Окиснення етилового спирту біхроматом калію.

У пробірку вносять 0,5г біхромату калію і 2мл 10%-ного розчину сульфатної кислоти. Постійно перемішуючи реакційну суміш, поступово краплями добавляють у неї 2мл етилового спирту. Спостерігають, як розігрівається суміш і змінюється її забарвлення.

Одержаний водний розчин оцтового альдегіду досліджують на наявність альдегіду. Для цього до 1мл фуксинсірчистої кислоти добавляють 1мл одержаного водного розчину оцтового альдегіду. Спостерігають, як розчин фуксинсірчистої кислоти забарвлюється у рожево-фіолетовий колір. Отже, у пробірці-приймачі у водному розчині міститься оцтовий альдегід. Одержаний водний розчин оцтового альдегіду залишають для проведення реакції срібного дзеркала і реакції з купрум (ІІ) гідроксидом.

O

3Н₃С–СН₂–ОН+ К₂Сr₂O₇+ 4 H₂SO₄ 3H₃C–C + K₂SO₄ + Cr₂(SO₄)₃ +

H + 7H₂O

Взаємодія спиртів різної атомності з купрум (ІІ) гідроксидом / 4 / № 30, с. 45

Реактиви: етиловий спирт (96%); етиленгліколь; гліцерин; (5%-й розчин); гідроксид натрію (5%-й розчин).

Дослід проводять одночасно в трьох пробірках, у кожну з яких вносять по 1мл 5%-ного розчину купрум (ІІ) сульфат і 1мл 5%-ного розчину натрію гідроксиду. У пробірках утворюється осад купрум (ІІ) гідроксиду. Після цього в першу пробірку добавляють 1мл 96%-ного етилового спирту, у другу – 1мл етиленгліколю, у третю – 1мл гліцерину. Реакційні суміші в пробірках перемішують. Спостерігають, як етиленгліколь і гліцерин розчиняють купрум (ІІ) гідроксид і розчини в другій і третій пробірках забарвлюються в темно-синій колір за рахунок утворення розчинних у воді комплексних сполук гліколяту і гліцерату купруму (ІІ). Етиловий спирт не розчиняє купру му (ІІ) гідроксид. Отже, кислотні властивості дво- і триатомних спиртів виражені значно сильніше, ніж одноатомних.

 

 

Н

СН₂–ОН СН₂–О: О–СН₂

2 + Сu(ОН)₂ Сu + 2Н₂О

СН₂–ОН СН₂–О: О–СН₂

 

Н

Гліколят купруму (ІІ)

Н

│

СН₂–ОН СН₂–О: О–СН₂

│ │ │

СН–ОН + Сu(ОН)₂ СН–ОН Сu НО–СН + 2Н₂О

│ │ │

СН₂–ОН СН₂–О: О–СН₂

│

Н

Гліцерат купруму (ІІ)

Реакція з купрум (ІІ) гідроксидом є якісною на багатоатомні спирти. Поясніть, чому кислотні властивості дво- і триатомних спиртів сильніші, ніж одноатомних

Одержання етилового ефіру борної кислоти / 4 / № 33 (Б), с. 49

У суху пробірку вносять 1г борної кислоти. Пробірку нагрівають у полум’ї пальника або спиртівки, тримаючи в горизонтальному положенні так, щоб вода, яка при цьому утворюється, конденсуючись у краплі, не потрапляла на розжарені стінки пробірки (що може призвести до їх розтріскування). Борна кислота поступово плавиться. Коли кристали зникнуть, пробірку охолоджують. До прозорого твердого плаву (ангідриду борної кислоти) добавляють 2мл етилового спирту і 1мл концентрованої сульфатної кислоти. У пробірку вносять кип’ятильні камінці і закривають її прямою газовідвідною трубкою з витягнутим кінцем. Пробірку з реакційною сумішшю закріплюють в штативі і нагрівають у полум’ї. Пари етилового ефіру борної кислоти, які при цьому утворюється, підпалюють поблизу отвору газовідвідної трубки. Спостерігають горіння етилборату полум’ям з характерною смугою зеленого кольору.

 

t˚С

2Н₃ВО₃ В₂О₃ + 3Н₂О

t˚С

В₂О₃ + 6C₂Н₅ОН 2(С₂Н₅О)₃В + 3Н₂О

IV. Висновок заняття

V. Домашнє завдання

VI. Література:

1. А.В.Домбровський, В.М.Найдан. Органічна хімія. –К.: Вища школа, 1992. с. 70 – 89

2. Ф.Ф.Боєчко, В.М.Найдан, В.М.Захарик, Н.М.Захарченко. Органічна хімія. К.: Вища школа, 1986. с. 110 – 115

3. А.А.Петров, Х.В.Бальян, А.Г. Трощенко. Органическая химия. –М.: Высшая школа, 1981. с. 120 – 132

4. В.М.Найдан. Органічна хімія. Малий лабораторний практикум. – К.: Вища школа, 1994.

 

 

Лабораторне заняття № 10

Тема: Спирти (Алканоли)

Мета: Вивчити будову, взаємний вплив атомів в молекулі спиртів. На їх основі вміти пояснювати хімічні властивості одноатомних і багатоатомних спиртів

 

I. Контрольна робота

II. Теоретичні питання теми:

 

1.Класифікація спиртів. Навести приклади.

2.Гомологічний ряд спиртів.

3.Ізомерія, номенклатура спиртів.

4.Електронна будова спиртів.

5.Кислотно-основні властивості спиртів.

6.Хімічні властивості одноатомних, двохатомних і трьохатомних спиртів на прикладі етилового спирту, етиленгліколю і гліцерину (реакції з металічним Nа, NаОН, НСl, РСl₅, спиртами, карбоновими та мінеральними кислотами, Сu(ОН)₂, окиснення).

7.Основні методи синтезу спиртів.

8.Значення спиртів, біологічна роль гліцерину.

 

III. Висновок заняття

IV. Домашнє завдання

V. Література:

1. А.В.Домбровський, В.М.Найдан. Органічна хімія. –К.: Вища школа, 1992. с. 70–89

2. Ф.Ф.Боєчко, В.М.Найдан, В.М.Захарик, Н.М.Захарченко. Органічна хімія. К.: Вища школа, 1986. с. 110–115

3. А.А.Петров, Х.В.Бальян, А.Г. Трощенко. Органическая химия. –М.: Высшая школа, 1981. с. 120–132

 

Лабораторне заняття № 11