Завдання 2. Рольова гра «Захист дисертації».



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Завдання 2. Рольова гра «Захист дисертації».



 

 

Формульні вирази

 

Особливістю наукового стилю є широке використання слів і словосполучень, що виконують роль сполучних засобів. Завдяки їхньому вмілому використанню досягається зв'язність тексту, його логічний розвиток і розгортання; ці мовні засоби слугують оформленню ретроспективних порівняльних оцінок у процесі дослідження, застосовуються в міркуваннях, доказах, є важливим засобом при обґрунтуванні достовірності фактів.

Послідовність викладу можна передати такими словосполученнями: по-перше, по-друге, по-третє; з одного боку, з іншого боку; насамперед, передусім, спочатку; також, тепер, водночас; нарешті, на закінчення, наостанку.

Ступінь вірогідності повідомлення: очевидно, безумовно, без сумніву, безперечно, напевне, певно, певна річ, звичайно, (як) відомо, мабуть.

Послідовність у часі: спочатку, потім, тепер, насамперед, перш ніж, після того як, одночасно, наприкінці.

Причина і наслідок, умова і наслідок: оскільки, тому, відтак, таким чином, отже, внаслідок, у результаті, поза як; завдяки тому, що; у зв’язку з тим, що; через те, що; зважаючи на те, що, з огляду на те, що; з огляду на викладене вище; це залежить від того, що.

Зіставлення, протиставлення: так само, як і; як.., так і; проте, але, навпаки, водночас, однак, утім.

Доповнення, уточнення: водночас, зокрема, крім того, щоправда, наприклад, як-от, тобто, разом з тим, точніше, зауважмо.

Узагальнення, висновок: отже, таким чином, відтак, узагальнюючи сказане; з розглянутого можна зробити такі висновки; зважаючи на викладене вище, звідси, звідси висновок, підсумовуючи.

Ілюстрація до сказаного: наприклад, так, проілюструємо це на; наведемо (подамо) кілька прикладів, опишемо кілька випадків, коли.

Перехід до нової думки: перейдемо до, ще одне, розглянемо, варто зазначити, слід зауважити, необхідно наголосити.

Вираження власного ставлення до предмета: на нашу думку, на наш погляд, з нашої точку зору, вважаємо за доцільне / необхідне, варто зауважити / додати / підкреслити.

До формульних виразів належать також початок і закінчення наукової промови. Починають, як правило, із звертання до аудиторії. Наприклад, промова на захисті дисертаційного дослідження починається словами:

Шановний голово спеціалізованої вченої ради та пані вчений секретар, шановні члени спеціалізованої вченої ради та високоповажна громадо!

Дозвольте запропонувати вашій увазі наукове дослідження на тему …

Закінчуються промова стандартним виразом дякую за увагу.

 

Запитання і завдання

1. Що таке формульні вирази?

2. Назвіть мовні засоби ілюстрації до сказаного.

3. Як починають усну доповідь?

4. Який формульний вираз закінчення промови?

Завдання 1. Знайти формульні вирази.

1. На нашу думку, таке узгодження здійснюється через господарський механізм.

2. На перший погляд здається, що у держави та у більшості організацій, особливо в державному секторі економіки, немає можливостей і засобів для планової і цілеспрямованої мотивації персоналу.

3. Стало очевидним, що починати, у кінцевому рахунку, потрібно насамперед з організаційних змін.

4. З іншого боку, якщо виставляються певні бали в відомість успішності, то чому залік з фізичного виховання у своїй більшості не є диференційованим?

5. Звичайно, ця класифікація умовна, окремі фази дослідження можуть випадати або зливатися в єдиний розумовий процес.

6. Справді, стан нинішнього законодавства багато в чому залишає бажати кращого.

7. Варто зауважити, що правовий нігілізм настільки укоренився в сучасному житті і настільки міцно заволодів розумом людей, що швидко його позбутися найближчим часом не є можливим.

8. Упадає в око й те, що за сюжетними колізіями, напруженням дії, засобами характеротворення, соціальною проблематикою більшість комедій драматурга в жанровому вимірі можна кваліфікувати як мелодрами.

Завдання 2. Ввести формульні вирази в наступні уривки.

1. Інтеграційні процеси в освіті відбуваються на мікро- і макрорівні. На макрорівні цей процес протікає як взаємодія окремих громадян, фірм, сусідніх країн тощо. На макрорівні інтеграція передбачає організацію єдиного господарювання в рамках групи країн з узгодженням національних політик – поряд із глобалізацією виникає прискіплива увага до регіонів.

2. Стан та перспективи функціонування кооперативної торгівлі свідчать про необхідність розробки нової стратегії і тактики в економіці України, появи конкурентів і втрати системою Укоопспілки монопольного становища на сільському споживчому ринку. Кооперативна торгівля потребує переосмислення і нових підходів до організації її діяльності. Це стосується налагодження втрачених зв’язків між оптовою і роздрібною торгівлею, оптовими базами і виробниками та постачальниками товарів, використання маркетингових інструментів роботи на ринку, суттєвого покращення комерційної діяльності, впровадження нових технологій продажу товарів, підвищення якості торговельного обслуговування населення, ефективного використання наявної матеріально-технічної бази, відродження системи товаропостачання та централізованої доставки товарів у магазини.

 

Оратор і аудиторія

 

Вивчення аудиторії є дуже важливим, адже різні соціальні, вікові, статеві групи людей сприймають інформацію по-різному, керуючись груповими стереотипами сприйняття. Стереотипи визначають сприйняття та інтерпретацію фактів. Стереотипи сприйняття викликають іноді виникнення «групової» або «вікової» логіки, своєрідного стилю мислення. Групові стереотипи необхідно виявляти і враховувати при побудові усного наукового тексту.

Аудиторія за складом може бути однорідною і різнорідною. Перша складається з однакових за віком, статтю, професійною підготовкою людей, а друга – з різних. У різнорідній аудиторії необхідно орієнтуватися на найслабкіших слухачів і виносити на обговорення лише одне питання. Наприклад, на пленарне засідання наукової конференції, крім учасників (науковців), запросили студентів. У результаті в залі опинилися абсолютно різні за віком і рівнем підготовки люди. Оратору необхідно скоротити виступ і зробити його максимально зрозумілим.

Розмір аудиторії теж має велике значення. У великій аудиторії виступати легше, оскільки діє закон зараження. Реакція великої аудиторії завжди більш інтенсивна й емоційна. У такій аудиторії діє закон зниження інтелектуального рівня: чим більша аудиторія, тим нижчий її середній інтелектуальний рівень.

У великій аудиторії необхідні:

- стислість;

- промова повинна бути яскравою;

- оптимальною буде індуктивне подання матеріалу;

- необхідно пропонувати чіткі і просто сформульовані речення.

У невеличкій аудиторії (20 – 25 осіб) варто дотримуватися наступних порад:

- не користуватися без необхідності трибуною і мікрофоном;

- максимально наблизити виступ до бесіди;

- обрати стиль спілкування, подібний до розмовного;

- емоційність виступу має бути стриманою;

- можлива як індуктивна, так і дедуктивна форми аргументації.

За рівнем підготовленості виділяють три види аудиторії: добре підготовлену, підготовлену і малопідготовлену.

Промова у добре підготовленій аудиторії передбачає:

- акцентування нового;

- високий темп мовлення;

- раціональні аргументи;

- абстрактні міркування;

- максимум діалогічності;

- двобічну аргументацію;

- системний виклад матеріалу.

Виступ у підготовленій аудиторії потребує:

- збільшення емоційності;

- заміну абстрактних міркувань конкретними фактами, практичними висновками;

- використання прикладів та ілюстрацій;

- застосування риторичних прийомів.

Малопідготовлена аудиторія вимагає від оратора:

- повільного темпу мовлення;

- форми «запитання – відповідь»;

- максимальної емоційності;

- максимуму прикладів із життя;

- однобічної аргументації;

- апеляції до практичного результату;

- використання гумору;

- ірраціональних (парадоксальних та емоційних) аргументів;

- повторів;

- посилань на авторитети та історичні факти;

- труїзмів.

За професійними особливостями аудиторію поділяють на природничо-технічну та гуманітарну.

Представники точних та природничих наук потребують точних формулювань, аналітичного подання інформації. Ця аудиторія звикла до цифрових даних і дедуктивної аргументації.

Для представників гуманітарних наук більш ефективні індуктивна аргументація, заміна цифр співставленнями.

Урахування статевих відмінностей аудиторії дозволяє виділити певні особливості побудови виступу.

Специфіка жіночої аудиторії полягає в наступному:

- у слухачів переважає конкретно-образне мислення;

- висока емоційність сприйняття;

- індуктивність мислення.

Чоловіча аудиторія:

- стримана емоційність;

- дедуктивна аргументація;

- абстрактний виклад матеріалу;

- раціональна побудова промови, причому структура повинна бути очевидною для аудиторії (чоловіки люблять, коли їм говорять, де вступ, а де висновки).

Вікові особливості аудиторії теж мають бути врахованими. Виступ у молодіжній аудиторії передбачає:

- високий темп;

- індуктивну аргументацію;

- відсутність абстрактних міркувань;

- широке використання наочності, яскравих схем, музики. Краще будувати доповідь у вигляді презентації;

- використання гумору;

- демонстрацію сміливості мислення, принциповості, відвертості.

Для аудиторії похилого віку потрібно:

- говорити повільно;

- апелювати до історії, досвіду слухачів;

- не переконувати, а інформувати;

- посилатися на авторитети, відомі джерела, статистичні дані.

Дослідження сприйняття людьми вербальної інформації показали, що можна виділити декілька рівнів розуміння.

 

Характеристика рівнів розуміння

Рівень розуміння Зміст сприйнятої інформації
Сприйняття без розуміння Людина чує промову, але не розуміє її змісту, як пісню незнайомою мовою. Сюди ж належить так зване «шумове сприйняття» мови.
Розуміння теми Слухач може відповісти на запитання «Про що?». Наприклад, філолог на лекції з квантової фізики – він зрозуміє лише, що мова йшла про квантову фізику. У цьому випадку слухачі оцінюють форму викладу.
Розуміння змісту Запам’ятовуються окремі факти, які привернули увагу, їх послідовність. Слухачі оцінюють зміст інформації, а не її форму.
Оволодіння змістом Оцінюються не лише тема і зміст, але й форма і мета завдання виступу. Це найвищий рівень розуміння, коли слухач може відповісти на запитання, яка мета в оратора і які вербальні і невербальні засоби він використовує.

 

За вмінням зрозуміти зміст повідомлення аудиторія поділяється на чотири типи:

- слухачі можуть повторити ключові слова, зрозуміли текст, виокремили головну думку (таких приблизно 12 %);

- слухачі задовільно знають ключові слова, задовільно зрозуміли текст і задовільно виокремили головну думку (таких приблизно 17 %);

- усі показники на низькому рівні (таких приблизно 19 %);

- слухачі можуть повторити ключові слова, зрозуміли текст, но не можуть виокремити головну думку (таких приблизно 32 %).

Отже, інформація сприймається третиною аудиторії (перший і другий типи). А третина усіх не зрозуміли лише тому, що не можуть виокремити головну думку (третій тип).

Для оратора це означає, що необхідно подавати головну думку максимально чітко, адже тоді кількість зрозумівши складе дві третини, а цього вже достатньо для того, щоб виступ уважався ефективним. Якщо оратору вдається збільшити активну частину аудиторії до 50 – 60 %, то цього вже досить, щоб виступ можна було вважати вдалим.

 

Запитання і завдання

1. Які існують критерії поділу аудиторії?

2. Чим відрізняється сприйняття чоловіків і жінок?

3. Чи однаково сприймають вербальну інформацію представники різних галузей науки?

4. Що таке рівень розуміння інформації?

5. Що необхідно робити, щоб збільшити кількість слухачів, які зрозуміли інформацію?



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-18; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.239.192.241 (0.018 с.)