно-енергетичних ресурсів» [5], ст. 1664 «Порушення порядку надання інформації та виконання рішень Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень» [5], ст. 18821 «Ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень Національної комісії регулювання електроенергетики України» [5].

Компаративний аналіз адміністративно-правової відповідальності за порушення законодавства в сфері екології у процесі експлуатації трубопровідного транспорту у праві ЄС та національному законодавстві вказує на значно занижені штрафні санкції згідно з нормами національного законодавства. Тому, видається раціональним збільшити розмір штрафних санкцій за порушення екологічних правових норм під час експлуатації трубопровідної інфраструктури.

Законодавство України, що регламентують питання охорони навколишнього середовища має непослідовний та несистематизований характер, наслідком цього є регулювання питань охорони екології довкілля непов’язаними між собою нормативно-правовими актами. Крім того, послідовність виконання поставлених у законодавчих актах завдань безпосередньо чинить вплив на ефективність забезпечення державної політики в галузі охорони природного навколишнього середовища при транспортуванні енергоресурсів вітчизняними трубопроводами. Доцільно при визначенні засад функціонування ринку природного газу на законодавчому рівні встановити, що екологічна безпека є принципом державної політики функціонування ринку. Будь-які інституційні, технічні зміни, які впроваджуються в нових ринкових умовах функціонування газової галузі не повинні мати своїм наслідком погіршення екологічного стану довкілля. Підприємства, якими здійснюється експлуатація об’єктів газотранспортної системи, зобов'язані дотримуватись вимог законодавства у сфері охорони та збереження довкілля та сприяти мінімізації впливу їх діяльності на екологічний стан навколишнього середовища.

 


ВИСНОВКИ

Проведене дослідження адміністративно-правових засад функціонування трубопровідного транспорту в Україні та отримані на його основі результати спрямовані на удосконалення вітчизняного адміністративного законодавства і сприяють вирішенню наукової задачі, що полягає в обґрунтуванні напрямків удосконалення загальних засад функціонування трубопровідного транспорту, його адміністративно-правового статусу, організаційно-процедурної діяльності у цій сфері.

На основі дослідження сформульовано такі висновки:

1. Законодавство у сфері діяльності магістрального трубопровідного транспорту пройшло три етапи розвитку: І - початковий етап включає період кінця XVIII ст. до 1917 р., на якому відносини у сфері трубопровідного транспорту врегульовувались розділом Статуту Гірничого Російської імперії; радянський період (1939 р. – 1991 р.) становлення законодавства про трубопровідний транспорт – визначався наявністю певних окремих адміністративних актів міністерств і відомств, а також нестабільністю системи організації трубопровідним транспортом; новітній період (1992 р. – теперішній час) можна охарактеризувати здійсненням ефективних кроків у розвитку та вдосконаленні вітчизняного законодавства про трубопровідний транспорт.

2. Закон України «Про трубопровідний транспорт» визначає як обов’язковий тільки технічний критерій трубопровідного транспорту (проектування, будівництво у відповідності з державними будівельними вимогами до магістральних трубопроводів), що несе в собі певну небезпеку при спорудженні суб’єктами господарювання комунальних та приватних трубопроводів за умов необов’язкового дотримання ліцензійних вимог до транспортування окремих визначених речовин, газів трубопровідним транспортом. Відтак, варто у Законі України «Про трубопровідний транспорт» запропонував наступне формулювання магістрального трубопровідного транспорту: магістральний трубопровідний транспорт – технологічний комплекс, функціонуючий як єдина система, до складу якого входить окремий трубопровід з усіма спорудами та об’єктами, пов’язаними з ним єдиним технологічним процесом, або кілька трубопроводів, спроектованих та збудованих згідно з державними будівельними вимогами щодо магістральних трубопроводів, якими здійснюються транзитні, міждержавні, міжрегіональні поставки продуктів транспортування споживачам, відповідно до вимог для транспортування від комерційного вузла обліку, пункту приймання продукції до пункту її передачі, технологічного зберігання або перевалки на інший вид транспорту.

3. Пропонується визначення державного управління діяльністю магістрального трубопровідного транспорту як свідомого, цілеспрямованого, впорядкованого впливу через відповідні органи державної влади на соціально-економічний розвиток підприємств магістрального трубопровідного транспорту, їх мотивацію до ефективної реалізації економічних та соціальних функцій з урахуванням характерних для них об’єктивних закономірностей і тенденцій досягнення найоптимальнішого функціонування і розвитку цієї системи та поставлених цілей, контроль за їх діяльністю.Державне управління у сфері трубопровідного транспорту здійснюють центральні та місцеві органи державної виконавчої влади, представницькі органи та органи місцевою самоврядування в межах їх компетенції відповідно до чинного законодавства України. На введений особливий період безпосереднє керівництво підприємствами трубопровідного транспорту і контроль за їх діяльністю забезпечують органи Міністерства оборони України. Місцеві органи державної виконавчої влади, представницькі органи та органи місцевого самоврядування у межах своїх повноважень: а) погоджують розміщення споруд та інших об'єктів трубопровідного транспорту на землях, наданих у користування підприємствам трубопровідного транспорту згідно з Земельним кодексом України; б) вживають заходів щодо безпеки експлуатації підприємствами, установами та організаціями об'єктів трубопровідного транспорту; в) беруть участь у складанні та узгодженні планів захисту персоналу і населення, спільних заходів щодо виконання робіт в умовах надзвичайного стану; г) забезпечують оповіщення та інформування населення про заходи захисту і правила поведінки в умовах надзвичайною стану, а також під час експлуатації об'єктів трубопровідною транспорту із залученням до цієї роботи спеціалістів підприємств трубопровідного транспорту; д) приймають від підприємств, установ та організацій трубопровідного транспорту матеріали виконавчої зйомки і віддають їх іншим підприємствам, установам та організаціям в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Виявлено, що правовий статус ДК «Укртрансгаз», здійснююча оперативно-технічне управління газотранспортною системою, не функціонує самостійно відносно інших учасників ринку газу й відокремлено від інших аспектів діяльності, а тому не відповідає поставленим вимогам ЄС. Фактично головне підприємство здійснює управління діяльністю дочірньої компанії. Тому у відповідності до принципів та вимог ЄС необхідно на нормативно-правовому рівні забезпечити самостійність організаційно-правової форми оператора газотранспортної системи, незалежність порядку прийняття рішень та складання бухгалтерської звітності тощо. Відтак, правовий статус ДК «Укртрансгаз», на нашу думку, вимагає удосконалення, що, в першу чергу, стосується обрання іншої організаційно-правової форми функціонування.

4. Основними напрямами модернізації законодавства про магістральний трубопровідний транспорт у зв’язку з підписанням асоціації з ЄС є зміна правового статусу НАК «Нафтогаз України», побудова національного енергетичного сектору відповідно до принципів ЄС: безперервне постачання енергоресурсів за розумними цінами, охорона навколишнього середовища, тобто задоволення потреб сьогоденного покоління без завдання шкоди майбутнім поколінням, прозорість енергетичного ринку. Також не менш важливим є вирішення питання усунення зловживань з боку ПАТ "Укртрансгаз" як суб’єкта природної монополії. Підприємства магістрального трубопровідного транспорту завжди тяжіли до монополізму. Це є об’єктивним процесом. Маючи велику кількість відокремлених підрозділів, спираючись на акціонерну організаційно-правову форму діяльності, на систему участі із іншими промисловими підприємствами та фінансовими установами, суб’єкти господарювання трубопровідного транспорту підвищували свої конкурентні можливості, прагнули утворити промислово-фінансові групи чи стати холдинговими компаніями. Не випадково зарубіжні конкуренти намагалися заважати інтеграційним процесам у видобувній та транспортній сферах. Але, на нашу думку, основним вектором змін є не боротьба з природною монополією, а забезпечення прозорості її діяльності та формування тарифів за послуги.

З метою удосконалення системи управління функціонуванням трубопроводним транспортом є створення у системі Міністерства транспорту та зв’язку Державної адміністрації магістрального трубопровідного транспорту для загального керівництва цією галуззю та координації його діяльності. Доцільність створення такого органу обумовлена складною інфраструктурою трубопровного транспорту, яким транспортується нафта, газ, нафтопродукти й інші речовини. З’ясовано, що ситуація, коли трубопроводи підпорядковуються різним державним органам влади поступово призводить до зруйнування трубопроводу як єдиної системи, позбавляючи трубопровідний транспорт його провідного призначення, гальмує розвиток труборовідних підприємств, значною мірою зумовлює відставання у модернізації трубопровідного господарства вцілому, порушує координацію співпраці трубопровідного транспорту з іншими видами транспорту.

Беручи до уваги сучасний стан криміногенної ситуації у вітчизняному нафтогазовому комплексі видається раціональним утворення спільної робочої групи для розробки та затвердження інструкції (положення) щодо принципів та організації співпраці у справі охорони підприємств трубопровідного транспорту, визначивши обов'язки й алгоритм взаємодії службових осіб, структурних підрозділів НАК «Нафтогаз України» з органами внутрішніх справ щодо: попередження та виявлення незаконного привласнення товарної продукції, устаткування, ушкоджень газо-, нафтоконденсатопроводів.

Окрім того, вдосконалення правового та нормативного регулювання промислової безпеки на основі розвитку законодавства України про технічне регулювання у сфері трубопровідного транспорту; є однією з основних завдань, спрямованих на досягнення прийнятного ризику аварій на небезпечних виробничих об'єктах вітчизняних трубопроводів в інтересах захищеності життєво важливих інтересів особистості і суспільства, забезпечення економічної безпеки України за рахунок раціонального використання її енергосировинного потенціалу.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України: Закон України від 28 червня 1996 року № 254к/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. ‑ № 30. – Ст. 141.

2. Водний кодекс України: Закон України від 6 червня 1995 року № 213/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1995. ‑ № 24. – Ст. 189.

3. Господарський кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 436-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. ‑ № 18-22. – Ст. 144.

4. Земельний кодекс України: Закон України від 25 жовтня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. ‑ №3. – Ст. 27.

5. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – Додаток до № 51. – Ст. 1122.

6. Кодекс України про надра: Закон України від 27 липня 1994 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. ‑ №36. – Ст. 340.

7. Лісовий кодекс: Закон України від 21 січня 1994 року №3852 –XII // Відомості Верховної Ради України. – 1994. ‑ № 17. – Ст. 99.

8. Цивільний кодекс України: Закон України від 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. ‑ № 40-44. – Ст. 356.

9. Про екологічну експертизу: Закон України від 9.02.1995 року № 45/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1995. ‑ № 8. – Ст. 54.

10. Про засади функціонування ринку природного газу: Закон від 08.07.2010 № 2467-VI // Верховна Рада України. – 2010. – № 48. – Ст. 566.

11. Про захист від недобросовісної конкуренції: Закон України від 7.06.1996 № 236/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 2003. ‑ № 30. – Ст. 247.

12. Про захист економічної конкуренції: Закон України від 11.01.2001 № 2210-Ш// Відомості Верховної Ради України. – 2001. ‑ № 12. – Ст. 6.

13. Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу: Закон України від 23.06.2005 № 2711-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2005. ‑ № 33. – Ст. 430.

14. Про ліцензування певних видів господарської діяльності: Закон України від 1.06.2000 № 1775-Ш // Відомості Верховної Ради України. – 2005. ‑ № 42. – Ст. 465.

15. Про міжнародне приватне право: Закон України від 23.06.2005 № 2709-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2005. ‑ № 32. – Ст. 422.

16. Про міжнародні договори: Закон України від 29.06.2004 № 1906-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. ‑ № 47. – Ст. 259.

17. Про нафту і газ: Закон від 12.07.2001 № 2665-III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 50. – Ст. 262.

18. Про об’єкти підвищеної небезпеки: Закон України від 18.01.2001 №2245-Ш // Відомості Верховної Ради України. – 2001. ‑ № 15. – Ст. 73.

19. Про охорону атмосферного повітря: Закон України від 16.10.1992 року № 2707-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. ‑ № 50. – Ст. 678.

20. Про охорону навколишнього природного середовища: Закон України від 25.06.991 № 1264-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 41. – Ст. 546.

21. Про правовий режим земель охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів: Закон України від 17.02.2011 № 3041-VІ // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 37. – Ст. 371.

22. Про природні монополії: Закон від 20.04.2000 № 1682-III // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 30. – Ст. 238.

23. Про ратифікацію Протоколу про приєднання України до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства: Закон України від 15 грудня 2010 року № 2787-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 24. – Ст. 170.

24. Про ратифікацію Угоди про проведення узгодженої політики в галузі транзиту нафти і нафтопродуктів магістральними трубопроводами: Закон України від 11.06.1997 № 329/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1997. ‑ № 31. ‑ Ст. 197.

25. Про ратифікацію Угоди про проведення узгодженої політики в галузі транзиту природного газу: Закон України від 18.12.1996 № 615/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1997. ‑ № 9. ‑ Ст. 68.

26. Про ринок природного газу: Закон від 09.04.2015 № 329-VIII // Верховна Рада України. – 2015. – № 27. – Ст. 234.

27. Про транспорт: Закон України від 10.11.1994 № 232/94-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 45. – Ст. 446.

28. Про трубопровідний транспорт: Закон України від 15.05.1996 № 192/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 29. – Ст. 139.

29. Про функціонування єдиної транспортної системи України в особливий період: Закон України від 20.10.1998 № 194-ХІV // Відомості Верховної Ради України. – 1998. ‑ № 52. – Ст. 318.

30. Агафонов В. Б. Правовое регулирование предупреждения и ликвидации аварийных разливов нефти и нефтепродуктов, а также иных чрезвычайных ситуаций техногенного характера при пользовании недрами / В. Б. Агафонов // Бизнес в законе. Экономико-юридический журнал. – 2012. – С. 192 – 196.

31. Алексеев С. С. Собрание сочинений: в 10 т. Т. 9 / С. С. Алексеев. – М.: Статут, 2010. – 504 с.

32. Базылев Б. Т. Юридическая ответственность: (Теор.вопр.) / Б. Т. Базылев. – Красноярск: Изд-во Красноярск. ун-та, 2009. – 120 с.

33. Бахрах Д. Н. Административное право: учеб. для вузов / Д.Н. Бахрах. –3-е изд., пересмотр, и доп. – М.: Норма, 2007. – 816 с.

34. Богоненко В. А. Законодательство о трубопроводном транспорте зарубежных стран (на примере Закона провинции Альберта (Канада) «О трубопроводах») / В.А. Богоненко // Транспортное право. – 2004. ‑ № 2. – С. 33-35.

35. Богоненко В. А. Правовое регулирование доставки газа магистральными трубопроводами: Монографія / В. А. Богоненко. – Мн.: УП «Технопринт», 2004. – 216 с.

36. Борденюк О. В. Правова охорона земель трубопровідного транспорту в Україні / О. В. Борденюк // Актуальні проблеми держави і права. – 2013. – Вип. 70. – С. 455 – 460.

37. Борденюк О. В. Правові ознаки земель трубопроводного транспорту / О. В. Борденюк // Вісник Запорізького національного університету. Юридичні науки. – 2013. – № 1(2). – С. 124-129.

38. Борденюк О. В. Проблеми притягнення до адміністративної та кримінальної відповідальності за порушення правового режиму земель трубопровідного транспорту / О. В. Борденюк // Вісник Чернівецького факультету Національного університету "Одеська юридична академія. – 2015. – Вип. 2. – С. 106-116.

39. Гіжевський В. К. Інтеграція транспортного законодавства України до європейських правових стандартів / В. К. Гіжевський // Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. «Інформаційне суспільство в Україні: інформаційно-правова культура, освіта, наука», присвяченої Всесвітньому дню інформаційного суспільства (16 – 17 травня 2008 р., Суми, Україна). – Суми: Видавництво «Довкілля», 2008. – С.23-29.

40. Гіжевський В. К. Транспортне право України: підручник / В. К. Гіжевський, Е. Ф. Демський, А. В. Мілашевич. – К.: Атіка, 2012. – 332 с.

41. Гіжевський В. К. Сучасний стан і можливості діяльності транспортної системи України / В. К. Гіжевський // Правничий вісник Університету «КРОК». – 2012. – Вип. 13. – 268 с.

42. Грудницька С. Розвиток теорії правосуб’єктності: господарсько-правове дослідження / С. Грудницька // Юридична Україна. – 2009. – № 6. – С.103-109.

43. Гудков И. В. Правовое измерение политики ЕС в газовом секторе: итоги 2005 года и перспективы дальнейшего развития / И. В. Гудков // Нефть, газ и право. – 2006. ‑ № 1. – С. 53-60.

44. Гусаров С. М. Сучасні тенденції змін керівного складу ОВС України / С. М. Гусаров // Проблеми адміністративного та фінансового права. – 2009. ‑ № 2 (104). – С. 127-134.

45. Директива 2003/55/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 26 червня 2003 року стосовно спільних правил для внутрішнього ринку природного газу, яка скасовує Директиву 98/30/ЄС // OJ L 176. ‑ 15.07.2003 ‑ Р.57-78.

46. Довженко Є. В. Загальнотеоретичні проблеми систематизації транспортного законодавства: автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук: 12.00.01 / Є. В. Довженко; Нац. акад. внутр. справ. – К., 2011. – 20 с.

47. Довженко Є. В. Закон – основний регулятор правовідносин у транспортній сфері / Є. В. Довженко // Юридичний вісник. Повітряне і космічне право. – 2013. – № 1. – С. 14-18.

48. Довженко Є. Проблеми, перспективи та іноземний досвід кодифікації транспортного законодавства / Є. Довженко // Наше право. – 2014. – № 5. – С. 5-9.

49. Довженко Є. В Теоретико-правова характеристика правового регулювання трубопровідного транспорту в України / Є. В. Довженко // Юридичний вісник. – 2014. – № 3(32). – С. 16-20.

50. Договір Європейського Союзу від 7 лютого 1992 року // OJ C 191. ‑ 29.07.1992. ‑ Р. 1-110.

51. Договор о создании Экономического союза от 24 сентября 1993 года // Информационный вестник Совета глав государств и совета глав правительств СНГ. – 1993. ‑ № 4(12). – C. 14-39.

52. Долгополов А. А., Белоконь А. В. О Некоторых аспектах правового регулирования обеспечения транспортной безопасности / А. А. Долгополов, А. В. Белоконь // Вестник Краснодарского университета МВД России. – 2015. – С. 68 – 71.

53. Енергетична безпека держави: найближчі кроки // Голос України. – 2005. ‑ № 57. – С. 5.

54. Загальне адміністративне право: підручник / [Гриценко I. С., Мельник Р. С., Пухтецька А. А. та інші]; за заг. ред. I. С. Гриценка. – К.: Юрінком Iнтер, 2015. – 568 с.

55. Закиева О. Г. Правовое регулирование отношений в сфере транспортировки нефти по магистральным нефтепроводам: Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата юридических наук. Специальность 12.00.03 – Гражданское право; Предпринимательское право; Семейное право; Международное частное право / О. Г. Закиева. – Екатеринбург, 2006. – 25 с.

56. Золотова Н. В. Перспективы развития трубопроводного транспорта Украины / Н. В. Золотова. – Режим доступа: http://intkonf.org/zolotova-nv-perspektivyi-razvitiya-truboprovodnogo-transporta-ukrainyi/

57. Золотова Н. В. Проблемы трубопроводного транспорта Украины [Электронный ресурс] / Н. В. Золотова. – Режим доступа: http: // intkonf.org/zolotova-nv-problemyi-truboprovodnogo-transporta-ukrainyi/

58. Інструкція з бухгалтерського обліку операцій з цінними паперами установ комерційних банків України: постанова Правління Національного банку України від 03 жовтня 2005 р. № 358 // Офіційний вісник України. – 2005. – № 43. – Ст. 2718.

59. Каталог підприємств [Електронний ресурс] // Режим доступу: http: // www.rada.com.ua/catalog/19824/?sector=2&p=2

60. Кіотський протокол до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату від 11 листопада 1997 року: ратифікований Законом України від 4 лютого 2004 року № 1430-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. ‑ № 19. – Ст. 261.

61. Класифікатор організаційно-правових форм господарювання: наказ Держстандарту України від 22 листопада 1994 року [Електронний ресурс] // www.rada.gov.ua., П. 3.1.7.

62. Кодекс Украины об административных правонарушениях: Научно-практический коментарий / А.С. Васильев, [и др.]; под общ. ред. А.С. Васильева, А.И. Миколенко. – 6-е изд., дополн. и перераб. ‑ Х.: ООО «Одиссей», 2008. – 1024 с.

63. Консолідована версія Договору про заснування Європейського Співтовариства від 25 березня 1957 року // OJ C 325. ‑ 24.12.2002 ‑ P.1-87.

64. Корепанов К. В. Договор транспортировки магистральным трубопроводным транспортном / К. В. Корепатов. – М., 2013. – 328 с.

65. Лейст О. Э. Санкции и ответственность по советскому праву: теоретические проблемы / О. Э. Лейст – М.: Изд-во МГУ, 1989. – 215 с.

66. Мамєдов Е. А. Правове регулювання державного контролю за господарською діяльністю з видобутку та подальшої реалізації нафти та природного газу В Україні: автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук: 12.00.07 / Е. А. Мамєдов. – Запоріжжя, 2015. – 24 с.

67. Міжнародне енергетичне право і стійкий розвиток: навч.-метод. посіб. / Нац. юрид. ун-т ім. Ярослава Мудрого; [уклад. О. Я. Трагнюк]. – Харків: Право, 2015. – 158 с.

68. О магистральном трубопроводном транспорте: Закон Республики Беларусь от 9.01.2002. № 87-З [Электронний ресурс] // http://www.levonevski.net/pravo/razdel2/num8/2d836.html

69. О магистральном трубопроводном транспорте: Закон Республики Молдова от 26.09.1995 № 592-XШ // Monitorue Oficial. ‑ 1996. ‑ № 8-9.

70. Онацький Е. А. Адміністративно-правова відповідальність у сфері діяльності магістрального трубопровідного транспорту / Е. А. Онацький // Форум права. – 2010. ‑ № 1. – С. 270-276.

71. Онацький Е. А. Адміністративо-правові засади діяльності магістрального трубопровідного транспорту: автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук: 12.00.07 / Е. А. Онацький. – К.: Академія управління Міністерства внутрішніх справ, 2010. – 23 с.

72. О нефти: Указ Президента Республики Казахстан, имеющий силу закона от 28.06.1995 № 2350 (в соответствии с Законом РК от 01.12.2004 № 2-III ЗРК) [Электронний ресурс] // http://uchet.kz/law/list.php?SECTION_ID =12&PAGEN_1=30

73. Перчик И. Г. Трубопроводное право: научное направление, учебная дисциплина, подотрасль транспортного права / И. Г. Перчик // Транспортное право. – М.: Юрист, 2005. – С. 37 – 41.

74. Перчик А. И. Трубопроводное право: учебное издание / А. И. Перчик. – М.: Нефть и газ, 2002. – 368 с.

75. Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 19 «Об'єднання підприємств»: наказ Міністерства фінансів України від 07 липня 1999 р. № 163 // Офіційний вісник України. – 1999. – № 30. – Ст. 205.

76. Правове регулювання газової сфери та нафто постачальної сфери у Європейському Союзі та Україні / за заг. ред. к.е.н. В. Г. Дідика. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 148 с.

77. Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з транспортування природного та нафтового газу магістральними трубопроводами: постанова Національної комісії регулювання електроенергетики вiд 13 січня 2010 № 9 // Офіційний вісник України. – 2010. ‑ № 3. – Ст. 121.

78. Про затвердження Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства: Наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27 жовтня 1997 року № 171 // Офіційний вісник України. – 1998. ‑ № 18. – Ст. 109.

79. Про затвердження методики ідентифікації потенційно небезпечних об’єктів: наказ Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 23 лютого 2006 року № 98 // Офіційний вісник України. – 2006. ‑ № 12, 14, 18. – Ст. 841.

80. Про затвердження Положення про державну систему моніторингу довкілля: Постанова Кабінету Міністрів України від 30 березня 1998 року № 391 // Офіційний вісник України. – 1998. ‑ № 13. – Ст.123.

81. Про затвердження Порядку видачі дозволів Державним комітетом з нагляду за охороною праці та його територіальними органами: постанова Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2003 року №1631.

82. Про затвердження порядку і правил проведення обов’язкового страхування цивільної відповідальності суб’єктів господарювання за шкоду, яка може бути заподіяна пожежами та аваріями на об’єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежовибухонебезпечні об’єкти та об’єкти, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного і санітарно-епідеміологічного характеру: Постанова Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2002 року № 1788 // Офіційний вісник України. – 2002. ‑ № 47. – Ст.2163.

83. Про затвердження Порядку митного контролю та митного оформлення природного газу, нафти, нафтопродуктів, етилену і аміаку, що переміщуються через митний кордон України трубопровідним транспортом: постанова Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2003 року № 1958 // Офіційний вісник України. – 2003. ‑ № 51. – Т. 1. ‑ Ст. 2699.

84. Про затвердження Правил будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари та гарячої води: наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 8 вересня 1998 року № 177 // Офіційний вісник України. – 1998. ‑ № 41. – Ст. 84.

85. Про затвердження правил охорони магістральних трубопроводів: Постанова Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2002 року № 1747 // Офіційний вісник України. ‑ 2002. ‑ № 47. – Ст. 2135.

86. Про затвердження форм розрахунків рентної плати за транспортування нафти магістральними нафтопроводами та транзитне транспортування трубопроводами аміаку, природного газу територією України: наказ Державної податкової адміністрації України від 25 червня 2003 року № 311 // Офіційний вісник України. – 2003. ‑ № 28. – Ст. 1393.

87. Про ідентифікацію та декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки: Постанова Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 року № 956 // Офіційний вісник України. – 2002. ‑ № 29. – Ст. 1357.

88. Про ратифікацію Угоди про порядок транзиту через територію держав-учасниць Співдружності незалежних держав: Закон України від 22 лютого 2001 року № 2283-Ш // Відомості Верховної ради України. – 2001. ‑ № 16. – Ст. 77.

89. Про ратифікацію Угоди про створення зони вільної торгівлі та Протоколу про внесення змін та доповнень до Угоди про створення зони вільної торгівлі: Закон України від 6.10.1993 № 1125-XIV // Відомості Верховної ради України. – 1994. ‑ № 48. – Ст. 416.

90. Про реформування нафтогазового комплексу України: Указ Президента України від 25 лютого 1998 року № 151 // Урядовий кур’єр. – 1998. ‑ №34. – С. 6.

91. Про стандартизацію і сертифікацію: Декрет Кабінету Міністрів України від 10 травня 1993 року № 46-93 // Відомості Верховної Ради України. – 1993. ‑ № 27. – Ст. 289.

92. Про тариф за транзит аміаку через територію України трубопровідним транспортом: наказ Міністерства промислової політкики України від 3 січня 2003 року № 2 // Офіційний вісник України. – 2003. ‑ № 4. – Ст. 153.

93. Про утворення Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»: постанова Кабінету Міністрів України від 25 травня 1998 року № 747 [електронний ресурс] // http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ info/KP980747.html

94. Руденко Л. Д. До питання про визначення поняття магістральних трубопроводів / Л. Д. Руденко // Экономико-правовые исследования в ХХІ веке: направления усовершенствования правового обеспечения экономической безопасности государства: матер. Четырнадцатой межд. науч.-практ. интернет-конф. (г. Киев, 1-10 декабря 2014 года). – Чернигов: Десна Полиграф, 2015. – С. 49-52.

95. Руденко Л. Д. Історико-правові аспекти становлення законодавства України про магістральний трубопровідний транспорт / Л. Д. Руденко // Наука і правоохорона. – 2014. – № 4 (26). – С. 329-335.

96. Руденко Л. Д. Управління діяльністю підприємств магістрального трубопровідного транспорту / Л. Д. Руденко // Форум права. – 2011. – № 2. – С. 796 – 802.

97. Руденко Л. Д. Щодо визначення магістрального трубопровідного транспорту / Л. Д. Руденко // Правничий часопис Донецького університету. – 2011. – № 1. – С. 62 - 67.

98. Свиридюк Н. П. Юридична відповідальність у механізмі правового регулювання / Н. П. Свиридюк // Юридичний вісник. Повітряне і космічне право. – 2011. – № 4. – С. 24-27.

99. Симановский Л. Я. Правовая основа регулирования газотранспортной системы России / Л. Я. Симановский // Нефть, Газ и Право. – 2006. ‑ № 1. – С. 11-14.

100. Ситников С. Л. Гражданско-правовое регулирование транспортировки нефти посредством системы нефтепроводов: актуальные проблемы / С. Л. Ситников. – М.: Юстицинформ, 2012. – 184 с.

101. СНГ. Торгово-промышленное законодательств / Сост. О.А. Кубицкая. – М.: Международный центр финансово-экономического развития, 1997. – 567 с.

102. Соляник В. Г., Терпицька Т. В. ВРТП «Укргазенергосервіс»: високоякісне обслуговування та ремонт об’єктів ГТС / В. Г. Соляник, Т. В. Терпицька // Трубопровідний транспорт. – 2013. – № 1 (79). – С. 10 – 15.

103. Стариков А. В. Хлесткова У. А. Обоснование необходимости совершенствования законодательной базы по промышленной безопасности объектов магистрального трубопроводного транспорта / А. В. Стариков, У. А. Хлесткова // Вестник науки и образования. – 2015. – № 7 (9). – С. 78 – 85.

104. Сылкина С. М. Некоторые аспекты правового регулирования магистрального трубопроводного транспорта: сравнительный анализ законодательства Республики Казахстан и зарубежных государств / С. М. Сылкина // ҚазҰУ Хабаршысы. Халықаралық қатынастар және Халықаралық құқық сериясы: Қазақ университеті, 2009. – № 6. – С. 68 – 74.

105. Тихомиров Ю. А. Современная теория административного права / Ю. А. Тихомиров // Государство и право. – 2004. ‑ № 11. – С.10-18.

106. Цивільне право України. Загальна частина: підруч. для студентів вищ. навч. закл. / Бошицький Ю. Л. [та ін.]; Нац. акад. наук України, Київ. ун-т права. - Київ: Ліра-К, 2013. – 759 с.

107. Черняев К. В., Васин Е. С. Разработка научных основ и создание системы безопасной и долговременной эксплуатации магистральных нефтепроводов России // Безопасность и надежность трубопроводного транспорта: Сб. науч. тр. – Вып. 1. – Новополоцк, 2008. – С. 19-23.

108. Чижмар Ю. І. Правовий режим міжнародних трубопроводів: поняття та основні характеристики / Ю. І. Чижмар // Часопис Київського університету права, 2010. – № 3. – С.306-309.

109. Шафир А. М. Энергоснабжение предприятий: Практическое пособие / А. М. Шафир. – М.: Юрид. литература, 1990. – 142 с.

110. Юхимець Р. С. Напрямки трансформації державного регулювання контрактних відносин на ринку природного газу України в контексті третього енергетичного пакета ЄС / Р. С. Юхимець // Бізнес Інформ. – 2015. – № 8. – С. 35 – 40.

111. Якунин В. И. Правовые проблемы трудопроводного транспорта / В. И. Якунин // Политология транспорта. Политические измерение транспортного развития. – М.: ЗАО «Экономика», 2006. – С. 179 – 186.

112. Ярмиш О. Н. Моніторинговий кримінологічний аналіз злочинності в Україні (2009–2013 роки): монографія / О.Н. Ярмиш. – К.: Національна академія прокуратури України, 2014. – 484 с.

113. Parke A. Dickey. Petroleum Development Geology / A. Parke // The encyclopedia americana (international edition). – Grolier incorporated international Headquarters: Danbury. – 1995. ‑ Vol. 21. – 1057 p.

114. Ryan J.T. Pipeline / J.T. Ryan // The Canadian encyclopedia. – Hurtig Publishers. – Edmonton. – 1985. – Vol. 3. – P. 1418.

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-04-18; просмотров: 225; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.129.63.252 (0.012 с.)