ПЕДАГОГІЧНА МАЙСТЕРНІСТЬ, ПЕДАГОГІЧНА КУЛЬТУРА, ПЕДАГОГІЧНА ТВОРЧІСТЬ УЧИТЕЛЯ, ПОНЯТТЯ ТА ЇХ СКЛАДОВІ. ТВОРЧИЙ ПЕДАГОГ. ШЛЯХИ ОВОЛОДІННЯ ПЕДАГОГІЧНОЮ МАЙСТЕРНІСТЮ.



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

ПЕДАГОГІЧНА МАЙСТЕРНІСТЬ, ПЕДАГОГІЧНА КУЛЬТУРА, ПЕДАГОГІЧНА ТВОРЧІСТЬ УЧИТЕЛЯ, ПОНЯТТЯ ТА ЇХ СКЛАДОВІ. ТВОРЧИЙ ПЕДАГОГ. ШЛЯХИ ОВОЛОДІННЯ ПЕДАГОГІЧНОЮ МАЙСТЕРНІСТЮ.



ЛЕКЦІЯ 1

ПЕДАГОГІЧНА МАЙСТЕРНІСТЬ, ПЕДАГОГІЧНА КУЛЬТУРА, ПЕДАГОГІЧНА ТВОРЧІСТЬ УЧИТЕЛЯ, ПОНЯТТЯ ТА ЇХ СКЛАДОВІ. ТВОРЧИЙ ПЕДАГОГ. ШЛЯХИ ОВОЛОДІННЯ ПЕДАГОГІЧНОЮ МАЙСТЕРНІСТЮ.

План

Суспільна значущість професії вчителя. Функції вчителя у суспільстві

Вимоги до вчителя

Поняття структури педагогічної діяльності

Педагогічна майстерність, педагогічна культура учителя.

Творчий педагог. Творча особистість педагога як передумова розвитку творчих можливостей дітей.

Шляхи оволодіння педагогічною майстерністю.

 

СУСПІЛЬНА ЗНАЧУЩІСТЬ ПРОФЕСІЇ ВЧИТЕЛЯ. ФУНКЦІЇ ВЧИТЕЛЯ У СУСПІЛЬСТВІ

Слайд 3. Суспільна значущість професії вчителя

Існує багато видів професійної діяльності, що безпосередньо стосуються людини, але є серед них професії лікаря, юриста, педагога, які впливають на її долю. Ось чому кожна з цих професій повинна бути не лише діяльністю, а й покликанням.

Професія вчителя одна з найдавніших. Вона виникла у зв'язку з потребою передавати досвід. За багато вікову історію людство накопичило колосальний досвід. Суспільство відбирає найбільш цінне і необхідне для засвоєння молодим поколінням і транслює його через особу вчителя молоді.

Призначення вчителя бути не тільки ланцюгом у передачі досвіду, але й створити умови для розвитку потенціальних можливостей та здібностей учнів.

ФУНКЦІЇ ВЧИТЕЛЯ У СУСПІЛЬСТВІ

Слайд 4. Функції вчителя у суспільстві

Дидактична-передача знань учням, але сучасна наука доводить, що вчитель повинен не тільки передавати знання, але й вчити їх здобувати.

Розвивальна - створення сприятливих умов для розвитку творчого потенціалу учня, для його саморозкриття та самоствердження.

Виховна – організація діяльності дітей і переведення загальнолюдських цінностей у свідомість і досвід поведінки учнів.

Учитель дає великій кількості людей можливість не лише багато чого дізнатися, а й відчути ту особливу емоцію доторку до науки, до пізнання, до творчості.

Слайд 5. Інші функцій вчителя:

Інші функцій вчителя:

Ø соціалізаційна

Ø посередницька

Ø корекційна

Ø діагностична

Ø координаційна

Слайд 6. Вимоги до вчителя

До вчителя висувають професійні та особистісні вимоги:

1.Загально-громадські – оптимізм, бажання працювати та гуманізм.

2. Морально-педагогічні – висока ерудиція та культура, високий рівень моральних відносин з людьми, педагогічна самоактуалізація.

3. Індивідуально психологічні – самостійність і діловитість,наявність педагогічних здібностей, цільність характеру.

Слайд 7. Професійно-важливі якості особистості вчителя:

Професійно-важливі якості особистості вчителя:

1. Відмінне знання науки.

2. Вміння творчо підходити до вирішення завдань.

3. Комунікабельність.

4. Самовладання.

5. Живість реакції та емоційність.

6. Наполегливість в досягненні мети.

7. Вимогливість до себе та до інших.

8. Повага та любов до дитини

ПОНЯТТЯ ТА СТРУКТУРА ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Слайд 8. Поняття про педагогічну діяльність

Педагогічна діяльність – це діяльність вчителя змістом якої є керівництво діяльності учнів у навчально-виховному процесі, що забезпечує розвиток головних сфер його особистості.

Мета-діяльність – це діяльність вчителя, який спрямовує діяльність учня в позицію активного суб'єкта власної діяльності; розвиток здатності учня до самоуправління власною діяльністю

Слайд 9. Структура педагогічної діяльності

Структура педагогічної діяльності:

1. Мотив – внутрішня спонука, що стимулює педагога до професійної діяльності

2. Мета – формування особистості учня як гідного громадянина держави.

3. Суб'єкт – вчитель, педагогічний колектив.

4. Об'єкт – учень, вихованець

5. Зміст – процес організації навчальної

діяльност учнів

6. Засоби – наукові знання, тексти підручників, технічні засоби

7. Способи діяльності – пояснення, розповідь, ілюстрація, групова робота, лабораторна робота

8. Результат – розвиток учня, становлення його як особистості

Слайд 10. Життедіяльність учителя

Запропонувати студентам проаналізувати схему (читати знизу!!)

Творчість ------------------------------- Майстерність

Удосконалення, пізнання нового -------- Розвиток

Одноманітність ----------------------------- Функціонування

Щоб досягти довершеності, йому потрібно повсякчас не лише вивчати свій предмет, його історію, філософію, а й вдосконалити техніку свого викладання. У цьому відношенні діяльність учителя дуже близька до діяльності актора.

На жаль, не всім педагогічний талант дається від народження, і якщо його немає, його обов'язково потрібно виховувати, розвивати в собі. А.С.Макаренко сподівався, що прийде час, коли майбутніх педагогів будуть навчати тому, як увійти в аудиторію, де і як стояти, як привітати, як посміхнутись і навіть як подивитись на своїх вихованців. В останнє десятиліття проблема педагогічної майстерності досліджувалась багатьма вченими. У їхніх роботах досліджується проблема підготовки учителя творчого, що має яскраву індивідуальність, здатного до безперервного самовиховання і самоосвіти.

Слайд 11. «Педагогіка — не наука, а мистецтво…»

У роздумах над процесами виховання людини як пріоритетної сфери її діяльності К.Д. Ушинський намагався знайти засади тієї науки, яка була б визначальною у складному процесі формування особистості. Здавалося б, що такою наукою є педагогіка. Проте в результаті власних пошуків він прийшов до парадоксального висновку: "Педагогіка — не наука, а мистецтво, — найбільше, найскладніше, найвище й найнеобхідніше з усіх мистецтв. Мистецтво виховання спирається на науку. Як мистецтво, складне й об-ширне, воно спирається на безліч обширних і складних наук; як мистецтво, воно, крім знань, вимагає здібності й нахилу, і як мистецтво ж, воно прагне до ідеалу, якого вічно намагаються досягти і який цілком ніколи недосяжний: до ідеалу досконалої людини"1.

Виходячи з цих міркувань Ушинського, багато хто традиційно вважає, що в процесі виховання можна діяти поза будь-якими правилами й нормами, обходячись без наукових постулатів.

Слайд 12. "творення людини" (В.О. Сухомлинський)

Професіоналізм людини в будь-якій сфері діяльності багато в чому залежить від рівня сформованості її майстерності. В педагогічній діяльності майстерність є важливим чинником ефективності навчально-виховної роботи, передумовою "творення людини" (В.О. Сухомлинський). К.Д. Ушинський неодноразово зазначав, що діяльність людини, пов'язана з процесом виховання, є унікальним дійством, яке ні з чим іншим порівняти не можна. Зокрема, він писав: "Усяка практична діяльність, що прагне задовольнити вищі моральні і взагалі духовні потреби людини, тобто ті потреби, які належать виключно людині і становлять виключні риси її природи, — це вже мистецтво. У цьому розумінні педагогіка буде, звичайно, першим, вищим з мистецтв, бо вона прагне задовольнити найбільшу з потреб людини й людства — їхнє прагнення до вдосконалень у самій людській природі: не до вираження довершеності на полотні або в мармурі, а до вдосконалення самої природи людини — її душі й тіла; а вічно передуючий ідеал цього мистецтва є довершена людина".

 

ПЕДАГОГІЧНА МАЙСТЕРНІСТЬ

Слайд 15. Рівні оволодіння педагогічною майстерністю.

Педагогічні вміння

Цей модуль займає важливе місце у забезпеченні конкретної практичної діяльності вчителя. Зокрема, він включає в себе;

1. Конструктивні вміння, які забезпечують:

— планування навчально-виховної роботи відповідно до вимог навчальних планів і програм;

— вибір доцільних форм і видів діяльності;

— вибір ефективних методів виховного впливу;

— планування перспективних напрямів керівництва дитячим колективом;

— здійснення індивідуального й диференційованого підходів до учнів.

2. Комунікативні вміння, які передбачають забезпечення адекватних відносин із колективом та окремими вихованцями і допомагають:

— установлювати педагогічно вмотивовані контакти з учнями, колективом, батьками, колегами;

— регулювати між особистісні стосунки учнів у первинному колективі (на рівні класу, групи), а також взаємини первинного колективу із загально шкільним.

A.C. Макаренко і В.О. Сухомлинський надавали особливого значення проблемі виховання особистості в колективі і через колектив, володінню педагогом умінням установлювати комунікативні зв'язки між членами первинного колективу, а також між колективні зв'язки. В.О. Сухомлинський з цього приводу писав: "Колектив, безумовно, є творінням педагога, він не може виникнути сам по собі й жити стихійно. Без розумного педагога немає колективу... Вихователь колективу є тією силою, завдяки якій ніколи не припиняється духовний — моральний, інтелектуальний, емоційний, естетичний — розвиток колективу".

3. Організаторські вмінняє запорукою:

— успішної організації і керування дитячими колективами, забезпечення їх розвитку;

— забезпечення педагогічно доцільної діяльності дитячих колективів;

- надання допомоги дитячим громадським організаціям;

— організації роботи з батьками, залучення громадськості на допомогу школі у вихованні дітей.

4. Дидактичні вміння, які допомагають:

— пояснювати учням зміст навчального матеріалу з урахуванням їхнього віку;

— керувати самостійною пізнавальною діяльністю учнів, сприяти розвитку їхніх інтелектуальних потенцій;

— навчати школярів оволодівати методами самостійної пізнавальної діяльності.

5. Перцептивні вміння (від лат. perceptіо — сприймання, пізнання; чуттєве сприйняття, розуміння й оцінка людьми соціальних об'єктів — інших людей, самих себе, груп та ін.) передбачають:

— здатність проникати у внутрішній світ школярів; адекватно сприймати і розуміти їхній психічний стан;

— спостережливість, яка дає змогу розуміти реальний стан вихованця в конкретній ситуації.

6. Сугестивні вміння (від лат. suggestio — навіюю), які проявляються в безпосередньому емоційно-вольовому впливові на вихованців з метою створення у них певного стану, спонукання до конкретних дій.

7. Пізнавальні вміння охоплюють:

— вивчення учнів, дитячого колективу, складання характеристик;

— вивчення нової психолого-педагогічної та іншої літератури, використання досягнень науки у практиці;

— аналіз передового педагогічного досвіду і його творче використання у власній практичній роботі.

8. Практичні вміння передбачають:

— володіння вміннями й навичками творчого характеру — малювати, танцювати, грати на музичних інструментах, вишивати, моделювати, конструювати та ін.;

— володіння технічними засобами навчання, комп'ютерною технікою.

9. Уміння в галузі педагогічної техніки.

Отже, педагогічна майстерність — вияв високого рівня педагогічної діяльності.

Як наукова проблема, вона постала у XIX ст. Дослідники педагогіки тлумачать її як найвищий рівень педаго­гічної діяльності, який виявляється в тому, що у відведений час педагог досягає оптимальних наслідків, «синтез наукових знань, умінь і навичок методичного мистецтва і особистих якостей учителя», комплекс властивостей осо­бистості педагога, що забезпечує високий рівень самоорганізації педагогічної діяльності.

Ґрунтується на високому фаховому рівні педагога, його загальній культурі та педагогічному досвіді. Розглядається як вияв власного «Я» у професії, як самореалізація особистості вчителя в педагогічній діяльності, тому визначається як вища, творча його активність, що передбачає доцільне використання методів і засобів педагогічного взаємовпливу в кожній ситуації навчання та виховання. Така доцільність є результатом засвоєння системи знань і уявлень про закони навчання, технології розвитку дитини, а також індивідуальні особливості педагога, його спрямованість, здібності та психофізичні дані.

Слайд 19.

Отже, стрижньовий компонент педагогічної культурипедагогічна майстерність, яка передбачає синтез розвинутого психолого-педагогічного мислення, професійно-педагогічних знань, навичок і вмінь, емоційно-вольових засобів виразності, що дають змогу педагогові успішно вирішувати навчально-виховні завдання.

Педагог має бути Особистістю з великої літери, справжнім майстром своєї справи, який може протистояти труднощам сьогодення і здатний піднятися над ними. Актуальною є думка К. Д. Ушинського: «У вихованні все повинно грунтуватися на особистості вихователя, тому що виховна сила випливає тільки із живого джерела людської особистості. Ніякі статути та програми, ніякий штучний організм, наскільки добре він не був би осмислений, не може заступити особистість у вихованні....Без особистого безпосереднього впливу вихователя на вихованця істинне виховання, що проникає в характер, неможливе. Тільки особистість може впливати на розвиток і визначення особистості, тільки характером можна формувати характер».

Щоденна педагогічна практика свідчить: суттєвих результатів у вихованні досягають ті педагоги, які мають високу педагогічну культуру, і навпаки – негативні приклади брутальності, що, на жаль, ще присутні у практиці, свідчать про відсутність культури. Тому педагогічну культуру слід формувати цілеспрямовано і постійно розвивати. Вона повинна бути підвалиною діяльності педагога і забезпечувати як удосконалення навчально-виховного процесу, так і самовдосконалення кожного педагога.

 

Слайд 39.

6. ШЛЯХИ ОВОЛОДІННЯ ПЕДАГОГІЧНОЮ МАЙСТЕРНІСТЮ. САМООСВІТА.

Слайд 40. Самостійна робота 1.

Тема. Сутність педагогічної діяльності

Зміст завдань Форми звіту
1. Випишіть із праць Я.А.Коменського, К.Д.Ушинського, В.О.Сухомлинського міркування про педагогічну майстерність вчителя, про місце і роль учителя в суспільстві, його якості, вміння. 2. Проаналізуйте вплив особистості вчителя на становлення вас як особистості. Викладіть свої думки у творчій роботі на одну із запланованих тем: “Учитель у моєму житті”, “Мій ідеал учителя”, “Я і моя професія”, «Професійний портрет сучасного вчителя». 3. Вибрати з педагогічної поеми А.С. Макаренка ситуацію, яка на Ваш погляд, найбільш виявила педагогічну майстерність видатного педагога (конспект). 4. Скласти словник термінології з педагогічної майстерності. Сформулювати власне педагогічне кредо, використовуючи такий зачин: «Для мене як педагога найголовніше буде…». Конспект   Мінітвір   Конспект   Конспект

 

ЛЕКЦІЯ 1

ПЕДАГОГІЧНА МАЙСТЕРНІСТЬ, ПЕДАГОГІЧНА КУЛЬТУРА, ПЕДАГОГІЧНА ТВОРЧІСТЬ УЧИТЕЛЯ, ПОНЯТТЯ ТА ЇХ СКЛАДОВІ. ТВОРЧИЙ ПЕДАГОГ. ШЛЯХИ ОВОЛОДІННЯ ПЕДАГОГІЧНОЮ МАЙСТЕРНІСТЮ.

План



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-18; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.237.71.247 (0.01 с.)