Реклама престижна, або фірмова

— реклама переваг фірми, які вигідно відрізняють її від конкурентів. Мета такої реклами — створення серед громадськості і насамперед активних і потенційних покупців привабливого іміджу, реноме, виграшного образу фірми, що викликав би довіру до самої фірми й усіх товарів, які вона випускає.

Реклама телевізійна

— рекламна діяльність, пов’язана з використанням телебачення. Р. т. дозволяє об’єднувати й ефективно використовувати переваги багатьох засобів реклами. Р. т. відрізняється специфічними умовами передавання рекламної інформації: великою аудиторією, динамічністю, барвистістю, наочністю та ін. За охопленням телеаудиторії можна судити про місткість ринку. Р. т. — найпоширеніший вид реклами.

Реклама торгова

— сукупність організаційно-технічних, економічних, естетичних і психологічних засобів і методів, використовуваних для широкого й об’єктивного інформування населення про властивості і якість товарів, розміщення торговельної мережі і форми торгового обслуговування покупців.

Реклама, що нагадує

— рекламна діяльність, спрямована на утримання завойованих позицій на ринку за допомогою переконання покупця в доцільності й вигідності дальших купівель даного товару. Використовується на етапі зрілості життєвого циклу товару, для того щоб покупці постійно пам’ятали про товар.

Рекламні сувеніри

— корисні дрібниці з нанесеним на них ім’ям рекламодавця, які безкоштовно вручаються споживачам.

Ремаркетинг

— маркетинг у ситуації зниження попиту, характерного для всіх видів товарів і будь-якого періоду часу.

Референт рекламний

— розроблювач первинного письмового варіанта рекламних повідомлень для радіо і телебачення на підставі інформації менеджера з реклами і клієнтів щодо постановки завдань у рекламі товарів чи послуг відповідно до фінансових можливостей клієнтів і особливостей засобів масової інформації.

Референтні групи

— групи, які є прямими (у разі безпосереднього спілкування) або непрямими об’єктами для порівняння, або зразками для наслідування в процесі формування поглядів або поведінки окремої людини.

Ринкова стратегія

— сукупність маркетингових заходів, за допомогою яких компанія має намір досягнути запланованих обсягів продажу і прибутку.

Ринковий послідовник

— фірма, що розвивається, яка прагне втримати свою частку, не «розгойдуючи човен».

Ринковий претенден т

— фірма, що розвивається, яка активно бореться за збільшення своєї частки на ринку.

Ринок

— сукупність усіх покупців певного типу товару або послуги, як наявних реально, так і потенційних.

Ринок активний

— ринок з певного виду цінних паперів чи товарів, які є об’єктами частих і великих угод.

Ринок аукціонний

— ринок, на якому використовується спосіб продажу товарів, нерухомого й іншого майна, а також цінних паперів з публічних торгів, коли покупцем стає той, хто пропонує за товар найбільшу ціну.

Ринок відкритий

— ринок, торгувати на якому можуть усі бажаючі, а ціни визначаються попитом та пропонуванням.

Ринок вільний і відкритий

— ринок, на якому попит і пропонування нічим не обмежуються і вільно формують ціни (на відміну від контрольованого ринку).

Ринок внутрішній

— сфера товарного обміну, обмежена державними кордонами; сукупність економічних відносин товаровиробників і споживачів у частині реалізації товару.

Ринок вторинний

— ринок без посередників, на якому відбуваються операції з купівлі і продажу іноземних боргових зобов’язань і внутрішніх цінних паперів після первинного їхнього випуску на первинний ринок. Кошти від продажу надходять власнику цінного папера (інвестору), а не корпорації чи урядовому органу, що випустив його. За товарних угод Р. в. є в продажу чи перепродажу товарів посередником, а не первинним продавцем.

Ринок двосторонній

— ринок, на якому ціни покупця і продавця рівні.

Ринок двоярусний

— валютний ринок з подвійним режимом, на якому один курс валюти є вільним і залежить від дії ринкових сил, а інший — регулюється урядом способом інтервенцій чи контролю.

Ринок державних установ

— державні установи, що закуповують або орендують товари і послуги, потрібні для здійснення основних функцій керування.

Ринок дилерів

— частина ринку цінних паперів, рух яких регулюється діяльністю дилерів, що коригують свої цілі відповідно до змін загального попиту і пропонування та оцінюють папери відповідно до портфеля цих паперів, що нагромадились у ньому.

Ринок другорядний

— стан ринку, коли котируються акції у вторинному обігу.

Ринок з недостатнім попитом

— активний і конкурентний ринок, на якому поєднуються великий обсяг операцій і вузький розрив між цінами покупця і продавця.

Ринок закритий

— товарний ринок, де взаємодіють продавці і покупці, пов’язані різними формами некомерційних відносин: юридичною залежністю, системою пайової участі і фінансового контролю, угодами про спеціалізацію і кооперування, спеціальними торгово-економічними, валютно-кредитними, військово-політичними і специфічними договорами, що не мають суто комерційного характеру.

Ринок змішаний

— ринок, на якому одні ціни підвищуються, інші — знижуються.

Ринок інвертний

— ринок, на якому ціни на наявний товар вище від котирувань за угодами на термін, а ціни на товари з найближчими термінами постачання вище за ціни далеких позицій.

Ринок інжинірингових послуг

— загальний обсяг інженерно-консультаційних послуг, наданих на світовому ринку. Його важко оцінити через недосконалість статистичної звітності, бо велика частина цих послуг входить у контракти на створення об’єктів за кордоном, постачання машинно-технічної продукції, у ліцензійні угоди і т. д.

Ринок млявий

— ринок, на якому укладається відносно мало угод і ціни майже не змінюються.

Ринок некомерційних організацій

— школи, лікарні, приватні клініки, в’язниці й інші організації, які надають суспільству товари і послуги та користуються його дотаціями.

Ринок подвійного аукціону

— ринок, де багато і продавців, і покупців, і вони всі можуть виступати в ролі аукціонера (типовий приклад — термінові і фондові біржі США).

Ринок покупця

— ринок, на якому більше переваг мають покупці і де найбільш активними «діячами ринку» доводиться бути продавцям.

Ринок посередників

— торгова діяльність організацій, фірм і інших юридичних осіб, що полягає в придбанні товарів і послуг з метою їхнього наступного перепродажу. Предметом продажу є як реальний товар, так і документ на товар і послуги. Організаційно Р. п. функціонує як біржі, аукціони, ярмарки, торги.

Ринок потенційний

— сукупність покупців зі схожими потребами стосовно до конкретного товару чи послуги, з достатніми ресурсами, а також готовністю і можливістю купувати.

Ринок продавця

— ринок, на якому продавці мають більше переваг і де найбільш активними «діячами ринку» доводиться бути покупцям.

Ринок реального товару

— ринок, на якому ведеться торгівля реальним товаром на відміну від ф’ючерсної біржі. На Р. р. т. укладають угоди як з негайним постачанням («спот»), так і з постачанням на термін, у майбутньому. Форми організації Р. р. т. — аукціон, довгостроковий контракт, «телефонно-телексний ринок», разова угода, тендер, біржа реального товару і т. п.

Ринок регіональний

— ринок, обмежений певною територією. Територіальний розподіл внутрішнього ринку країни, як водиться, збігається з межами адміністративних утворень. Разом з тим регіональні ринки можуть утворюватися і за іншими ознаками, наприклад, західний і східний ринки і т. п. У рамках регіональних функціонують товарні ринки, однак вони можуть мати і міжрегіональний характер.

Ринок споживчий

— ринок, на якому придбавають товари і послуги для особистого споживання.

Ринок, що обслуговується

— сукупність покупців, які вже придбали певний товар або послугу.

Рівень товаророзподілу

— ланка посередників, які виконують певні функції з переміщення товару і передавання права власності на нього черговій ланці ланцюжка посередників у напрямку кінцевого споживача.

Річний план

— короткостроковий план, що описує поточну ситуацію, цілі компанії, стратегію на майбутній рік, програму дій, бюджет і форми контролю.

Рішення про купівлю

— етап процесу прийняття рішення про купівлю, на якому споживач фактично придбаває товар.